Gamardah Fungus - Fairytales (2017)

Перед нами – виданий ще на початку жовтня 2017 року дев'ятий повноформатний альбом плодовитого дуету з Дніпра. Ігор Ялівець та Сергій Ягода стабільно ведуть своїх слухачів стежками власної творчості, ніколи не роблячи довгих пауз. Такий високий для андеграунду темп я трактую виключно позитивно у випадку з Gamardah Fungus, адже багатство й різноманітність їхньої дискографії однозначно свідчить на користь такого підходу. Фани зі стажем пам’ятають, що існують два відмінні одне від одного періоди у творчості гурту: перший мав важчий, нерідко – жорсткий, переважно дроун-думовий саунд і тривав від дебюту до релізу сьомого альбому − "Hidden By The Leaves" (2015), який ознаменував собою експериментальний перехід дніпровських шаманів до спокійнішого, значно прозорішого звучання, де "погоду" визначають електроакустичні експерименти, темний джаз та ембіент. Спільною ж лишалася ставка на інструментальну музику та прагнення до оригінальності.

Тому, хто слідкує за Gamardah Fungus тривалий час, відома їх пристрасть до польових записів, мандрів природними просторами та безпосередньої взаємодії зі стихіями. Звуки та дух української природи – не лише джерело натхнення, а й повноправний (а фактично – головний) учасник композицій. Й особливо це стосується крайніх трьох альбомів дуету: слухаючи будь-який з них, м’яко занурюєшся в атмосферу, яка спонукає поставити собі потім щось із класики жанру (наприклад, обидві платівки культового російського акту Старуха Мха).

До постання "Fairytales", найсвіжішого лонгплею Gamardah Fungus, спричинилася цікава історія, яка відбулася з музикантами однієї ночі у старому покинутому маєтку, розташованому серед лісів східної України:

"Ми випадково знайшли дивне місце під час пішого походу. Погода геть зіпсувалася, тож ми сховалися там з надією, що наступний день буде кращим. У нас був із собою рекордер та японська флейта shakuhachi, ми вирішили зробити деякі записи на природі. Невдовзі ми почули як елементи зовнішнього світу почали говорити до нас. Усі химерні бурчання, пташині голоси та шепоти невизначеного походження були записані тієї ночі. Це було як у страшній легенді, де духи пробудились і вирішили розповісти свої власні історії за допомогою вітру, дощу, флори та фауни."

Але совами та іншими нічними мешканцями, звісно, не обійшлося – після такого містичного початку настав час людських інструментів:

"Пізніше ми записали кілька гітарних та синтезаторних сесій безпосередньо на бобінний рекордер з метою створити відповідну альбому таємничу атмосферу."

Також із прес-релізу дізнаємося, що частина присутніх на альбомному записі скрипів, шкряботінь та шумів породжена унікальним інструментом – інтонаруморі, який сконструював Ігор Ялівець надихнувшись девайсами, розробленими попередниками. Потяг до екзотичного інструментарію є практично традиційним для Gamardah Fungus: до прикладу, в останньому треку вже згаданого тут альбому "Hidden By The Leaves" ми чуємо канглінг – ритуальний тибетський духовий інструмент.

Говорячи про враження від альбому "Fairytales", неможливо не відзначити відмінність цієї платівки від усіх попередніх (навіть від близьких за саундом минулої та позаминулої) – на мій погляд, у ній слухачам залишено найбільше простору для фантазії, домислювання, вона найбільш стримана та інтровертна. Треки (як і на кожному альбомі дуету, їх рівно п’ять) неспішно і в цілому навіть малопомітно для слухача перетікають один в один, де непевні, розрізнені, скрадливі гітарні акорди сусідять із тьмяним розмаїттям решти звуків.

Зрозуміло, що музика цього альбому ще більше за попередні вимагає уважного, зосередженого прослуховування, нагадуючи лектора, котрий навмисне говорить тихо задля підсилення уваги аудиторії. Але асоціативність месиджу тут максимальна: ані літературно-філософських (як у LP "Hidden By The Leaves"), ані футуристично-есхатологічних паралелей (як у LP "Nuclear Winter"). З урахуванням цієї специфіки "Fairytales" впевнено можна назвати найбільш експериментальною платівкою дніпровського дуету. Дещо активніші паростки мелодії спостерігаються в останньому треці ("Final Lullaby"), який одразу ж став моїм улюбленим тут.

Лишається незрозумілим, куди потягне учасників Gamardah Fungus наступного разу: у тривання тенденції альбомів крайніх трьох років? у повернення до власних витоків? чи щось третє, досі не досліджене ними? В будь-якому разі, рекомендую цей альбом усіх прихильникам авангардної музики, небайдужих до мандрів безлюдними просторами лісів, де можна торкнутися архетипів.

Gamardah Fungus у соцмережах:

Вконтакте: https://vk.com/gamardahfungus
Bandacamp: https://gamardahfungus.bandcamp.com/
Facebook: https://www.facebook.com/GamardahFungus
Soundcloud: https://soundcloud.com/gamardahfungus
Vimeo: https://vimeo.com/gamardahfungus