Kadaitcha — Tar (2019)

Новокаховський industrial-проєкт наприкінці 2019-го розродився новим альбомом "Tar", що побудований на сплаві noise, drone, power electronics, місцями dark ambient. Чому його варто послухати і кому саме, читайте в огляді. 

Дует двох культових персонажів української індастріал-сцени з Нової Каховки випустив свій четвертий LP. За словами Юрія Самсона та Андрія Кожухаря, a так звати учасників, реліз вийшов найбільш повноцінним і вичерпним з усіх.

Рецензія на попередній LP Kadaitcha — Southern Phlegm (2019) від Олександра Нечая

Усе звучання альбому — суцільний шумовий експеримент, який побудований на сплаві noise, drone, power electronics, місцями dark ambient. Загалом усе, що сноби, цінителі та просто позери люблять називати true industrial. Практично всі елементи присутні, всі канони дотримано. Поспівати під цю справу особливо не вийде. Вдасться хіба що заволати про тлінність світобудови та наслідки промислового прориву ХХ століття.

На релізі дуже багато гітари, яка дзижчить, виє й іноді просто звучить. Все це йде суцільною стіною і підкріплюється чимось на зразок мантр підхрипуватим голосом. Утім, так. Це справді схоже на мантри, що робить продукт Kadaitcha більш органічним і менш бездушним. Якщо хочете, електронним. Проспівування східних духовних істин супроводжує усі сім композицій "Tar". Найкоротша з них "Eclipse" аж на 6 хвилин 24 секунди, а найдовша "Yatagarasu" на 13 хвилин 19 секунд, для формату підпільного радіо "Лхаса".

До речі, на той самий "Eclipse" зняв кліп Dominic F. Marceau. Його студія в Монреалі F Squared Media працювала з масою експериментальних виконавців. А критики фільммейкінга кажуть, що цей хлопець дає свіже дихання різким і дивним звукам хлопців, для яких він робить відео. Канадець зняв ролик без особливого сюжету, але на ньому точно можна виявити архаїку і сучасність індастріалу, які переплітаються між собою.

За словами Андрія Кожухаря, нарешті саунд для проєкту знайдено. Саме таким він бачив Kadaitcha. Але це не означає, що далі проєкт покине тяга до дослідження нових форм. З індастріалом так часто, спочатку воно, а потім тебе тягне зануритись глибше.

У "Tar" також є цікава історія створення альбомного арту до релізу. Обкладинку для оформлення музиканти взяли з серії Apeiron авторства українського фотографа Максима Дондюка. У ці роботи увійшли заскановані негативи, які автор знайшов у Прип'яті та біля ЧАЕС. Плівки пролежали там понад 30 років, вони потрапляли під вплив радіації та навколишнього середовища. В результаті художник залишив все як є після зацифровування знімків.

Якщо хтось раніше не був знайомий з творчістю проєкту, а дуже хочеться — весна і весь цей experimental впливає, то краще звернутися спочатку до більш ранньої творчості гурту. Цей LP вже зовсім усвідомлене полотно для цінителів роботи механізмів, як живих істот. У нових композиціях Kadaitcha виразно прослуховується дихання коліщат і биття моторів. Навіть місцями десь шепоче кремній, але, може, то здалося. У будь-якому випадку, для естетів і специфічного настрою, реліз буде саме те.

Kadaitcha — проєкт Юрія Самсона та Андрія Кожухара, що з'явився у 2015 році. Гурт досліджує органічні аспекти нойзу, постіндастріалу та архаїчної естетики. На рахунку Kadaitcha чотири повноформатні альбоми. Детальніше про гурт та експериментальну сцену Нової Каховки, звідки родом дует, можна дізнатися зі статті "Відзвуки Каховської ГЕС".

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

Kadaitcha у соцмережах:

https://kadaitcha.bandcamp.com/
https://www.facebook.com/kadaitchamusic

Neformat.com.ua ©

1. Idle Hands
2. 2219 F
3. Ran
4. Saima
5. Eclipse
6. Serpent Hill
7. Yatagarasu

19.12.2019
Powdered Hearts