Огляди

Чітко пам‘ятаю момент, коли пару років тому дізнався про Крістіну Бардаш, яка тоді ще не взяла собі сценічного імені ЛУНА.  Це була душевна напівпровокаційна пісня «Виграй» на текст добре відомої мешканцям Мережі київської літераторки Лізи Ґотфрік. Пісня виконувалася під мінімалістичний акомпанемент піаніно і швидко набувала інтернет-популярності (майже певен, що не лише у середовищі тих, хто слідкує за українським музичним процесом).  Уже тоді було зрозуміло, що потенціал є.

Дебютна однойменна робота новоутвореного харківського гурту GreyAblaze, в основі якого грають наші старі знайомі, відомі за такими проектами як Khors, Elderblood, YGG, KZOHH, Ulvegr, музиканти Astargh (вокал, гітара, бас, клавішні), Helg (гітара, лірика) та Odalv (ударні), з’явилась в мережі абсолютно несподівано, зважаючи на невеликий анонс у вигляді сухого короткого інтерв’ю з лідером проекту Astargh’ом в одному

Покинувши в 2013 році свій основний музичний проект – харківський припанкований блек-метал гурт Заводь – Сергій Ткаченко, будучи його основним гітаристом та співзасновником в той же час, про відпочинок, таке враження, навіть думати не збирався.  Але, якщо не лукавити, то вперше після відверто неприємних подій навколо Заводі про себе Сергій нагадав весною вже 2015 року, випустивши перше демо свого нового блек-метал проекту svrm– 7, запропонувавши далеко не таку бадьору та відривну музику, як це було раніше, про що свідчить сама

Когда ты один, а в твоей голове огромное количество идей, которые ты хочешь реализовать. Но из-за отсутствия должного понимания у окружающих ты словно запертый в клетке птенец: мечешься из угла в угол и пытаешься найти выход, а в данном случае возможность записать хороший и интересный материал.

Водки было мало, а неба много…

(с) Борис Рыжий

2016 рік для Олександра Берегового, попри те, що до його завершення є ще ціла осінь, багато в чому можна назвати успішним з точки зору креативу, при тому, що цього разу якось обійшлось без новинок від основного проекту музиканта - Celophys.Останній альбом черкаського дуету, до речі, який отримав назву «Ammonite», вийшов у вільне плавання ще влітку минулого року, а гурт навіть встиг виступити на міжнародному фестивалі психоделічної музики – Electric Meadow Fest, а в весною 2016-го

Так вже склалося, що сьогодні будь-яка згадка про харківський блек-метал проект Drudkh найчастіше зустрічається у словосполученнях з прикметниками типу «культовий» чи «легендарний», а його музика так чи інакше згадується або в якості одного з орієнтирів і натхнення, або в контексті банального порівняння, зважаючи, яку нездоланну планку харків’яни задали кожним зі своїх релізів, коли мова йде про нові блек-метал формування (або альбоми) особливо в Україні. І це зважаючи, що історія гурту починається відносно недавно – всього лиш в 2002 році.

Час летить надзвичайно стрімко: ще відносно свіжими в пам‘яті є спогади про вихід у 2012 екстравагантного дебютного альбому киян Stepan i Meduza (напевно завдяки тому, що такій розбишацько-віталістичній музиці невластиво старіти), а з того моменту вже минуло 4 роки й перед нами - його наступник. Релізу останнього передував послідовний випуск чотирьох ЕР, які виразно ознаменували собою кардинальні зміни в саунді цього непересічного колективу, котрий, до того ж, переформатувався з тріо в дует.

Когда я говорю о дэт-металле, то непременно вспоминаю Чака Шульдинера и его группу Death, а также не мене знаковую, но немного подзабытую всеми банду Possessed. Именно эти музыканты и были первыми, кто неожиданно даже для себя, заговорил о таком жанр, как дэт-метал и записал в 1984 году одноимённую демозапись. Впоследствии,для полноты и без того брутального звучания, этот жанр миксовали с братскими стилями вроде блэка и трэша соответственно. В спорте, подобный феномен охарактеризовали бы как троеборье.

«Аугу́сто Ро́а Ба́стос (исп. Augusto Roa Bastos; 13 июня 1917, Асунсьон, 

Yarek Ovich / Wisdom of Shadows / Voice of the Wanderer - Простор (2015)