Мортидо — Ніжність (2024). ПРЕМ'ЄРА

23 серпня за підтримки лейбла Neformat Family виходить перший повноформатний альбом дніпровського дезрокового гурту Мортидо — "Ніжність". Сьогодні ж пропонуємо вам ексклюзивний стрім цього релізу та його огляд від експерта в навкологотичних музичних жанрах — Вадима Олійникова.

23 серпня реліз буде доступний на всіх стримінгових платфорах

"Мортидо" — це психологічний термін, яким визначають деструктивний потяг до смерті та самознищення. Він походить від латинського слова "mors", що в перекладі означає "смерть". Мортидо є концепцією, пов'язаною з теорією психоаналізу, зокрема з роботами послідовників Зигмунда Фройда, які досліджували конфлікт між життєвими (лібідо) та смертельними (мортидо) інстинктами. А в контексті музики або культури це слово може використовуватися як метафора для опису темної, похмурої та іноді агресивної естетики або тематики, що фокусується на смертності, нищівних силах або внутрішньому конфлікті.

Також Мортидо — це дніпровський готичний гурт, самобутній жанр якого, для простоти викладення, ми попередньо окреслимо як death-rock. І якщо дебютний мініальбом гурту своїм сирим звучанням та специфічними саунд-дизайнерськими рішеннями більш-менш вкладався в рамки дез-року, то їхній перший повноформатник "Ніжність" виходить далеко за межі цього жанру. Що ж, українська готика завжди була еклектичною, і найкращі її представники при написанні своїх творів орієнтувались більшою мірою на внутрішній тиск, ніж на конкретні жанрові референси.

Що ріднить музику Мортидо з маргінальним жанром американської готики дез-роком: темний естетизм на стику глему та панку, експресивність та драматизм, надзвичайне емоційне напруження, що ним просякнуті всі елементи композиції, від невротичних грувів й істеричного мелодизму до надривної, у хорошому сенсі, театральної вокальної подачі. Що відрізняє музику Мортидо: складність аранжування на противагу панківській прямолінійності, а ще психоделічність та акцент на асід-роковій складовій, тоді як дез-рок тяжіє до готичної меланхолійності.

Охарактеризувавши в загальних рисах стилістику Мортидо, перейдемо до предметного розбору альбому "Ніжність". Атмосферу релізу можна окреслити, як ескапічно мрійливу. Ніде дітись від емоційної нестабільності та ностальгічності цих пісень, проте холодність, на якій наголошують автори, мені здається, мало властива цьому релізу. Навпаки, музика дніпрян немов огортає тебе м'яким та тривожним теплом кримських пляжів на заході сонця.

Лайв Мортидо з виступу у More Music Club, листопад 2023

Взагалі тривога (angst) — це найважливіше почуття для всієї готичної музики, і для музики Мортидо зокрема. Серед ідилічних картин дитинства, серед величних руїн прадавніх цивілізацій, та травмуючих сюжетів першого кохання, підліток, що живе своє порівняно безпечне та комфортне життя, відчуває тугу за чимось ідеальним та недосяжним і водночас інтуїтивно розуміє крихкість і неминучий фінал власної ідилії — у цей момент і народжується тривога, що стане його вічним супутником, та невичерпним джерелом натхнення.

Ліричний герой Мортидо — замріяний дорослий інфант, що відчуває тиск із боку суспільства й обтяжений викликами, які йому кидає війна та його власна дорослість. Саме ці мотиви яскраво ілюструє пісня "Інфантильна Людина", що маніфестує бунт приреченого на дорослість чоловіка, який, не зважаючи ні на що, воліє залишатися маленьким хлопчиськом у світі товстошкурих та байдужих дорослих. Іншим відображенням цієї ідеї є трек "Астронавтки", лірична героїня якого марить безмежним космосом і мріє стати дружиною зір.

Одна з наших найперших пісень Мортидо, "інспірована темними нервовими обскурними мелодіями олдскул дезроку". "Руйнація навколишнього впливає на руйнацію особистого. Але в цій руїні є місце мріям, фантазіям та коханню".

Щира та непідробна дитячість є невіддільною частиною не лише тематики текстів, нею просякнуто все — і тендітні у своїй наївності рими та метрика, і відчайдушні у своїй дитячості гармонії, рифи та хуки альбому. Що ж, якщо поняття "мортидо" відсилає нас до теорії психоаналізу, то дитинство, дитячі спогади та травми є для цієї теорії ключовими темами.

Як я зазначав вище, музика гурту Мортидо тяжіє до кислотної психоделічності. Так було на першому ЕР, і ще відчутнішим вплив acid-року став на дебютному повноформатнику. Коли мене попросили із чимось порівняти музику з альбому "Ніжність", першим, що спало на думку, був навіть не впливовий death-rock гурт Cinema Strange, а американський гаражний психоделік-рок бенд із 60-х Children of Mushroom. Надривним драматизмом Мортидо нагадують Cinema Strange — у музиці дніпрян відчутна та ж вразлива щирість. Але небанальні гармонії, карколомні органні та гітарні соло, для яких затісні мажорно-мінорні та блюзові рамки, соло, які відчайдушно виходять за них у вир брутального хроматизму — усе це радше відсилає до американської незалежної музики 60-х, музики довудстокових часів, коли мрії про безкровну всесвітню революцію та вічний мир ще не здавались абсурдними.

Мені також здається дуже доречним згадати в цій рецензії два українські проєкти, які часто відносять до готичної сцени: по-перше, гурт The Kлюквінs з їхнім альбомом "Вулицями рідної планети", по-друге, пізні альбоми гурту Fleur. І те й інше своїм звучанням, атмосферою та тематикою є дуже спорідненим із дебютною повноформатною роботою Мортидо, проте останні обрали для себе значно більш екзотичну музичну форму.

Дебютний EP Мортидо вийшов у травні 2023-го

Ще трохи про звук. Якщо дебютна робота Мортидо "Місто Спустошене" своїм брутально сирим та фактурно брудним звучанням прямо з перших секунд ніби штовхає тебе з даху закинутої промзони, то поодинокі шорсткуватості та стилізована під вінтаж ледь відчутна лоуфайність альбому "Ніжність", лише віддалено нагадують про це відчуття.

Новий LP не іронізує — він звучить майже кришталево прозоро, немов море ранкового Херсонесу. Ця дуальність морської води, що лагідна в штиль і смертельно небезпечна в шторм, хвилі якої або пестливо омивають, або ж збивають із ніг та тягнуть у безодню — центральна метафора альбому, що передається прозорим звуком та майстерним виконанням музикантів, тож тут майже нічим потішити фанатів лоуфаю. А ось тим, кому подобається якісна рок-музика, що не ховає себе за шарами шумів та нарочитих недоліків, цей альбом прийдеться до смаку. Професійність та технічна виваженість, на противагу інфантильній атмосфері, що ніби ось-ось зірветься в підліткову істерику чи шаманський транс, ще більш складні партії та ще майстерніше виконання — усе це, безумовно, свідчить про творче зростання та еволюцію гурту. Проте нечесно було б із мого боку не сказати вам, що мені трохи бракує брудного звучання та панківської незграбності першого EP.

Таємничий та самобутній, безмежно щирий у своїй дитячості альбом "Ніжність" — музика, що, як і всі найкращі альбоми української готики, не боїться звучати вразливо. Альбом написаний інфантами для інфантів, але також альбом, що варто послухати всім поціновувачам незалежної української рок-музики, бо це буде цікава подорож і музичний досвід, який важко із чимось порівняти.

Мортидо в мережі:

https://www.instagram.com/mortidoband