Bedroom Talks — La solitude (2020)

У березні рівненський проєкт Bedroom Talks за підтримки тернопільського лейбла Pincet представив новий мініальбом "La solitude". Він викликає неоднозначні враження, й ось чому. 

Коли я бачу першим тегом ebm, то очікую почути щось суворе та стильне на кшталт олдових DAF та Front 242, або жорстке та енергійне, як у сучасних Qual та Youth Code. Але альбом "La solitude" (самотність), починаючи з обкладинки, підказує мені, що ці сподівання марні й варто підготуватися, що наступні пів години я проведу, слухаючи, в першу чергу, меланхолійний мінімал синт.

Спочатку пару слів про сам гурт. Колишній учасник рівненської формації Cold Comfort, Євген Ковальчук (Jin Kei), у 2018 році вирішив заснувати сольний проєкт. Через любов до музики гуртів з лейблу Fabrika Records (з деякими вони навіть грали на одній сцені за часів Cold Comfort) та їхніх сайд-проєктів жанрові орієнтири майбутнього ванменбенду тяжіли до похмурої мінімалістичної електроніки. Так з‘явився Bedroom Talks (у мене одразу виникають асоціації з назвою жанру bedroom-pop), який вже у 2019 році за підтримки німецького лейбла Holy Hour records видав EP "Machines know no love" на семидюймових вінілах.

Тепер натиснемо на плей у бендкемпі тернопільського лейбла pincet, що видав альбом у діджитал форматі та на касетах. З перших квадратів не складно впізнати звук легендарного грувбокса Korg Electribe, саме він тут відповідальний за вінтажний саунд альбому. А ось манера вокалу спочатку дещо дезорієнтує. У чому саме справа, стає зрозуміло на реміксі від Kurs Valut, який звучить більш цілісно, завдяки рясній постобробці вокалу. Kurs Valut не шкодує ефектів (навіть автотюну), робить перкусії кислотними та різнобарвними, додає динаміки.

Але почуття дезорієнтованості триває недовго і вже на другому треку манера відчувається як фішка альбому, а андрогінність голосу додає чарівності та наштовхує на асоціації з вокалом Джоанни з Selofan. Неможливо також не відмітити красиве мелодійне соло на перкусії в кінці цього ж треку, яке перегукується з лідируючим синтезатором та різко обривається. Третій та четвертий трек витримані у тій самій стилістиці, що і перші два, та не вкарбовуються у пам‘ять якимись цікавими ходами.

Загальний настрій мініальбому якомога краще описав музикант таким самопозиціюванням: "Я — старий емо", і справді, в релізі розгортається широкий спектр емоцій та почуттів, простих і зрозумілих кожному. 

Щодо структури релізу — це 4-трековий EP + 2 ремікси (від Kurs Valut та Motoblock). Це рішення одночасно і виграшне, і проблемне, бо підкреслює, що залучення погляду лише однієї людини, в результаті, позбавило реліз багатошаровості та зробило його трохи сухим. Найбільш запам’ятовуються зі всіх треків саме ремікси. Хоча, може, так і має бути і в цьому вирок "самотності"?

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

Bedroom Talks у соцмережах:

https://soundcloud.com/jin-kei
https://www.facebook.com/bedroomtalksband/