Прем'єра. La Horsa Bianca — Diluvian Beat (2020)

Сьогодні спільно з порталом It's Psychedelic Baby презентуємо третій повноформатний альбом харківського психоделічного гурту La Horsa Bianca — "Diluvian Beat", який впевнено тримає планку, задану попередніми лонгплеями. Ми вже послухали реліз та готові поділитися враженнями від нього. 

"Здіймається хвиля і нас піднімає угору" — саме так, без перебільшень, La Horsa Bianca відривають своїх слухачів від буденності музично й фізично, аби обдати фарбами з теплої палітри цього релізу.

Наведені вище слова із вірша Юрія Іздрика були покладені на музику і стали першою композицією нового альбому La Horsa Bianca "Diluvian Beat". Це вже третій реліз гурту, що грає психоделіку часів найяскравішого періоду жанру, тобто 70-х. Датою виходу шеститрекового альбому стало 11 грудня 2020-го, і ця робота ніби уособлює маленьке свято проводів важкого року.

Написання матеріалу для релізу тривало більше як рік, хоча до альбому також увійшли композиції з далекого 2016-го. Запис відбувся на студії Digout у рідному Харкові. Альбом має конкретну структуру, описану самими музикантами — композиції розбиті на пари, кожну з яких об’єднує конкретний задум. Уже згадана перша композиція "Encyclica" об’єднана із шостою "Сурми останнього дня", тобто останньою в альбомі, наявністю слів. Саме ці дві пісні не дозволяють альбому стати повністю інструментальним. Трек "Encyclica" можна було почути на одному з виступів гурту ще у січні. Щодо "Сурмів", то тут однойменна поезія Богдана-Ігоря Антонича стала текстовою основою пісні:

"Це надзвичайно потужний текст, який підкорив нас своїм гіпнотичним ритмом та сюрреалістичними картинами."

Доповненням до цього музично-поетичного тандему став анімаційний відеокліп, прем’єра якого відбулася на іноземному порталі It's Psychedelic Baby Magazine. Учасники колективу створили мінімультфільм самостійно, оскільки звикли до такого підходу взагалі:

"В нас усе за філософією "зроби сам": запис, продакшн, тепер і анімація. Ніколи раніше не робив анімацію, це був крутезний досвід. Як розтягнена медитація над віршем, щоби знайти образи, яких у ньому немає, але які ним живляться."

Обрані гуртом тексти демонструють глибину їхнього розуміння естетики жанру. Слова "Ми перетікаємо плинно із тіла у тіло" чітко описують стан слухача під час "плавання" музикою гурту. Їхня мелодія ніщо інше, але виплетене з музичних візерунків тіло, яке вільно впускає всередину себе. І цей мотив "плавучості", передаваний як музикою, так і словами, теж відповідає концепту альбому, оскільки цю роботу La Horsa Bianca присвятили темі потопів, про що свідчить і назва релізу — "Diluvian Beat", що перекладається як "такт повені". Слово "diluvian" вважається застарілим, воно походить із латини та відсилає до часів опису біблійного потопу, що нашаровує ще один зміст на спроби трактування творчого вияву гурту.

Тему катаклізмів продовжує наступна пара треків — "A missage", названа на честь потопу у творі "Вінні-Пух" та "It's not but damn", всередину якого музиканти заклали відчуття "цунамічності", що розвивається під час прослуховування. Такого ефекту композиція досягла завдяки гітарному безумству Кирила Гончара та Андрія Брагіна, той непередбачувано наступає одразу після ніжних клавішних Ольги Ксендзовської. Так само несподівано в цьому треку з’являється флейта Євгена Манка. Барабани Ігоря Авдєєва найповніше розкриваються в тих таки "Сурмах останнього дня", де інструмент прозвучав у всіх можливих ритмах, переплівся з басом Манка і знову повернувся до себе.

Третя пара складається з "The mouse principle" та "Laws of slow motion", треків, що не несуть у собі смислової підтримки теми, але інструментально продовжують заданий напрям.

Загалом "Diluvian Beat" звучить дуже яскраво. Уже вкотре новий реліз підтверджує майстерність учасників, що об’єдналися під доброю зіркою, або, радше, сонцем, яке орієнтує їх у просторі обраного жанру. Психоделічний рок дійсно має бути фізично відчутним, має стати своєрідним сеансом, і в цьому випадку стає. Досі колектив La Horsa Bianca не відстає від своєї мети нести в маси "музику, яка насичує і збагачує, як якісна література", і це привід розвиватися в компанії цього колективу.

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

La Horsa Bianca — харківський колектив, що грає психоделічний рок. На рахунку команди три повноформатні альбоми. Почитати рецензію на дебютний LP "Somatic Schematic" (2018) можна за цим посиланням.

La Horsa Bianca у соцмережах:

https://lahorsabianca.bandcamp.com/
https://fb.com/lahorsabianca
https://instagram.com/lahorsabianca
https://www.youtube.com/channel/UCUgWeOFjOzVzfcg8uIiNNjg