Starless — Lezo (2020)

Чи є в сучасному українському культурному просторі місце для по-справжньому авангардної музики? Чи готовий цей простір, сповнений здебільшого "музичним продуктом", ніж звуковими актами мистецтва, до релізів, спрямованих на сакральне? Чітку відповідь на ці питання дає альбом "Lezo" від Starless.

"Lezo" — другий сольний реліз Юрія Самсона, відомого дослідникам катакомб українського андеграунду за проєктом Kadaitcha. Музикант з Нової Каховки випустив артоб'єкт на стику нойзу та пост-індастріалу. Лонгплей містить шість актів шаманізму, шість звукових терористичних актів, народжених в надрах південної землі. "Lezo" — це катарсис, втілений в аудіомедіумі. 

Чому треба слухати цей альбом? По-перше, він близький до психогеографії українського слухача, схильного до сакральних пошуків. Так, ми завжди маємо можливість відправитись до езотеричної подорожі Британією та Штатами з Coil або NON, можемо доторкнутись сибірської магії з Лєтовим, але ми позбавлені можливості пізнати звучання рідної землі за рамками повсюдних фолково-містечкових екзерсисів. По-друге, що дивно для нойзової парадигми, реліз справді приємно слухати. Звичайно, звукова картина побудована здебільшого на шумових саундскейпах та дисгармонії, але крізь скрегіт аналогових фільтрів та пильних осциляторів можна почути гіпнотичну, сповнену естетикою надлюдського, ритмічну текстуру, здатну проникати крізь свідоме напряму в первородні страхи та бажання слухача. Окремо варто відзначити інструментальну агонію гітари, піано та саксофону — вона додає лякаючої фактурності апокаліптичному електронному пейзажу. 

Структура альбому проводить слухача від темряви і небуття до акта народження — подорож починається (не рахуючи інтро) з камерного треку "Lezo", темного, ніби материнська утроба. Наступна ключова точка — "Kviten`", сповнений тривожного передчуття першого і найважливішого в житті екзистенціального досвіду, болю від перших ріжучих фотонів світла та від першого опіку шкіри повітрям. І, нарешті, перший спазм легенів і перший крик — "Saga". Композиція-народження, композиція-буття, магічний колаж свідомого, що вже встигло прийняти своє життя і неминучу за ним смерть.

Реліз лаконічно та зі смаком приправлений лірикою, котра подається у вигляді беземоційного spoken-word. Якщо в композиції "Lezo" текст виступає скоріше ще одним музичним інструментом, ніж самостійною зображувальною одиницею, то композиція-епілог "Saga" — це інфернальна поема, що за своєю потужністю може стати в один ряд з лєтовським "Прыг-Скок". Юрій подає уривки образів, змістів, сновидінь, котрі, переплітаючись, утворюють сюрреалістичну ризому, що затягує слухача до позаземної безодні. 

Чому "Lezo" від Starless — важливий для української музики реліз? Найперше, завдяки сміливості та нонконформізму автора, помножених на його професіоналізм. Якщо переслухати альбом більше ніж один раз, можна почути, що за зовнішнім хаосом музикант приховав порядок, спрямований на сприйняття підсвідомістю. Така музика просто зобов`язана існувати в просторі, поділеному між диктатурою гармонії та рідкісними проявами хаосу.

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

 

Starless — сольний проєкт Юрія Самсона, лідера гурту Biblioteka Prospero та учасника проєктів Kadaitcha й Osfill Klayse.

Starless у соцмережах:

https://www.facebook.com/Starless-401077317060826

Neformat.com.ua ©

1. Entro
2. Lezo
3. Chudovys`ka
4. Kviten`
5. Inshiy
6. Saga 

05.05.2020