kojoohar × ködzid goo — dotla (2021)

У лютому 2021 проєкт Kojoohar новокаховського музиканта Андрія Кожухаря за участю експериментального хіп-хоп виконавця з республіки Комі Ködzid Goo видав альбом "dotla". Видав не де-небудь, а на знаменитому німецькому лейблі ant-zen.

Відомий своїм основним проєктом Kadaitcha, Андрій Кожухар раніше видавав під ім'ям Kojoohar тільки окремі треки та виступав наживо. Жанрова і звукова палітра постійно еволюціонувала разом зі смаками та навичками Андрія, але постійно тяжіла до похмурої індустріальності. Сольних альбомів Kojoohar на цей час немає, оскільки Андрій віддавав перевагу спільній роботі з іншими музикантами, результатами якої свого часу стали Kadaitcha, Akhluth, Fogscape.

Андрій відповідає на альбомі за музику і продакшн. Значною мірою "dotla" — його спроба реалізуватися в такому специфічному піджанрі індустріальної музики як angst pop. Спроба смілива, якщо брати до уваги звучання канонічних представників жанру. Адже ангажованому готикою адепту індустріальної культури навіть уві сні не насняться умовні Haus Arafna, що заграють із яким завгодно хіп-хопом.

Предметний розбір музики та звуку на альбомі "dotla" варто залишити вдячним слухачам і фахівцям в галузі звукорежисури та суміжних дисциплін. Фактично, біти на альбомі складені за всіма канонами індастріалу: екстремально спотворені звуки драм-машини й накладені на них, так само жахливо перевантажені, оригінальні семпли карбують прості, але такі дивні ритми; модульна система синтезує складні тембри, які секвенсер складає в ламані музичні фрази; винесений у теги альбому ембієнт складається з безлічі шарів природних, промислових і синтетичних фонових звуків. Від усталених у жанрі ангст поп артистів на кшталт Herz Jühning і November Növelet музику "dotla" відрізняє вищезгадана шаманська ритміка і притаманна експериментальній пострадянській музиці, сувора й непопулярна хтонічність у дусі закритих релігійних культів. Не випадково Нова Каховка, окрім Гідроелектростанції й шумового фестивалю Будда Нойз, відома найбільшим в Україні магазином книг із чорної магії. Альбом "dotla" — це більше ніж спроба реалізуватися в маргінальному жанрі музики, це — диво. Тут легко загрузнути в трясовині аналогово-цифрового звуку, погнавшись за вогником ідеї, заблукати в хащах символів… Ця музика не потерпить неуважності. Вона викликає на діалог і розкривається повніше з кожним новим прослуховуванням.

Що стосується лірики. Я хочу акцентувати не на естетичності та абстрактності текстів Ködzid Goo, не на оригінальній образності та вже тим паче не на великій кількості відсилань. Альбом свідомо спродюсовано так, що баланс між читанням і екстремальною обробкою голосу перетворює прослуховування текстів на сеанс дешифрування. Прямий меседж із волі авторів огортається їдким смогом таємниці. Абстрактний хіп-хоп поступається шаманізму індустріальних степів. Так, вплив ранньої творчості сумнозвісного Євгена Альохіна загалом на альбомі заперечувати не вийде. Якщо ви, як і я свого часу, заслуховувалися Ночными грузчиками, то флешбеки з 2010-го вам забезпечені. Однак же, важливо згадати й менш актуальних інфлюенсерів: дотла, ймовірно, припаде до смаку фанам Брайана Еріксона, як у музичному плані, так і в плані лірики, так само містичної й гостросоціальної (як у треку "plot"), часто прямолінійно предметної та побутової, але, можливо, більш поетичної ніж у Velvet Acid Christ.

Якщо відкинути електронну складову, якщо сприйняти "індустріальний" аспект цієї музики не як відгомін гігантських машин сучасності, а як метафізичну пульсацію, чиє звучання дивним чином переломилось, прориваючись крізь сміття часу, якщо дотла спалити у своєму сприйнятті всі атрибути тимчасового, то ви, можливо, почуєте сувору у своїй простоті музику степових пусток, де так ранять своєю очевидністю суворі основи життя.

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua
 

Kojoohar у мережі:
https://soundcloud.com/kojoohar
https://www.discogs.com/artist/Kojoohar
https://kadaitcha.bandcamp.com