Along Memories — Moments​.​.​. (2020)

Автор цієї рецензії цікавиться українським блеком, а особливо його відгалуженнями — пост-блеком, блекгейзом, тому й взявся проаналізувати роботу маловідомого виконавця Along Memories

Впевнений, передмова до рецензій часто починалась зі слів, що якась частина музикантів полюбляє йти шляхом меншого спротиву — калькування або перегравання. Я ніколи не сприймав подібне мислення, адже банально не розумів його — навіщо робити так само, але гірше, якщо є оригінал? Навіть при гарних навичках та вдалих спробах, копіювання нізащо не стане в один ряд із першоджерелом.

Вкотре, повертаючись до теми українського блеку, вважаю доречним наголосити —  у країні, де одна із найсильніших сцен представлена саме цим жанром, створювати матеріал, м’яко кажучи, конвеєрний це варварство. Подивіться на приклад альбомів "Night & Love", "When the Darkness Falls", та "у тиші і самоті", авторства Këkht Aräkh, Nuitville й Ніч, відповідно. Ці гурти за впізнаваністю можуть стати в один ряд з Along Memories, але релізи їхні за якістю та наповненням на багато рівнів вищі.

"Moments​.​.​." — четверта номерна робота Along Memories із моменту дебюту у травні 2019 року. Про те, хто входить до складу, де та якими силами робився запис, лейбл, інформації, звісно, немає. Зате є: 

  • Ототожнення другої роботи Along Memories "Shades of Spring" з альбомами "Circle of Veins" та "Rain" гурту Sadness, у тому числі, й за банальні обкладинки
  • Рекомендації бендкемпу поціновувачам Alcest та Twilight Fauna (?) звернути увагу на "Moments​.​.​."
  • Особисте спостереження: проєкт страшенно хоче бути депресивним та мати атмосферу пригнічення, але виходить поганий, не першої свіжості, блекгейз.

Говорячи відверто, із такими релізами, не хочеться мати нічого спільного, тому що, як мінімум, шкода часу витраченого на прослуховування. Кожен рух — повторення чогось із вищезгаданого, але зроблений так собі. Як приклад, "Despair" настільки схоже на Alcest, що ось-ось і з’явиться Неж, тільки оригінальний вокал на фоні всіх інструментів нечутний. З 35 хвилин та семи треків, лише у п’ятому, "Without", протягом приблизно тридцяти секунд, можна розібрати цікавий гітарний малюнок (2:00-2:30). Все! Будь-які позитивні речі закінчились, не почавшись.

 

У 60-х окремі музиканти застосовували прийом лоу-фай через неможливість придбання якісної (дорогої) апаратури, інструментів, недоступність студій звукозапису із професійними працівниками. Пройшло півсторіччя, музична індустрія зробила не один великий крок до того, щоб творчість стала доступною кожному. Зараз можливо створити конкурентоспроможний продукт сидячи вдома за допомогою телефону. 

Lo-Fi сьогодення — немов родзинка, спроможна додатково зацікавити слухача. Along Memories же за цією "якістю" приховують все, без винятку: композиторську в’ялість, одноманітність, жанрові кліше, відсутність будь-яких цікавих інструментальних та вокальних ходів. Щось, можливо, під силу було б виправити завдяки оформленню та ліриці, та й на цьому терені все так само: артворк — пісочне фото без натяку на обкладинку; лірика без жодної можливості на зчитуваність.

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

Along Memories у соцмережах:

https://alongmemories.bandcamp.com/

Neformat.com.ua ©

1. alone….
2. despair
3. suffer
4. forget
5. without….
6. hopes
7. shine

07.02.2020