Новини

Київський дует наприкінці лютого представив слухачам свій перший міні-альбом "Лантух" та кліп на один трек з нього. 

"Під час запису для Le Cru існує принципове правило — ми пишемо завжди все разом і наживо. Тобто ніякого накопичення окремих партій. Якщо вдалого тейку не вдається отримати за 2-3 рази, краще сесію перенести. Все має бути живим, сирим і потужним. Накопичувалися ми влітку 2019-го на Happy Records Studio, що розташована на території кіностудії Довженка. Режисер звукозапису — Дмитро Остроушко. Подальше зведення здійснив наш басист Данило Злобін. 

Прагнення швидкого запису обумовлене ще й тим, що у нас досить швидко змінюється репертуар і, навіть, підхід до побудови композицій, саунд. Так під час цього запису ритм-секція була забезпечена, окрім бас-гітари, самотужки сконструйованим перкусійним інструментом — дошкою з вмонтованим мікрофоном, сигнал від якого йшов через процесор на комбік і вже з нього знімався іншим мікрофоном. Басист виконував драм партію правою ногою", — розповів у коментарі нашому виданню саксофоніст та учасник проєкту Павло Лісовський.

Обкладинку Павло також робив самостійно. На ній ми бачимо фото однієї з його арт брют скульптур (з іншими роботами можна ознайомитись тут). 

На підтримку альбому в день його виходу гурт також представив кліп на пісню "Turtle".

"Відео на пісню Черепаха важко назвати концептуальним. Це наша перша спроба роботи з відео, тому вирішили почати з чогось не дуже складного. Але тут також керувалися принципом, щоб не було дуже банально і намагалися уникнути лінійного наративу. Це не оповідь, а ряд візуальних образів. Черепаха — істота, що живе у двох світах. Тож і у відео є деякі натяки на "подорож звідти туди" і навпаки", — додає Павло Лісовський.

Знімали відео частково на базі тієї ж Happy Records Studio, а от фрагменти з танцівницею були відзняті Ігорем Авдєєвим в Харкові. Танець виконала Ірина Авдєєва, дослідниця тілесних практик та культури японського танцю Буто, з якою колектив давно співпрацює в наших інших проєктах. Кліп монтував знову ж таки Павло Лісовський протягом осені-зими 2019-2020 років. 

Зараз Le Cru готується до запису наступного релізу. Замість фут-перкусії музиканти уже використовують плейбек з прописаними партіями барабанів та більше нойз-синтів.

Le Cru – дует басиста Данила Злобіна та саксофоніста Павла Лісовського (Brovi Papy). Гурт виконує інструментальні композиції, а власний стиль визначає як панк-джаз. Музиканти також є одними з засновників та постійних учасників нойз-формації Paranoise Crew.

"Назва, взята з книги Клода Леві-Строса "Le Cru et le Cuit", в перекладі з французької означає "сире", що, власне, є характеристикою стилю гурту: відкритий, агресивний тембр саксофона лаконічними фразами вписано до панчевих басових рифів, електронна ритм-секція та синтезатори додають ембієнту. Це панк-джаз, у якому панк відверто превалює, відсилаючи до гуртів на кшталт Acoustic Ladyland, Ceramsc Dog, The Birthday Party та деяких робіт Майка Паттона. І жодних текстів", — йдеться у прес-релізі команди. 

Le Cru у мережі:

https://www.facebook.com/lecruband/
https://soundcloud.com/user-396639859

- [ Neformat.com.ua ]

Тернопільський хардкор панк гурт наприкінці лютого випустив перший сингл під назвою "Сволота". У пісні гурт закликає не вбивати тварин заради розваги. 

"Головний мотив пісні був у голові давно, а потім ми прийшли на репетицію і зробили її за 20 хвилин. Записували у хорошого друга і звукорежисера Віталіка Іванцова на студії MazepaStudio. Що ж до тематики, то просто остогидло зневажливе ставлення до тварин. Вони такі ж жителі на цій планеті, як і ми. Вбивати їх заради розваги — ненормально", — коментує роботу гітарист і вокаліст гурту Вадим Колівошко

Обкладинку намалював ударник колективу Андрій, а її графічну корекцію здійснила подруга Вікторія зі студії 742Creator.

За 1-2 місяці Uvaga планує записати перший повноформатний альбом. 

Uvaga — тернопільський хардкор панк гурт, що виник у 2020 році. На їхньому рахунку поки лише один сингл. 

Uvaga у мережі: 

https://uvagapunx.bandcamp.com/releases
https://www.instagram.com/uvaga.punx/
https://soundcloud.com/user-51738303

- [ Neformat.com.ua ]

15 березня у львівському клубі TEATR. Club пройдуть дві лекції про можливості для музики в інтернеті та за кордоном.

Лекторій Сцена #1 - це спеціалізований навчальний інтенсив з практичними лекціями про концерти та музичний менеджмент. Його проводить культурна агенція Лінія Втечі у співпраці зі Святом музики у Львові. До участі запрошуються організатори музичних подій, менеджери музичних проєктів, музикантів тощо.

"Багато людей, які подаються в нашу справу, розбиваються об важкі реалії і йдуть з музики, в принципі, — але чому так стається? Саме на цій події ми через спіч Альони з "Креативної Європи" спробуємо донести ідеї грантів і подачі на них, розказати про співпрацю з міжнародною спільнотою, про участь у шоукейсах.

Музиканти зневірюються в музиці, бо не можуть її просунути, маючи в руках інтернет і всі можливі платформи. Андрій з Believe Digital Distribution розкаже про хороші та погані приклади роботи музикантів з соцмережами та цифровими музичними майданчиками. Можна буде зробити власні висновки", — розповіла у коментарі нашому виданню організаторка івенту Ляна Мицько.  

Першу лекцію проведе Альона Дмуховська — представниця організації "Креативна Європа" — програми Європейського Союзу, що спрямована на підтримку культурного, креативного та аудіовізуального секторів. Альона розкаже про можливості програми ЄС "Креативна Європа" для музичної спільноти, про те, які помилки допускають музиканти та музичні менеджери у міжнародних проєктах та як це виправити. Другим лектором стане Андрій Зайцев - Artist Relation Manager компанії Believe Digital Distribution в Україні. Це паризька компанія, яка допомагає "артистам будувати аудиторію та кар’єру" завдяки зосередженню уваги на музичних технологіях та послугах, включаючи цифровий дистрибутив у всьому світі.

На лекцію потрібно зареєструватися за посиланням. Вартість участі — 100 гривень. 

До слова, Лекторій Сцена #1, який відбудеться 51 березня є лише перев'ю для більшої події. У червні спільно зі Святом Музики Ляна Мицько планує провести інтенсив на 8 лекцій на тему навколомузичної діяльності. Наразі триває робота над наповненням і дизайном

"Фокусні теми цієї конференції будуть об’єднані сценою. Це про музику, мерч (атрибутика музичної культури), організацію, роботу з медіа, культуру виступів, досвід світу в навколомузичній справі", - додає організаторка.  

А ось кілька наших матеріалів з порадами для музикантів: 

Подія у мережі: 

https://www.facebook.com/events/191662345500448/

- [ Neformat.com.ua ]

Краматорський ambient проєкт представляє свій сьомий повноформатний альбом "Dry branches, flowers and gaping abyss".

"Реліз писався вдома, у відповідній атмосфері. Перший трек був створений ще у червні 2019 року за віршем, який я написав до картини своєї дівчини Аліші. Інші треки створювалися протягом осені-зими 2019 та 2020 років. Трек "Weightless of souls" я створив у присутності моєї дівчини, це надавало особливого натхнення. Інший матеріал робив наодинці", — розповів у коментарі нашому виданню творець проєкту Ілля Горлов.

Треки альбому "Dry branches, flowers and gaping abyss" Ілля створив за своїми віршам, зокрема "Weightless of souls" та "Gaping abyss of magical powers", тож і відповідь на питання, про що цей реліз, музикант радить шукати у його поезії. Її можна знайти, наприклад, тут.

"Концепція в тому, що треба залишатися у теперішньому моменті, відчувати енергію Всесвіту, інших людей і намагатися не потрапляти у виверти реальності. Відчуття та розуміння цього і надає натхнення на написання рядків та звуків", — додає Ілля.

Обкладинка релізу — це та сама картина Аліші, яку вона писала олійними фарбами, і яка надихнула творця проєкту спершу на написання вірша, а потім і створення заголовного треку.  

This Present Moment — це проєкт краматорського музиканта Іллі Горлова, який також є вокалістом groove metal гурту Lifer. Окрім того Ілля має stoner doom проєкт Slow Billow і dark ambient/drone проєкт And Remain There Forever, пише вірші. У This Present Moment уже є 7 альбомів і на цьому, за словами музиканта, рахунок не закінчиться.

"Початково, у 2017 році, це була просто музика до моїх віршів, під яку я монотонно читав рядки. З часом я задумався про те, щоб створену музику об'єднати у проєкті. Відбулося це у 2018-му. Однак, далеко не всі треки та, навіть, альбоми, пов'язані з віршами. Усвідомленість та відчуття теперішнього моменту є основою натхнення для цього проєкту. На музику вплинули психоделічні, ембієнт, дроун виконавці та гурти, як живі, так і електронні проєкти. Наприклад, з дитинства я вбирав музику Pink Floyd. Також на звучання мали вплив різні psychedelic rock, stoner doom виконавці ба кшталт Dead Meadow, Sleep", —  розповідає музикант. 

This Present Moment у мережі:

https://thispresentmoment.bandcamp.com/
https://www.facebook.com/IlyaGorelaw

- [ Neformat.com.ua ]

Рівненський проєкт представляє новий міні-альбом "La solitude". Реліз вийшов за підтримки тернопільського лейбла Pincet.

EP містить чотири пісні в стилістиці навколо колдвейву/пост-панку та ремікси від Kurs Valüt і Motoblok.

"La Solitude" (ред. самотність) — це те що об'єднує концепцію треків, не лише тих що увійшли сюди, до нового EP, а і всіх інших. Я — старий емо, тому і лірика відповідна. Як завжди, все про любов, посмішки, сльози. Це все досвід людства, описаний поетами та пережитий кожним", — розповів у коментарі нашому виданню творець проєкту Євген Ковальчук.

Матеріал для EP він писав самостійно протягом 2019 року, а з мастерингом йому допоміг лейбл Pincet, який і видав реліз у цифровій версії та на касетах (їх можна придбати на Бендкемпі лейблу чи від самого музиканта).

"Усю музику я пишу на грувбоксі без допомоги комп'ютера, от так зі своїм електрайбом я і граю на івентах. Лайв перфоменси виглядають набагато цікавіше, ніж просто виступи під фанеру. Важко охарактеризувати, що саме я граю, одним словом. Я прихильник холодної хвилі 80-х, агресивного ebm, солодкої хвилі данської андеграундної поп-музики, що і відчувається в тому, що я роблю", — додає музикант. 

Водночас Євген уже працює над наступним EP, два треки з якого можна почути на його Саундклауді. Однак, поки неясно, яку кінцеву форму матиме цей реліз. 

Обкладинка EP "La Solitude" — це фотографія Iva Gotch, подруги музиканта. 

Придбати та послухати альбом можна на різних стримінгових сервісах. До слова, це 14-ий реліз у дискографії лейблу Pincet загалом і третій, виданий на касеті. А почути Bedroom Talks наживо найближчим часом можна буде 13 березня у київському IVY Bar.

Bedroom Talks — рівненський проєкт, який розпочав діяльність у 2018 році. Проєкт виріс з любові львів'янина рівненського походження Євген Ковальчук (Jin Kei) до post punk/ebm/pop, а його творець колись був учасником гуртів Cold Comfort і Fleurs du Mal. Серед гуртів, які вплинули на його музику, Jin Kei відзначає Lebanon Hanover, Qual, Boy Harsher і Lust for Youth. У 2019 році за підтримки німецького лейбла Holy Hour records Bedroom Talks видав EP "Machines know no love" на семидюймових вінілах.

Bedroom Talks у соцмережах:

https://soundcloud.com/jin-kei
https://www.facebook.com/bedroomtalksband/

- [ Neformat.com.ua ]

Український метал-гурт матиме 2 виступи у Росії наприкінці листопада. 

Ексклюзивні шоу відбудуться 26 і 27 листопада у Москві та Санкт-Петербурзі. Про це гурт повідомив на офіційній сторінці. Повідомлення викликало бурхливу реакцію частини українських фанів Jinjer, переважно у соцмережі Фейсбук, які розчарувалися таким рішенням через те, що в Україні триває війна з Росією. Водночас в Інстаграмі під аналогічним анонсом чимало схвальних відгуків про те, що гурт поза політикою. 

Ми попросили коментар гурту стосовно цієї ситуації. Разом з тим нагадуємо, що Jinjer востаннє виступали у Росії в 2015 році. Тоді ж в інтерв'ю виданню Music.com.ua басист гурту Євген Абдюханов зазначав наступне: 

"Не їздимо зараз (ред. до Росії), тому що логістика не дозволяє. Росія на сході, а основне поле нашої діяльності — Європа, на заході відповідно. І нас кличуть, причому постійно.

Ідейні міркування? Хех, ми ж не до Путіна в Кремль концерт грати їдемо, як деякі наші попсарі. Я не розумію "вишеватних" вигуків "ні ногою в ерефію". Росія, як країна, земля і люди, — вельми приємне місце, ми говоримо з ними однією мовою, маємо спільне коріння та історію. Хоча як держава та імперія мені це місце не дуже симпатичне.

Знаєте, розповім вам такий секрет, коли ми виступали там взимку, то перетнули державний кордон незаконно, через ліс, бо нас просто не впустили, а ми все одно заїхали, відіграли, і знаєте, що нам фани говорили після виступу: "Ви не подумайте, ми тут не всі відморожені, ми знаємо що відбувається". Ось так. І зі сцени ми говоримо одне: "Привіт, ми Jinjer, з Донбасу, Україна". Можете пошукати в мережі, є відео.

Я вважаю, що по можливості наші альтернативні групи повинні і зобов'язані виступати там, щоб хоча б молодіжні субкультури мали віддушину ззовні, рецепт не бути зомбованими ящиком."

Jinjer — український метал-гурт, заснований у 2009 році в місті Горлівка, Донецької області. Останнім часом команда працює зі всесвітньовідомим лейблом Napalm Records

Jinjer у соцмережах:

https://www.facebook.com/JinjerOfficial
https://jinjer.bandcamp.com/
https://soundcloud.com/jinjermetal

- [ Neformat.com.ua ]

Львівський прог-рок гурт представляє свій перший міні-альбом "Germination".

"Ми зібрали докупи музичні впливи від провідних виконавців прогу, пост-року та джазу, й представили цю суміш у форматі 13-хвилинного твору, поділеного на 4 контрастні частини", — розповідають музиканти у прес-релізі.

У міні-альбомі "Germination" Amaryllis Diaphanum досліджують теми війни, параної та ескапізму.

"Перебуваючи в зоні збройного конфлікту, ліричний герой міні-альбому тікає від нього у власний маленький світ, запевняючи себе, що знаходиться у безпеці. Раптове бомбардування, один із найбільших жахів війни, руйнує це наївне уявлення. Цим ліричним героєм може бути кожен, адже всім знайоме відчуття страху перед війною. Це те, що сповна відобразилося на сучасному поколінні. Бо замикаючись у власній інформаційній бульбашці, ми не бажаємо приймати факт наявності війни, що триває й досі. Лише зіштовхуючись із реальними доказами наявності фронту, ми усвідомлюємо, якою ціною здобута наша власна безпека", — йдеться у прес-релізі. 

Львів'яни працювали над дебютним релізом протягом 2019 року. За цей час гурт пережив кілька змін складу, адже, за словами музикантів, важко знайти людей такого віку, котрі змогли б на належному рівні виконувати прогресивну музику (наразі найстаршому учаснику гурту 19 років). Запис, зведення і мастеринг було виконано Михайлом Кравцем на студії MuzProduction у Львові. Обкладинку до альбому створили друзі гурту Ярослава Прадід та Руслана Гаган.

Amaryllis Diaphanum – це львівський гурт, що був сформований у 2018 році трьома підлітками після закінчення школи. Зібравши докупи впливи від провідних виконавців прогу, джазу та пост-року, колектив представляє слухачеві своє бачення прогресивної музики.

Назва альбому — це поєднання квітки амариліс та латинського "diaphanum", що означає "прозорий". Вона була вигадана під пливом альбому Caligula's Horse "Bloom". Серед гуртів, які на них вплинули, музиканти воідзначають також Tool, King Crimson, Pink Floyd, Porcupine Tree, The Mars Volta, Leprous і Haken,

Учасники гурту: 

  • Макс Чухліб — вокал, гітара, клавішні
  • Майк Козак — бас
  • Орест Нагачівець — саксофон 
  • Тарас Солдан — гітара, клавішні
  • Дмитро Кудрявцев — ударні

Amaryllis Diaphanum у мережі: 

https://soundcloud.com/amaryllisdiaphanum
https://amaryllisdiaphanum.bandcamp.com/
https://www.facebook.com/amaryllisdiaphanum
https://www.instagram.com/amaryllisdiaphanum/

- [ Neformat.com.ua ]

Київський клуб MonteRay Live Stage припинить діяльність з 1 квітня. Про це йдеться на офіційній сторінці клубу.

Можливе закриття MonteRay Live Stage у мережі обговорювали ще наприкінці січня. Тоді арт-директор закладу Влад Ляшенко говорив, що, імовірно, клуб закриється на ремонт з травня, однак інформація не була остаточною. Зараз же стало відомо, що клуб закриється назавжди.

"Новий власник приміщення вже розпочав реконструкцію, і в нас залишився лише березень на останні концерти в культовому місці. Всі події, заплановані на квітень, буде перенесено на інші майданчики. Слідкуйте за анонсами на сторінках цих концертів та організаторів", - йдеться на офіційній сторінці клубу. 

До 1 квітня у MonteRay заплановані виступи Bondage Fairies, Misþyrming, Eyehategod, Вышел Покурить, Summer Of Haze тощо.

 

Клуб MonteRay Live Stage розпочав діяльність у 2015 році. Зал може вмістити до 600 відвідувачів концерту. За час діяльності у клубі пройшло чимало фестивалів, серед них Neformat Fest, Winter Mass, Hell Serpent Rising Over Kyiv, а також виступало багато знаних українських та закордонних виконавців, наприклад, White Ward, XIU XIU, 1914, Space Of Variations, The Rumjacks, Stoned Jesus, King Dude тощо. 

MonteRay Live Stage у соцмережах: 

http://monteray.kiev.ua/
https://www.facebook.com/MonteRayLiveStage/

- [ Neformat.com.ua ]

Відомий білоруський баяніст Єгор Забєлов нещодавно випустив дебютний сольний альбом "NITI" і планує презентувати його в Україні. 

Продюсером і звукорежисером альбому "NITI" виступив український музикант і продюсер, співзасновник гурту Океан Ельзи, Юрій Хусточка.

"На Юру Хусточку я вийшов за рекомендацією українського гурту ДахаБраха, у мене з ними зараз одне концертне агенство More Zvukov. Я послухав його роботи, зокрема альбом "Шлях". Було багато сумнівів, і ДахаБраха тут послужила певним індикатором моєї довіри до Юри, їх я знаю і люблю давно. А далі все стало дивним чином складатися і залишалося цьому процесу не заважати.

Вирішили писатися у Юри в Парижі. На час роботи у нас з Юрою виникла емоційна рівновага. Я трохи нервувався, а йому вдавалося згладжувати гострі краї. Робота проходила дуже інтенсивно, запис всього матеріалу зайняв 3 дні. Плюс 3 місяці на пост продакшн. Після закінчення студійної сесії у мене все ще не було впевненості у кінцевому результаті. Але коли я почув перші зведені фрагменти, зрозумів, що Юра дуже крутий і що це буде потужна, глибока та незвичайна акордеонова платівка. Далі були три місяці досить тонкої та копіткої роботи, потрібно було поєднати його розуміння і бачення з моїм авторським. Ну а результат у вас в навушниках", — розповів у коментарі нашому виданню Єгор Забєлов.

Для роботи над альбомом музикант вибрав вінтажний кнопковий акордеон з Німеччини, з яким злегка поекспериментував у пошуках потрібного звучання. У результаті вийшло сім інструментальних композицій — від "NITI I" до "NITI VII", шо переносять слухача у яскравий кінематографічний світ, створений музикантом. 

"Музика перероблялася під впливом книг афганського письменника Халеда Хоссейні, Ті думки та почуття, які виникли при читанні, сформували основу бачення, ідею і кульмінаційну точку мого музичного оповідання — це переживання і трагедія окремо взятої людини, яка ховається від наших очей за масштабом подій, що відбуваються навколо і за відстанню відокремлює нас один від одного", — йдеться у прес-релізі.

Що ж стосується специфіки самого інструменту, її Єгор пояснює наступним чином:

"Акордеон не треба робити популярним. Якщо я з ним вийду на вулицю, буде складно відбитися від уваги. Адже він діє на людей гіпнотично, а якщо у вас ще кучерики на голові. Це бомба. Але як переконати слухача спробувати переглянути свої погляди на цей інструмент? Тут знову ж кучерики працюють...

Якщо серйозно, то стереотип сприйняття акордеона слухачем, як інструменту святкового, застільного, народного великий, — це традиція. І багато професіоналів цим користуються. Або якщо ти знаходишся в ніші академічної музики чи джазу, там з акордеоном теж усе більш-менш зрозуміло. Але коли ти починаєш видавлювати з нього себе... Виходить, я знаходжу і заповнюю свою власну нішу, це не просто, але в теперішньому різноманітті повторів відкрити щось своє, оригінальне — це оцінять, поступово".

Послухати альбом "NITI" можна на усіх стримінгових сервісах. Окрім того музикант дуже позитивно оцінює попередні виступи в Україні, а саме у Довженко-Центрі в Києві й у Лютеранській церкві в Одесі, тому запланував кілька нових концертів в Україні: 

  • 2.04 Київ — Планетарій,
  • 3.04 Одеса — Великий зал готелю "Лондонська"
  • 4.04 Харків — клуб Pintagon

Єгор Забєлов отримав класичну музичну освіту — Могильовське музичне училище і Білоруська Державна Академія музики, що, втім, не завадило йому тяжіти до авангарду. До свого першого композиторського твору він включив цитати з The Prodigy — соната удостоїлася головної премії в рамках конкурсу, проведеного в училище. У портфоліо Єгора — участь в академічному проєкті Gurzuf і кабаре-бенді Серебряная свадьба, музика для німого кіно і театральних постановок Німеччини, Словенії, Польщі та Білорусі, численні колаборації та творчі проєкти. Він дає концерти по всій Європі та представляє Білорусь на міжнародних фестивалях — від німецького Fusion Festival до португальського Torres Vedras.

Єгор Забєлов у мережі: 

http://yegorzabelov.com/ru/bio
https://yegorzabelov.bandcamp.com/

- [ Neformat.com.ua ]

Львівський музикант днями випустив перший концептуальний альбом "The Traveler". Робота над ним велася ще з 2013 року.  

Ми розпитали Артема Бембу про те, чому робота над релізом тривала цілих 7 років та як можна втілити ще дитячі ідеї у дорослій творчості. 

— Як довго ви готували цей альбом та чому? 

"The Traveler", поруч з моїм наступним альбомом, який вийде влітку, — це платівка, над якою я працював рекордно довго, адже почав я її записувати ще у 2013 році. Традиційно працював над матеріалом у місті Львові та селі Міженець. Перша фаза роботи припала на 2013-2014 рік. У цей період я створив п’ять основних композицій (без "Коронації" та "Передчуття"). Першою я придумав та записав, як не дивно, першу пісню альбому "Час Прибуття". Трек "Передчуття" спочатку мав бути повноцінним довгим треком, однак більшість частинок "розійшлися" по інших піснях і навіть по інших гуртах і я його відклав у шухляду. 

Роботу над платівкою я відновив аж у 2016 році з написання текстів, оскільки я завжди спочатку створюю всю музику, а вже потім пишу тексти, так вже склалося. Я повністю замінив усі барабанні партії, використавши нові, якісніші семпли, а також вирішив застосувати синтетичний бас, який більш органічно вписувався у текстуру мелодій. Також у 2016-2017 році я записав пісню "Коронація". Існує ще 5-хвилинна її версія, з партіями синтезаторів та органно-синтезаторним соло всередині. Колись, можливо, я її оприлюдню.

На етапі зведення та мастерингу, який пройшов доволі легко, я додав у треклист коротенький інструментальний шматок "Передчуття", який дуже шкода стало залишати у шухляді.

— У Фейсбуці можна почитати детальну історію до кожного треку, але чи могли б ви коротко переповісти концепцію релізу?

— На планеті існує мігруючий архіпелаг Реа зі своєю власною державою Солонерією, на який дуже важко потрапити. Мешканці архіпелагу відзначаються унікальною довговічністю. Їхній середній вік становить, у середньому, 300 років. Наш головний герой – 140-річний виходець із цього архіпелагу, який вперше прибуває в Україну, знайомиться із сімома людьми та розказує їм сім різних історій, пов’язаних зі своїм світом. Головний герой безслідно зникає увечері того ж дня.

Одна розумна людина порадила мені завжди окрім самого альбому створювати якийсь контент пов’язаний із ним, якусь історію, легенду. Ідея мені дуже сподобалася. З іншого боку, я завжди марив концептуальним альбомом і вирішив, що ця платівка нарешті буде у мене такою. Самі тексти пісень не пов’язані між собою. Їх я написав уже, коли вся музика була готова, проте концепції ще не було. Цікавий нюанс — текст до "Коронації" я придумав, коли їхав у страшенно переповненій маршрутці. Уся концепція виросла із тексту першого треку, а точніше із фрази "Я із тих, хто живе по сто століть…". Так з’явилася історія про головного героя, який об’єднав собою усі треки. Залишилося придумати, звідки він походить, і тут в хід пішла моя велика любов до наукової фантастики, альтернативної історії та псевдо документалістики. Створювати увесь цей світ та біографію головного героя було дуже весело.

Назву "Солонерія" (держава на мігруючих островах) я ношу у голові з раннього дитинства, коли я дуже захоплювався різними атласами. Так, одного разу мені наснилася карта неіснуючої частини землі, на якій була позначена держава Солонерія. І тільки у 2019 році я нарешті наважився витягти її з голови та використати у цьому альбомі.

— Ви самі зробили обкладинку?

— Так, у більшості випадків обкладинки я теж роблю сам. Робота над цією була довгою, болісною і важкою. Десь до 2016 року тимчасовим варіантом було фото, яке я врешті решт використав для обкладинки альбому "Agalma". Пізніше я помітив, що кожну пісню можна зобразити певним символом, і почав думати в цьому напрямку. Я хотів зробити щось на зразок герба, намалював кілька схематичних зарисовок, однак нічого путнього з цього не вийшло. Коли з’явилася ідея мігруючого архіпелагу, я планував зобразити на обкладинці вигаданий шматок карти, на якому зображені острови. Щось подібне я бачив колись на обкладинці альбому "Mediterranean Tales" гурті Triumvirat, однак зробити таку обкладинку теж виявилося доволі складно.

Закінчивши зведення і мастеринг я опустив руки та зробив компромісну обкладинку, використавши одне своє старе фото. На ньому лисий чоловік, повернутий спиною до глядача, дивиться на карту світу, прикріплену на стіні. Так я надіявся хоч якось зберегти зв'язок з концепцією альбому. Осяяння прийшло, як це часто буває, в останній момент, коли я вже готував альбом до публікації. Я сформував історію, розбив її на окремі частини, зробив графік публікації цих частин і раптом згадав свою найпершу ідею з символами. Спочатку мені вдалося знайти відповідні символи до кожної пісні. Я оформив їх у стилі старої типографії, що теж зблизило ці малюнки з концепцією довговічності. А потім я подумав – а що якщо спробувати нарешті сформувати з цих зображень своєрідний герб, так, як я хотів спочатку? І мені вийшло! Попри складний шлях я отримав саме таку обкладинку, як і задумав – герб, складений із символів кожного треку на альбомі.

— Коли й чи варто чекати на презентацію альбому?

— Коли ти граєш у трьох гуртах, один з яких ще й гастролює Європою, а крім того ще й працюєш на звичайній роботі, дуже важко виділити час ще й на репетиції сольного матеріалу. Тому наразі Артем Бемба — це тільки студійний (читай, домашній) проєкт. Не відкидаю можливості майбутніх живих виступів, проте зараз у планах таких не маю. Хоча, якщо від когось надійде якась пропозиція обіцяю задуматися. 

Артем Бемба — львівський музикант, учасник гуртів Sealand Airlines та Sherpa The Tiger. У рамках сольної творчості минулого року випустив три повноформатні альбоми: "Hаrvest", "Games On A Tree" та "Agalma"

Почитати рецензію на Артем Бемба — Harvest (2019) можна за цим посиланням.

Артем Бемба у соцмережах:

https://artembemba.bandcamp.com/album/agalma
https://www.facebook.com/artembembamusic/

- [ Neformat.com.ua ]