Антологія українського Depressive Black Metal: від знакових імен до андеграунду ч.2

Друга частина матеріалу із серії Романа Шевченка про український блек-метал присвячена найемоційнішому з його піджанрів — Depressive Black Metal.

Дисклеймер: Цей матеріал категорично не рекомендується до перегляду неповнолітнім та вразливим людям, що наразі переживають глибоку депресію або мають серйозні проблеми з психічним здоров’ям. Рекомендуємо звернутися до відповідних спеціалістів та уникнути перегляду цієї статті. Бережіть себе.

У першій частині антології ми розповідали про зародження та пік розвитку Depressive Black Metal як жанру в Україні. У другій же частині поговоримо про сучасну хвилю інтересу до цього напряму та актуальних представників української сцени.

Розвиток соцмереж має неабиякий вплив на популяризацію DSBM у наш час, адже, попри купу доступної інформації, самотність, відчуженість та депресія нікуди не поділись, а лише підсилилися. Усе більше підлітків та молодих людей почувають себе поза бортом "активного успішного життя”, яке постійно транслюється як єдина правильна форма існування. Це стимулює їх знаходити відраду в музиці, кіно, арті та інших видах творчості, які стають своєрідною терапією і розумінням, що вони не єдині, хто проходив через це.

З іншої сторони, за останні кілька років, можна говорити про формування нової хвилі в межах жанру — молоді виконавці почали осмислювати DSBM по-новому, додаючи до нього більше мелодійності та сучасного звучання. Особливу увагу ця хвиля здобула завдяки TikTok, де короткі фрагменти треків із характерним емоційним навантаженням швидко набирають популярності серед молоді, яка не була до цього знайома із жанром.

Найяскравішими представниками цієї течії можна назвати one-man band проєкти Decalius та Blade & Bath (про останній ми вже розповідали в цьому матеріалі). Ці музиканти змогли не тільки викликати новий інтерес до жанру, а вже й набути власних послідовників. Проте повернімося в локальний контекст. В останні роки в Україні, зі зрозумілих причин, також можна спостерігати підвищення інтересу до депресивного чорного металу — з’явилось чимало нових проєктів у цьому жанрі. Сьогодні пропонуємо вам познайомитись із найцікавішими із них.

Ezkaton

Depressive/atmospheric black metal проєкт Ezkaton заснували анонімні музиканти у 2018 році в місті Здолбунів (Рівненська область). Першим побачив світ ЕР "The Ashbringer".

"EP натхненний повільним колапсом світу та хворобою суспільства. Насолоджуйся своєю самотністю", — писали музиканти в описі на Bandcamp.

У тому ж році на лейблі Wolfspell Records вийшов дебютний повноформатний альбом "Plague for the Empires: Time".

"Вже багато століть нами правлять імперії. То одна, то інша. Спонукаючи або змушуючи чинити жахливі вчинки. Час — це чума для кожної імперії. Чума — це ліки. Не дай чумі всередині себе згаснути", — йшлося на тому ж Bandcamp.

Трохи згодом музиканти випустили й ЕР "Last Breath", до якого увійшли невидані треки з першого альбому. У 2019 році на лейблі Ashen Dominion Ezkaton зарелізили свій другий альбом "Sheen and Misery". Лірика на ньому присвячена загибелі людства та світу — апокаліпсису.

Також гурт дав свій перший живий виступ на фестивалі Ashen Dominion у Києві.

Музика гурту також доступна на Spotify, Apple Music

Наступним став спліт "Campfire of None" (2020) з проєктом Solitude.m (depressive black metal проєкт вокаліста Ezkaton).

"Власне, цей реліз про мої особисті переживання та перешкоди, що можуть випасти на долю пересічного українця. "Campfire of None" відійшов від концепції попередніх та наступних альбомів та є незалежним і індивідуальним. Надихала мене ненька батьківщина, війна та її наслідки, руйнівна політика сучасної влади й безліч інших чинників", — розповідав у коментарі нашому виданню музикант.

Третій повноформатний альбом Ezkaton "To Those Who Fell" вийшов у 2022 році.

"Я обрав постапокаліпсис як основу для власних роздумів. Але що більше я писав, тим менш цікавою мені ставала ця тема. Мене більше цікавлять особисті переживання кожної людини. Будь-яка людина має історію значно цікавішу, ніж вигадана історія якогось там постапокаліпсису. У деяких піснях я намагаюся зазирнути в майбутнє і уявити життя після "Дня Д", тому концепція зберігається. Але більшою мірою я пишу про свої відчуття від того, що мене оточує. Таким чином, більшість історій написані про мого загиблого в АТО рідного брата та інших знайомих, друзів", — ділився з Неформатом автор музики та лірики проєкту.

Останнім на цей момент релізом є альбом "Synaesthesis Monologue", випущений у 2024 році.

”Альбом було записано протягом 2021–2024 років у місті Здолбунів. Перші три композиції були написані ще до повномасштабної війни з росією. Після всіх цих подій настала тривала пауза в створенні нового матеріалу. Зрештою було вирішено продовжити роботу над альбомом, але натхненням стала саме дум-метал музика. Власне, саме тому альбом вийшов таким різноманітним, адже під час війни світогляд сильно змінюється — і це відобразилось у музиці", — зазначили музиканти в описі на своїй Bandcamp сторінці.

Moon Of The Wind

Moon Of The Wind був створений у 2021 році в Антрациті (Луганська область).

Згодом єдиний учасник Артем Голяк (під псевдонімом Darker Sataniar) виїхав з окупації та переїхав до Львова.

”Місяць є символом приходу негативу. А вітер — це течія відчуження, промені меланхолії. Назва про тенденцію, яку я сам маю. Це той стан, який раптово ловить вас, і ви розірвані, безсилі проти цієї течії. Натхненні собою.

Я створив проєкт, щоб вилити емоції і показати свої травми через призму абстрактних метафор, або, як на ранніх альбомах — чистий сентименталізм. Для мене це як особистий щоденник, у якому я описую свій досвід. Я будую складні конструкції з різних образів, різних слів, які витягую зі свого минулого. Це можуть бути травми, самоушкодження (на щастя, я не роблю цього зараз, завдяки лікарні), залежність від людини, важкі життєві обставини тощо. Усе взято, на жаль, з мого власного життя", — розповідав музикант виданню Occult Black Metal zine.

Перший альбом отримав назву "Mørk" та вийшов у 2021 році. На ньому представлений сирий чорний метал з електронними інструментами. Нахил у сторону depressive suicidal black metal відбувся на другому альбомі "Nocturnal Suicide", що вийшов роком пізніше. Музика стала значно якіснішою, похмурішою та депресивнішою, а також додався вокал. У тому ж 2022 році Артем випустив ще EP "A Morning Fade of a Nothing" та другий повноформатний альбом "Alone in Painful Down (Depression in Mortification Life)".

Музика гурту також доступна на Spotify, Apple Music

Ще за рік вийшли два мініальбоми — "LEVNADSSÄTT" та "In Waiting For The Forgiven Happiness". Останній на цей момент повноформатний альбом Moon Of The Wind під назвою "Soul Through The Broken Paths" вийшов цьогоріч.

 

"Я почав більше експериментувати з іншими "інструментами" й хотів відкрити межі свого внутрішнього сприйняття, щоби більше відкритися слухачеві. І страждання вимагає багато енергії для запису. Наприклад, у "Angels Around The Wounded Me" я передав образ, який довгий час був у моїй голові, граючи на гітарі смичком. Це був також перший раз, коли я вирішив використовувати акустичну гітару для самовираження. Мелодії прийшли з моєї голови", — описував Артем у тому ж інтерв’ю.

Також у 2025-му світ побачив спліт "CHILD:OF:ILLNESS" з японським проєктом No Point In Living.

Memories of Ashes

Проєкт заснував Валентин Яременко (W.) у 2022 році в місті Дубровиця, що на Рівненщині.

"Тоді я був там і в мене була потреба в прояві своїх музичних здібностей у поєднанні з моїм психоемоційним станом. Лірика та музика базуються на відчуттях, які я переживаю час від часу. Процес створення матеріалу для Memories of Ashes відбувається в той момент, коли емоцій дуже велика кількість та, у цілях безпеки для свого життя, я конвертую це у творчість (у психології це має називатись механізм компенсації). Відповідно, я не закінчую життя самогубством, але критично-депресивні думки виливаються в Memories of Ashes, романтизуючи образ смерті. Це те, що я хочу відчувати, але ніяк не можу досягнути", — коментує Валентин.

Перший реліз-терапія — ЕР "Forgotten Life", вийшов у 2022 році. В описі на Bandcamp музикант зазначає, що це "емоції, що мучать вашу душу протягом багатьох років". Трохи пізніше також відбувся реліз дебютного альбому під назвою "Schizophrenia" (2022).

"Боротьба у свідомості між любов'ю, ненавистю та шизофренією надає нового значення сприйняттю та відчуттю емоцій", — йдеться на Bandcamp.

Музика гурту також доступна на Spotify, Apple Music

"Melancholic Cold", другий повноформатний альбом Memories of Ashes, вийшов у 2023 році.

"Зрозумівши квінтесенцію справжніх відчуттів, не тяжко було втілити їх у музичному полотні. Цьому сприяла обстановка життя, регіону, у якому я знаходжусь. Альбом описує втомленість від реальності, замороженість почуттів, агонію. Я вважаю, досягнув такої атмосфери на альбомі", — розповідав Валентин Неформату.

Обкладинку для альбому створила нейромережа на основі лірики композицій.

"Мені було цікаво, як вона зможе описати такі депресивні людські почуття, і, як на мене, дуже вдало. Насправді обкладинка не зображує когось, це більше образ багаторічного холоду в душі й самотності, виражений у погляді персони. Без різниці, що буде в житті — ніщо не зможе розтопити заморожене серце".

Останній на цей час реліз — це альбом "Life and Death", що вийшов у 2024 році.

"Я не зацікавлений у тому, щоб інші розуміли мене та мою творчість, адже це стосується виключно моїх відчуттів і тільки. Тому в майбутніх релізах звук буде ще бруднішим та сирішим, щоб відігнати слухачів. Моя творчість не для мас", — зауважив музикант.

Monophobia

Monophobia — це atmospheric/depressive black metal проєкт Владислава Горба (ударні, вокал) та Данила Машталера (гітари, бас) з Кривого Рогу. Свою діяльність дует розпочав у 2023 році, на базі спільних музичних вподобань.

"Ідея гурту Monophobia — що кожен із нас унікальний, не схожий на когось іншого, і не треба себе цькувати за те, що ти не можеш контролювати", — розповів Владислав.

На рахунку Monophobia поки лише один 6-пісенний ЕР "Libre de la Libertéс" ("ти вільний від свободи") 2024 року. Основна його тематика, зі слів музикантів, полягає в тому, що "наскільки не буде важко, наскільки не буде боляче — усе одно потрібно рухатись далі, йти вперед, ні за що не обертаючись назад, йти до самого кінця".

Музика гурту також доступна на Spotify, Apple Music

"У той момент мені не хотілося абсолютно нічого — мені настільки було боляче, що моя музика стала моєю терапією. "Коли я кричу — мені стає легше, коли я пишу — я забуваю про все" — ось такий слоган у мене був, коли я записував вокал для релізу", — додав музикант.

Також Владислав зазначив, що хлопці мають плани на подальший матеріал проєкту.

NiceTrip

One-man band проєкт NiceTrip належить Ростиславу Цуркановському з Вінниці. Ось як музикант розповідає про початок творчого шляху:

"Заснував свій проєкт навесні 2023 року. Це був особистий імпульс, хотілось просто викладати те, що відчуваю. Спочатку лірика була досить важкою, про самопошкодження, залежності, про внутрішню порожнечу й нікчемність. Це було відображенням мого стану на той момент. Пісні звучали як спроба розібратися із собою. І мені це допомагало, наче як виговорюєшся".

За його плечима наразі EP "Self-destruction" (2024), EP "Eternal Depression" (2024) та кілька синглів.

Музика гурту також доступна на стримінгах

Також 2024 року у Вінниці відбувся дебютний виступ NiceTrip, разом з одеситами Mortui Vultus. Зараз проєкт не має сталого концертного складу, проте Ростислав не виключає подальших виступів згодом. Останні релізи проєкту на цей момент — сингли "Nostalgia" та "Gently through the pain", що вийшли цьогоріч.

"З останнім релізом змінилось і звучання, і настрій. Він вийшов більш романтичним, меланхолійним. Мені ближчий став спокій, м’якість у музиці. Зараз хочу триматися цього напряму", — коментує музикант.

Anhedonia Nocturne

Anhedonia Nocturne створив узимку 2024 року в Києві Данило, колишній басист гурту Ангел. Після початку повномасштабного вторгнення Ангел припинив існування, тож Данило зосередився на власній творчості. За час існування Anhedonia Nocturne вийшло декілька синглів та ЕР "Dedicated To Nobody".

Музика гурту також доступна на стримінгах

"Я багато надихався віршами Якова Савченка, Осипа Маковея та інших. Узагалі став більше цікавитись українськими поетами — у них багато темної атмосфери, котру й зараз багато хто з нас відчуває в просторі і всередині. Тому й перші треки були на вірші цих поетів, але потім я вирішив писати щось своє. Не назву їх віршами — просто якісь мої думки. Рефлексія себе та своїх почуттів. Війна навколо, думки про розбомблені міста, села мого рідного краю — Донеччини, та розбиті долі людей, моїх родичів", — коментує Данило.

Наразі музикант працює над новим матеріалом.

My Last Promise

My Last Promise — це post-black/depressive black metal проєкт однієї людини — української артистки Haze. Не маючи жодного попереднього музичного досвіду, виконавиця вирішила почати писати пісні в червні 2024 року, перебуваючи у Відні. За увесь творчий процес — запис, виконання, продюсування — дівчина відповідає одноосібно.

"На створення цього проєкту, на жаль (або на щастя), мене надихнув безмежний внутрішній біль. Впоратись із цією пітьмою просто так було неможливо, і виходу видно не було… Але тоді я почала писати. Багато писати. Вірші, тексти, прозу. І раптом я зрозуміла — музика, ось що може стати цією рятівною силою", — розповідає музикантка.

Свою творчу подорож Haze розпочала з дебютного EP "The Only Escape", що побачив світ 13 липня 2024 року:

"Розкрию маленький секрет назви цього мініальбому: музика, саме вона стала моїм The Only Escape (ред. єдиним виходом). Моїм шляхом до світла з гнітючої темряви. Це врятувало мене. І я безмежно хочу і сподіваюсь, що моя творчість стане променем світла в чиємусь тяжкому житті, і можливо, врятує його…"

Музика гурту також доступна на стримінгах

Згодом, світ побачив спліт-EP "My Wretched Self" — двосинглова співпраця із чеським DSBM-артистом Mourning Angel. Незабаром, у листопаді 2024 року, також вийшов сингл "Your Betrayal". А 22 лютого 2025 року відбулася прем’єра спільної композиції з Nox Mortem — синглу "Narben". Цю роботу Haze називає також дуже важливою і важкою емоційно.

Й ось, нарешті, 13 липня 2025 року, на честь першої річниці існування проєкту, My Last Promise презентувала свій дебютний повноформатний альбом — "A Funeral Of Being". За словами виконавиці, цей реліз поєднує депресивний блек-метал з елементами постблеку та атмосферного блек-металу, а також вирізняється вищим рівнем звучання та продакшену порівняно з попередніми роботами.

"Я вклала всю душу й сили в цей реліз. Цей альбом — він нелегкий. Зовсім. І все ж таки 4 місяці щоденної та щонічної роботи окупилися, і був створений "A Funeral Of Being".

Музично я намагалася передати цю сердечну атмосферу, бути близькою до слухача. Я так хочу, щоб через мої композиції передавалася червоною ниткою моя головна мета — сказати: "Ти не один у Безодні". Я кричу з вами", — розповідає Haze.

Gruddyam Donyzu

Gruddyam Donyzu – це depressive/atmospheric black metal проєкт з Чернігівщини. Автором є музикант під псевдонімом VN, який утворив його наприкінці 2024 року.

Перший альбом “Suffering May Last Forever” і сингл “No name, no home, no place to rest” вийшли на початку 2025-го.

Музика гурту також доступна на Spotify, Apple Music

Музика Gruddyam Donyzu не була розрахована на широку аудиторію та значний інтерес. Саме внутрішні сумніви автора були однією з головних причин, що призвели до створення проєкту — щоб надати деяким думкам більш чітку (осяжну для інших) форму.

Зовсім нещодавно вийшов другий повноформатний альбом проєкту під назвою “Neduzh”. VN запевняє, що той не є продовження чи розвитком дебютника, а також акцентує, що на обкладинці альбому зображений не лебідь, а чапля – “смерть у її натуральній мерзенності й красі”.

Ось як музикант коментував цей реліз нашому медіа:

“У цьому альбомі я прагнув депресивного, напруженого, в міру брудного і шумного звучання, трохи гіпнотичного в ритмах і простих мелодіях. Більше блек-металу, DSBM у звучанні. Жанрово вийшла суміш атмосферного і депресивного блек металу, місцями з елементами фолку і дарк кантрі.

Тема лірики релізу — сумніви, внутрішня боротьба, постійні пошуки власного місця у світі, смерть. Самосвідомість як внутрішній недуг, що супроводжує з початку свідомого життя і до смерті.

Це мали бути наче уривки з історій кількох різних людей; спочатку їх було 8, потім стало 10. Наче уривки, вирвані з ранкових щоденників, ненаписаних творів чи з тривожних думок наодинці. Звідси різниця у текстах і звучанні композицій”.

Музикант зауважує, що хоча теми деяких пісень Gruddyam Donyzu виглядають неоднозначно, їх метою не є романтизувати згубні думки, наміри чи дії, а навпаки — мотивувати слухача до роздумів:

“Якими б не були ваші сумніви у собі, наскільки б слабкою не була надія на краще майбутнє, продовжуйте боротьбу – ви у будь-якому разі закінчите смертю, але, можливо, ви ще не прожили найкращі моменти свого життя”.

Final

Гурт Final виник у січні 2024 року в Івано-Франківську. Його заснувала компанія друзів, кожен із яких мав музичний досвід та володів інструментами. Випадково вони зігралися на їхньому тодішньому приміщенні, де проводили час, і кожен та кожна загорілись ідеєю створення гурту. Цей момент став відправною точкою для музичного шляху Final.

Назва гурту символізує кінцеву точку — межу, за якою життя набуває або втрачає сенс. Цей образ пронизує як музику, так і концепцію гурту. При створенні Final музиканти надихалися як особистими внутрішніми переживаннями, так і класикою жанру DSBM. Їм близькі теми граничного емоційного стану, відчуття втрати, внутрішньої боротьби.

Гурт дебютував у липні цього року із синглом "Putridum", поштовхом до чого стала надзвичайно тепла реакція публіки на першому концерті.

 

Музика гурту також доступна на стримінгах

Після виходу "Putridum" музиканти отримали низку запрошень на концерти, що ще більше надихнуло їх творити. Вони вже працюють над новим матеріалом, який буде продовженням як емоційного, так і музичного розвитку Final. Колектив активно виступає, тож рекомендуємо не пропустити їхній концерт у вашому місті.

занепад

Про цей інструментальний проєкт у мережі дуже мало інформації — лише, що його створив, імовірно, Юрій Попов з України, орієнтовно в цьому році. Дебютний альбом "Морок" вийшов влітку 2025-го й допоміг самому музиканту позбутися певного життєвого вантажу.

Ось як він коментує реліз на своїй Bandcamp сторінці:

"Цей альбом пройшов дуже довгий шлях до свого релізу. У якийсь момент я навіть думав видалити весь матеріал і забути про цю ідею. Проте, я себе стримав і просто залишив його чекати свого часу. І цей час настав. Я нарешті відчув той поштовх, якого мені бракувало кілька років поспіль. Й ось, альбом тут.

Це дуже темний, сумний і андеграундний матеріал. Мені складно сказати, що це за стиль. Напевно, я б сказав, що це інструментальний депресив блек метал. Так, ви можете чути певні вокальні партії. Але там немає лірики. Це суто емоційне підсилення музики. Це все імпровізація і просто дивні, зловісні звуки.

Кожен трек із цього альбому несе в собі мій біль, страх, злість, і ще дуже багато переживань (не завжди негативних). Ця музика допомогла мені позбутись певної частини життєвого грузу. Маю надію, що ви відчуєте цю музику і вона допоможе вам у чомусь вашому".

Музика гурту також доступна на стримінгах

Інформація в статті взята з відкритих джерел та сайту Metal Archives. Окрема подяка музикантам, які допомогли створити цей матеріал. 

Стаття також доступна англійською мовою.