"Знаєш Як? Розкажи". Таємниці знакового альбому 90-х

Світлана Няньо та Олександр Юрченко, двійко незабутніх творців вітчизняного музичного андеграунду, 30 років тому об’єдналися, щоби утворити дещо незвичне. Піком їхньої співпраці став альбом "Знаєш Як? Розкажи" 1995 року, подробицями створення якого ділиться дослідник Влад Яковлєв.

Раніше цього року ми спілкувалися з Владом Яковлєвим, творцем численних музичних проєктів, ковельським музичним ентузіастом, а ще дослідником архівів українського андеграунду 90-х, що сильно повпливав на творчість музиканта. Сьогодні ж передаємо ініціативу самому Владу, який підготував захопливу розповідь про важливий для української музичної історії альбом "Знаєш як? Розкажи" 1995 року, над яким працювали, певно, уже культові виконавці Світлана Няньо та Олександр Юрченко.

Світлана Няньо та Олександр Юрченко. Автор фото Світлани — невідомий, автор фото Юрченка — Світлана Незнал

Зустріч

Травень 1995. В одному із закинутих парків Києва з’являються дві загадкові фігури, які прийшли сюди не просто для весняної прогулянки. Через брак можливості виступати на сцені, вони знайшли цей парк для того, щоби пограти свою загадкову музику на свіжому повітрі.

Світлана Няньо після низки експериментальних колаборацій, зокрема в Німеччині, повертається до Києва. Одним із найближчих їй по духу музикантів виявився Олександр Юрченко, раніше учасник авантфолк гурту Yarn (найповнішу збірку творчості колективу знайдете на Бендкемпі Dj Derbastler). Варто додати, що до початку 1990-х Юрченко був відомий саме як гітарист, при чому вихований на досить класичній блюзовій школі, проте згодом музикант розширив свої інструментальні можливості та продемонстрував талант мелодиста у зовсім несподіваних напрямках.

Олександр Юрченко. 1993. Фото — Іван Москаленко

На момент 1995 року гурту Yarn вже не існувало, проте Юрченко, здається, продовжив займатися музикою в куди більш радикальних проявах, аніж колишні учасники його гурту. Олександр "засвітитися" в першому складі колективу Blemish Віктора Пушкаря, награючи тривожні гітарні пасажі, пограв у Omi на клавішах та, врешті-решт, записав свій власний твір "Лічи До Ста. Симфонія № 1" у серпні 1994, використовуючи лише звичайний касетний переносний магнітофон та мінімальну "підзвучку". Юрченко, без сумніву, був на піку свого творчого креативу і варто було йому лише додати кілька нот — композиція набувала зовсім іншого вигляду.

Коли Світлана почула чарівні звуки його цимбал, то дуже цим надихнулася. У власній книзі спогадів "Скільки Треба" музикантка так пригадує ті часи:

"Олександр Юрченко примарюється сміливим чоловіком, що купив у 90-х цимбали в "Будинку Музики" та грав на них виразні лаконічні партії. Це привернуло мою увагу. Також він вдосконалював, препарував, грав смичком на гітарах, експериментував з магнітоплівками та з саморобними приборами для звукових ефектів. Він одразу погодився не чекати на ефемерні потенційні концерти, а грати дуетом в кущах або на воді. В затишній комірчині з полицями, що були заповнені заготівками, в міру нетиповими на той голодний час, наприклад — пагони папороті в маринаді, чи паперова пастила, розклавши клавіші великі та малі — Casio Mt 200, а потім — Генеральска Музика (ред. клавіші General Music), шановний О.Ю. прилаштовував свої музичні знахідки до моїх кавалків композицій. Останнє слово мене дратує, якщо зможу, підберу нетипового синоніма. Художній свист у виконанні Юрченка не спрацював у помешканні як погана прикмета, а навпаки, повів на протилежне — на необтяжливий договір з тими силами, що нас надихали, і врешті привели, як то кажуть, до феєричного збагачення — трава того року була у нелюдський зріст. Знайдений скарб, що я спочатку хотіла їм поділитися, весь залишила дивним істотам, які незворушно на ньому всілися та гарчать. Я не знала, чи можна взагалі їх відігнати, чи треба".

Спільно, в 1995 році, вони зафіксували дві роботи — "Лісова Колекція" та "Знаєш Як? Розкажи". Якщо в першому альбомі Юрченко виводив мінімалістичні мелодії на клавішах, а також можна почути його свист, то звучання "Знаєш Як? Розкажи" було куди більш загадковим та інтригуючим.

Творення

Варто почати з того, що Олександр незадовго до запису "Знаєш Як?" підготував необхідні підклади, використовуючи ледь не все, що мав з інструментів — препаровані цимбали (які він свого часу розпиляв на дві половини й інструмент став радше нагадувати цитру), власноруч зроблений струнний інструмент, що нагадував середньовічну віолу (за легендою, Юрченко взяв дошку з балконної рами, яка добре просохла, та встановив гітарний звукознімач, щоб експериментувати зі звуковими ефектами), дивну перкусію зі скла та навіть дзигу, звук якої він "проганяв" через гітарну педаль.

Чернетки Олександра Юрченка до альбому "Знаєш Як? Розкажи"

Власне на основі цих плейбеків, Світлана "вживу" записувала свої партії, а Юрченко догравав додатково то на перкусії, то та мандоліні. Попри поширену легенду, що альбом був зафіксований у тому самому закинутому парку, насправді це було не зовсім так. Хоч і працюючи в скромних побутових умовах, через брак можливості записати матеріал у професійній студії, Світлана та Олександр старанно підходили до процесу фіксації, виконуючи не тільки свої партії, а й продюсуючи власний запис. Зокрема, вони експериментували з дублями, змінюючи загальний баланс інструментів для знайдення найбільш оптимального звучання в досить лімітованих умовах для запису. Оскільки це був живий запис, то потрібно було бути неабияк підготовленим, адже коли хтось робив помилку, або простіше кажучи "злітав", доводилося починати грати композицію наново, проте загальний настрій під час сесії був досить натхненним. Записаний результат монтувався Юрченком на компакт-касету TDK.

Оригінал запису "Знаєш Як? Розкажи" з підписом Олександра Юрченка

Світлані та Олександру вдалося досягнути неповторного таємничого звучання — запис дивував своєю загадковістю, над якою "пролітав" голос Світлани, то виринаючи з глибин, то мерехтливо наближаючись. Помітно, що вони чудово одне одного відчували та доповнювали, не додаючи нічого зайвого, водночас рухаючись спонтанно та інтуїтивно. Власне, і сама Світлана пригадувала, що це був позитивний досвід спільного музикування, який, щоправда, не знайшов належного продовження.

Каліграфія Олександра Юрченка до тексту Світлани Няньо для треку номер 4 з альбому "Знаєш Як? Розкажи"

Варто додати, що окрім "канонічного" варіанту альбому, який і доступний слухачам, Юрченко створив також авторську, або ж експериментальну версію роботи, що відрізнялася наявністю фрагментів із тої самої симфонії Олександра, які межували між треками з оригінального альбому. Цей варіант, загалом, не отримав поширення і залишився лише в архівах самого музиканта.

Шлях до слухача

Щодо розповсюдження альбому, то в умовах глибокого андеграунду 90-х офіційно опублікувати подібну роботу було практично неможливо. Українські видавці не надто приділяли увагу експериментальним роботам, надаючи перевагу записам, які б зацікавили масового слухача. Винятком могли бути малопомітні серії касет, на кшталт "експериментальний фольклор", які виходили вкрай малими накладами й були радше виданнями "для своїх", аніж переслідували якісь комерційний інтерес.

Світлана та Олександр поширювали альбом власними силами, на самописних копіях з оформленням, виконаним безпосередньо Світланою Няньо. Робота зустрічалася в декількох варіантах: одностороння касета з альбомом, інша ж сторона була порожньою; також двосторонній варіант, де першу сторону займала робота "Знаєш Як? Розкажи", а на другій була вищезгадана "Лісова Колекція"; і врешті найбільш рідкісний варіант касети зі "Знаєш Як" та сольною роботою Світлани "Я Озеру Вклонився", зафіксованою у вересні 1995 та досі неопублікованою.

Варіант альбому з сольною роботою Світлани "Я Озеру Вклонився" на іншій стороні касети

Довгі роки "Знаєш Як? Розкажи" можна було знайти хіба що в друзів самих виконавців, або ж у колекціонерів. У середині 2000-х, щоправда, альбом з’явився в мережі, хоч і з далеко не найкращої копії.

Не зважаючи на вже інші часи й куди більші можливості, цю роботу ніхто не поспішав видати належним чином аж до 2017 року. Дмитро Сіліч, засновник чернігівського лейбла Delta Shock, отримавши чималий досвід працюючи з виданням музики на фізичних носіях, вирішує розпочати власну історію. Власне він придумав, що першою ластівкою його молодого лейбла і стане видання "Знаєш Як? Розкажи" на компакт-касетах. З цією метою він звернувся до свого друга Дмитра Куровського, лідера формації Foa Hoka, аби той надав Сілічу контакти Світлани Няньо для обговорення видання запису. Дмитро пригадував, що розмова була короткою і Світлана відразу ж направила засновника молодого лейбла до Олександра Юрченка, у якого всі ці роки і зберігалася оригінальна мастер-касета.

Домовитися вдалося досить швидко, і згодом робота 1995 року нарешті отримала своє перше офіційне видання на компакт-касетах у вигляді 100 копій, які досить швидко розійшлися. Однією з концепцій публікації було максимальне збереження оригінального звучання попри те, що сам оригінал запису був уже в далеко не найкращому стані.Водночас невтручання у першоджерело дало змогу слухачам ознайомитися з альбомом у всій природній красі.

Касета Delta Shock

Згодом вийшло і вінілове видання від лейблів Skire Records i Night School. 

Платівка альбому з автографом Світлани Няньо. Обкладинку вінілів прикрашає оригінальна графіка Світлани

З часом, усе більше людей цікавляться творчістю Світлани Няньо та Олександра Юрченка, як зробленою спільно, так і окремо. Також продовжують виходити їхні архівні записи, проте таємниця, яку вони створили в травні 1995, досі дивує та підштовхує до нових запитань, відповіді на які знати зовсім необов’язково.

Світлана Няньо. 2024. Фото — Влад Яковлєв

Влад Яковлєв у мережі:

https://knittedsea.bandcamp.com/
https://www.instagram.com/bloomed_in_september_tapes

Графічні матеріали до альбому надані Владом Яковлєвим