Stay Tuned! Флейтові треки від Євгена Манка (La Horsa Bianca)
Ім’я Євгена Манка періодично зринало в наших новинах та рецензіях, більше через його психоделічний гурт La Horsa Bianca, а цьогоріч уже й через оригінальний блюз/фанк колектив Gulliver's Thunder Machine. Отож, ми вирішили, що пора музикантові поділитися з нами якимось цікавинками з його плейлиста.
Музикант є засновником харківського психоделічного/прогового гурту La Horsa Bianca, де він відповідає за бас, флейту та вокал. Минулоріч ми писали про їхній останній на цей момент альбом "Diluvian Beat" (2020). Також Євген — учасник інших гуртів, серед яких Gulliver's Thunder Machine (бас) та наразі неактивний Улица Курзу (саксофони, флейта).
Позаяк я періодично з перемінним успіхом граю на флейті (навіть зі сцени), то вирішив зібрати концептуальну збірку своїх улюблених флейтових треків.
Неоригінальним чином мої стосунки з флейтою почались у ранньому дитинстві з Jethro Tull, тому оминути їх було б несправедливо (особливо зараз, коли я опинився в ролі co-host регулярного подкаста про Джетро Талл під назвою Vernacular Verbose). Тож із них і почнемо.
Плейлист також доступний на Deezer, Apple Music i Youtube Music.
Jethro Tull — Wounded, Old and Treacherous
Одна з моїх найулюбленіших пісень із недооціненого альбому "Roots to Branches", який, може, і страждає трохи від продакшену 90-х, але є, на мою думку, чи не найсильнішим їхнім альбомом після 1979 року (ухиляюсь від помідорів).
У партії флейти в цій пісні багато "фірмової" скетової манери Ієна Андерсона, тобто співу та мугикання одночасно з грою на флейті. Коли Ієн тільки починав опановувати інструмент, не маючи добре розвиненої техніки, він підспівував собі, щоби грати гучніше — і стверджує, що почав робити так самостійно за кілька тижнів до того, як приятель приніс йому платівку Расаана Роланда Кірка. Маємо повірити на слово!
Rahsaan Roland Kirk — You Did It, You Did It
Кірк був одним із найексцентричніших джазових флейтистів, який розвинув скетову техніку, грав на трьох саксофонах водночас і зробив для своєї блок-флейти приладдя для грання носом (щоби можна було грати одночасно з поперечною флейтою).
James Moody — Darben the Redd Foxx
А серед класних джазових флейтистів більш традиційного розливу можна назвати, наприклад, Джеймса Муді.
Herbie Mann — Memphis Underground
З джаз-роковими записами Гербі Манна мене колись познайомив друг сім’ї, джазовий меломан, який зробив для мене на касеті збірку флейтових треків Гербі Манна, Еріка Долфі та Юсефа Латіфа.
Van Der Graaf Generator — Out of My Book
Повернемось із джаз-року до прог-року. Більшість рокових духовиків, на відміну від Ієна Андерсона, були насамперед саксофоністами, які використовували флейту, радше, як супровід до більш тихих пісень — хоча на четвертій хвилині пісні "After the Flood" гурту Van Der Graaf Generator звучить дуже моцне флейтове соло Девіда Джексона. Але натомість зацініть тут подвійну партію флейти Девіда на два голоси в протилежних каналах!
King Crimson — Lady of the Dancing Water
Попри те, що це ілюстрація до того ж самого жанру Красивої Прогової Пісні З Флейтою, не можу не додати сюди флейту Мела Коллінза.
Але не одними красивими піснями. Саксофоніст Дідьє Малерб з гурту Gong шукав, якого ще звуку можна досягти на флейті, та пішов шляхом модулів ефектів.
Якщо вибратись трошки ближче до сучасності, можна з’ясувати, що джазова техніка гри прекрасно комбінується з бітбоксом, що з великим успіхом доводить флейтист Грег Паттілло.
Kerberbrothers Alpenfusion — Die Alte Wally
Маловідомий сучасний баварський гурт із комбінацією флейти з альпійським рогом та цитрою в акустичному джазо-фьюжновому контексті. На флейті — Маркус Кербер.
Nolan Potter's Nightmare Band — Singing a Single Song of Satan
Найкращим фіналом для цього плейлиста буде трек одного з моїх найулюбленіших сучасних прого-психоделічних музикантів Нолана Поттера з Остіну, штат Техас. Нолан — мультиінструменталіст, який виступає зі своїм гуртом у якості вокаліста, флейтиста, гітариста та диригента.
Попередні плейлисти тут.
На обкладинці фото Ольги Андросової,
у тексті — фото Артемa Громовa
