Злидень - Сам собі ворог (2020)

Розповідаємо, чим запам'ятався третій альбом дніпровського гурту Злидень та як він відрізнається від попередніх робіт колективу.

Ні для кого не секрет, що краст і d-beat найкраще вдається грати музикантам із негостинних скандинавських просторів та вічно туманного Альбіону. Серед маси суворих шведських та британських, часто одноманітних релізів, час від часу знаходяться доволі потужні альбоми, що вийшли з таких неочікуваних місць як, наприклад, Україна. Про одну із подібних робіт і буде йти далі мова.

Злидень – це український (з міста Дніпро), не зовсім типовий крастовий гурт, що охоплює досить широкий діапазон музичних стилів. "Сам собі ворог" – це вже третя, але найбільш амбіційна платівка гурту Злидень. Музично вона більш різножанрова й непередбачувана у своєму звучанні, ніж попередні два альбоми. До "Сам собі ворог" хлопці грали більш-менш рівний краст/неокраст з нальотом в дарк хардкор і, як цвях в домовину, добивали блек-металом. На крайньому релізі блек-металу стало трохи більше, причому як доволі швидкісного, так і середньотемпового (слухай "Вовк в овечій шкурі" та "Сам собі ворог"). Вокал став пронизливішим, а крастові рифи різкішими, більш чіпкими. До слова, навіть інструментальне інтро з першої хвилини вже готує слухача до потоку зі швидкісних металізованих крастових треків.

Оскільки в Україні таку мішанину з темних жанрів мало хто грає, цей альбом звучить дуже самобутньо та сильно. Тут і прослідковується головна амбіційна фішка – закласти музичні підвалини, дати поштовх подальшому розвитку краст-сцени в Україні. В цьому контексті гурт Злидень справляє цілком позитивне враження про себе.

Наскільки я зрозумів, в плані лірики "Сам собі ворог" є концептуальним альбомом, але при цьому всьому кожною композицією можна перейнятися окремо. Тексти психологічно важкі для сприйняття та депресивні, чого тільки вартують композиції "Два цвяхи" та "Коли втратив усе" – повністю просочені ненавистю до самого себе й одержимістю смертю. Нав'язливі внутрішні голоси, усвідомлення самотності, спалахи втрати самоконтролю – про все це і подібне йдеться в ліриці Злидня. До речі, попри жанр, слова в піснях чітко прослуховуються. Єдиним технічним недоліком деяких текстів є те, що в них трапляються русизми, але це не смертельно; помітив, що гурт постійно розвивається, тому надіюсь, що з кожним наступним альбомом їх буде менше. Ще відзначив для себе кілька новаторських рішень у плані ритмічної побудови текстів, римування у Злидень дещо хаотичне. Рими врізаються в голову й навіть після одноразового прослуховування легко, хоч і частково, відтворюються по пам’яті. Всі тексти доступні на сторінці гурту на bandcamp і кожен охочий може ознайомитися з ними.

"Сам собі ворог" раджу як фанатам жанру, так і тим, що примкнули, оскільки альбом Злидень – музична екзотика, а це треба слухати і знати. На альбомі всього 7 треків, зіграних за всіма канонами сучасного приблекованого красту, що особисто для мене звучать як одна суцільна композиція, тому говорити про якісь прохідні чи хітові речі не бачу сенсу. Моя особиста порада — слухайте все скопом, так альбом розкривається на повну. Направду дуже згубна й емоційна робота. З подібних по настрою українських гуртів в голову приходять хіба тільки харків'яни Заводь і кримчани Tötentanz (про яких давно вже нічого не чути).

Особисто я надіюся на те, що в найближчому майбутньому ми всі зможемо почути цей альбом і зі сцени. Я от поки ще не бачив жодного разу наживо цей гурт, хоча судячи з live video хлопці можуть гідно роздати. І до речі, всі три альбоми гурту Злидень можна завантажити абсолютно безкоштовно, я ж наполегливо рекомендую їх придбати хоча б за якусь символічну суму, оскільки вважаю, що будь-якому поважаючому себе тематичному community, важливо підтримувати своїх музикантів.  

Злидень — українська неокраст формація, наразі чи не єдиний гурт у жанрі. Їхній дебютний повноформатний альбом "Радість світанку вчорашнього дня" вийшов у 2015 році, наступний "Сильного з’їдять" — у 2019-му. Хлопці відіграли кілька виїзних концертів, виступали на фестивалі Burn The Scene For Fun та періодично їздять теренами України.

Рецензію на попередній альбом "Сильного з’їдять" (2019) можна прочитати за посиланням. Також Злидень фігурує у нашому матеріалі про новітні українські хардкор-колективи

Злидень у соцмережах:

https://zlyden.bandcamp.com
https://www.instagram.com/zlyden_crust_band