Нові обличчя українського хардкору
Пройшли перші п’ять років після гучних подій, котрі мільйонам українців відкрили очі на багато речей. За п’ять років все, що було пов’язане з нашим повсякденним життям змінилося, щось до невпізнаваності, щось майже ні, але зміни відбулися в усьому, навіть мимоволі. Торкнулися вони й української хардкор-сцени.
Мені не відомо нічого про зародження хардкору в країні, свідомо я не застав часи, коли всі говорили про Sike чи Leviathan, але на моїх очах свої нові роботи випустили Bluesbreaker і КАТ, виникли Tank-2000, ПхШх, Behind the Flag, Death Pill та багато інших. Нехай гостросоціальних меседжів у їх музиці не так багато, але і ціль матеріалу в іншому — показати вам ще раз свіжу кров жанру, котра варта уваги.
Так вже сталося, що вітчизняна панк-сцена, точніше її хардкор-сегмент, розділений на три групи: 044hardcore (Київ), Kharkiv Hardcore (Харків), та OCHC (Одеса). Казати про те, що це три різні школи, де роблять різний звук буде не зовсім правильним, адже всі так чи інакше пов’язані один з одним: десь лунають загальні мотиви, десь сенс, день кордони зникають взагалі. Зважаючи на це, головна відмінність, радше, територіальна, тому на ній і базується цей матеріал. У рамках цієї статті, окрім основних сцен, ми розповімо і про регіони, де відбуваються речі не менш вагомі.
Київ
Київська сцена за ці п’ять років розродилася великою кількістю різноманітних гуртів, від неї і будемо відштовхуватись.
ПхШх / Пьяная Шваль (hardcore punk)
Молодість не завжди означає спробу потрапити до трендів та слідкувати за ними. Інколи молодість — це бажання робити так, як ті люди, що постійно звучать у твоєму плеєрі та в чиєму мерчі ти ходиш. ПхШх знатно підпили, увімкнули Crass, сидячи в футболках Minor Threat, та створили альбом "ПхШх" (2018), котрий можна тільки хвалити. Брудно, гучно, інколи навіть мерзотно, але вимикати не хочеться.
Death Pill (hardcore punk/crossover thrash/riot grrrl)
Riot Grrrl тріо поки має лише трипісенний міні-альбом "Miss Revolt" (2018), але скільки зіграних шоу! За короткий час існування (з травня 2017-го), дівчата дали концерти від Чернігова до Одеси, від Харкова до Ужгорода, стали учасниками останнього BTSFF та потрапили до лайн-апу Back To Youth.
Juggernaut (heavy hardcore)
Знайти кращий саундтрек для демонстрації мош-навичкок практично нереально. Свіжий LP "KVLT OV ETERNAL VVAR" (2019) демонструє захоплення гурту агресивним трешем, котрий вважають прародичем дету. Не часто грають наживо, тому якщо бачите афішу з їх іменем — купуйте квитки.
Wendeavor (modern melodic hardcore)
Українська сцена взагалі дуже бідна на мелодік хардкор. З активних команд ще пригадується хіба Orpha. Цінність Wendeavor у тому, що вони продовжують шлях Being as an Ocean та британських колег по цеху, роблячи акцент на емоційності та додаючи пост-рокову атмосферу.
Мають в арсеналі EP "Light Me" (2017), але останнім часом від гурту не було ніяких новин, зважаючи на внутрішні перестановки. Однак, нещодавно вони випустили новий сингл і таки повернулися до активної концертної діяльності.
TANK-2000 (hardcore punk/044 hardcore)
Наймолодша кров об’єднання 044hardcore, не беручи до уваги шугейзерів Almaz. Також, на жаль, доволі рідко грають наживо, тому не втрачайте можливість потрапити на них. Видали досить непоганий реліз "Positive Rage" (2018).
МОЧА (crust/d-beat/hardcore punk)
Знаєте жарти про краст? Пам’ятаєте легендарне фото, де вокаліст співає зі сміттєвого бака? Так от МОЧА зроблять з вашим уявленням про лайв-шоу щось подібне. Зверніть увагу на їх міні-альбом "Ухода-19" (2019) та зробіть все можливе, щоб побачити їх наживо.
Говорячи про нові гурти з Києва буде просто злочином не згадати про Resolventa із відмінною роботою "Окаянные дни" (2018), WIMP та їх LP "The Black Music" (2016), і довгоочікувану студійку "12:19" (2019) від Noise Bomb.
Такий сплеск активності для нас прокоментував Артем Марченко, учасник гуртів Strike Each Other і Juggernaut.
"Насправді зараз все приблизно так само, як і було до 14-го року. Принаймні я не помічаю особливої різниці. Концерти проходять десь з такою ж періодичністю, як і п'ять років тому, організовують їх все ті ж хлопці. Очевидно, публіка за цей час трохи змінилася: старі хлопці стали рідше приходити на канци (далеко не всі, звичайно), а на зміну їм підтяглися хлопці, які відвідують концерти відносно віднедавна, і це не може не радувати. З 14-го року помітно, як всі гурти, які грають досі, помітно виросли. Дуже приємно спостерігати, як дорослішають люди і разом з ними їх колективи. Про гурти, які з певних причин призупинили свою діяльність, можу сказати тільки одне — ми ще побачимося з усіма цими хлопцями, і, швидше за все, це будуть абсолютно нові гурти та абсолютно нова музика.
Звичайно, я дуже тішуся з того, що гурти починають з'являтися по всій країні. Думаю, надалі ситуація буде тільки поліпшуватися, буде більше нових, якісних команд і, звичайно ж, було б непогано, щоб збільшувалася відвідуваність. Адже це може сильно допомогти в організації майбутніх концертів і привозів хороших груп з-за кордону. Загалом у нас є все для того, щоб сцена ставала сильнішою, потрібно лише докласти трохи зусиль. "
Одеса
Стосовно Одеси, то більша частина молодих команд, що з’явилася тут, так чи інакше пов’язана із Денисом Лефтом, ті ж Concrete Control, Sundown, Flame, Ragtag, Castalarial.
Сам Денис особливих змін в українській хардкор-сцені за останні 5 років не помітив, але вважає, що ситуація зараз досить позитивна.
— Проводячи паралелі і порівнюючи сцену до 2014 року і після, чи можеш ти сказати, що вона якось змінилася?
— Не бачу якихось конкретних змін. З'явилося трохи більше різного роду нових гуртів, і це, швидше за все, єдине, що я для себе можу відзначити. Особливої гостроти в панку, пов'язаної з теперішньою ситуацією в країні, я не помітив... хоча, можливо, це буде пізніше.
— За останні п'ять років деякі результати і навіть успіхи можна спостерігати не тільки в сформованих сценах (Київ, Одеса, Харків), але і в інших регіонах. Які твої прогнози на майбутнє?
— Мені завжди здавалося, що все це циклічно. Зараз, схоже, той момент, коли колесо робить свій оборот на користь свого роду приросту інтересу до хардкору і панку. На концертах у багатьох містах з'являються і навіть залишаються нові люди, з'являються якісь гурти, власне, концерти починають робити якісь окремі, "свіжі" люди, якісь міні-фести проводяться то там, то тут. Думаю, все трохи розвинеться у найближчому майбутньому.
Ми розповімо про дві команди з цього регіону: одну, створену за участі Дениса, та іншу, створену без нього, але з допомогою музикантів із Києва.
Flame (hardcore punk/skate punk)
Новий проект Дениса Лефта. Чому вибрали саме його? Тому що лірика міні-альбому "Цепляться за жизнь" (2018) занадто болюча та більше за інших відчувається вплив каліфорнійської сцени Орандж Каунті 90-х.
The Night (horror punk/hardcore punk)
Ще одна команда, якісних аналогів котрій немає на теренах країни. Створена силами вихідців із Leviathan, Power Play та Kingpin. Мають за плечима один міні-альбом War With The World (2018).
Загальна ситуація у місті після припинення діяльності хардкор-фестивалів Маяк і Cobra та перерви у творчості Kingpin, виглядає дещо слабшою, ніж в Києві. Хоча Лефт власними силами та деякі інші музиканти намагаються щось змінити, Одеса все ж не має такого різноманіття гуртів й івентів, як столиця, а тому на її фоні дещо програє.
Харків
Нехай Харків не радує великою кількістю нових команд, зате у ньому із 2017 року активно розвивається Kharkiv Hardcore Fest. Вперше там засвітилися сім вітчизняних команд, на другий рік фестиваль розрісся до трьох днів, а цього року - до п'яти і, здається, на цьому організатори зупинятися не збираюся, справедливо нарікаючи себе найбільшим діючим хардкор-фестивалем країни.
Приємніше розповідати про свіжі релізи. Так, у 2017 році Knifeman видали сильний альбом "ÖZMEIN". Того ж року КАТ презентували "Герніку". Та відносити ці гурти до новачків буде помилковим рішенням. До таких більше підходять Transgender з альбомом 2017 року "667" і tvar, які нещодавно випустили однойменний дебютний міні-альбом.
В рамках статті увагу ми пропонуємо звернути на Behind the Flag.
Behind the Flag (hardcore punk)
Харківська сцена вирізняється тим, що її представники полюбляють експерименти. Як приклад серед "ветеранів" — КАТ, новачків — Behind the Flag. Їх дебютник "Empty Eyes" (2018) створено під величезним впливом Gallows із… увага… південного звучання!
Аби нічого не пропустити, ми попросили Кирила Бренера (КАТ) розповісти, як харківська хардкор-сцена виглядає зараз:
"По-перше, хотів би зробити застереження заздалегідь, що якимось хардкор експертом себе не вважаю та не так вже сильно я в сцену залучений, прямо скажемо. У моєму випадку це скоріше погляд з боку.
Не думаю, що особливо щось змінилося, все так же є сильні київські та одеські сцени, а також окремі гурти з інших міст. Ну, може, подекуди двіж став серйознішим, наприклад, у Хмельницькому, там хлопці непогані концерти роблять.
Якщо брати харківські гурти, то взагалі нічого не можу сказати. По-моєму, у нас взагалі нових гуртів ніяких немає. Якщо в цілому, то з умовних новачків я б виділив Death Pill, і ось мені сильно шановні люди хвалили Mauser, хоча я концерт їх, на жаль, пропустив, ну і там хлопці досвідчені грають.
Панк\хардкор сцена — це така законсервована річ в собі, яка навряд чи може якось глобально розростися, але, водночас, і зачахнути зовсім теж не може. Я не думаю, що на нас чекає якась масовість, але нові гурти будуть. А старі будуть розпадатися. Все буде йти, як і повинно".
Регіони
Після минулої статті про хардкор, ми отримували критику, мовляв, пишемо тільки про певні регіони. Тож ось шість команд, котрі представляють різні міста з різних куточків країни.
Почнемо з найбільшого ексклюзиву. Новий хардкор у Львові не з’являвся дуже давно, хоча тематичні івенти там і проводяться час від часу. Поява Mauser була несподіваною, але вкрай приємною.
Mauser (Львів, hardcore punk/crossover thrash)
Один з наймолодших гуртів у цьому матеріалі - Mаuser зібралися 28 березня цього року. Встигли відіграти на препаті до Kharkiv Hardcore Fest’19. Лейбл, Hypodermic Records, на якому виходить фізносій гурту, каже, що матеріал припаде до душі поціновувачам Leeway.
Не покидаючи Західну Україну, розкажемо ще про одних хлопців - Wheelz of steel. І хоча в Ужгороді продовжують діяльність The Symbioz, у Виноградові - In Movement, нового хардкору в регіоні не було давно.
Wheelz of steel (Мукачево, metallic hardcore/hardcore 90-х/alternative)
Новий проект від учасників Waytaker, котрі також повернулися до активної фази творчості. Надихаються Life of agony, Only living witness і Merauder, але в результаті виходить щось зовсім незвичне — суміш хардкор NY саунду та прото-дум вокалу.
Щодо Чернігова, то тут давно сяє зірка Dan Stark і ветеранів Remorse. З 2010 функціонують Destroy my Hope, а трохи пізніше зібралися Dogs Have No Hell. Нещодавно також зібрались та релізнулись Abusive Fisherman. Ми ж розкажемо про Bad Act.
Bad Act (Чернігів, sXe hardcore)
Багато знаєте активних sxe гуртів у наш час? Ось і я ні. Записали сире демо (2016) та однойменний міні-альбом 2017 року. Як і багато інших, рідко грають виїзні концерти.
Про житомирську хардкор-сцену, як окреме явище, говорити, мабуть, не на часі, та згадати Suffer, як новоутворення останніх років потрібно. Окремо варто відзначити фестивальну традицію області, де на зміну DIY-ному Burn the Scene for Fun прийшов YOLO Fest з яскравим акцентом на еко-тематиці та хардкор-гуртах.
Suffer (Житомир, hardcore punk)
На цей гурт великий вплив мали Agnostic Front, що одразу помітно при прослуховуванні "Think About It" (2018). Kоманда тривалий час не діяла, однак навесні цього року оголосила, що повертається до творчості.
Ось Кривий Ріг протягом 2015-2016 років міг похизуватися цілою сценою, але таке щастя тривало недовго. Навесні 2016-го Hellcome пішли у безстрокову відпустку; листопад того ж року ознаменувався кінцем діяльності Под натиском; аналогічна ситуація була із Doggery.
За останньою інформацією, у 2018 році, криворізька сцена продовжувала розвиток, але вже не такий жвавий.
Doggery (Кривий Ріг/Нікополь, hardcore punk)
Злий та доволі агресивний хардкор-панк із нігілістичною лірикою. Попри короткий термін існування, їх демо 2016 року, можна вважати однією із найсильніших робіт, що вийшли на той час.
Наостанок розповімо про представника приблизно тих самих країв — гурт Злидень. Нам мало що відомо про хардкор-сцену Дніпра, якщо не брати до уваги гурт Plevøk, та, скоріше за все, це зумовлено її відсутністю. Виходячи з цього, появу колективу слід вважати досить цінною.
Злидень (Дніпро/Нікополь, dark hardcore/metal)
Одна з небагатьох активних студійно і наживо дарк-хардкор команд. Нещодавно видали альбом "Сильного З´їдять" (2019), на котрий радимо звернути увагу. На ньому, на відміну від попереднього релізу, відчувається більше металу та відчутне загравання із класичним блеком.
Епілог
Чи жива сцена? Безумовно, так. За останні п’ять років з’явилося багато гуртів, що заслуговують вашої уваги. Так, більша частина із них родом із Києва, але це столиця, там завжди так. Одеса продовжує робити у своєму фірмовому стилі, судячи з нових командах. Харків, на жаль, більше тримається на старих іменах, але там раз на рік почав проводитись великий тематичний хардкор-фестиваль. Про регіональні сцени багато не скажеш, але добре, що там є хоч якийсь рух. То тут, то там утворюються гурти, котрим потрібно дати фору.
Єдиним мінусом, про що вже не раз говорилося в ЗМІ та соцмережах, можна вважати слабку реакцію хардкор-сцени на ті події, від яких ми, власне, і ведемо відлік змін. Якщо рефлексія на тему Майдану та війни у культурного прошарку і була, то не масова, хоча сама ідея андеграунду спонукає до цього. Утім, можливо, як казав вище Денис, все буде, але трохи пізніше.
Обкладинка — Анастасия Inri
