Законопроєкт "Про медіа" ставить під питання заборону російської музики

У вівторок, 30 серпня, Верховна рада у першому читанні підтримала законопроєкт "Про медіа" №2693-д. Низка депутатів та активістів стверджує, що він є антиукраїнським, адже послаблює ряд заборон стосовно російського впливу на медіа, зокрема і заборону російської музики.  

Законопроєкт підтримали 233 депутати з партій "Слуга народу", Батьківщина", "Платформа за життя і майбутнє" тощо, але "Європейська солідарність" та "Голос" за нього не голосували. Одним з перших критикувати законопроєкт почав саме нардеп "Європейської солідарності" Володимир В’ятрович. Також свої сумніви висловив депутат та медіаменеджер Микола Княжицький. Могли ви бачити і розгорнуту критику від громадянського руху "Відсіч". Висловлені претензії переважно зводяться до наступного:

• зниження відповідальності за порушення квот на радіо;
• повернення російських артистів на екрани шляхом нівелювання Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці;
• скасування заборони на популяризацію органів російської влади та її окремих представників у телепередачах і фільмах;
• скасування заборони на приниження та зневажання української мови у фільмах;
• зниження рівня контролю за українською мовою у фільмах;
• скасування нещодавно ухваленої заборони пісень російських виконавців тощо.

Ми ж зосередимося на двох музичних аспектах — квотах і забороні російської музики. 

Квоти на радіо

Нагадаємо, що 8 листопада 2016 року в Україні набув чинності Закон "Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах)". Саме він ввів і поступово збільшував квоти на пісні українською мовою в радіоефірі та звучання української мови в телепередачах до 35% та 60% відповідно. За порушення цих квот передбачена відповідальність — штраф у розмірі 5% від загальної суми ліцензійного збору. 

До речі, у 2020-му Нацрада з питань телебачення і радіомовлення, яка контролює це питання, звітувала, що радіо навіть перевиконують необхідні квоти, а штрафи за їх недотримання поступово щороку зменшувалися. 

Отож, новий законопроєкт передбачає, що квота пісень українською на радіо складатиме вже 40% та водночас коригує рівень відповідальності за її недотримання. "Порушення на 10 і менше відсотків вимог щодо обсягів європейського та/або національного продукту" вважатиметься незначним і передбачатиме лише припис. Штраф новий закон передбачає у разі порушення на понад 10% або отримання п'яти приписів за рік. 

"10% – це додаткова година російських пісень щодоби замість українських! Лише за п’ять "незначних" порушень протягом року Нацрада з питань телебачення і радіомовлення зможе призначити радіостанції штраф, якщо помітить ці порушення – адже законопроєкт не зобов’язує Нацраду перевіряти радіостанцію п’ять разів на рік. Громадянам, які захочуть самотужки домогтися покарання порушників, доведеться моніторити їх п’ять разів на рік та вимагати від Нацради, щоб вона провела відповідні перевірки, підтвердила порушення і призначила штраф. Авжеж, у Нацради, як завжди, може "не вистачити" на це часу та ресурсів", - йдеться у заяві руху Відсіч.

У відповідь депутатка від "Слуги народу" Євгенія Кравчук пояснила, як і для чого працюватиме ця новела, у коментарі "Детектору медіа":

"Певною мірою ми йдемо назустріч радійникам і робимо лібералізацію, яка стосується приписів і штрафів. Ми — робоча група з медіаюристів і представників індустрії — вважаємо, що відхилення від цих 40 відсотків менш як на 10 відсотків на добу — це одна чи дві пісні. Покарання за це — припис. Кілька приписів — буде штраф. Не одразу, так, треба кілька приписів. Чи є це безкарністю медіа? Ні, це не так. Якщо говорити про відхилення, то відхилення буде на одну чи дві пісні, і це стосується не лише російських пісень. Можна помилитися, поставивши одну пісню англійською мовою. Тому це певна лібералізація, а не зменшення квоти, адже квота збільшується з 35 до 40 відсотків на добу". 

Заборона російської музики 

Цікавою є і ситуація із забороною публічно транслювати пісні російських виконавців. Нагадаємо, що відповідний закон депутати погодили у червні (ми писали про нього докладно тут). У липні закон з'явився в "Голосі України", отож має набути чинності з 7 жовтня.

Той же Володимир В’ятрович стверджує, що заборона на пісні російських співаків у теле- й радіоефірі просто скасовується. Видання ZMINA проаналізувало значну частину претензій та опитало розробників закону про них. Повний їхній аналіз ви знайдете за цим посиланням, а конкретно заборону російської музики захисники законопроєкту називають такою, що просто не може діяти на практиці, тому справді не була включена у нього. 

Член Нацради з питань телебачення і радіомовлення, учасник робочої групи з розробки законопроєкту про медіа Олександр Бурмагін у коментарі ZMINA заявляє, що ця заборона ще на етапі розробки відповідного законопроєкту піддавалась критиці через те, що механізм, коли обмеження "прив’язане" до громадянства виконавця, виробника — є непрацюючим:

“Яким чином Нацрада, медіа підтверджуватимуть юридичний факт, що у Кіркорова громадянство держави-окупанта? Писати запити в міграційну службу РФ? Виконання такого обмеження, звісно, може бути простим — забрати взагалі з ефіру всю музику. Бо хто зна, у яких відомих як українські виконавці, може бути книжечка з двоголовою куркою?” .

Член Нацради додає, що натомість розробляється законопроєкт, щоб врегулювати питання зі всіма списками та заборонами через Закон України “Про санкції”.

Юристка Тетяна Смирнова у тому ж матеріалі зауважує, що ціла низка законів, спрямованих на захист національного інформаційного простору і прийнятих після 24 лютого, не була досконалою з юридичної точки зору:

“Що стосується заборони музичного продукту, то, дійсно, в законопроєкт про медіа відповідні заборони не перенесено, оскільки прийнятий закон має суто політичний характер, не містить жодних механізмів перевірки громадянства виконавців (я вже не кажу про виробників фонограм), а отже, по факту буде непрацюючим".

Тетяна наголосила, що про це добре відомо авторам закону, які продовжують шукати відповідні механізми та хотіли би внести їх до проєкту Закону “Про медіа” разом із відповідальністю за порушення.

Самостійно проаналізувати текст законопроєкту можна тут. 

І насамкінець варто зауважити, що ухвалення закону "Про медіа" є однією з вимог для вступу України до ЄС. Прийняти його планують до 1 грудня.