Suicideburg випускає трек про важкість людського буття
Львівський неокраст гурт представляє пісню "Лелека" — вже другий сингл у дискографії після дебютного "Озираючись назад".
Обидві пісні є частиною першого повноформатного альбому Suicideburg — "У німому очікуванні...", що вийде 27 жовтня на нашому лейблі Neformat Family. Більше про ідею альбому, перший сингл та як взагалі утворився цей колектив, ми писали отут.
"Лелека" — це найперша пісня, яку написали учасники Suicideburg. З появою другого гітариста вона пережила низку змін: поряд з окремою гітарною партією з’явився й куплет, де є лише барабани та вокал, чого музиканти раніше не робили в інших своїх гуртах.
Дотепна ситуація виникла з назвою пісні, адже спершу вокаліст Андрій просто переплутав птахів, отож, "Журавель" став "Лелекою".
"Я наплутав із птахами, які, згідно з повір'ям, приносять дітей. І останніми рядками мали бути "віднайти рідні свої капустяні поля, і плекати надію, чекати всю вічність свого кволого журавля". "Поля" й "журавля" гарно римувались, на якихсь репетиціях я, можливо, виконував її з таким текстом, аж поки не збагнув, що дітей приносить лелека, тож потрібно було замінити птахів", — розповідає Андрій.
Але на цьому всі дотепи завершуються, адже закладене в пісні смислове навантаження взагалі не веселе. Згадані повір’я про те, що дітей приносить лелека, або що їх знаходять у капусті, це лише метафора, аби передати розчарування в житті, розповісти про маски, які ми носимо, про те, як приховуємо свої тривоги та переживання за ширмою посмішки, і про нестримне бажання повернутися назад і все змінити.
"Ліричний герой навмисне говорить, що "його тіло", тобто оболонку, приніс кволий лелека і вмирати лишив у капусті гнилій. Це натяк на свою неунікальність і неідеальність. Далі метафорично описується вся суть батьківського виховання — дві категорії, добре й погане, чорне й біле. "Світ мене згодом усиновив із пам’яті стерши науку Отця" — це вже про виховання, яке ми отримуємо в соціумі, граючись із дітьми на вулиці, на шкільних перервах тощо. Врешті йдеться про те, що герой переживає в перехідному підлітковому періоді — максималізм, егоїзм, незадоволення своєї нішею в соціальній ієрархії.
Далі по тексту з плином часу ліричний герой усе більше ставить собі питання — хто я і для чого? Він навчився прикидатися, що в нього все добре і він живе повноцінним життям, хоча "за посмішкою ховалась журба, за сміхом дзвінким — думи сумні". Врешті, він розуміє, що знайде відповіді на всі свої питання й утихомирить усі свої тривоги лиш вернувшись туди, де все почалось, де він зійшов із правильного шляху, що передають останні рядки пісні", — додає Андрій.
Альбом буде доступний на Бендкемпі та на стримінгах 27 жовтня
Концепцію трагічності та важкості людського буття підкреслює й окреме зображення, яке музиканти створили саме до цієї пісні і яке водночас більше розкриває назву колективу.
"Ідея полягала в тому, що люди, які наклали на себе руки, по традиції позбавлені можливості бути похованими на загальному кладовищі, тому, відповідно, мають своє, яке ми й назвали Suicideburg.
А далі включилися мої фантазії, які сюжетно пов‘язані і відображені в нашому мерчі та обкладинці. Якщо коротко, то дівчина, яка наклала на себе руки, зустрілася зі смертю, що була закохана в неї і врятувала її від вічних тортур пекла. А у світі живих її рештки забрав лелека, щоби перетворити на нове життя. Адже щоби створити нове, необхідно зруйнувати старе. Сподіваюся, ці кістки реінкарнуються в дитину, яку лелека принесе в нову сім‘ю", — описує свої арти для цього релізу гітарист Suicideburg Максим Котовський.
Стилістично обкладинка зроблена під впливом Анатолія Базилевича, чиї роботи вразили Максима ще в дитинстві.
Зведенням і мастерингом пісні та цілого альбому займався давній друг колективу Олександр Тіпічний.
Suicideburg — львівський неокраст гурт, що виник під час тусовки на дачі наприкінці літа 2020 року. До складу входять вокаліст Андрій К. (Dan Stark, Dogs Have No Hell, Abusive Fisherman, Mauser), гітарист Максим (Bokasso, Elephant Opinions), драмер Йосип (Pušča), басист Дмитро (Raw Grip та Elephant Opinions) і ще один гітарист Андрій Д. (ФРН.). Всі учасники мають фарний досвід діяльності в українській панк-сцені. Хоча гурт функціонує вже кілька років і весь цей час був дуже активний наживо, встиг об'їздити чимало українських міст, але лише зараз презентує перші студійні записи.
Suicideburg у мережі:
