Як записати альбом: кілька порад для початківців
Раніше ми вже писали про те, як випустити альбом та яких помилок не варто допускатися, аби він знайшов свого слухача, зупинялися також і на темі візуальної складової в оформленні релізу, а отже, зараз самий час приділити більше уваги етапу запису альбому, його накопичення та зведення.
Найімовірніше, старі гурти вже давно визначилися з тим, як їм краще записувати свою музику, тому цей матеріал більше спрямований на молоді колективи. Саме перед ними після довгих репетицій, або ж ще на початку зародження гурту постає питання: де і як записати альбом, що робити з накопиченим матеріалом? Чи потрібно шукати студію та звукорежисера, або краще вкласти гроші у власне обладнання? Отже, спробуємо розібратися.
Матеріал створений за підтримки ужгородської студії Accent Sound.
Основи
У подібних матеріалах ми часто спершу радимо музикантам визначитися із загальними умовами діяльності — що прийнято чи не прийнято робити в тому середовищі, де розвивається ваша творчість, які є правила, традиції, чи доцільно їх ламати та як саме.
Насамперед важливо визначитися зі своїми очікуваннями та детальніше розглянути орієнтири — правила жанру (наприклад, у блек-металі цілком нормальна практика знімати барабани одним мікрофоном, а часом навіть і всі інструменти одночасно, тоді як у прог-металі це, радше, табу), близькі вам гурти та їхнє звучання тощо. Власні ресурси — також вагомий фактор, що вплине на остаточний вибір: чи є у вас навички або ж чітке уявлення про процес накопичення матеріалу та подальшої роботи з ним, скільки часу ви готові приділити вивченню технічних нюансів та чи буде вам взагалі цікаво вчитися чомусь новому (у випадку, якщо звукозапис для вас — темний ліс). Часом краще витратити цей ресурс на репетиції та написання нового матеріалу або зйомки кліпу та маркетинг. Не варто забувати і про бюджет, який ви готові виділити на запис альбому. Фінансові можливості однозначно вплинуть на якість звуку в обох випадках — навіть базове обладнання для якісного домашнього звукозапису може обійтися дорожче, ніж години проведені на студії та гонорар для звукорежисера (все залежить від конкретної студії та обладнання). Як же визначитися та обрати щось для себе?
Базові підходи до звукозапису та зведення
Спробуємо детально та по пунктах відповісти в наступних абзацах, але насамперед пояснимо базові терміни та етапи процесу звукозапису:
- Накопичення — це процес запису аудіодоріжок окремих інструментів, вокалу. У результаті накопичення ви матимете незбалансовані між собою, "сирі" записи.
- Зведення — процес постобробки накопичених матеріалів. На цьому етапі вибудовується баланс гучності між доріжками, усуваються частотні конфлікти та артефакти запису, додаються ефекти, проводиться робота зі звуковим простором, нерідко дописуються додаткові фонові інструменти.
- Мастеринг — фінальний етап постобробки, під час якого звучання треків підганяють під загальноприйняті стандарти гучності, забезпечують хороше звучання на будь-якій акустичній системі та навушниках.
Базові умови домашнього запису
За останні 10–15 років відбувся неймовірний розвиток технологій звукозапису. Останній більше не прив’язаний лише до професійних фізичних пристроїв. І це відкрило дорогу для запису вдома. Цілком точно можна сказати, що тепер студія не є абсолютною передумовою для якісного звучання. Десятки всесвітньо відомих гуртів записують матеріал вдома. При цьому пересічний слухач далеко не завжди почує різницю. Найвідоміші приклади альбомів, записаних вдома (або в гаражі): The Rolling Stones — "Exile On Main St"; Bob Dylan and the Band — "Basement Tapes"; Daniel Johnston — "Yip/Jump Music"; Radiohead — "OK Computer"; Nine Inch Nails — "The Downward Spiral" і, звичайно, неможливо не згадати нашумілий альбом Billie Eilish — "When We All Fall Asleep, Where Do We Go?", що здобув Ґреммі.
Спочатку зупинимось на обладнанні, яке вам знадобиться для домашнього запису. Базовий звуконакопичувальний стартерпак — комп'ютер (бажано потужний та стабільно працюючий, в ідеалі виділений окремо під звукозапис), встановлена на нього DAW (вибір на ринку величезний: від базової безкоштовної Audacity до професійних та дорогих Pro tools та Cubase), зовнішня звукова карта, система моніторингу та моніторні навушники, комутація (шнури). Цей список можна довго доповнювати мікрофонами, мікшерами, підсилювачами, компресорами, ефекторами і тд.
Один з численних зразків створення домашньої студії на Youtube
Про що також варто подумати заздалегідь — це акустика вашого приміщення. На цьому наголошують і експерти з Accent Sound та радять, як можна розв'язати проблему поганих акустичних властивостей вашого приміщення:
"На етапі запису потрібно мінімізувати сторонній шум ззовні та грамотно скоригувати акустику всередині приміщення. Ми на Accent Sound приділили цьому питанню велику увагу. Важливо не переглушити кімнату, але залишити відчуття живості. Добре відкалібрована моніторингова система також дає змогу розв'язати багато проблем та досягти бажаного звуку ще на етапі запису. Наша порада для тих, хто починає займатися звукозаписом — придбати хороші моніторингові навушники, тому що вони нівелюють вплив акустики вашої кімнати на кінцевий результат. І, до речі, навіть професійні студійні монітори в непідготовленому приміщенні створять багато проблем при зведенні."
Якщо всі перераховані складнощі тільки додали вам азарту, поговоримо про вибір обладнання. Діапазон цін настільки великий, що вдаватись у подробиці потрібно в окремій статті. Єдине, що можемо порадити, не намагатися купити одразу щось надто дороге, нове та професійне (у виборі можна банально помилитися та марно втратити гроші, чи не розібратися зі складними технічними нюансами, ентузіазм також має властивість у деяких випадках вичерпуватися). Бюджетним стартом може стати купівля вживаної техніки на онлайн-барахолках, так ви й зекономите, і зможете дізнатись у власника, для чого саме він використовував ту чи іншу одиницю обладнання, а в деяких випадках, навіть, порадитися, чи підійде вона саме для ваших цілей. У виборі моделі може допомогти вивчення сетапу ваших улюблених виконавців, наприклад, тут.
Чому музиканти обирають домашній запис
Ми поспілкувались із музикантами, які пишуться вдома та розпитали, що спонукає збирати студію в себе вдома.
Одеський дарк-фолк гурт Casa Ukrania весь матеріал накопичує вдома, зведення та мастеринг теж робить самотужки:
"Мали досвід із мастерингом третьою особою на першому альбомі Casa Ukrania, але драматичної різниці за якістю не відчули, тож наразі всі стадії виконуємо самі. Студійний запис, звісно, має свої звукоізоляційні та апаратні переваги, однак ми не орієнтуємося на мейнстрімне комерційне звучання, а вдома маємо не тільки повний контроль над процесом, але й необмежений час — можна будь-якої миті випробувати нову ідею й записати додатковий інструмент чи вокальну доріжку.
Звісно, гурти, що мають фінансову спроможність та бажання, цілком можуть віддавати матеріал студійним працівникам. Однак, варто заздалегідь приблизно уявляти собі кінцеву мету й, за можливості, знайти студію чи продюсера, що спеціалізується або ж хоча б має уявлення про музику цього жанру. Якщо ж можливості чи бажання залучати сторонніх людей немає, увесь процес цілком реально опанувати самотужки — на це знадобиться деякий час, мінімальний якісний апаратний набір і дуже велика кількість проаналізованої чужої творчості, але можливість не залежати від бачення та вмінь аутсорсерів цілком того варта."
Катерина Гривул, яка спеціалізується на експериментальній електроніці, також надає перевагу роботі вдома:
"Я часто записую живі інструменти або різні звуки, використовую віртуальні синтезатори та семпли. Я роблю електронну музику, тому надаю перевагу плагінам. Зведення та мастеринг роблю власноруч, проте раджу все ж таки давати на мастеринг комусь іншому, оскільки зі сторони людина може оцінити більш об'єктивно.
Стосовно роботи вдома чи на студії… насправді все відносно: вдома це залежить від твоїх знань, умінь та якості твоєї апаратури (звукової карти, мікрофонів і т.д.), на студії — теж від апаратури та фаховості звукорежисера. Також від стилю музики: якщо це гурти й вони використовують різні інструменти, раджу працювати в студії, а якщо це електронна музика, то більшість працює вдома."
А може, на студію?
Тепер варто поговорити про нюанси студій. Хтось називає студією саморобне приміщення з недорогим обладнанням, для когось студії — це лише величезні приміщення з купою вкрай дорогого обладнання і великим власним штатом фахівців. Насправді ж студії бувають різного рівня і придатні під різні завдання, а студією в однаковій мірі справедливо називати будь-яке приміщення, обладнане під звукозапис. На кінцевий результат запису однаково сильно вплине й обладнання, і фахівці, що будуть вам допомагати.
На етапі вибору студії важливо звернути увагу: на обладнання, яке там встановлене, на акустику приміщення, на фінансову політику і, напевно, найважливіше — знайти спільну мову зі звукорежисером. У вас із ним мають, якщо не збігатися музичні смаки та погляд на звучання, то хоча б має бути можливість знайти спільну мову та порозуміння щодо вашого особистого бачення фінального саунду альбому.
Ужгородські гурти Обрій та The Symbioz, які діють уже чимало років, принципово пишуться на студіях. Чому, розповідає вокаліст обох гуртів Микола Мага:
"Ми з колегами не з тих людей, які можуть удома самотужки записатися в "утюг" і ніколи не мали бажання вчитися цьому. Надаємо перевагу запису під керівництвом людини, яка в тому розуміється і, найімовірніше, буде записаний матеріал зводити. Плюсів у такому підході купа — можна наперед обговорити, який має бути звук релізу, під час запису людина, що пише, керує процесом, підказує різні нюанси, робить так, щоби кінцевий результат вийшов таким, який запланували. У плані фінансів, то це не так уже й дорого. Є купа різних студій із різними цінами, й завжди можна підібрати варіант до своїх можливостей.
З появою Accent Studio в Ужгороді нам стало жити легше. Ми звикли все писати саме на студії, але варіантів у місті не так вже багато, й у людей, які займаються цими студіями, часто це не основна діяльність. Ми репетируємо на точці власників Accent Studio, тому завжди тримаємо контакт. Як тільки в нас є матеріал і потреба його записати, одразу забиваємо студію. Для наших потреб її можливості підходять, а результатом ми задоволені.
Молодим гуртам я б порадив робити те, до чого в них душа лежить, але загалом запис на студії — це дуже корисний досвід".
А ще записуватися весело)
Чимало українських гуртів не просто принципово ходять на студії, але й регулярно користуються послугами конкретних спеціалістів. Учасник київського металкор гурту Grayshapes Андрій Шиленко наголошує, що не так принципова студія, як людина, що тебе пише:
"У виборі питання запису вдома чи на студії для нас набагато важливішим є момент, хто буде записувати, аніж де це буде відбуватися. Суттєво, щоби людина, яка займається записом, розуміла нашу музику, могла правильно керувати процесом запису, вносити корективи та покращення. А де це буде відбуватися, уже не настільки принципово".
Garage Band, чом би й ні?
Ми вже встигли трохи налякати вас фінансовими витратами та списком обладнання, що знадобиться для початку шляху у звукозаписі, але було б нечесно не згадати про найаскетичніший варіант, який може стати в пригоді початківцям, або, навіть, буде цікавим експериментом для профі — це накопичення та зведення за допомогою айфону, а точніше дефолтного застосунку Garage Band. Минулого року на Неформаті виходила рецензія на альбом Аорта "Аритмія", що був записаний та зведений повністю в цьому додатку. Ось, що каже нам творець цього проєкту про особливості такого методу та нюанси роботи з ним, переваги та недоліки:
"Оскільки на момент запису альбому в мене не було доступу до ноутбука, а писати музику хотілося, я зовсім випадково помітив Garage band, який просто був у телефоні і, мало того, я навіть уявлення не мав, що це за програма. Як пізніше виявилося, на ній дійсно можна "вивезти" щось цікаве, а саме опишу плюси, які я для себе помітив:
1. Де знайти звуки? У Garage Band їх недостатньо. Доводиться шукати самому й записувати на телефон, починаючи з дезодоранту, закінчуючи звуками з вулиці. Так ось, подібний досвід є надзвичайно важливим та максимально розвиває фантазію. Я так прийшов до певного авангардного бачення музики.
Спочатку ти ставишся до цього процесу, як до чогось несерйозного (аналог прогулянки), але згодом у голові з’являється те саме звучання й ти намагаєшся підібрати вже за допомогою безкінечних спроб ті шуми, які відчуваєш. Після цього і робота на ПК сприймається по-іншому.
2. Підхід до свого творіння ти поставиш на планок десять вище, ніж було раніше. Не будеш бігти за якістю, як у твоїх кумирів, а знайдеш щось СВОЄ.
Мінусів, звичайно, теж вистачає: для якісного звуку важко записати голос, мало звуків. Але я впевнений, що цей процес буде дуже цікавим початком і точкою свого бачення на музику. Навіть зараз я іноді працюю з Garage band, Noise Synth, AudioKit, Minimoog Model D (онлайн версія модульного синтезатора) і Fl Studio 20 над новим альбомом."
Експериментами з "мобільним записом" не нехтує і досвідчений звукорежисер Олексій Казанцев:
"Я зводив на мобілці та планшеті. Записував диктофоном телефону фрагменти, які увійшли до композицій. Я цілий рік грав на концертах та записував гітару через айфон. Вибір не в тому, яке обладнання використане під час запису, головне — звучання, яке формує саундпродюсер. Накопичувати матеріали для треків можна будь-де. І навіть на вулиці чи в кафе. Зараз ціла купа девайсів, які спрощують роботу."
Чому б не скомбінувати?
На цьому етапі уважний читач уже зрозумів, що і професійна студія, і домашній запис мають свої переваги. Гарна новина для вас — багато музикантів віддає перевагу комбінованому методу й це цілком реально: домашнє накопичення та студійне зведення або інші довільні комбінації. І в кожного на те свої причини: зручність та брак прив’язки до часу вдома, специфічне обладнання для запису (плівки, аналог), наявність обладнання тільки для якогось окремого процесу чи розвинуті скіли лише в одному з етапів створення альбому.
Про свій досвід запису з використанням аналогового плівкового обладнання для проєкту эфир и фирн нам розказав Євген Свіщов:
"Все, що стосується синтів, я накопичую вдома, а в студії пишу гітари та голос, проте роблю це самостійно на своєму обладнанні. Мене цікавить аналоговий запис і вабить медитативна робота з пристроями, але, звісно, частину процесів я виконую з використанням плагінів.
Хоча я дуже потребую звукорежисера, роблю все самостійно. Так відбувається, бо я не знайшов людину, яка мала б певний професійний рівень, талант, та поділяла моє бачення звукозапису.Я не готовий об’єктивно говорити про недоліки та переваги аналогового запису, просто мені подобається ритуальність деяких процесів, подобається звук, подобається знати, що найкраща музика була записана на плівку, і, на мою думку, естетика моїх віршів взаємодіє з естетикою магнітофонів та заліза.
Хороший аналоговий запис коштує дуже дорого, домашній аналоговий чи гібридний, як у мене, не всіх влаштує, а цифра доступна кожному, і більшість чудових інженерів та звукорежисерів працює з нею. Добре, що в нас є вибір."
Деколи ж комбінований запис — не примха, а єдине рішення. Новий час диктує нам нові правила (так, це знову натяк на карантин та локдаун), тож зараз найефективнішим варіантом запису та зведення виглядають або суцільний хоум-рекординг, або ж комбінований метод: домашнє накопичення, чи накопичення на студії або репточці (бажано без зайвих контактів) та передача матеріалу на зведення до спеціалістів. Такий метод чудово підійде й гуртам, музиканти яких опинилися через різні обставини в різних містах. Такий досвід запису має гурт Был Замечен, ось як прокоментував його Ігор Хліб, фронтмен гурту:
"Якщо необхідний апарат у наявності, то і вдома студія. Щодо різних міст: це те ж саме, що і (ред. писатися) на одній точці за кілька сесій. Перед записом усе продумано та відрепетирувано було, отож основні проблеми були, радше, логістичного характеру. Складнощів мінімум. Мій висновок такий — записуватися добре, якщо умови робочі. І неважливо, де це відбувається."
Нагадаємо, раніше на це ж тему ми публікували інтерв’ю з американцем Віллом Кіллінгсвортом, який відповідав за зведення та мастеринг із десятка українських переважно хардкор-альбомів.
Допомогу у зведенні та шліфуванні ваших записів надають і в ужгородській студії Accent Sound та радять, як підготувати свої записи перед передачею на обробку:
"Стандартом у нашій роботі є частота дискретизації 44100, а бітрейту — 24 біти. Ми б порекомендували звернути увагу на: правильно поіменовані звукові доріжки, таймлайн — з початку пісні (для кожної доріжки), відсутність кліпінгу на етапі запису. Гуртам і композиторам радимо поєднувати запис і в домашній, і в професійній студії. При записі вдома можна зрозуміти загальне враження від пісні, подумати над її структурою, а для досягнення хорошої якості та допомоги з аранжуванням варто йти на студію".
Вплив окремих інструментів на тип запису
Якщо ви цікавитеся звукозаписом, в цілому, на попередньому пункті можна й зупинитися, але якщо ви все ж хочете заглибитися трохи більше, то цей останній розділ для вас. Варто зазначити, що вище були наведені коментарі переважно електронних або ж експериментальних гуртів, отже перейдемо до наступного пункту, про те, як конкретні живі інструменти впливають на вибір методу запису.
Ударні
Формат гурту, а саме те, які інструменти будуть залучені в записі, означає дуже багато та диктує різні можливі варіанти накопичення альбому. Найпростіший доказ цього — запис живих барабанів, на цьому наголошує й більшість опитаних нами музикантів, навряд чи в цьому випадку вам підійде варіант суцільного хоумрекордингу. Ви ж не хочете, щоби сусіди подавали на вас колективну скаргу й намагалися виселити, як це сталось із Єгором Лєтовим, який принципово записував ударні сам у власній квартирі багатоповерхового будинку? Не врятувало від сусідського обурення навіть невикористання бочки. Тобто, якщо ви — рок-гурт у класичному складі: живі барабани, бас, гітари та вокал, вам доведеться щонайменше вдатися до комбінованого методу запису (частина на студії чи репточці, решта — вдома). Або ж є альтернативний варіант — прописати електронні барабани, але і для цього потрібні специфічні скіли, а метод цей має як прихильників, так і стикається з непорозумінням та навіть обуренням (мова не йде про гурти, які драм-машину використовують постійно).
Гурт Omniverse, у складі якого грає професійний барабанщик та викладач Денис Фурсов, раніше прописував ударні партії на комп’ютері, але згодом відмовився від цього методу:
"Швидше зіграти самому, іноді спонтанно може щось вийти цікаве, ну і воно відрізняється, коли людина грає, а коли це запрограмовано. Зараз я вибираю такий метод: тарілки я пишу парою конденсаторних мікрофонів, а самі барабани — датчиками (тригерами), це дає мені широкі можливості у виборі звучання і, відповідно, якість вища, ніж писати на якійсь із місцевих студій, ще один плюс — це економія фінансів."
Багато хто критикує прописування барабанів на комп’ютері через "пластмасовий звук", який найчастіше виходить за використання цього методу. Повністю зникає драйв та характер звучання, грув виходить одноманітним та механічним, не вийде передати автентично й манеру гри, яка в кожного барабанщика неповторна, такий метод знеособлює ударну партію та краде динаміку всього треку. Єдиною його перевагою залишається економія фінансів та відсутність технічних лаж.
Гітари
З ними все трохи простіше. Достатньо мати комп‘ютер із софтом (рекомендую звернути увагу на Guitar Rig), звукову карту (підійде навіть соло, з одним входом чи спеціалізований аудіоінтерфейс iRig), бажано ще підсилювач та примочки і, власне, гітару. Слід пам‘ятати, що якість вашого обладнання напряму впливає на якість звуку на записі, і часом буває важко власноруч відтворити саме той бажаний звук, що очікуєш. Окрім того, варто пам’ятати і про підготовку самого інструменту до запису: відстройка мензури, стан струн тощо.
Які фактори впливають на вибір гітаристів між домом та студією? Основне, що можна виділити з відповідей опитаних нами музикантів: психологічний аспект (відчуття відповідальності на студії через обмежений час та присутність інших, часом незнайомих, людей, атмосфера та комфорт), фінансовий, можливість контролювати процес, наявність необхідного обладнання, потреба в професійних порадах, рівень гри на інструменті, можливість виправити лажі. Багато хто наголошує, що студійний запис — це важливий досвід, після якого можна вже переходити до власноручних експериментів із записом, також багато хто вважає підготовку до студійного запису та обмеження в часі доброю мотивацією зіграти партії максимально чітко і якісно. Вкрай важливим також є досвід людей, які з вами працюють та свіжий, неупереджений погляд на композицію. Коли ви йдете записуватися на студію, то платите в тому числі й за досвід звукорежисера.
Сергій Майструк, гітарист Grayshapes, каже наступне:
"Маючи певні навички, можна накопичити матеріал на достатньому рівні для того, щоби зазвучати, але якщо цих навичок немає, то краще піти до людини, яка вкаже на ваші помилки та покаже, як можна зробити краще.
Дуже часто зустрічав проблему, коли музиканти грали по 10 і більше років, а навіть базово не могли підготувати інструмент до запису, що насправді є дуже важливим аспектом, не кажучи вже про інші дрібні нюанси, які "вилазять" уже в процесі запису.
Можна дивитися на приклади інших гуртів, які після запису 3 або 4 альбому просто переходили на домашній запис, оскільки вже здобули необхідний досвід і знання для повторення тієї ж якості, що й на студії.
Якщо брати моральну сторону питання, то, можливо, студійний запис кращий у плані того, що не відволікають "домашні" питання, хоча деяким простіше сконцентруватися і видати максимум вдома.
Але однозначно, якщо ви не маєте навичок та досвіду запису якісного продукту, йдіть у студію."
Гітарист Zombie Attack Іван Семещенко виділяє як плюси, так і мінуси домашнього запису:
"Плюси — фактично необмежений доступний час, ти можеш хоч о 3 годині ночі прокинутись, узяти навушники та записати гітару. Ти можеш зробити необмежену кількість дублів. Також можна записати чистий сигнал інструменту і зробити реампінг на студії. Якщо ти ще й будеш займатися зведенням матеріалу, то можеш у будь-який момент відкрити проєкт — прослухати, щось змінити, спробувати додаткові аранжування, покрутити звук.
Мінуси — якщо в тебе немає досвіду в цьому, немає необхідної апаратури та комфортних умов (чи зможе вокаліст викластися на 100 %, сидячи навшпиньках на кухні під звук погроз сусідів викликати поліцію?), імовірно, вийде геть не те, що хочеться."
Вокал
Ледь не кожен хоча б раз чув або ж бачив тематичні меми про запис вокалу в шафу. Такий дідівський метод використовують украй часто задля імітації студійних умов та їх звукоізоляційних особливостей. Попри доволі кумедний вигляд, за наявності якісних мікрофонів, вокальних навичок та стресостійкості вокаліста, цей спосіб досі конкурентоспроможний. Задля досягнення непоганого результату вам знадобиться конденсаторний мікрофон, попфільтр та навушники і, звичайно ж, шафа, у яку ви поставите мікрофон на стійці. Також є гурти, які записують вокал на динамічні мікрофони, не використовуючи навушників (такий метод дуже зручний для запису лайв-версій або ж запису на репточці). Але акустика вашого приміщення (шафи) може підвести й додати запису, наприклад, непотрібне ехо чи навпаки переглушити голос. Взагалі, вокал можна поставити на друге місце за складністю запису після барабанів.
Ще одна відеоінструкція, цього разу про вокал
Юлія Лихотвор, авторка думового ванменбенду Sidus Atrum, зазначає:
"Перевага запису в студії — це, звісно, якість і допомога професіоналів. От тільки треба дуже добре підготуватися, щоби записати все згідно із запланованим часом. До того ж це додаткові витрати
Здебільшого матеріали я накопичую вдома. Вокал для першого альбому та синглу записувала на студії. А зараз уже є змога робити це якісно в домашніх умовах".
Висновок
Варіантів звукозапису безліч і вибір того чи іншого — річ дуже персональна. Отож, добре проаналізуйте свою творчість, жанр, можливості, вирішіть, якого саме звуку ви хочете досягнути, і записуйте свою творчість так, як вам буде найкомфортніше.
Цей матеріал створений за підтримки ужгородської студії Accent Sound, яка надає професійні послуги не лише звукозапису, але також готова віддалено займатися зведенням та мастерингом треків.