Київські рок-альбоми 80-90-х років: ТОП 10

Український андеграунд має довгу історію, що заглиблюється корінням у часи УРСР. Десятки самобутніх колективів грали дуже різні стилі року: від прогресивного до експериментального. Повернімося на десятки років назад і згадаємо київські радянські й українські гурти 80-90-х років, які внесли неоціненний вклад у розвиток вітчизняної альтернативної музичної сцени.

Цукор біла смерть — Манірна музика

Колектив Цукор біла смерть з'явився у 1988 році. Його фронтвумен була Світлана Охріменко. До появи команди грала з віолончелісткою Тамілою Мазур. Потім до них приєдналися гітарист Євген Таран і піаніст Олександр Кохановський. Гурт зарекомендував себе у таких стилях, як етно-фолк, авант-фолк, авант-рок, арт-рок і готика. Відрізнявся він від інших яскравим жіночим вокалом, безглуздими, але кумедними текстами, а також міксом середньовічних і сучасних музичних мотивів.

Збірник "Манірна музика" вийшов у 1990 році. До нього увійшли сумарно 9 треків з альбомів: "Венера З Довгого Шиєю", "Нові Пестунчики" та "Рододендрони". Він чудово демонструє всю багатогранність творчості Цукор біла смерть. Композиції збірки відсилають слухача до академічного авангарду та фрі-джазу. У них присутні ембієнт і психоделія. Попри те, що взяті вони з різних альбомів, кожна з них є главою одного роману. Неможливо зрозуміти трек, не прослухавши попередній. "Манірна музика" проектує у свідомості фантасмагоричні образи, викликає романтичні, а іноді й тривожні почуття.

Раббота ХО — Гадкие лебеди

Спочатку гурт Раббота ХО називалася Вавилон і з'явилася в 1987 році. До неї увійшли: Сергій Попович (гітара, вокал), Костянтин Довженко (барабани), Ігор Грановський (клавішні) і Юрій Михайличенко (бас-гітара). Після виступу на фестивалі "Молодіжне перехрестя", колектив змінив назву на Раббота ХО. Михайличенко покинув гурт після ребрендингу. У 1990 році зі складу виходить Грановський, на його місце приходить басист Микола Ігнатенко, а ударника Довженко згодом замінює Дмитро Підлуцький.

Альбом "Гадкие лебеди" 1995 року є записом останнього офіційного концерту гурту в клубі Барви. Тоді Сергій Попович разом з другом Віктором Пушкарем грали, використовуючи плейбек із записаних раніше барабанів і баса. Можна сказати, що "Гадкие лебеди" — результат творчих пошуків Поповича. Цей альбом став яскравим зразком київського пост-панку. На прямолінійний ритм лягали мінімалістичні спотворені ефектами гітарні рифи. Що змушує згадати про The Cure, The Smiths і про інших корифеїв жанру.

Ivanov Down — Best Urban Technical Noises

Ця, без перебільшення, унікальна київська команда побачила світ у 1990 році завдяки колаборації Олексія "Макета" Дегтяра (гітара, вокал), Олексія Саліхова (бас-гітара) і Володимира Федюшина (барабани).

Назва альбому "Best Urban Technical Noises" говорить сама за себе. Це нойз-рок у кращому своєму прояві. Виконавці не забивали собі голову мелодійністю і поетикою. Ivanov Down стали українським Throbbing Gristles і Psychic TV. Атональні акорди змішувалися з індустріальним шумом, який видобувається з електрогітар. Поліритмічні малюнки не дозволяли слухачеві вхопитися за фрагмент, постійно руйнуючи звичну музичну картину. Звук розкривався кольором, розпадався, перетворювався на хаос, щоб знову зібратися докупи.

Виступи Ivanov Down нагадували шаманські ритуали, Олексій Дегтяр шаленів на сцені не гірше Пі-Орріджа. Якщо хтось захоче написати книгу про "езотеричне підпілля Києва", то Ivanov Down обов'язково до неї потрапить.

Воплі Відоплясова — Танці

Музичний критик Артемій Троїцький називає Воплі Відоплясова, або, попросту, ВВ кращим рок-гуртом України 80-их років. Альбом "Танці", записаний у 1989-му та випущений на лейблі Фонограф, потрапив у книгу "100 магнітоальбомів радянського року" Олександра Кушніра. А відповідно, його варто згадати в нашому списку.

Заснували колектив гітарист Юрій Здоренко і басист Олександр Піпа у 1986 році. До цього музиканти грали у хеві-метал команді SOS. Пізніше відбулося доленосне знайомство з вокалістом Олегом Скрипкою, а згодом до трійці приєднався ударник Сергій Сахно. У такому складі восени 1987 року було записано пісню "Танці", що стала лейтмотивом альбому:

Лягає день.
Вiн вiддає свої надiї ночi.
Робiтники
Заморились працювати.
Там вогнi,
Яскравi блищуть лампи.
Приходьте, люди, на вечiр у клуб,
Там будуть танцi!!!
ВВ — "Танці"

За допомогою неї учасники максимально висловили свій панк-потенціал, змішавши український соцреалістичний національний колорит з рок-н-рольним драйвом. Усі 14 пісень альбому змушують рухати тазом і несамовито сміятися. Якщо більшість київських рок-колективів того часу рефлексували й співали про свої переживання, то ВВ воліли нести людям радість. У цілому все краще, що можна було вихопити з панк-року і рок-н-ролу, було реалізовано в цій роботі.

Коллежский Асессор — Колл. Асс.

Писати про Колезький Асесор можна довго і докладно. У гурті змінилося велика кількість учасників, а альбомів у них налічується цілих 12. Однак спробуємо коротко окреслити історію колективу.

Музиканти Василь Гойденко (рояль), Гліб Бутузов (гітара) і Олександр Київець (скрипка) подружилися в 1981 році та заснували "тринтет" КГБ. Першими результатами їх експериментів стали знущальні переосмислення творчості радянських композиторів. У 1987 році вони перейменували свій союз на Колезький Асесор, до якого у подальшом, приєдналися Валік Моїсеєв (барабани), Олексій Гаєнко (гітара) і Олена Пашенькова (клавішні). Через півроку вони пішли з команди, але, натомість, з'явився ударник Олексій Рінденко.

У 1989 році виходить альбом "Колл. Ас.", котрий, як і альбом "Танці", Кушнір помістив в особистий топ. У ньому прослуховується вплив американського психоделічного року 60-их і британського прото-панку. Гітарне безглуздя змінюється довгми соло, які перериваються місцями мінімалістичним хуліганством. На тлі звучать псевдоанглійські пісні з українськими та російськими вставками. Одним словом, все зроблено у кращих традиціях дадаїстів і сюрреалістів.

До альбому увійшли дванадцять треків, а відкриває його пісня "Shine".

Биокорд — High Skies

Гурт Біокорд з'явився завдяки композитору Миколі Бикову. Ідея створити команду до нього прийшла у 1989 році. Однак дебютний виступ відбувся у 1990 році на фестивалі Йолки-палки. Тоді до колективу входили гітарист Володимир Величко, клавішник Ігор Мороз і барабанщик Олексій Шматок. У тому ж році ударника замінює драм-машинка, а пізніше залишає команду і клавішник. У 1991 році утворюється тріо з новими учасниками: ударником Станіславом Івановим і басистом Олександром Ларічкіним. А через рік гурт остаточно сформувався. З'явився скрипаль Сергій Охрімчук та новий басист — Вадим Сімчук.

Альбом "High Skies" вийшов у 1994 році на лейблі Karavan CD. У ньому простежується вплив King Crimson, фюжн-джазу і нью-вейву. Технічно вивірені композиції з імпровізаціями, наповнені скрипкою і складними барабанними партіями, відправляють слухача у грайливий тріп. Музику Біокорду хочеться препарувати та довго вивчати. Часом не вдається вловити моменти переходу від однієї партії до іншої — деталей занадто багато, а гра доволі швидка.

Godzadva — SadismySmile

Після того, як гітарист Колезького Асесора Гліб Бутузов покинув гурт, у 1990 році, він утворив разом з Юрієм Сторожуком (Сверчковое Число) Godzadva. У 1991 році Юрій Сторожук покинув колектив, який на той час представляв квартет: Гліб Бутузов — гітара, Олександр Євстратенко — бас, Олександр Старовойтов — скрипка і Олександр Криштапович — барабани.

У такому складі Godzadva записує альбом "SadismySmile"  1991 року. Музику гурту часто характеризують як пост-панк. Я особисто схильний вважати, що це експериментальний рок. Надто багато тут позичено ідей з інших стилів. Моєю улюбленою піснею на альбомі є "French Song". На тексти Поля Верлена і Робера Десноса були покладені перевантажена гітара, скрипка і барабани.

Necropolis — Three my lifes

У 1991 році гурт День умирает рано перетворився на Necropolis. Це, можливо, був перший по-справжньому готик-рок колектив в Україні. Грали у ньому Славко Гал (вокал і гітара), Kaa (гітара), DC (бас) і Стех Волченков (барабани).

Перший альбом "Three my lifes" з'явився на лейблі Moon recrods на касетах у 1996 році. Співали хлопці англійською мовою, що, на жаль, не пішло їм на користь у плані завоювання публіки. У музиці відчувається вплив Bauhaus, Swans і Dead Can Dance, яких виконавці шанували.

"Three my lifes" — це меланхолійна подорож київськими сутінками. Повільні та спокійні гітарні переливи змінюються перевантаженим швидкісним божевіллям. Музиканти в альбомі не нехтували електронними фрагментами, але і не перестаралися, додаючи їх у свою музику як приємні акценти. Варто зазначити, що високі запили вдало вписувалися у канву творів, не дратуючи слух.

Баніта Байда — "… і Парочка Птахів"

Баніта Байда з'явилися на київській рок-арені у 1989 році. Заснували гурт басист Дмитро Добрий-Вечір та клавішник Віктор Недоступ. До них приєдналися гітарист Тарас Бойко, гітарист Віталій Клімов, ударник Микола Родіонов і сейшн-скрипаль Віктор Крисько.

Дебютний альбом "... і Парочка Птахів" був записаний у 1990 році. В інтернеті можна знайти інформацію, що Баніта Байда стали першими грати готичний рок. Хоча я до подібного твердження ставлюся зі скепсисом. Все-таки, як на мене, це український прог-рок. У композиціях можна знайти блюз, балади, скрипкові водевілі, неокласику, український фолк і вокально-інструментальні експерименти. Повний набір різнопланової творчості, яка не тільки демонструє професіоналізм учасників, а й показує всю різноманітність і красу історії музики.

Вій — Вій

У 1991 році Дмитро Добрий-Вечір йде з Баніти Байди, щоб заснувати колектив Вій з Ігорем Лемешком й Олегом Козловим. До первинного складу входили: Дмитро Добрий-Вечір (бас-гітара, вокал), Ігор Лемешко (гітара), Олег Козлов (гітара), Юрій Мезенчук (ударні), Руслан Мелещенко (перкусія, конги) і В'ячеслав Миклухо (віолончель).

Однойменний дебютний альбом представили публіці на польському лейблі Koka recrods влітку 1993 року. Хоч я і не люблю це слово, але дозволю собі його використовувати. Альбом "Вій" — атмосферний. Це дивовижна суміш української демонології у музиці та текстах. Фолк, зіграний на етнічних і електроакустичних інструментах, тут вдало комбінується з ембієнтом і фатальними програшами.

У піснях розповідаються історії про козаків, відьом, нещасливе кохання сільської дівчини та інших звичних архетипів. Слухати гурт Вій необхідно закривши очі. І тоді до вас прийдуть образи психоделії української хтоні.

Ми розглянули лише один, найбільш дивний і пишний острівець, розташований посеред океану української музики. Але ж існує ще чимало гуртів, які заслуговують бути вивченими. Якщо цікаво дізнатися більше — докладніше тему розкриває документальний фільм про київську музику періоду 1986-1995 років "Дайте звук, будь ласка!".