Sentimental Bob: Усе зароджується з нав'язливої ідеї

Чи складно в Україні вготовляти гітарні педалі та хто на них грає. Дізнайтеся про це з розмови із виробником таких бутикових пристроїв — Sentimental Bob Electronics.

Історія портативних гітарних примочок бере свій початок із 60-х років минулого сторіччя. Знаковою подією в індустрії стає виникнення фірми Electro-Harmonix, яка стала першою компанією, що запровадила, виготовила та продала на ринку доступні "стомпбокси" для гітаристів та басистів, такі як перший фленджер (Electric Mistress), перший аналоговий ехо / ділей без використання плівки (Memory Man), перший гітарний синтезатор у формі педалі (Micro Synthesizer) та перший tube-amp дісторшн (Hot Tubes), чим назавжди змінила уявлення про гітарне звучання та відкрила дорогу до нових експериментів зі звуком та народження нових жанрів.

У наші дні на ринку представлено багато конвеєрних виробників гітарних педалей, як Boss, EHX, Korg, Ibanez і т.д, але є і виробники бутикових пристроїв (ред. випускаються невеликими серіями та збираються вручну з найкращих електронних компонентів). Одним із таких є Володимир, педалі та синтезатори якого відомі під маркою Sentimental Bob. З ним ми сьогодні поговоримо про особливості такого бізнесу в Україні та його підхід до виробництва.

Володимир Sentimental Bob
Засновник Sentimental Bob Electronics

У минулому вінницький музикант, гітарист інді-колективу The Sideburns Party, наразі займається виготовленням бутикових гітарних педалей, на яких грають музиканти по всьому світу. Серед інших захоплень Володимира астрофотографія, рідкісні види чілійських та мексиканських кактусів, квадрокоптери та 3D-друк.

 

— Коли і як виникла ідея створення Sentimental Bob Electronics? Скільки часу пройшло від моменту виникнення ідеї та до її реалізації?

— У 2007 році почав грати на електрогітарі та зрозумів, що не завжди можу купити те, що мені потрібно, а те, що можу купити, не завжди влаштовує. Я займався радіотехнікою з перших класів. У 9 класі зробив сабвуфер, який досі стоїть під ліжком у робочому стані. Спочатку була реалізація, а вже потім ідея.

— З чого все починалося? Який пристрій став першим?

— Спочатку я зробив для себе Rat. А першим девайсом, який я зробив на замовлення, був ділей. Друг зварив корпус із листового металу, який я обклеїв червоною плівкою. Мої вінницькі друзі/музиканти стали моїми першими замовниками. Потім підключилися люди з інших міст України. Коли я тільки почав цим займатися, мене дуже тепло прийняли у G.A.S. Club у VK. Напевно, завдяки цьому пабліку я не покинув цю справу та почав рухатися далі.

— З якими труднощами у виробництві зіткнувся?

— На етапі проєктування труднощі в тому, щоби знайти баланс між тим, що хочеш, і тим, що можеш. Потрібно витратити багато часу на проєктування, щоб у майбутньому монтаж був швидким та надійним. На етапі виробництва постійно недостатньо компонентів. То одні деталі закінчуються, то інші, то корпуси, то плати. Складно було знайти відповідальних фарбувальників. Якщо з фарбою на корпусі якийсь косяк, я сприймаю це як особисту образу) Те ж саме з УФ друком.

Щодо продажу. Труднощі в тому, що Paypal досі не працює повноцінно в Україні. Мабуть, на Марсі можна буде отримувати платежі раніше, ніж у нас. Якби в мене був доступ до нього 5–7 років тому, то зараз Sentimental Bob Electronics виглядав би зовсім інакше.

 

— Перші педалі та синти, на яких грав сам? І які взагалі маєш улюблені педалі та синти інших фірм?

— Моя перша педаль — це Boss SD-1. Дотепер дуже теплі спогади. Перший (і останній) синт — це Korg Microkorg.

Дуже подобається продукція Strymon з інженерної точки зору та Walrus Audio у плані зовнішнього вигляду. Death By Audio роблять одночасно виклик своїм експериментальним саундом та бомбічним вінтажно-брутальним стилем.

У мене є ProCo RAT 1986 року та був Boss OD-1. Я робив акценти на ділеї та фейзери. У різний час у мене були EHX MM with Hazarai, EHX DMM, TC Nova Delay, Boss DSD-2, Vox DelayLab, Strymon TimeLine. Були в мене Boss PH-3, MRX Phase 90, Ross Phaser, EHX Flanger Hoax.

Наприкінці моєї музичної кар’єри зробив собі "глибу" (ред. процесор ефектів), у якій були скріммер, криса, зелений мафф, росс фейзер, мій echo delay та мій реверб. У неї була петля, у яку вмикав таймлайн.

— Улюблені пристрої зі створених тобою?

— Я люблю Echo Delay за те, що це моя найдавніша педаль, яка досі популярна. Tacana Tremolo, тому що зараз вона має найбільший попит. Screaming Bat люблю через те, що я проєктував її для себе. Для мене це золотий стандарт. Якщо я повернуся до гітари, то питання драйвів давно вирішене.

Я люблю Beat Dictator за те, що реалізував цей проєкт. У мене була ця ідея ще до появи того ж Disaster Area Сmartclock. Я люблю свої Glyba за компактність, низьку вагу, функціонал та зовнішній вигляд, але будувати їх не люблю.

 

— Що надихає на створення нових пристроїв?

— Буває по-різному. Інколи потрібно зайняти певну нішу. Інколи гарну ідею можуть підкинути замовники, яка потім виливається в крутий проєкт. Але найчастіше все зароджується з нав'язливої ідеї, яка поступово обростає деталями та постійно точиться в моїй голові, шукаючи вихід. І тому не реалізувати її я просто не можу, бо вона мені не дає спокою.

— Хто твої покупці? Більше замовлень з України або з-за кордону?

— В Україні досить часто замовляють. Зараз найбільше покупців зі США. У минулому місяці багато девайсів замовили з Великобританії та Канади. Періодично замовляють із Німеччини, Франції, Італії, Росії. Узагалі ж були замовлення різних куточків світу — від Ірландії до Австралії.

— Хто з відомих виконавців використовує педалі SBE у сетапі?

— Я не відслідковую точно, хто, де і на чому тепер грає. Але можу назвати музикантів, які використовували мої девайси.Це Костянтин Чалих (Мои Ракеты Вверх/7раса), Олександр Булюк (Vivienne Mort), Олексій Зацерковний (Space of Variations/Sun Eclipse), Олексій Юр’єв (Крихітка), Олександр Нечіпоренко (O.Torvald), Сергій Асафатов (Jazzforacat/Martovi Orchestra), Макс Товстий (The Heavy Crawls), Едуард Орган (Shadazz), Kiron Jhass (The Dungarees), Dowi McGee (Hibagon) тощо.

 

— Чи є невтілені ідеї і які плани на майбутнє?

— Так. Невтілених/законсервованих ідей більше, ніж втілених. Усі плани не буду розповідати. Планую випустити лінійку овердрайвів у форматі як у Tacana Tremolo. Зацікавився модульними синтезаторами. Зараз багато часу витрачаю на них.

— Чи є друзі по DIY виробництву (і чи можна взагалі так позиціювати Sentimental Bob)?

— Спілкуюся з Deaftone FX з Тель-Авіву та з Shift Line із Санкт-Петербургу. З останніми в нас є спільні друзі, з якими я можу обговорити продукцію Шифтів, і навпаки. Кілька разів спілкувався з Олівером Акерманом (Death by Audio) у фейсбуці та з Dr. Scientists у інстаграмі. Одного разу хтось з офіційного акаунту Strymon в інстаграмі в приват побажав мені всього найкращого з Біт Диктатором)

Щодо DIY. Якщо сприймати ду іт йоселф буквально, то так, тому що більшість усього я роблю сам. Якщо сприймати це, як рівень аматорства, то ні, бо я вже давно використовую професійне паяльне та вимірювальне обладнання, друковані плати виробляються на тому самому заводі, що і для продукції Asus, а хімія з верстатом та рамами для шовкографії займає чи не половину комори). Тому моя відповідь "і так, і ні".

— Ти робиш всю роботу сам чи в тебе є команда? Хто створює дизайни пристроїв?

— Дизайн створювала Катерина Дідик. Вона навчалася в НАОМА та є книжковою ілюстраторкою. Ми з нею грали в одному гурті.
Деякі корпуси виготовляються на підприємстві, підготувати креслення для виробництва мені допомагає Іван Щербань. Ми з ним познайомились 20 років тому, коли разом відвідували авіамодельний клуб. Зараз він — один із найкращих експертів із паливної апаратури двигунів у Вінниці.

Код для Beat Dictator писав дуже крутий програміст Сергій Вакуленко. Ми з ним знайомі з клубу любителів астрономії "Астрополіс", відколи займалися проєктуванням фотокамери для астрофотографії. Останнього разу, коли ми спілкувалися, він розробляв пристрій для діабетиків, який моніторить рівень цукру в крові та, за необхідності, автоматично вводить дозу інсуліну.

— І розкажи, будь ласка, трохи про себе. У яких гуртах граєш, на яких інструментах? Яка музика тобі подобається?

— Епізодично займаюся астрофотографією. Там дуже багато треба гратися з механікою/електронікою/оптикою. Для мене це прямо відрада. Вирощую рідкісні види чілійських та мексиканських кактусів. Цікавлюся квадрокоптерами та 3D-друком.

Був гітаристом у гурті The Sideburns Party. Зараз музикою не займаюся, але коли мені знову буде що сказати в музичній індустрії, обов'язково повернуся.

Останнім часом слухаю з нашої музики: Onuka, ЦеШо, Луна, Курносая Дура, Latexfauna. З не нашої: Shortparis, Ic3Peak, Муся Тотибадзе. З англомовної: Say Yes Dog, Fever333, Little Dragon, The Weeknd, Leon Bridges

Гурти, які сформували моє бачення того, яким повинен бути гітарний звук: The Kills, Foals, Мои Ракеты Вверх, At the Drive-In, And So I Watch You From Afar, Radioheаd (найкращий гурт усіх часів та народів).

Sentimental Bob у соцмережах:

https://www.instagram.com/sentimentalbob/
https://www.facebook.com/groups/sentimentalbob

Foto Sentimental Bob

Neformat.com.ua ©