МОЧА — Ухода-19 (2019)

У нинішніх реаліях грати суворий панк в Україні стає необхідністю, а не просто модою. Втім, це, радше, необхідність моди на необхідність. Що? А те, що протестний дух здебільшого дорівнює тому, щоб сходити на рейв/гіг, розпити алкоголь, вжити заходів для зміни реальності лише у своїй голові, а не у своїй країні, і різним сортам словоблуддя від словоблудів різних сортів у соцмережах: вінець контркультури, аплодисменти.

Колись давно назвати гурт якось, на кшталт, "Ремонт Чехлов", "Жопу Снесло", чи ще щось у дусі "Бородатий Борщ" і "П’яний Хєр" було б тим, що називалося "гімнярство". Такі колективи рідко пускали у клуби, бо доволі неадекватна назва дорівнює стовідсотковій неадекватності музикантів.  У жодному разі не йшла мова про те, щоб на них взагалі хтось звернув увагу, окрім, у кращому випадку, надвузького кола опенмайндів, у гіршому — друзів зі шкільної парти. А якщо доходило до того, що пускали, клуб втрачав рейтинги, а хтось з музикантів чи декількох фанатів, що знайшли гроші на вхід, — зуби чи ще щось важливіше. 

Утім, нове десятиліття радикально змінює ситуацію і настає реванш "гімнярства" під прикриттям великого слова "тусовка". Якби гурт під назвою "Моча" з’явився у якомусь, скажімо, Краснокутську — це був би місцевий гамнабенд від місцевих колгоспних панків, які знати не знають що таке bandcamp, soundcloud і т.д. Але наша Моча з’явилась у Києві, і є причетною до місцевої філії Turbojugend — доволі великої тусовки любителів гурту Turbonegro, що існують по всьому світу. Враховуючи останнє, до киян у музичних колах поставились куди прихильніше, ніж поставилися б до гіпотетичних жителів Краснокутська.

Назва гурту чомусь викликала шок хайп, (а на музику, схоже, звернули уваги менше, ніж на галас). Як пояснюють музиканти, вона виникла за ініціативи бас-гітариста Микити Сили з назви чату учасників майбутньої Мочи, який називався просто "PiSS!". Він запропонував, що російською слово звучатиме у рази краще, і, зіткнувшись з деяким спротивом, врешті переміг, і назва укорінилась.

Гурт не пішов прямим шляхом модного нині металпанку чи красту, а обрав, радше, ностальгічний підхід до них. Бо з перших нот до перерахованого додається переосмислення таких грандів як Оргазм Нострадамуса та Пурген, іноді загравання з Гражданской Обороной зразка "Песни Радости и Счастья". І триває воно з першого до останнього треку.

Зведений Вілом Кіллінгсвортом з Dead Air Records, звук для raw-punk (сирого панку) дуже щільний та якісний, хоча має тенденцію до лоу-фаю. Зі слів музикантів, це все сплав російського панку (Оргазм Нострадамуса, Гражданская Оборона, Химера, Пурген), панку зарубіжного (Exploited, Discharge, Anti-Cimex, Varukers), а також дет та блек металу, що робить звучання "замогильним". Вокал із фірмовим ділеєм у стилі Єгора Лєтова то читабельний, то розмазується і звучить як рідина, що додає ще більшої сирості та вогкості міксу. Але ритм-секція — це просто злагоджений бульдозер, що вкупі зі злючим звуком гітари народжує приємну агресивну гармонію.

Так, ми маємо перед собою суміш злого британського панку та (пост-) радянської його версії з обов’язковим нальотом скандинавської сирості. І ця суміш, на жаль, добута не для того, щоб нею бризнути в обличчя огиді реальності, а для того, щоб горіти під гурт вживу. Як коментують музиканти:

"З кожним гігом, яких поки що не так багато, наші пісні підспівують все більше і вриваються активніше, що змушує нас робити свою справу ще міцніше. Як сказав наш басист, "Моча гамселить, але не для лохів" — (більш-менш цензурний переклад автора)". 

Одночасно дуже бридкою і дуже влучною є обкладинка альбому. Зображення кількох "доріг" і леза поруч зі скелетом повішеного у труні дає чітке зображення сучасності. Тема суїциду та інших хвороб реальності дуже розкрита в текстах, втім данина поваги гурту Пурген робить тексти занадто недбалими як для проєкту доволі високого рівня. Самі ж музиканти кажуть, що це радше простота для сприйняття та анонсують, що нові треки будуть на абсолютно різні теми.

"Основний посил релізу в тому, що всі ми опинимося у могилі, незалежно від світогляду, способу життя і так далі. Хтось отримає ніж під ребро, хтось спіткнеться на східцях, помре на війні, когось забере хвороба, від наркотиків, чого-небудь ще. Важливо лише те, ким є ти. Чи так має бути, як є "зараз"? У тебе є особиста думка?", — так раніше музиканти пояснили виданню Katakult ідею своєї творчості та текстів пісень.

Створена, як символ духу часу, ця зловісна київська відповідь Пошлой Молли, як і харків’яни, зачіпає актуальну для багатьох тему вживання амфетамінів і стану після них. Зазначена у назві та обкладинці альбому і наявна у текстах, ця тема поєднується з доволі притягнутою за вуха мізантропією. Не створивши нічого нового у панку, втім, доволі якісного "нічого нового", гурт є прекрасним прикладом суміші хайпожерства і власного кайфу від своєї справи, що вирізняється серед купи хардкор-гуртів "на складних щах". А чого ще треба для того, щоб повернути угар у живі виступи?

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

МОЧА у соцмережах:

https://www.facebook.com/mochapunks
https://mo4aband.bandcamp.com/album/19
https://soundcloud.com/user-798325500