Емоції — музика — концерти

Христина Шкірка поспілкувалася з організаторами івентів, відвідувачами, психологами, і разом з ними спробувала розібратися, як та чому музика може бути дієвим способом арттерапії під час війни й не тільки.

У першій частині матеріалу ми докладніше говорили з самими музикантами, творцями, про рефлексії війни у їхній творчості та вплив музики на них самих. А от в другій частині сконцентруємося на концертах, де ця музика виконується наживо для слухачів. Як саме і кому це може допомогти — далі у тексті.

Музика — концерти — слухачі

Не беремось стверджувати за всіх, але, мабуть, велика частина слухачів важкої музики в широкому сенсі прийшла до неї саме через її сильну емотивну складову. У процесі роботи над цим матеріалом прозвучала і думка, що певний приплив до цієї ніші нових слухачів останнім часом можна спостерігати не лише через відсутність конкуренції з концертами закордонних виконавців чи зацікавлення вітчизняною сценою, а й те, що внаслідок повномасштабного вторгнення більшість українців майже щодня відчуває щось із широкого спектру неприємних емоцій та станів: від тривожності — до ненависті. І це цілком природна реакція на дії цілком неадекватної сусідньої країни. Реакція, котру так просто не придушиш і не проковтнеш. Тому логічно, що люди шукають способи, як собі дати раду із цими непростими відчуттями.

Відповідь може знайтися у концертах, живих виступах, адже це моменти, коли переживання багатьох людей по обидва боки сцени, як виконавців, так і аудиторії, синхронізуються, (а також можуть виражатися певними іншими формами. Про це ми трохи більше писали тут).

Напевно, оця синхронізація і створює найбільший психологічний ефект лайвів: ти відчуваєш, що не сам із певними конкретними емоціями, при цьому можеш навіть нікого в залі й не знати особисто.

Один з небагатьох нині активних масштабних українських фестивалів Faine Misto підкреслює атмосферу єднання у своїх роликах

В естетиці, філософії ще із часів Арістотеля існує багатофункціональне поняття катарсису. Загалом катарсис — це емоційне очищення через мистецтво, що виникає в процесі вираження почуттів та співпереживання. Власне, Арістотель пов’язував його з трагедією як жанром.

Фронтмен Sick Solution Артем Коваленко наголошує, що для них емоційна складова концерту повʼязана з благодійною частиною, адже гурту важливо з кожного туру передати вагомий, за їхніми мірками, донат хлопцям на фронт. Однак не применшує і впливу на аудиторію та навпаки.

"Концерти — це найважливіше й найцінніше, що в нас залишилось, — каже Артем. — Жоден запис, альбом не приносить тих емоцій, які дають живі люди, друзі, фанати та концерти. Простими словами, ми живемо ментально тільки завдяки виступам і якщо цього не буде, то сенс музики втратиться і ми зневіримось у всьому.

Спілкуючись із багатьма людьми на концерті, тільки й чуємо, що завдяки нам вони ментально не сходять із розуму, адже про них не забули й подарували цей вечір, давши надію на наступний через якісь місяці, як і в принципі інші гурти, котрі їздять. На нашу думку, одне з найважливішого в турах найперше — ті люди та їхні емоції. Бо ніхто не задумується, що кожен має своїх демонів і біль, а наша музика чи просто спілкування дає полегшення. Дуже багато на концертах також військових у відпустках чи просто по містах, і вони, напевно, найбільше отримують відчуття, що можна жити й відволіктись хоча б на 2 години в цей концертний начебто "мирний" світ. Тому людям необхідні люди та найперше емоції, усім без винятку".

Артем також відзначає "однозначно емоційний пік публіки та гурту" за увесь час його існування. Водночас музикант підтверджує те, що приходять нові відвідувачі, адже, за його словами, різниця між цільовою аудиторією на стримінгах та на концертах досить суттєва.

Фото з осіннього туру Sick Solution від Романа Тимченка, Олександра Харчука та ph.doshikk.

Активний відвідувач хардкор-концертів Євген (NastyCrawl) підтверджує те, що емоційна складова на таких подіях безпосередньо присутня завжди. Він каже, що лайви відіграють для нього особливу роль, даючи змогу відчути себе живим:

"Тут ти можеш виплеснути всі негативні емоції, бути в моменті, дати волю почуттям. Окрім того, зустрічаєшся з великою кількістю друзів або знайомишся з новими, ви переживаєте це разом, ви і створюєте тим самим унікальну атмосферу єднання.

Хардкор — це для мене про різні емоції: від лютої ненависті та бажання виплеснути все, порозрізавши повітря різкими рухами, вивільнити негативні думки до полегшення, щастя та ейфорії, яку отримуєш від усього цього процесу, коли слухаєш і береш участь, ти є частина цього.

З війною в тексти та настрій, звичайно, прийшло більше ненависті, переживань, суму, тривоги, почуття несправедливості. Бажання знищити, розірвати, розбити на шматки стало ще агресивніше, бо в голові все сприймається через призму війни, переноситься проєкцією на твій настрій, емоції. Ти постійно думаєш про це, накопичуєш, носиш із собою, ти існуєш у цій жахливій реальності. Мош — якраз можливість позбутися такого запасу негативних емоцій".

Євген, подібно до Артема, називає основною метою кожного концерту збір на потреби ЗСУ, адже саме завдяки їм можливі подібні заходи. Водночас він виділяє ще низку факторів:

"Також вагому роль у атмосфері відіграло відродження відчуття національної ідентичності, українська мова, яка об’єднує нас усіх, дає розуміння, хто ми тут і навіщо, для чого це все, що необхідно створювати по-справжньому український хардкор".

Записи з українських хардкор-концертів шукайте на каналі Voice Of Days

Психотерапевтка Злата Гнатюк підтверджує, що прослуховування музики активує лімбічну систему мозку, яка відповідає за емоції:

"Таким чином ми можемо, так би мовити, "розвантажити" свої емоції — прожити їх, краще виразити, відчути полегшення. Тобто навіть пасивне прослуховування музики — не тільки в навушниках, а й на концертах — допомагає проживати й переробляти складні почуття, наприклад дати вихід внутрішньому смутку чи накопиченій втомі, відгорювати щось та оплакати.

Музика впливає загалом на регуляцію стресу. Не тільки повільна чи класична допомагає релаксації — голосна та "важка" теж чудово для цього підходить, адже сприяє вивільненню кортизолу, гормону стресу, та стимулює викид дофаміну.

Музика створює атмосферу підтримки, сприяє налагодженню соціальних зв’язків і викликає спільні емоції, наприклад співчуття".

Водночас її колега, психотерапевтка Вікторія Шаповалова, яку ми цитували у першій частині матеріалу, застерігає, що "після катарсису може приходити й відчуття спустошення". Тому дієвим і таким, що наповнює, на її думку, може бути перебування серед "своїх" — концерти, де людина може відчути, що вона не сам(а).

Музика — арттерапія — військові

Варто зазначити, що питання арттерапії для військових є досить складним та ще потребує значного опрацювання. Проте поки обговорюються різні думки, уже є певні кейси.

Олексій "Крим" — частина команди київського клубу "Otel", доброволець із березня 2022-го, наразі артилерист і у вільний час ініціатор хардкор-концертів. Він зазначає, що вважає себе частиною української хардкор-спільноти вже 14 років і це те, що важливо для нього не перший рік, один із життєвих пріоритетів. Тому кожен захід незалежно від касової складової — це фактично завжди великий плюс до його емоційного стану.

"Хардкор-музика для мене — це явище культурне, це про ідентичність. Тому це про переживання всього спектру непростих емоцій, про солідарність в емоційному стані, напевно. Це про те, що ти приходиш підлітком, а зі сцени (якої нема — і ти обличчям до обличчя з гуртом) тобі кричать про твої ж такі самі емоції. І тому підспівуєш і лишаєшся тут", — пояснює Олексій.

На запитання, чи змінила війна його сприйняття концертів відповідає так:

"Для мене війна — правду кажучи, чергова авантюра в моєму нескучному й до того житті, опенейр ненависті, який дещо затягнувся. Тому ні, це ком’юніті живе й у пандемію, й у війну. І то моє та всіх дотичних коло емоційного в тому числі сапорту через тісну культурну ідентичність. Війна — це не щось таке, що має змусити мене позбутися того всього, що здобуто за весь довоєнний час. Ми маємо розвиватися попри все, а не завдяки чомусь, так було, і буде завжди. І нехай цьому вчаться в андеграунду, у малого бізнесу всі, хто хоче вижити".

Відео з концерту, ініційованого Олексієм. Break The Habit, вересень 2024

В івент-менеджера Єгора Фелюста, який, окрім концертів під егідою "Неформату", самостійно організовує заходи в Чернігові вже близько 8 років, був запит від місцевого госпіталю, де лікують травмованих солдатів, і які потребують психологічної допомоги, — залучати їх до культурного життя.

"Керівництво госпіталю дізналось про мою діяльність, на фестиваль прийшов заступник керівника й попрохав робити якісь заходи в них, — розповідає Єгор. — Ми поспілкувались і вирішили зробити кілька пробних, щоб виявити плюси-мінуси та загалом подивитись на реакцію військових. І реакція добра, але це треба робити постійно, бо інакше бажаного ефекту немає. Проте радує повна відкритість керівництва: з якою б ідеєю я не прийшов, вони підтримують усе. Адже військовим дійсно потрібна підтримка".

Наразі вдалося провести три заходи. Останній із них — майстерклас від обласного молодіжного центру: активісти прийшли з інструментами, розказали трохи про ази музичної грамоти та спробували поджемити.

"Зараз загалом хтось їде до нас у рамках туру — і я одразу запитую, чи є в нього можливість виступити в госпіталі. Та паралельно щось цікаве з місцевими артистами й ініціативами роблю. І від умовно важкої музики вони не відмовились, таке теж планувалось. Також намагаюсь на виїзд запросити — саме військових на якийсь івент, додаткова можливість соціалізації тим, хто сам того прагне. Але із цим важко", — зазначає Єгор.

Докладніше про реабілітацію військових у Чернігові розповідає Суспільне Чернігів

Психологи підтверджують дієвість подібних рішень та називають музику потужним інструментом у психотерапії та арттерапії.

"Залучення до культурного життя є важливим, адже воно сприяє соціальній інтеграції та емоційній підтримці.

Спільне відвідування концертів або участь у них сприяє соціалізації, знижує відчуття ізольованості, а натомість зміцнює — приналежності до спільноти, що саме по собі є дуже цілющим.

Використання музики для реабілітації військових, які повертаються до мирного життя після травматичних подій, може бути важливим інструментом. У цьому контексті музика сприяє відновленню емоційного стану та створює безпечний простір для вираження почуттів.

Й окрім того, що музика, як прослуховування, так і виконання, допомагає знизити емоційну напругу та зменшити симптоми стресових розладів і загалом покращити настрій, вона також сприяє і у відновленні ідентичності — через музику люди можуть повернути свій звʼязок із мирним життям та своїми внутрішніми цінностями", — підсумовує спеціалістка з арттерапії Злата Гнатюк.

P. S.

Звісно, ми не стверджуємо, що засоби боротьби зі стресом — для всіх однакові. Ми навіть наголошуємо, що те, що допомагає одній людині, для іншої може бути абсолютно неприйнятним. Однак іноді, якщо раптом хочеться просто кричати серед переповненого людьми міста, можливо, буде достатньо вдягнути навушники, адже хтось десь колись це вже зробив за вас.

Обкладинка — фото Романа Тимченка