Альмагест

Не пройшло й півроку з моменту, коли основний проект харківського генія (принаймні одного з) Романа Саєнка — Drudkh — відмітився новим релізом — спліт-альбомом з Grift  на початку осені 2016 року, як зовсім несподівано 5 січня вже 2017 року Season of Mist публікує новину, що весною варто чекати дебютного альбому The Great Cold Steppe чергового проекту («дітища» поки

Дебютна однойменна робота новоутвореного харківського гурту GreyAblaze, в основі якого грають наші старі знайомі, відомі за такими проектами як Khors, Elderblood, YGG, KZOHH, Ulvegr, музиканти Astargh (вокал, гітара, бас, клавішні), Helg (гітара, лірика) та Odalv (ударні), з’явилась в мережі абсолютно несподівано, зважаючи на невеликий анонс у вигляді сухого короткого інтерв’ю з лідером проекту Astargh’ом в одному

Мабуть, важко датиоб’єктивно оцінку подіям в Скандинавії, в Норвегії зокрема, на початку 90-их років минулого століття з точки зору їх впливу на подальший розвиток і, як би це парадоксально і смішно не звучало, популяризацію андеграундного екстремального напряму музики – блек-металу. Разом з тим, варто відмітити, в цей же час окремий поштовх отримав і відносно непопулярний жанр електронної музики – ембієнт. Музиканти, серед яких Ховард Елефсен, Відар Воер, Граф Грішнак, Сігурд Вонгравен та ін.

Моє перше знайомство із музикою даного колективу із міста Ровеньки (Луганська область) відбулося наприкінці весни 2015 року, коли, блукаючи просторами Большого Театру Всесвітньої Павутини випадково натрапив на їхній міні-альбом Січові стрільці, апогеєм чого став мій оглядна цю роботу. З тих пір минуло більше року, але, на диво, я не забував про них, і навіть періодично деякі композиції зі справжньою насолодою переслуховував.

Абсолютно нормальним, істинним, закономірним є те, що музика виступає свого роду відображенням стану душі її творця, перетвореного на сукупність, як це казав герой Кайдановського - Сталкер, зв’язаних «безідейно, механічно, без асоціацій звуків, але здатних якимось чином проникати в саму душу, змушуючи її резонувати у відповідь». Подібне твердження залишається актуальним і для молодого миколаївського one-man-band проекту Yarek Ovich, який за два роки свого існування вже встиг звернути на себе увагу.

Не часто абсолютні дебютанти вітчизняного андеграунду, навіть якщо без блек-металу знову не обійшлось, привертають до себе увагу таких культових в певних колах видавців, таких як німців Darker Than Black Records, окреме представлення яких, думаю, не варте. Чого не скажеш про український гурт, дебютний альбом якого 22 березня 2015 року побачив світ саме завдяки вищевказаному лейблу.

Один із найбільш плодовитих вітчизняних музикантів Severoth, здається, про відпочинок навіть не думає, адже ось зовсім недавно,21 березня цього року, в рамках проекту Severoth, видав другий повноформатний альбом, який отримав назву «Самітність». І це від нього вже шостий по рахунку альбом в цілому, починаючи з 2015 року, якщо врахувати окремі сайд-проекти, участь в EndlessBattle та запрошення для запису альбому Zgard.

Як заявили музиканти в одному інтерв’ю, своєю творчістю вони «не хотіли б комусь сильно нав’язатись», і вся ця затія створена більше «заради пошуку однодумців». Іронія долі, звичайно, але ось такою тихою ходою, навіть вайлуватою, але достатньо продуманою житомирське тріо вже встигло завоювати серця багатьох меломанів, і це при тому, що колективу ось нещодавно виповнився всього рік.

От що-що, а вітчизняна блек-метал сцена продовжує стабільно радувати нас не тільки новими релізами визнаних і відомих груп в масах, але й новоутвореннями на кшталт того, про який буде йти мова в даному огляді.