Історія одного арту: Romana Ruban

Продовжуємо рубрику "Історія одного арту", присвячену художникам та дизайнерам, які працюють в українській андеграундній сцені. Наша наступна героїня — київська художниця Romana Ruban. 

Привіт, мене звати Романа і я горе-художниця, ілюстраторка, дизайнерка в одному флаконі, люблю торкатися дерев і обійматися з друзями.

Найулюбленіший музичний проєкт — це Orpha, однойменний альбом і сингли, що йому передують. 

Почали роботу ще у 2017 році. Мабуть, це найдовший і найбільш трудомісткий музичний проєкт, який доводилося робити. Класно, коли потрібно оформити не тільки обкладинку та задню частину альбому, а ще зробити різні доповнення: оформити сингли, текстові блоки, зробити афішу, мерч. Для мене це схоже на оформлення книг, які так люблю.

Зі мною, правда, буває складно працювати, працюю розтягнуто в часі, з паузами. Особливо, коли задача близька мені по духу і хочеться викластися на 100%. Багато розмірковую, розігріваюся, якщо можна так сказати.

А за задумом, для основного арту був заданий досить конкретний вектор. Треба було звернути увагу на авангардистські роботи початку ХХ століття, зробити щось непомітне, тактильне по відчуттях з мінімумом деталей. Вийшло не відразу, було досить багато проб і було боязно, але здається, результат виправдав себе, отримала величезне задоволення працюючи над абстракціями. В одну з безсонних робочих ночей відчула: "О, це воно!", руки в фарбі, вся кімната в трафаретах. Досі приємно згадувати ці відчуття.

Початок захоплення

Коли мені було років 5, я мріяла стати дизайнером-модельєром. Час від часу щось вигадувала, але особливого бажання ходити в художню школу не виникало, так що обмежувалася перемальовуванням диснеївських картинок, обгорток від цукерок, реклам. А в 9-му класі я страшенно не хотіла залишатися у школі й вирішила вступати до технікуму на спеціальність "Художник-графік". І пішло-поїхало. Навчання давалося нелегко, всі у в групі мали за плечима хоча б рік-другий художки, мені доводилося наздоганяти. Завалювала іспити, отримувала низькі бали, відчувала себе, м'яко кажучи, не дуже. Особливо в моменти, коли наші роботи ранжирували від кращих до гірших.

Але в певний момент це почало мотивувати, знань і практики побільшало і виникло бажання зробити крок далі. Художня академія, робота у видавництві. Останній рік я на фрілансі, ніхто нікого не порівнює й оцінок не ставить. І мені подобаються тенденції в ілюстрації, коли якість не визначає твій 100% успіх або провал. Важливі ідеї, емоції, рефлексії. Щось повинно відгукуватися у тому, хто дивиться.

Співпраця

Тисячу років тому робила кілька афіш для київських хардкор концертів. Тепер це трапляється рідко.

Малювала оформлення для Orpha, WIMP, The Horsebreaker, Numero Nero, Юри Бондарчука. Занурюючись у музику, можна відкрити щось нове у своїх підходах, бути різною, не повторюватися. Результат може бути ліричним, зухвалим, свіжим, в'язким, яким завгодно. Ще лестить, що ти є одним з небагатьох, хто слухає матеріал ще до виходу, це як допрем'єрні покази (на яких я ніколи не була ха-ха). Але є, звичайно, і підводні камені, наприклад, коли обкладинки залишаються непотрібними, тому що музикантам не вдається видати реліз на вінілі. Проте працювати над оформленням музики завжди приємно.

Улюблені роботи

Хвалитися складно, але одним з улюблених оформлень музичних проєктів залишається "Резидент" Юри Бондарчука. Цікавий факт, що цієї роботи могло б і не бути: я була за крок від того, щоб не братися за оформлення, скажене завантаження на роботі, все валилося з рук. Але після того, як я послухала запис, зрозуміла, що відступати нікуди, дуже зачепило. І намалювалося все на одному диханні, в поїзді. Це було відрядження до Харкова, і якби поїзд їхав далі, малювала б і малювала.

Натхнення

Складно дати конкретну відповідь, але найбільше мене надихають спостереження за містом, рослинами, людьми. Невеликі подорожі, нехай навіть у сусідній район, адже не обов'язково далеко йти. Щось побачене перетворюється на зображення, щось - ні, але обов'язково дає поживу для роздумів і трансформацій у нові образи. Ще класно проводити час зі своїми людьми, обговорювати різне, а потім давати собі час побути одному. Це добре впливає на роботу.

Інструменти

Використовую все: починаючи від найпростішого олівця, ручок, закінчуючи різними різцями для гравюр, фарбами, які використовують у друкарнях і так далі до нескінченності. Страшно люблю друковані техніки, вони дають дуже тактильні фактури, нерукотворні ефекти. Але все залежить від завдань, часом малюю у діджитал. Намагаюся не обмежувати себе в техніці та матеріалах.

Інші художники/дизайнери

Навколо стільки класних людей! Складно виділити, назву тих, з ким особисто знайома, чиї роботи чіпляють мене: Аня Іваненко та Женя Полосіна (студія Serigraph), Катя Лесів, Оля Гайдаш, Міша Букша, Ярослав Солоп, Софія Томіленко. Список можна продовжувати нескінченно, всі різні, всіх люблю.

Музичні смаки

Часто гублюся, коли запитують про музику. Творчість творчістю, але я, правда, мало тямлю в стилях і жанрах, слухаю різне. З виконавців/гуртів, які мені майже ніколи не набридають: The Сure, Bjork, American Football, Florence + The Machine, Lebanon Hanover, Turnstile, Tigers Jaw, CБПЧ. Але буває, дуже хочеться чогось такого незвичайного, тоді, наприклад, включаю Meredith Monk.

Інші захоплення

Я граю в дивовижну гру: велополо. Це коли шестеро божевільних намагаються крутити педалі, і, відібравши м'яч у суперника, забивати голи за допомогою ключки. У нас маленьке, але дружне ком'юніті, їздимо на змагання, днями влаштовували свій турнір Indian Summer на Велотреку. 

Ще часом цікавлюся деякими питаннями, пов'язаними з містом і його мешканцями, тоді включається активістка, але це не так часто, як хотілося б.

З ким хотіла б попрацювати

Рідко виникають думки про роботу з конкретними командами, але хотілося б мати в портфоліо більше проєктів, пов'язаних з нашою локальною, якщо можна так висловитися, андерграундною сценою. Тут є простір для експериментів і самовираження.

Плани

Захопити світ! А взагалі було б добре закінчити різні давні завдання, щоб зі спокійною душею взятися за щось нове. Є ідея для виставки: зробити проєкт про дружбу й оточення. Але поки це тільки ідея. Спершу незавершене.

***

Romana Ruban у соцмережах:

https://www.facebook.com/romana.ruban
https://www.behance.net/romana_ruban
https://www.instagram.com/romanaruban/

Інші матеріали у цій рубриці — https://www.neformat.com.ua/rubrika/istoriya-odnogo-artu

Обкладинка — Дар'я Остапенко