Ігор Настенко (Volume Club): "Заклад не може стояти на місці"
Карантин показав, наскільки клубна діяльність є вразливою та водночас важливою ланкою в музичному андерграунді, зокрема в Україні. Сьогодні розглядаємо цю сферу трохи детальніше крізь призму київського Volume Club, який нещодавно відзначив 3-річчя своєї діяльності. Говоримо з його артдиректором Ігорем Настенком.
Гітарист groove metal гурту Pomsta, також веде влог на гітарну, клубну та загалом музичну тематику.
— Наскільки складно створити клуб у столиці та вести його діяльність?
— По-перше, дивись, часто помиляються в такій штуці, нібито артдиректор щось-там надто багато робить і вирішує. Артдиректор — це всього лиш гвинтик у системі. Клуб — досить серйозна велика структура, разом із бухгалтерією, якимось слюсарськими, барними роботами, закупками, податками та іншим. Так от артдиректор займається суто артчастиною: пошуком артистів, роботою з організаторами й так далі. Я, звісно, захоплюю ще деякі частини — закупок, якісь прогнози роблю тощо. Але можу розказати тільки, як зараз працюється артдиректором. У сумі про весь клуб — це було б неправильно, тому що неможливо одній людині розповісти, як там ідуть справи, наскільки важко вести його діяльність.
Та сама історія з відкриттям. Усе залежить від того, який клуб і що за ціль стоїть. Якщо ви відкриваєте адеграунд, підвальну локацію: стіни фарбою кинули, бар із чогось змайстрували — й ось вам ніби клуб. Можна робити щось побільше, можна концертний майданчик, а можна паб, можна якийсь пафосний клуб. Тому оскільки я брав участь у відкритті всього лиш одного клубу, говоритиму тільки про заклад, який працює в конкретному форматі, мав конкретні стартові умови. Ви ж розумієте, що можна заїхати в чотири стіни, а можна просто зняти практично готовий заклад, мало не з посудом. І наступне й останнє питання, скільки на те є фінансів. Одразу скажу, що капіталовкладення повинні бути й доволі серйозні.
Якщо говорити про Volume, то у двох словах така ситуація. Був клуб Барви, котрий, я вважаю, нормально працював. Прийшов час нам робити покращення, переходити на наступну сходинку. Власне, напрацювання були, ось ми знайшли місце, яке максимально підходило, і переносились туди. Було не дуже легко: після ремонтних робіт лягаєш спати й по ногах луплять судоми. І то ми заїхали в досить підготоване приміщення. Усе прикинули, певна річ, але на практиці вийшло трішки по-іншому, як зазвичай, тому що ризики всі прорахувати дуже важко. Та в результаті дуже близькі ми були до наших розрахунків.
— Які є нюанси роботи з іноземними та вітчизняними гуртами?
— Напевно, усе залежить від гурту, а не від того, звідки він приїхав: із сусіднього району чи пролетів 2–5 тисяч кілометрів. Але деякі особливості є. Річ у тому, що, як правило, усі закордонні гурти вже отримують якісь гонорари. Тобто везе їх, зрозуміло, організатор, а не клуб, і він же платить їм. Тому гурт ставиться до виступу, як до роботи. Вони їдуть у тур, побачили вже багато, достатньо досвідчені й більш спокійно ставляться до якихось нюансів, питань, що виникають під час процесу саундчека чи ще чогось.
— А нюанси плюсів, алкоголю (я переглядала ваші відео на ці теми, може, ще маєте що розповісти).
— Усе залежить від ситуації. У принципі, стосовно алкоголю формула дуже проста та банальна: усе, що принесено до закладу, не випито в закладі. Тобто все, що випито в гримерці чи деінде, пронесене потайки — це те, що не купили на барі, це "мінус". Так, є стандартне правило в клубі, висить просто на папірці при вході, що проносити їжу й алкоголь заборонено. Але все обговорюється.
Стосовно плюсів усе та сама історія. Зараз у нас на локальних концертах дуже лояльні умови входу — часто по плюсу на гурт, а може й бути безплатний вхід за репост тощо. По-моєму, раніше більше про це було розмов, боролись за плюси, а зараз вони перестали бути настільки гарячою темою.
Якщо ми говоримо про якісь великі, серйозні заходи, коли гурт фінансово зав’язаний уже на клуб, вхід, оренду, то загалом він чітко розуміє, що плюсами розкидуватись не дуже є добре. Тобто плюсами керують організатори, і там по-різному: хтось може більш прихильно до цього ставитись і легко роздавати плюси направо й наліво, або менш, тому що треба якось заробити й відбити свої фінанси. Тоді розуміють, що це така сама історія, як алкоголь: будь-який плюс — це неодержані гроші.
— На що приходить "розбалуваний" київський відвідувач?
— Та на все вони ходять, на дивну музику, і не дивну, і фірмову, і не фірмову. Я навіть не можу сказати про тенденцію якусь. Є величезна кількість стилів, напрямів, і в кожного якісь свої фанати, мало того, люди загалом ходять на конкретні гурти, не зовсім це навіть прив’язано до жанрів. От спитати мене, який стиль на хайпі? Ніякий. На хайпі гурти, що класно грають. Зрозуміло, є якась-там плюс-мінус тенденція, що, наприклад, постхардкор трішки краще проходить, ніж олдскульний хард-рок. Але гурт, що криво грає постхардкор, програє гурту, який круто виконує олдскульний хард-рок. Тому ходять на все, що добре звучить, або все, що цікаво, що зачіпає матеріалом.
Додам: нерідко бачу позитивну реакцію на такі гурти, які дивують, тобто для мене відкриття, що раптом оце подобається. То може бути не дуже якісна музика або досить дивна в плані виконання. Загалом спробуй цих людей зрозумій насправді, усе дуже індивідуально.
— А чи є якийсь оптимальний спосіб формування ціни квитка? Скільки готовий витратити слухач?
— Про витрати теж так однозначно сказати важко. Як зазвичай, усе залежить від матеріалу й того, наскільки цікавий гурт. Я спостерігав, коли людям шкода навіть 100 гривень, запитують про знижку при такій ціні. І бачив, як легко платять зовсім інші гроші на вході, у 3–6 разів більші. Я б говорив не суто про клуб, а про тенденцію загалом, яку ми можемо спостерігати в Києві з концертною діяльністю. Люди, в принципі, готові платити немаленькі гроші, але за фірмУ. Тому розмова про те, що "ой, грошей у людей нема, це все дорого"… ні, там трошки в іншому нюанс. Якщо це якісна музика, фірмовий привоз дійсно високого рівня, то відвідувачі без проблем витрачають гроші за вхід.
— Яку роль у цьому всьому відіграє розміщення, доступність клубу?
— Є в мене досить чітка думка, що за класного шоу розміщення клубу в рамках Києва загалом великого значення не має. Що цікавіші події відбуваються на майданчику, то більше байдуже, де він розташований. Зрозуміло, якщо це буде десь зовсім на виїзді, напевно, важче зібрати якихось людей, що просто святково вештаються ввечері й думають, куди їм піти. Але це про безплатний вхід, середньостатистичний формат, якісь кавери. Якщо ми говоримо про концептуальний заклад, то фанатові, наприклад, стоунеру, який хоче цього вечора слухати саме його й розуміє, що зробити це можна лише ось тут і більше ніде в Києві, проїхати трішки вправо, трішки вліво не є проблемою, абсолютно. Тобто якщо це питання порушується в людей, або в організаторів, чи в гуртів, значить, такої якості контент, так їм цікава музика, отже, їм не сюди. Якщо цікаво, їдуть і дуже далеко, не те що з іншого кінця міста, а з інших міст. А якщо для вас має значення плюс-мінус 5 кілометрів — відстань від "труби" на Майдані до цікавого гурту... значить, обирайте на цей вечір кабак біля дому з каверами та гарною кухнею під пивко, не прогадаєте. :)
Варто додати, є така омана в деяких молодих гуртів, що коли зіграти де-небудь у центрі, або у якомусь крутому великому залі з крутим звуком, то людей прийде більше. Ні, це не так, треба просто грати добре та якісно, тоді питання, де ви виступаєте, буде зовсім по-іншому стояти. Для гурту важливішими мають бути якість звуку, майданчика, а не те, де він розташований. Якщо приїжджають улюблені виконавці, ви розумієте, що кожна нота долетить зрозуміло та ясно, й ви кайфанете, то питання, куди їхати, відпадає. Я вважаю, що команда повинна вибирати те місце, де вона може максимально чітко та якісно донести свою творчість до людей.
— Наскільки ви фільтруєте події, виконавців, яким надаєте майданчик для виступів? За якими критеріями? Яке приблизно співвідношення між матеріалом, який одобрюєте на свій смак, та якимось компромісним?
— Можна сказати, практично не фільтрую. Не помічений у якихось антиконституційних діях, антиукраїнських рухах, сепаратизмі — велкам. Це концертний майданчик, нема як такого формату. Так, є певна тусовка, друзі з певним нахилом у музиці, але в нас усе, що завгодно: східні танці одного вечора, а потім ногами махають під хардкор, а потім готік-метал, хіп-хоп, дискотека 80-х і драм-н-бас, коли це можна було робити. Приходь, роби свою програму, ми підтримаємо, допоможемо реалізувати ваші творчі задуми.
Мої особисті смаки, моє бачення ніяк не впливають на те, що буде відбуватися на сцені. Я — також творча особистість, граю в гурті метал. Намагаюся працювати так, щоб мої особисті смаки ніяк не впливали на вибір гуртів. Ось ця-от думка, що артдиректор щось-там вибирає, слухає. Ні, ну послухаю, зрозуміло, й у мене є, звичайно, власна думка щодо того, хто хороший, хто не дуже, хто таки хороший, але це не зовсім у моєму смаку. Але в нас не концептуальний заклад, а концертний майданчик, де грають усі, і навіть із різним рівнем і якістю виконання.
На якісь концерти, що збираю я, ну, можу впливати. Скажімо, навряд запрошу фріків, де ні музики, ні нічого, просто кривляння. Швидше запрошу гурти, які класненько натиснуть рифак, зроблять усе фірмово, покажуть скіл на сцені. Але це стосується лише якихось знакових заходів: день народження клубу, конферансьє. Це те, що я хотів би показати як звітний концерт. І навіть там, вільний у виборі, просто дивлюсь, що би сподобалося людям у цьому випадку.
— Але якщо переглянути сторінки клубу в соціальних мережах, можна побачити фото, афіші саме концертів, не дискотек та інших заходів. Тобто ви себе позиціонуєте як концертний клуб, а оті інші заходи більше додатково?
— У нас проходить усе. Навіть дитячі дні народження. Просто ті ж дискотеки — це своя тусовка і для основного ком'юніті на сторінці нема сенсу вивішувати ці заходи. Там приходять свої люди.
— Про вплив карантину ми вже з вами трохи спілкувались, однак відтоді пройшло доволі часу. Як справи станом на тепер? Ви все-таки зробили деякі оновлення клубу, а саме удосконалили освітлення.
— Слідкуєте за нами, приємно.
Стандартно хотілося б сказати: "Справи кепські". От зараз так це виглядає. На фоні того, що ми спостерігаємо, як зачинилися деякі майданчики, якщо заклад досі працює, то справи вже непогані. Зрозуміло, що важко: усі привози, великі, серйозні заходи з рекламою — до побачення. Дрібне потрошки старались зробити в рамках, не порушувати, наскільки це можливо, от і все. Звикаємо до нової реальності й рухаємося далі. Працюємо з тим, що виходить.
Що стосується оновлень. Так, 2019-го року ми взагалі постійно щось купували, дуже серйозно качнулись і думали, що зможемо продовжити цю тенденцію. Була величезна кількість планів апгрейдів. Але маємо, що маємо, ясне діло, карантинчик підрізав крила серйозно, тому зупинились. Тим не менш, як було підмічено, придбали трохи світла й ще по дрібницях. Не такий це серйозний апгрейд, хоч і виглядає класно. Просто в планах були зовсім іншого рівня речі. Але і це шматочок роботи. Радий, що помітно. Трохи піднапряглись, бо заклад не може стояти на місці, щось повинно ставати кращим, саме оцей принцип ми сповідуємо. Попри всі негаразди рухаємось уперед. Ми розуміли: пора щось зробити, навіть для себе, усвідомити, що живі, візьмемо і зробимо невеликий наступний крок.
— Що думаєте про майбутні події? Бачила анонс концерту у "Volume Club" і на 2022-ий рік.
— Перенесення є, і немало на 2022-ий рік. Ми вже якось змирились. Звикли до них й до перенесення перенесень. Будемо сподіватися, що це останні перенесення й концерти все ж відбудуться. Можемо спостерігати, як топові європейські фестивалі на зразок Хелфесту перенеслись на 2021-ий рік, а тепер — і на 22-ий. Але, як бачимо, вакцинація почалася, сподіваємося, що вона принесе свої результати.
— Ви ведете влог про, власне, клубну діяльність та близькі до неї теми. Яка загалом його мета?
— Є окремий канал про Volume Club, там я показую виключно закулісне життя закладу — це інсталяція апгрейдів. Я не зустрічав на "Ютюбі" нічого схожого. На мій погляд, це прикольно — показувати, як розвивається заклад. Не було жодного ліхтарика, жодної світлової голови. У результаті люди бачать, як із нічого, зі слабенького обладнання він став крутішим. Я розповідаю про те, як з’явилося щось нове в закладі, як ми це придумали, привезли, поставили, тестували. Чітко розумію, що зібрати на цьому тисячі переглядів практично нереально, то дуже вузький профіль, але є люди, яким воно справді цікаво, що слідкують, як для них розвивається локація. Це ті, хто має стосунок до заходів як з одного, так і з іншого боку — музиканти й організатори. Я все одно виконую свою роботу, й увімкнути телефон і розказати про те, як ми це робимо, зовсім не є проблемою, навіть прикольно, ну трішки з монтажем треба повозитись, посидіти. Це історія розвитку одного закладу в Києві, котру можна подивитись. Я, до слова, дуже шкодую, що не знімав, наприклад, переїзд клубу, там було цікаво. Скільки роботи, спірних рішень, дискусій, як над цим працювала ціла команда. Тому оскільки я опустив там, вирішив потрошки знімати, хоч навіть дещо з технічним ухилом, такий-от блог про апгрейди в клубі.
Ще там була рубрика з оглядами заходів — для їхньої популяризації, тут усе зрозуміло, це робить дуже багато хто.
Також є мій блог, де розповідаю про різні клубні, музичні та суміжні теми. Говорю якусь свою суб’єктивну думку, бачення процесу, зовсім без претензії на об’єктивність, нікого не вчу, як жити, тому що кожен бачить це по-своєму. Усе прив’язано до того місця, де я працюю, й обмежено певними рамками. А проте ці питання мені доволі часто доводиться пояснювати гуртам. Щоби спростити собі завдання й не розказувати кожному, ділюся спостереженнями, думками з усіма людьми. Розумію, що це не заточено під блог у сучасному розумінні слова, то суто для локальної тусовки зроблено. До слова, бачу досить багато позитивної реакції. Коли я читаю такі коментарі, значить, роблю щось хороше, отже, люди починають розуміти, як воно працює, хай тільки в конкретному клубі, вважаю, що це класно.
— Дуже дякую за відповіді!
Volume Club у соцмережах:
https://www.facebook.com/volumeconcertclub
https://www.instagram.com/volumeconcertclub/
https://www.youtube.com/channel/UC4JTXTd5zbPlQOGrJvyRiUQ
Ігор Настенко у соцмережах:
https://www.youtube.com/user/speedfingersukr
https://www.facebook.com/garynastenko/
https://www.instagram.com/garynastenko/
Фото надані Ігорем Настенком
