Як жити музикою та відновити андеграундні концерти Ужгорода. Інтерв'ю з Даніелем

Сьогодні пропонуємо вам почитати інтерв’ю з Даніелем, власником репточки РЄПА та концертного майданчика, які розташовані на території All Music Bar. Наш герой також є гітаристом місцевого колективу This Is Madonna. Саме завдяки появі цієї локації протягом останніх місяців в Ужгороді змогли виступити гурти Strike Each Other, Knifeman, Sete Star Sept, Zombie Attack, Noise Bomb, The Drain та ряд інших.

- Для початку розкажи, як ти потрапив до All Music Bar і яка твоя роль у його становленні як концертного майданчика?

- Тут все дуже просто. Спершу була репетиційка на Мукачівській (ред. вулиця в Ужгороді) у мене, недалеко від All Music Bar. І я сюди приходив просто пиво пити, доки там люди грали. Мені було близько, а ще тут класно й атмосфера хороша. Я познайомився із власниками – Пашею та Аліною, і якось воно так саме вийшло: ми спілкувалися і домовилися зробити щось спільне. Підвал тільки відкривався, той зал трохи пустував, і я його орендував. Це було десь на початку весни цього року.

- У чому полягала ваша ідея: ти організовуєш концерти, а вони заробляють із бару?

- Десь так. Взагалі ідея була у тій самій репетиційній базі, просто на Мукачівській не було можливості робити концерти і, чесно кажучи, я не дуже думав про це спочатку. А от коли ми вже почали обговорювати цей підвал, це приміщення, — воно велике, є сцена, яку власники ще розширили трошки, - подумали, чому б не суміщати ці речі? На тижні - репетиції, а на вихідних - ще концерти, коли є можливість. У виграші всі, по ідеї, виходять.

- Як мені здалося, під час концертів на барі сидить чимало людей. Думаю, власники мають бути задоволеними.

- По різному буває, але гірше від того точно не буде. Класно, бо тусовка тут з’явилася, атмосфера якась, купа музикантів, людей взагалі, які цікавляться цієї сферою.

Формат діяльності закладу такий, що бар відкривається з четвертої дня. А загалом це дуже прикольно: от йде репетиція, хлопці вийшли, пиво замовили, поїли одразу на барі. Дуже зручно і не треба у Зіну (ред. мережа місцевих ABC) бігати. Але у мене також є ключ від свого приміщення, тому репетиції все одно проходять. Навіть, якщо бар закритий.

- А випадкові відвідувачі на репетиції заходять?

- Заходять, і постійно. Їм цікаво, що там таке. Воно гримить, жива музика. Буває часто, що люди просто пиво прийшли попити, а в один і той самий час музиканти грають. Ми думали, що це буде заважати звичайним відвідувачам, але ні, все нормально, навпаки, цікавіше.

- От, до речі, хотіла зауважити, що All Music Bar – це ідеальна локація для концертів, адже це колишній бункер. І по ідеї звук назовні взагалі не має виходити.

- Ні, не виходить. І скарг на шум у нас не було ще. Як мені здається, це дуже великий плюс порівняно з іншими майданчиками, де постійно якась бабка викличе поліцію, і все.

- А як ти думаєш, зважаючи на цю звукоізоляцію та можливості, які вона дає, чому все одно концерти починаються і завершуються досить рано? Усі в місті вже так звикли?

- Я думаю, що як написати в афіші певний час, то люди все одно прийдуть на годину пізніше, на півгодини. Музиканти запізнюються, От останній концерт наш мав розпочатися о пів на восьму, а чехи приїхали тільки о дев’ятій вечора в Україну. Doping уже починає грати, а вони лише прибули. Добре, що професіонали та не потребували багато часу на чек. Тому і доводиться перестраховуватися.

- Ой, іноземці — це окрема проблема. Якось ми везли з Будапешта одних хардкорщиків і попередили їх, що на кордоні бувають черги і варто виїхати завчасно. А вони нас все одно не послухали та прибули вже, як концерт закінчився(

- Перед цим у нас італійці мали бути, теж класні, але їх взагалі не пустили на кордоні. Вони були у нас хедлайнерами, їхали на орендованому бусі і не мали якогось папірця. Там і наші роги включили, і вони не до кінця підготувалися, тому врешті взагалі не доїхали. Добре, що були гурти на розігріві і концерт таки відбувся.

- Ми тоді з угорцями так само вийшли із ситуації, до слова. Але ближче до теми. На концертах ти ще й виступаєш у якості звукорежисера. Де ти навчився цього?

- Я не знаю, по ходу діла... Мені це дуже подобається просто. Знову ж таки - репетиційка, адже там треба звук налаштувати. Потім звукозаписом трохи займаюся, наші пісні пишу, в основному. Тому мені постійно це треба робити.

Був момент, що я обклався книгами, Youtube, статті різні читав. Сидів вчив, прямо як на парах. Деколи з Solist-Engineering (ред. оренда апаратур для концертів) трохи працюю, дивлюся, як вони цим займаються. Ну, тобто у цій сфері намагаюся розбиратися.

This Is Madonna

- От що я хотіла спитати важливе: музика — твоя основна робота, чи ти ще десь працюєш, вчишся?

- Так, уже основна.

- І вдається хоч на себе заробити?

- Ну, як сказати, на ентузіазмі дуже все це базується. Музика — це дороге задоволення, а якщо пробувати масштабно нею займатися, то досить важко. По різному буває: десь заробиш, десь влетиш. От якісь концерти проводиш, а люди банально не прийшли...

- Які місцеві гурти зараз ходять до тебе на репетиції?

- За весь час багато було гуртів, але так, щоб стабільно, особливо влітку, не можу нікого назвати. Тому що одні ходять просто в кайф собі після роботи погриміти, інші, коли є якісь концерти або фестивалі, проводять по пару репетицій, щоб підготуватися, але постійно не грають. Взагалі ж тут грає мій гурт This Is Madonna, а також Distinct, ЙУЙ, The Art of Betrayal, Вандор. Багато музикантів, які не мають своїх гуртів, просто збираються тут поджемити. Siberian Sun деколи ходять. Та багато їх, всіх і не згадаєш.

- Наскільки складно утримувати репточку у нормальному технічному стані?

- Дуже складно, бо все виходить з ладу, все треба ремонтувати. А нове обладнання дозволити собі дуже складно. Тому стараюся і сам за цим слідкувати, бути присутнім і на концертах, і на репетиціях, бо я можливості своєї апаратури знаю: що з нею можна робити, а що не варто.

Але помаленьку намагаюся ще сюди людей приваблювати, які б мені допомагали, ось адміністратора шукали у травні. Відгукнулося кілька людей, і зараз один з них мені допомагає. Влад вчиться теж у цьому всьому розбиратися, коли вільний від роботи. І мене трохи розвантажує, і сам він - музикант початківець, тож йому це підходить.

- А наскільки дорого було  закупити всю потрібну апаратуру ?

- У мене простенька апаратура. Її вистачає, щоб задовольнити мінімальні потреби музикантів, але дуже ще є куди рости, тобто меж у цій справі нема. А так це тисячі гривень. Я просто як усе це робив: отримав зарплату, не пішов купляти джинси та кросівки, а хоча б половину відклав, або заплатив частину, щоб мені приберегли певну річ. Просто мені так пощастило, що люди підказували, коли десь щось дешево продавали або швидко хотіли скинути. Я за все хапався і потрохи назбирав свій апарат. Але це роки пройшли, щоб дійти до того стану, у якому репточка зараз є.

На фото заклад до розширення сцени

- Ще у вас при вході з’явилася музична зона, де, як я чула, мають проходити музичні джеми, при чому для всіх охочих. Але там висить табличка, щоб не чіпали піаніно водночас) Як це розуміти?

- Я думаю, ця зона почне працювати восени, але там уже все є: барабани, клавіші, мікрофон, окремий пульт навіть з підсилювачем. Людина, яка просто прийшла на пиво увечері, але вміє і хоче там щось поспівати чи пограти, зможе, в принципі. А табличку ми повісили на останніх концертах, коли прийшло багато людей, які не факт, що взагалі уміють грати, і лізли до клавіш масово. То ми повісили табличку, щоб піаніно не “розтрепали”.

- Я зрозуміла) Будемо тоді чекати осені. А ти працював над оформленням приміщення?

- Дуже мало. Я туди заїхав і уже все було класно оформлено, на мій погляд. Власники дуже гарно все зробили, і вже нічого не треба було робити, Зі старої репточки поприносили якісь прапори, картини, які малювали наші друзі, плакати. Але це мінімум.

- О, це ти мені нагадав. У тебе ж є прапор, де підписуються музиканти приїжджі.

- Так, тільки я забуваю постійно про нього. Це прапор України, на ньому гурти розписуються на пам’ять. Але вже скоро купуватиму новий, бо на цьому місце закінчується.

- Ти згадував, що організовуєш також власні концерти. Ти абсолютно сам цим займаєшся чи хтось допомагає?

- Та ні, якби я сам був, нічого би взагалі у мене не вийшло. Добрі люди є. Деколи з власної ініціативи організовую, деколи мені кажуть, що "такі-то музиканти прибули до України, їдуть через Ужгород, берешся робити концерт?" Берусь. Але я тільки починаю цим займатися. Не так багато поки було заходів, які я сам організував. От ці ж чехи The Drain, поляки White Highway восени будуть, якісь наші концерти ужгородські. Днями до нас приїдуть молоді одеські панк-рокери 5 Станция. Дрібниці поки, але я вчуся.

- Як поживає твій гурт This Is Madonna? Над чим зараз працюєте?

- Погано, ударник пішов. Класний у нас був ударник і ми мали вже багато готового матеріалу. Були плани записатися, пробувати подавати заявки на якісь фестивалі. Але це нам дуже повільно йшло, а у нього і без нас було багато роботи, бо він сам з Берегова. Тому він не стільки не хотів, скільки не міг з нами грати. Це проблема. От тепер Петя з Обрія нам щось пробує допомагати, сидить бідний іпішку з Інтернету розучує. То будемо щось нове пробувати. Забивати на проект 100% не хочемо, але тепер мусимо з нуля починати все.

- Нічого, Петя - талановитий музикант, думаю, він швидко впорається. А ти сам граєш на гітарі, правильно?

- Так, у нас в гурті я на гітарі. Подобався мені завжди цей інструмент, хоча зараз я більше зацікавився бас-гітарою. Ритм-секція мені починає більше подобатися, але я не граю на тому рівні, тому у This Is Madonna я б нічого не міняв поки. А так навчився я грати сам вдома: якісь книги, інтернет, Youtube…

- Отож, наразі все твоє життя дуже тісно пов’язане з музикою. Чи пам’ятаєш той момент, коли зрозумів, що хочеш займатися саме цим і тільки цим?

- Та я давно хотів, просто у мене не було можливості. Не перший рік вже.. Чекав на такий момент, коли я б міг не працювати на роботі та спонсорувати свою музику, а щоб музика приносила мені дохід. Навіть року ще немає, як це у мене вийшло. Переломний момент був минулої осені, коли я зрозумів: все, звільняюся і переходжу на музику. Бо я і там не міг нормально працювати, і тут, неякісно виходило.

- Яка музика тебе взагалі надихає? Що слухаєш?

- Люблю всю музику практично, складно так виділити... а взагалі реггі дуже люблю. Це Боб Марлі, Alborosie і т.д. Олдскул люблю, типу AC/DC, і взагалі всю олдскульну музику називати немає сенсу. Сучасний метал слухаю, зокрема і наш український. А прямо зараз багато слухаю The Cat Empire, які засвітилися через саундтрек для серіалу "Кухня".

- Із закарпатських колективів кого б ти радив послухати?

- Триставісім мені подобаються. Класні хлопці. Чаламада ще. А з більш андеграундних дуже мені подобаються Distinct, The Art Of Betrayal, ЙУЙ, бо вони дуже такі незвичні, Siberian Sun. Та всі вони класні по-своєму. Це із такого не дуже важкого. Обрій мені сподобався на попередніх концертах, хоча я не дуже таку музику слухаю, рідко вона у мене в плеєрі. Але дуже мені подача їх сподобалася. Acid Island - дуже талановиті музиканти, і сильно мені подобаються деякі треки, ледь не напам’ять знаю. А, ще Кasiopea, дуже такий крутий інді рок, професійний, але не певний, чи вони ще діють. Дізнався про них, коли вони ходили до мене на репетиційку грати, ще на Мукачівській. Я взагалі про всі ці гурти десь так і дізнався, по роботі.

- Чи рівняєшся ти у своїй творчості на якісь українські гурти?

- Думаю, на жодні. Взагалі, це залежить від того, про що ти питаєш, про подачу чи про звучання... У нас просто дуже намішана музика. Там є елементи реггі, наприклад. А з барабанщиками нам завжди так щастило, що вони із метал-гуртів приходили і додавали своє якесь звучання. Бас гітарист у нас теж металюга, у нього свій гурт Acid Island. І барабанщик у нас перший був звідти. І от вони нам багато таких важких елементів додавали. Соло-гітарист у нас більше нейтральний, він рок різний слухає.

Хоча от, я згадав. Є гурти, на які ми рівнялися. Це 5'nizza, бо у нас взагалі це спершу був акустичний проект. І російський Ленинград. Вони мали найбільший вплив. А далі вже пішла "отсєбятіна". Ми просто всі аматори, самоучки, тому намагаємося не ставити собі рамок і не рівнятися на якісь шаблони. Як мені здається, цікава музика виходить, у результаті.

- Мушу отут запитати, як ти ставишся до кавер-бендів?

- Не дуже, чесно кажучи. Ну, дивлячись на те, який це формат ще. Пограти просто так людям у кабаку для фону - прикольно. Люди впізнають пісні, це їх молодість або сучасність. Ну і гроші можна заробити. Або на весіллі там зіграти, це нормально. Але жити каверами, як формою музичного самовираження, якось неправильно. Мені здається, треба писати власну музику і щоб на тебе кавери робили.

- Чи відчуваєш ти конкуренцію з боку Art Zavod Cutthroat, Егана, або інших місцевих концертних майданчиків?

- Не дуже відчуваю. Нехай воно все буде. Еган прикольний, ми там колись самі виступали. Нема такого, щоб вони когось від нас переманювали, або ми від них. Не думаю, що я від цього якось страждаю, бо навіть не знаю, яка у них зараз концепція. А от Art Zavod - це майданчик побільше. Я там не був, але знаю, що у них проводяться більш масштабні концерти і вони не можуть з нами конкурувати, бо у нас маленький клуб, до 100-150 людей. Це різні формати, як мені здається.

- Ну і наостанок можеш передати щось читачам.

- Не хочу нічого рекламувати, але раз вже так стоїть питання, то на репетиції чекаю всіх охочих. Працюємо з восьмої ранку до часу ночі. Ну і щодо концертів звертайтеся, я відкритий для усіх пропозицій.

Соцмережі:

https://www.facebook.com/groups/repauzh/
https://www.facebook.com/AllMusicBar/
https://www.facebook.com/profile.php?id=100024489099125