Logleg - Hell No (2018)

До вашої уваги — один з найцікавіших і найприємніших навіть снобському вуху альбомів, що вийшов на теренах Слобожанщини. Гурт Logleg з дебютним альбомом "Hell No", що постав на руїнах 5R6 та увібрав музикантів із Small Depo, KAT та Burrow.

Тут є все: прогресивна версія стонеру та гранжу, загравання з нойз-роком та важкою психоделією. Але все змішано у таких пропорціях, що не завжди розумієш: ти слухаєш харківський гурт чи важкий прог сімдесятих минулого століття, що пронизаний духом Аппалачів? Дуже дивна обкладинка контрастує зі звуковим наповненням. Та разом все це є основою концептуального підходу гурту, чия уява і творча свідомість не підвладні детальній препарації, залишаючись загадкою для слухача.

Зазвичай, коли реліз дуже зачепив, хочеться задавати музиканту дуже дивні питання, як у дитинстві, коли й сам мріяв стати рок-зіркою. Тож звичайні кілька питань переросли у щось на кшталт хаотичного міні-інтерв’ю:

- Звук чомусь нагадує музику з Аппалачів, якусь гірську психоделію, є якісь такі інфлюенси чи посил?

Ігор (гітара/вокал): Я розумію, чому в тебе виникли такі асоціації, але то несвідомо. Наміру робити якісь відсилки до Аппалачів, чи то музики північноамериканських племен не було. Але якщо щось таке чується, то це круто.

- Які ваші емоції були вкладені в реліз і які він мав би передавати?

Ігор: Різні, не хочу відповідати за всіх. Лірика зачіпає доволі серйозні та страшні теми (глобальне потепління, жорстокість, прихована схильність людства до самознищення, безглуздість пошуків "вищого сенсу" і т.п.), але все це дещо з іронією і інколи сарказмом. Якогось такого контрасту мені і хотілося досягти.

Ти не можеш побороти "глобальне зло", тому робиш те, що можеш, щонайменше намагаєшся не погіршувати ситуацію, намагаєшся насолоджуватись життям та іронізуєш з приводу глобальних проблем, щоб не здуріти. "It’s like that, and that’s the way it is". На мою думку, нам вдалося передати такий настрій у нашій музиці. Але, звичайно, емоції змінюються від треку до треку. Тут я намагався виділити щось загальне для цього релізу.

- Як сам альбом відображає кожного з вас і хто що вніс, бо люди всі доволі з різних банд. І що вас все ж зібрало під одним дахом?

Кирило (гітара): Ми всі одне одного знаємо давно, і деякі з нас грали разом в інших проектах, або ж просто часто перетиналися, але ідея зібратися саме цим складом не з'явилася зненацька або відразу. Спочатку ми грали втрьох - я, Саша і Антон, потім, через якийсь час, ми зрозуміли, що потрібен, як мінімум, ще вокаліст, і в групі з'явився Ігор, а потім - Ася, коли стало ясно, що і на клавіші \ нойз потрібен окремий учасник .

Думаю, нам просто кайфово разом грати, у нас хороші відносини у групі і це головне, що нас зібрало і тримає разом. Альбом і справді різноплановий, тому що пісні писалися часто не однією людиною, а скоріше скопом, ідеї комбінувалися, аранжування змінювалися і робилося різними людьми.

0014218405_10

- Відчувається вплив прогу, як не крути. Треки приємно і цікаво слухати, але, скептично ставлячись до нашого слухача, з розрахунком на яку аудиторію писався альбом: для себе чи з євронамірами?

Кирило: Не буду приховувати, коли ми ще грали втрьох, ми хотіли записати щось хітове і зрозуміле для будь-якого слухача, з прицілом на європейську сцену.

Ігор: Я майже не чую тут прогу. Для мене це пряма, in-your-face, музика, не тупа, тут багато цікавих деталей, але це не прог. І це дуже добре. Складної музики мені та Кирилу, мабуть, теж достатньо в Doomed City/5R6. Але ще простіше мені б вже було нецікаво.

- Обкладинка мені (суб'єктивно) не дуже сподобалася, тому попрошу вас уточнити, як вона підкреслює концепт чи взагалі поза ним, як вона взагалі стосується релізу і розібрати б її по складових.

Ігор: Це питання до Антона. Він малював обкладинку. Але відповідати він не буде, бо, мабуть, не любить пояснювати свій арт ще більше, ніж я лірику. Обкладинка відштовхує і дещо лякає, але водночас вона абсурдна, сповнена яскравих кольорів, смішна, та майстерно зроблена, на мій погляд. Тож, так, вона підкреслює концепт.

Ася (сінти): Вам посилка :)

- Чи чекати щось далі, і які взагалі плани щодо гурту?

Ігор: Чекати концертів та нових пісень. Можу хіба що сказати, експеримент був вдалим, будемо продовжувати.

Наостанок потрібно додати, що якісний звук, зафіксований на Студії О, було якісно зведено та відмастерено Джастіном Піццоферато, що працював з Elder, Black Pyramid, Witch, Fuzz Lord та Карлом Саффом, відомим за роботою з Dylan Carlson, Fu Manchu, KEN Mode, Throat. Через це, оцінка загального саунду альбому є "бездоганно".

Власне, через поєднання якісного продакшну та цікавого, з творчої точки зору, матеріалу "Hell No" альбом дуже приємно слухати навіть людям, доволі далеким від подібної музики.

Logleg у соцмережах:

https://logleg.bandcamp.com/releases
https://www.facebook.com/loglegband/

Neformat.com.ua ©

1. In the Mouth of Madness 04:01
2. Piggy 04:18
3. Meaning of It All 05:01
4. A Few Degrees 04:36
5. Istanbul 03:59
6. Gone for Good 03:53