Neformat Music Unity: трансформація індустрії, благодійність і нетворкінг

Підбиваємо підсумки нашої другої музичної конференції та ділимося відеонарізками з трансляції для тих, хто усе пропустив. 

16 березня в столичному клубі The Crown відбулася одноденна музична конференція Neformat Music Unity, на якій зібралися майже 80 представників українського андеграунду, металу та інді-сцени. Представники медіа, артдиректори клубів, засновники лейблів та івент-організацій, музиканти та менеджери різноманітних музичних проєктів і організацій мали змогу почути досвід колег, поділитися власним та домовитися про майбутню співпрацю. А ті, хто не потрапив на захід, дивилися його в онлайн-режимі.

"На третій рік повномасштабної війни ми зібрали цілу конференцію, щоби поговорити про відновлення української музичної індустрії. І хоча ніхто достеменно не знає, коли це все скінчиться, саме культура завжди була тим стрижнем, що може дати сили як для боротьби, так і для тяжкої повоєнної праці. Чи не тому за останні два роки в нас з’явилося стільки молодих виконавців? Як і суттєво зріс інтерес слухачів до абсолютно всіх українських музичних ніш — металу, інді, панку, електроніки… А об’єднуючи зусилля всіх представників музичної індустрії, зокрема і через такі заходи як наш, ми можемо цей, без сумніву, пфрогрес для нашої музичної культури і зафіксувати, і примножити", — каже Ярина Денисюк, головна редакторка Неформату.

Конференція передбачала кілька дискусій та лекцію. Насамперед у першому блоці йшлося про те, яких трансформацій зазнає українська метал-сцена, чого їй досі бракує і як з тим боротися. Серед основних проблем музиканти називали брак великих метал-фестивалів та потужних локальних лейблів, складність турів у маленьких містах і, звісно, знайомі нюанси воєнного часу — мобілізацію музикантів, неможливість виїхати за кордон тощо. Чимало відвідувачів просили підняти тему просування гуртів, тож на дискусії окреслили й саме поняття "успіху" в метал-індустрії, й інструменти його досягнення.

Дискусія I. "Особливості та труднощі розбудови метал-індустрії в Україні". (Модераторка — Ярина Денисюк, спікери — Хель Богданова (IGNEA), Павло Крюков (Schizogen), Ярослав Майстренков (ERAI)

Врешті, важливою темою стало поєднання благодійності та розвитку гуртів. Чи потрібно віддавати на армію увесь прибуток, або ж можна обмежитися певним відсотком? Учасники дискусії постановили, що кожен гурт виходить зі своїх можливостей, але думати про майбутнє теж потрібно.

"На мою думку, краще, щоб гурт зростав, заробляв більше і віддавав таким чином більше на благодійність. Але робіть це системно — визначте для себе відсоток, який ви постійно віддаєте, чи то з концертів, чи з продажів мерчу. Наприклад, ми співпрацювали з Файним Містом і збирали кошти на “Азов”, з євротуру ми щось привези, у нас є успішний патреон, з якого ми теж певний відсоток щомісяця віддаємо. Але я також розумію, що якщо зараз абсолютно всі кошти віддам на благодійність, то не зможу далі просувати свій гурт, це буде стагнація для нього. Якщо всі гурти так зроблять, це буде стагнація всієї сцени, усього ринку. Тому варто тверезо на це дивитися", — зазначила Хель Богданова, фронтвумен гурту IGNEA.

У рамках другої дискусії музиканти та івент-менеджери зосередилися вже конкретно на питаннях благодійних концертів, турів і фестивалів. Зокрема обговорили динаміку змін інтересу до виступів українських музикантів після повномасштабного вторгнення, зміну характеру волонтерської та благодійної роботи за цей період, той самий баланс між відсотком прибутку на благодійність та необхідністю мати певний запас на підтримку подальшої діяльності гурту чи букінгу, різноманітні нюанси з майданчиками для проведення івентів, шлях малих гуртів до великої сцени та багато іншого.

Дискусія II "Благодійні івенти під час війни: повернення турів і фестивалів" (Модераторка — Ксенія Янус, спікери — Лєна Елфі (0 %Mercury), Юрій Базака (kontrabass promo), Володимир Пасяка (Faine Events)

Окрім того, у рамках конференції, ми провели опитування на тему останніх двох років життя вітчизняної музичної індустрії. Якщо коротко, більшість опитаних воліє характеризувати цей процес як "трансформацію", що потребує подальших економічних, інституційних та ціннісних змін. Серед головних факторів, які наразі рухають індустрію вперед, виділялися "Проведення концертів та фестивалів", а також "Ріст інтересу вітчизняного слухача до вітчизняних команд", а от "Збільшення кількості щотижневих релізів", що цікаво, майже ніхто з опитаних спеціалістів не вважає показником прогресу сцени.

Що ж до головних змінотворців музичної індустрії, опитані найчастіше згадували інфраструктуру навколо Faine Events, різноманітні клуби та медіа. Водночас багато хто тяжів до того варіанту, що неможливо виділити когось одного.

"Все працює цілісно: нетворкінги, конференції, концерти, фестивалі, гурти, люди, які задіяні в цій сфері, музичні журналісти, музичні критики, музичні блогери, та загалом якісний український контент", — відповів один з наших респондентів.

Фото Kirai Gigs

Окремо ми вирішили порушити складне питання економічної та юридичної свідомості музикантів, за що відповідав досвідчений юрист, співзасновник компанії Bot&Partners, Андрій Удовиченко. На своїй лекції Андрій поділився багатим практичним досвідом та розповів, чому розуміння економічних процесів у власному гурті та в індустрії загалом, а також підстраховка за допомогою юридичних договорів, дає змогу уникнути багатьох проблем і скандалів, які майже неодмінно приходять до музикантів разом з успіхом.

"Індустрія в тіні, а це означає, що в нас незрозумілі права, незрозумілий потік грошей, незрозуміло, скільки ми платимо податків. Я не буду довго говорити про моральні аргументи, адже саме з податків ми сплачуємо заробітні плати та інші потреби наших військових. Це важливо. А з практичної точки зору, коли ми виходимо з тіні, це дає нам чіткість того, що, кому належить і як, хоча б приблизне розуміння, що ми будемо робити в конфліктних ситуаціях, і якусь передбачуваність", — Андрій Удовиченко.

Лекція "Вихід сектору з тіні. Юридичні поради для легалізації музичної творчості" від Андрія Удовиченка

Наостанок у теплій і ламповій (за твердженням багатьох відвідувачів) дискусії зійшлися музиканти та психологи, аби обговорити питання психічного здоров'я під час війни та музики як засобу його відновлення і збереження. Цей сеанс (колективної психотерапії) включав обговорення як процесів створення музики, що може бути, до прикладу, шляхом для ескапізму, або природнім виплеском емоцій і таланту музиканта, так і її виконання наживо, що часом буває вже не настільки фановим процесом. Говорили, звісно, і про роль музики в житті самих слухачів та як вона може стати опорою для них у періоди тривоги та депресії.

Дискусія III "Музика як інструмент внутрішнього відновлення" (Модераторка — Аліна Плеська, спікери — Антон Слєпаков (warнякання), Андрій Печаткін (White Ward), доповнюється)

На цьому моменті конференція плавно перейшла в нетворкінгову частину. Усі охочі продовжили спілкування під виступ ді-джейки Sawras, обговорювали свої активні проєкти та домовлялися про майбутні взаємодії.

Відеорепортаж від ДеЩо

Проєкт "Neformat Music Unity: Культурне будівництво" реалізується ГО "Неформат Україна", та співфінансується програмою ZMINA: Rebuilding, створеною за підтримки Європейського Союзу в рамках спеціального конкурсу заявок на підтримку українських переселенців та українського культурного і креативного секторів, за підтримки МБФ "ІЗОЛЯЦІЯ", Trans Europe Halles та Malý Berlín.