Обзоры
Neformat.com.ua

CD1 - Electric Side

Almagest

Дебютна однойменна робота новоутвореного харківського гурту GreyAblaze, в основі якого грають наші старі знайомі, відомі за такими проектами як Khors, Elderblood, YGG, KZOHH, Ulvegr, музиканти Astargh (вокал, гітара, бас, клавішні), Helg (гітара, лірика) та Odalv (ударні), з’явилась в мережі абсолютно несподівано, зважаючи на невеликий анонс у вигляді сухого короткого інтерв’ю з лідером проекту Astargh’ом в одному

Потребность рождает идею, идея рождает действие
 
Джон Эрнст Стейнбек
 
Septa – группа, о которой говорят, говорили и будут говорить.
Вітя Phooey
Зовсім свіжий (і ще димиться) з печі ужгородської метал-музики запис на чотири бойові дії в стилі death metal. Прямолінійно, цілеспрямовано, середнім темпом і без всяких занадто завернутих штук. Сприймається і засвоюється на легкому подиху. 
 
Першим заслуговує уваги і схвалення факт, що гурт не пішов відомим шляхом, назвавшись якимось “Satanic Blasphemy” чи “Embryonic Gastronomy”, бурчати нерозбірливо про зло, кишки і ритуали.

Когда восемь или девятьлетназад я, пьяный и босоногий слемил под Жадана и Собак в дремучем "гуляйпольском"  ДК, вот тогда жизнь для меня и началась по-настоящему. Под звуки прихардкоренного ска, в толпе грязных и невменяемых тел, раздавленный духотой позднего августа,я впервые услышал панк в связке с литературой высокой пробы и был рад их гармоничному симбиозу.

Almagest

Покинувши в 2013 році свій основний музичний проект – харківський припанкований блек-метал гурт Заводь – Сергій Ткаченко, будучи його основним гітаристом та співзасновником в той же час, про відпочинок, таке враження, навіть думати не збирався.  Але, якщо не лукавити, то вперше після відверто неприємних подій навколо Заводі про себе Сергій нагадав весною вже 2015 року, випустивши перше демо свого нового блек-метал проекту svrm7, запропонувавши далеко не таку бадьору та відривну музику, як це було раніше, про що свідчить сама

Артём С.

На протяжении всей своей долгой истории, — а это ни много ни мало сорок лет — панк-рок всегда находил в себе силы для перерождения в тот, или иной стиль. Трансформация в ска, анархо, поп, пост, краст и прочие стили добавляли ему пикантности и прибавляли в свою обойму новых слушателей. Само собой, расцвет середины семидесятых повторить было невозможно, но каждая группа, по крайней мере, стремилась не потерять дух бунтарства и добавить в уже обыденные темы что-то самобытное и отвечающее духу сегодняшнего времени. Иногда им это удавалось, а иногда и нет.

Артём С.

Когда ты один, а в твоей голове огромное количество идей, которые ты хочешь реализовать. Но из-за отсутствия должного понимания у окружающих ты словно запертый в клетке птенец: мечешься из угла в угол и пытаешься найти выход, а в данном случае возможность записать хороший и интересный материал.

Артём С.

Вот уже несколько десятилетий кино и музыка шагают по планете одним большим и неразрывным шагом. Начиная с экстравагантного Чарли Чаплина, занимавшего в своих фильмах практически все должности и заканчивая сегодняшними гениями в лице Дэвида Линча, Джима Джармуша, Роберта Родригеса и Джона Карпентера для которых кино не просто четыре буквы в строчку, а целая жизнь со своим собственным видением, и нестандартным подходом к съёмочному процессу. Конечно, все эти люди не ограничили себя одной любовью к кинематографу,и всех их объединила ещё и любовь к семи нотам, под названием музыка.

Артём С.

Водки было мало, а неба много…

(с) Борис Рыжий

Almagest

Мабуть, важко датиоб’єктивно оцінку подіям в Скандинавії, в Норвегії зокрема, на початку 90-их років минулого століття з точки зору їх впливу на подальший розвиток і, як би це парадоксально і смішно не звучало, популяризацію андеграундного екстремального напряму музики – блек-металу. Разом з тим, варто відмітити, в цей же час окремий поштовх отримав і відносно непопулярний жанр електронної музики – ембієнт. Музиканти, серед яких Ховард Елефсен, Відар Воер, Граф Грішнак, Сігурд Вонгравен та ін.

Almagest

2016 рік для Олександра Берегового, попри те, що до його завершення є ще ціла осінь, багато в чому можна назвати успішним з точки зору креативу, при тому, що цього разу якось обійшлось без новинок від основного проекту музиканта - Celophys.Останній альбом черкаського дуету, до речі, який отримав назву «Ammonite», вийшов у вільне плавання ще влітку минулого року, а гурт навіть встиг виступити на міжнародному фестивалі психоделічної музики – Electric Meadow Fest, а в весною 2016-го

Almagest

Моє перше знайомство із музикою даного колективу із міста Ровеньки (Луганська область) відбулося наприкінці весни 2015 року, коли, блукаючи просторами Большого Театру Всесвітньої Павутини випадково натрапив на їхній міні-альбом Січові стрільці, апогеєм чого став мій оглядна цю роботу. З тих пір минуло більше року, але, на диво, я не забував про них, і навіть періодично деякі композиції зі справжньою насолодою переслуховував.

Almagest

Так вже склалося, що сьогодні будь-яка згадка про харківський блек-метал проект Drudkh найчастіше зустрічається у словосполученнях з прикметниками типу «культовий» чи «легендарний», а його музика так чи інакше згадується або в якості одного з орієнтирів і натхнення, або в контексті банального порівняння, зважаючи, яку нездоланну планку харків’яни задали кожним зі своїх релізів, коли мова йде про нові блек-метал формування (або альбоми) особливо в Україні. І це зважаючи, що історія гурту починається відносно недавно – всього лиш в 2002 році.

Артём С.

Если бы вселенная хотела поделиться с нами самым сокровенным, она б непременно выбрала музыку. Как бы то ни было, но именно через неё проще всего донести свои эмоции и внутренние переживания. Ведь слова – это метафоры, они могут увести, отвлечь и показать совсем не то, что хотелось изначально. Разношёрстные образы и странные рисунки в голове автора могут показаться большинству нелепыми и/или непонятными, но музыка — она понятна всем. Она погружает, то в состояние покоя, то выдаёт агрессивные всплески: заставляя пульсировать наше сознание и рисовать уже собственные картинки.

Час летить надзвичайно стрімко: ще відносно свіжими в пам‘яті є спогади про вихід у 2012 екстравагантного дебютного альбому киян Stepan i Meduza (напевно завдяки тому, що такій розбишацько-віталістичній музиці невластиво старіти), а з того моменту вже минуло 4 роки й перед нами - його наступник. Релізу останнього передував послідовний випуск чотирьох ЕР, які виразно ознаменували собою кардинальні зміни в саунді цього непересічного колективу, котрий, до того ж, переформатувався з тріо в дует.

Если бы музыка The Jossers была картиной, а все существующие стили - красками, то полотно с названием “Unsupported Bravery Of Local Kids” обязательно стояло бы на выставке эксцентричных дадаистов-минималистов, или художников посвятивших себя абстрактному или авангардному изображению. 
 
Нет, это не диссонансный маткор и не шумный нойз, это экспериментально – гаражный инди рок с примесью шугейза, который трактуется “умельцами” как пост-панк / нео –психоделия, почему –то. 
 
Ист
Артём С.

Когда я говорю о дэт-металле, то непременно вспоминаю Чака Шульдинера и его группу Death, а также не мене знаковую, но немного подзабытую всеми банду Possessed. Именно эти музыканты и были первыми, кто неожиданно даже для себя, заговорил о таком жанр, как дэт-метал и записал в 1984 году одноимённую демозапись. Впоследствии,для полноты и без того брутального звучания, этот жанр миксовали с братскими стилями вроде блэка и трэша соответственно. В спорте, подобный феномен охарактеризовали бы как троеборье.

Артём С.

Покровская команда SkinHate - одна из ярких и старейших команд украинского андеграунда, которая не нуждается в особом представлении. Ведь на дерзких песнях этих молодых парней росли многие ещё несформировавшиеся умы: впитывая как губки агрессивный саунд и оголтелую лирику. «Это было время моей молодости мои…» В своё время их трек «Паскуда» (Війна в головах – 2001) стал неофициальным гимном для тогдашнего моего окружения.

«Аугу́сто Ро́а Ба́стос (исп. Augusto Roa Bastos13 июня 1917Асунсьон