Думка. Vovk про зміст пісень "Lair"

Пройшов рівно рік з моменту релізу альбому "Lair" київського гурту VOVK. Альбом складається з 6 пісень, у кожній з яких простежуються теми градації від добра до зла і навпаки; намагання людини втекти до власного лігва, щоб пережити найтемніші часи. Кожна пісня Вовків розповідає свою, особливу історію, отож до дня народження альбому вокаліст та бас-гітарист Олександр Куц поділився кожною з них.

Про гурт

VOVK за свою історію пережив кілька реінкарнацій. Усе почалось із того, що я та мій одногрупник Віталік, який на той час грав у гурті Rude Riot, вирішили створити колектив, що виконував би таку собі суміш Kyuss та Muse (дивне поєднання, чи не так?). Як третього учасника ми запросили нашого друга, який вчився на курс молодше, Льошу. У такому складі ми встигли придумати матеріал на цілий альбом, якому так і не судилося бути записаним, але деякі мотиви з нього перекочували у "Lair"

Після першої ротації у складі (Віталік покинув колектив, а до нас приєднався Діма) ми вирішили почати усе з нової сторінки.

Про альбом

Усі пісні починалися з музики. Ми просто збиралися в одній кімнаті та джемили, а вже потім працювали над аранжуванням та написанням текстів. Так, лірика була завершальним етапом. Ловлячи настрій музики, яку ми грали, я намагався передати асоціації, що виникали у мене в уяві. Проте пройшло довгих три роки, перш ніж ми нарешті розпочали запис.

Від першого дня, коли ми ступили на студію Lipky ZvukoZapys, під керівництвом Вадика Лазарєва, до дня виходу альбому пройшло 9 місяців кропіткої роботи, яку довершив мастерингом Джон Девіс.

91031222_1221672458173756_8410597206058336256_o

Учасники VOVK зліва направо:  Олександр Куц, Артем Міняйло, Дмитро Красненков 

Endless Waterfall

"Водоспад" завершив історію першої інкарнації гурту й почав нову. Вступний риф до пісні написав наш перший гітарист Віталік, а відшліфували ми її вже у новому складі. У тексті йдеться про особливе місце, в яке прагне потрапити ліричний герой. Він не може прийняти певне рішення, бо скутий кайданами суспільної думки та буденності. Але є це місце, таємна водойма, де час зупиняється і тільки рух води незмінний.

Ancient Times

Єдина пісня в альбомі, написання якої починалося з вокалу. Точніше, з ритмічного крику, який потім став основою першого рифу. Пісня розповідає про людей, які творять чудеса та несуть їх у світ, але його жорстокість може тільки відштовхнути їх. Останній куплет натякає, що втрачені можливості краще не реанімовувати, особливо за допомогою чорної магії.

Чули в кінці цей дивний різкий звук? Це Ігор Черепанов з Aghiazma грає на терменвоксі.

Something

Наймолодшу пісню в альбомі ми дописали у поїзді Київ — Краматорськ, коли прямували на свій перший виступ. Вона розповідає про наркотичну залежність людини, яку не сприймає світ, та попри це вона залишається вірною своїм мріям. Вихід з такої ситуації може бути лише трагічним.

На початку пісні, коли з перегрузом вривається основний риф, ви можете почути такий собі дайвбомб. Його ми записали за допомогою власноруч сконструйованого Льошею диджериду.

Час від часу я зустрічаю думку, що пісня доволі приставуча, але досі найдотепніший відгук про неї: "Самфинг ин зе эйр, самфинг ин зэ вота!!! Как можно придумать настолько запоминающуюся фигню?" Повірив я у це лише тоді, коли якісь болгарські хлопці підспівували "Something" на нашому виступі в Софії.

Forest

Тривалий час я не міг дописати текст цієї пісні. Скільки б ми її не грали у різних інтерпретаціях, вона здавалася мені невдалою. Працюючи над лірикою, в один із днів я вирішив поїхати на велосипеді в ліс за Києвом, до одного особливого місця. На березі болота у соснових хащах мене накрила злива, я не міг поворухнутися і лише спостерігав, як вітер носить хмари, небо темніє, а дощ заповнює собою цей простір. Відчуття, які оволоділи мною в той момент, я передав у цій пісні.

Бек-вокал у коді заспівала моя подруга Катя Гапочка, яка також допомагала нам у записі вокалу й була присутня чи не на кожній студійній сесії.

До речі, у цій пісні ми використали найбільшу кількість екзотичних інструментів, починаючи з Діминого джембе і механічного метронома, закінчуючи глюкофоном та різною перкусією, що імітує дощ.

The Last Ship Above the Sky

Тематика лірики цієї пісні завдячує стійким картинкам з аніме Хаяо Міядзакі "Небесний замок Лапута". Юнацька завзятість та ідеали ведуть головного героя до його заповітної мрії, але як Ікар, він падає з небес, уражений власною сліпотою. Зізнаюсь чесно, я ніколи не задумувався, чи помер головний герой пісні. Мені хочеться вірити, що перші слова: "Вони не візьмуть нас живцем і ми ніколи не здамося", — не означають, що його історія закінчилася. Адже невдача на шляху до мрії щирої людини може робити її тільки сильнішою.
Посередині пісні є бридж, у якому можна почути два берімбау, їх також власноруч сконструював Льоша.

My Own Private Thoughts

Пісня наповнена Оруеллівськими темами, що зараз можна сприйняти за моветон. Проте мені хотілося залізти в шкіру людини, яка опиняється в кімнаті, де неможливо вимкнути радіо, що постійно ричить: "купи, купи, купи"; людини, яка сумнівається у навколишній реальності та боїться навіть подумати зайвого. Хоча, стривайте, чи так це далеко від дійсності?

Слова "My eyes are blind but I can see", які співає Ігор Сидоренко, це дійсно відсилка до Black Sabbath. Саме з вокалістом Stoned Jesus (чий голос подекуди порівнюють з голосом Оззі, хе-хе) ця пісня зазвучала як треба і все стало на свої місця. Гітарні запили наприкінці композиції вкупі з новою порцією берімбау ми жартівливо називаємо слонячим криком.

Якось у мене запитали, чи ми спеціально зробили трек довжиною 9:11 з натяком на теракт у Нью-Йорку, бо це, начебто, відповідає тематиці пісні. Питання поставило мене в ступор, бо насправді така довжина вийшла випадково через те, що ми вставили у кінець треку вповільнений початок "Endless Waterfall". Але це співпадіння виявилось моторошно цікавим.

7-ма пісня

Хочеться сказати кілька слів про підводну частину айсбергу. Якби в альбомі була сьома пісня, вона була б найдовшою і найважчою, бо в ній ішлося б про все те, що не стосується музики.

Дуже важко нам давалася робота над обкладинкою. Майже рік ми ніяк не могли задовольнитися результатом. За місяць до виходу першого синглу наші руки мало не опустились, поки на допомогу не прийшла наша подруга, молода художниця Настя Жук (Rene Bergen), яка своїми картинами вдихнула нові сенси у звукову палітру альбому.

Від моменту, коли ми зіграли разом перші звуки, і аж до дня релізу, ми дуже прагнули, щоб нас почули. Ми вірили й віримо, що те, що ми робимо, є вартісним, і залишати сотні годин кропіткої праці просто лежати мегабайтами в інтернеті не хотіли. Озброївшись історією про 1000 емейлів, ми дійсно розіслали 1000 листів з пресрелізом та альбомом у різні куточки світу. І це спрацювало, першу копію диску ми відправляли до Німеччини.

Незважаючи на труднощі та різні повороти долі, ми отримали неоціненний творчий і технічний досвід, знайшли нових друзів і вперше поїхали в тур Україною та Європою. Що ж далі? У колектив влився Артем Міняйло і разом із ним ми почали писати нові пісні та готуємося до VOVK — "LP№2".

 

VOVK — гурт з Києва, що поєднує у своїй творчості низку різноманітних музичних стилів, міксуючи пост-хардкор, стоунер та прогресивний рок. Музика гурту — це відображення власного світогляду через непередбачувані фантастичні сюжети та образи.  На їхньому рахунку дебютний альбом "Lair" (2019), окремі пісні з якого виходили у форматі синглів. 

Учасники гурту:

  • Олександр Куц — вокаліст, бас-гітарист
  • Артем Міняйло — вокаліст, гітарист
  • Дмитро Красненков — ударні


Колишні учасники:

  • Віталій Михайлов — вокаліст, гітарист
  • Олексій Червоняк — вокаліст, гітарист

VOVK у мережі:  

https://facebook.com/vovkband
https://instagram.com/vovkband
https://twitter.com/vovkband
https://soundcloud.com/vovkband
https://vovk.bandcamp.com/
https://www.youtube.com/channel/UCqEaMpLNs2Ls4uaF6KSBM3g

Фото — Ольга Андросова 

Neformat.com.ua ©