Що музиканти роблять під час карантину (і можуть зробити)

Тему того, чим займаються музиканти на карантині можна розкрити по-різному. У цій статті поговоримо про прості та корисні дії, які вже хтось робив, або ще може встигнути зробити до кінця карантину для своєї творчості. Водночас завершуємо паралельний матеріал про те, як українські музиканти почувалися протягом цього періоду і що робили для подолання того стану, або внаслідок нього.  

На початку квітня українськими ЗМІ ширилися чутки про те, що поступове пом'якшення карантинних заходів в Україні розпочнеться 14 квітня. План цей виявився повним фейком, однак трохи згодом прем'єр-міністр Денис Шмигаль офіційно поділився приблизними планами влади виходу з карантину. Як пише DW, згідно з оприлюдненим прем'єром графіком, "режим надзвичайної ситуації", в якому Україна живе зараз, триватиме до початку травня. Послаблення карантинних заходів, за словами чиновника, почнеться у травні-червні, тоді "Україна має піти на роботу". На червень-липень уряд запланував завершення навчального року, відновлення роботи громадського транспорту за новими правилами. Також влітку планується скасувати заборони на відвідування зон відпочинку за умови дотримання норм безпеки та послабити умови самоізоляції для осіб літнього віку. 

Як бачимо, про масові заходи поки ні слова, тож, виглядає так, що в українських музикантів все ще залишатиметься достатньо карантинного часу, аби витратити його на що? Власне, про це й говоритимемо. У половині випадків наведемо приклади тих активностей, які вже хтось робить, а в іншій — порадимо можливі варіанти, але все це так чи інакше пов'язане з музикою.

Отож, що вже роблять музиканти на карантині. 

Беруть участь у челенджах

Оскільки все соціальне життя зараз сконцентроване в онлайні, не дивно, що челенджів розплодилося чимало, а кілька з них напряму стосуються музики. Певно, найпоширеніший у Фейсбуці челендж — #tenalbumstendays, який охопив меломанів загалом. Суть його у тому, щоб постити 10 днів підряд обкладинки 10 альбомів, що найбільше вплинули на музичний смак людини. Найімовірніше, челендж прийшов у Фейсбук з Інстаграму, але знайти його можна і в інших соцмережах. 

Однак було і кілька більш спеціалізованих челенджів. Так #репбезкорони, започаткований в Інстаграмі репером Polamav, об'єднав українських хіп-хоп виконавців Джонні Дивного, Довгого Пса (Ціна Ритму), Zombo (Kickit), Гоню (Глава 94), Денні Дельту, Псючого Сина та багатьох інших. 

"#репбезкорони — це челендж в підтримку самоізоляції. Кожен з учасників, що прийняв естафету, наживо вдома виконує свіжий куплет та передає естафету наступним. Концепт полягає в тому, що "карантин — не привід вішати мікрофон на цвях" (як писали на rap.ua)", — розповідає Андрій Гандзюк, він же Джонні Дивний, MC у Ціні Ритму. 

Челендж #quarantinemusicua у березні запустила організація Музторг Україна. Проходив він у Фейсбуці та Інстаграмі. 

"Зараз основна маса людей перебуває на карантині та сидить вдома. Хтось працює віддалено, хтось тимчасово залишився без роботи. Але серед вас є багато музикантів, різного рівня та різних напрямків і, напевно, у вас з'явилося трохи більше вільного часу, який можна витратити з користю. І в цьому конкретному випадку мова йде про те, щоб пограти на музичних інструментах, які є у вас вдома, можливо, вдосконалити якусь техніку, де ви раніше не почувалися впевнено. Можливо, зараз ви напишете свою найкращу пісню.У будь-якому випадку це весело, і гра на музичних інструментах, спів допомагають емоційно розслабитися, словом, одна тільки користь", — розповів Артем Дудко, учасник гуртів Straytones і Backchat, який одним з перших підтримав челендж. 

За цим хештегом у мережі можна знайти відео Edwin Hubble, Cape Cod, Анастасії Швиденко (Esquizet), Ніка Кудрицького (Tiger Punch) та інших українських музикантів. 

Роблять онлайн-концерти

Деталі розписувати у цій статті не будемо, оскільки готуємо окремий більший матеріал на цю тему, але ви точно мали помітити, що проводяться вже цілі онлайн-фестивалі, тож вливайтеся у тренд, ще не пізно, тим паче, є імовірність, що подібний формат закріпиться надовше. 

Нижче можна послухати, кому і чи взагалі усім варто робити онлайн концерти, а якщо вам цікавіше подивитися на реальні відео українських музикантів, шукайте у мережі записи онлайн-концертів Обійми Дощу, Мотанки, Саші Буля, ShamRocks, O'Hamsters, Макса Товстого, клубу More Music Club тощо. 

"Зараз прекрасний час для того, щоб робити онлайн-концерти, тому що в них нарешті з’явилась аудиторія — люди сидять вдома, по півдня проводять у соцмережах, і відеоконтенту споживають в три рази більше, ніж до карантину. Для музикантів це чудова нагода підтримати й посилити зв’язок зі слухачами, відчути підтримку в складний період, і представити свої пісні в незвичному, більш чесному, прямому, інтимному вигляді.

Багато рок-музикантів для онлайн-концертів орендують студії, збираються повним складом, але в цьому я не бачу особливого сенсу — так ви не отримуєте ні драйву живого виступу, ні прямого зв’язку зі своїми слухачами. Набагато цікавіше онлайн дивитись камерні акустичні виступи та спілкування з публікою — вони підкупають тим, що за музикантом можна побачити особистість, відчути з ним якусь спорідненість, і відкрити улюблені пісні з зовсім нової сторони.

Для мене наш онлайн-концерт був ще й чудовою нагодою розібратись, як правильно налаштувати відеострімінг з гарним, майже студійної чистоти звуком, і для цього не знадобилось багато апаратури — тільки мікрофон, гітара, простий двоканальний аудіоінтерфейс і трохи терпіння. Хоча по-справжньому гарні пісні будуть звучати і на звичайний телефон", - розповідає вокаліст гурту Обійми Дощу Володимир Агафонкін, який нещодавно провів онлайн-концерт на власній кухні. 

Кілька порад щодо проведення онлайн-концерту від Дарці Тарковської

Заводять Патреон

Якщо вам є чим поділитися зі своїми слухачами окрім, власне, музики, саме пора завести Патреон або щось подібне, бо коли як не зараз актуальний для цього час? Тим паче, що в Україні цим сервісом користуються поки не суперактивно, а отже маєте шанс стати одними з перших. 

Так, наприклад, фронтмена Stoned Jesus Ігоря Сидоренка саме карантин наблизив до моменту заведення власного Патреону. 

"Завів Патреон за рекомендацією знайомих музикантів, яким це свого часу допомогло зібрати на запис альбому. Я якраз почав систематизацію своїх пісенних архівів, яких набралося величезна кількість, адже я складав і записував музику на своїй домашній студії у Свердловську з 12 до 20 років майже щодня. Зрозуміло, що це насправді цікаво небагатьом — не тільки через якість запису матеріалу, а й через сучасну перенасиченість контентом, в принципі. Тому послухати раннього Сидоренка пропонується найбільш затятим шанувальникам подібної творчості, інші патрони можуть просто приєднуватися до стрімів по творчості Stoned Jesus або стежити за моїми рекомендаціями фільмів / музики / книг.

До речі, з книг хотів би порекомендувати автобіографію Брюса Дікінсона "What Does This Button Do?" (2017), у якій майже нічого немає про Iron Maiden, зате дуже багато є про любов автора до прог-року, про управління літаками, про сольний концерт у Сараєво в облозі під час югославської війни і про те, як він переміг рак горла. Такий крутий чувак! Більше рекомендацій буде на моєму Патреоні, якщо що", — зазначає виконавець. 

Пишуть новий матеріал

Звісно, карантин на всіх вплинув по-різному: у когось робота просто перенеслася додому, але в деяких музикантів і справді вивільнилося багато часу, який вони присвятили написанню нових пісень. 

"Запис на квітень ми планували ще до карантину, але завдяки йому ми записали більшу частину матеріалу ще до кінця березня, адже вивільнилось багато часу, який раніше займала робота (в хлопців її стало менше, а в мене повідмінялося все вщент — працюю концертним звукорежисером). Той факт, шо процес йшов у доволі щільному графіку на фоні все більш рідкого графіка робочого, дало відчуття, що запис — основне заняття, а робота — це доповнення, що дало змогу краще сконцентруватись і, на нашу думку, теж позитивно вплинуло на результат.

Також з плюсів — те, що записувались ми у бадьорому настрої та самопочутті, бо робили це не з останніх сил у свій єдиний вихідний, а в зручний для кожного з нас час, і весь процес проходив, так би мовити, в кайф. Ще одним великим плюсом вкотре виявилась наявність своєї студії, на якій записані всі наші релізи, окрім першого альбому (тоді своєї студії ще не було) — нам не треба оплачувати час в ній. Добряче вклавшись у це заздалегідь, тепер пожинаємо плоди, в іншому разі ми б зараз мали труднощі з оплатою зі зрозумілих причин.

Як результат — матеріал записано на 3 тижні раніше ніж планувалось і зараз ми вже працюємо над новим матеріалом, що мало відбутись не раніше травня. З мінусів — скасований концерт, на якому ми мали презентувати нового драммера, причому за тиждень до нього. Прикро, адже ми вже налаштувалися роздати люлів. Також перенісся запис лайв-відео зі студії на "давайте вже після карантину", який ми планували на квітень, тепер це буде в травні, у якому ще традиційно є "а давайте вже після майських", — розповідає учасник гурту Stinx і заразом звукорежисер Юра Утюг.

Stinx

А ось, так би мовити, бонусні пункти про те, чим ще навколомузичним можна зайнятися на карантині. 

Подати грантову заявку

Якщо у вас стало трохи більше часу, або можливості сконцентруватися та подумати, є сенс присвятити цей ресурс поданню гранту. Тим паче, що останнім часом з'являються спеціальні антикризові гранти на ті чи інші цілі. 

Альона Дмуховська, проєктна менеджерка програми ЄС "Креативна Європа" в Україні та співзасновниця музичної ініціативи Music Export Ukraine, пропонує написати грантову заявку, щоб отримати гроші на реалізацію своєї ідеї:

"Наприклад, зараз найбільша грантова програма ЄС "Креативна Європа" приймає заявки одразу на два конкурси для музичної індустрії — "Спільне створення та спільне виробництво"  (за яким можна отримати до 50 тис.євро), а також "Музична освіта та навчання" (гранти до 30 тис.євро). Заявки на ці конкурси можуть подавати будь-які юридичні особи з України — музичні лейбли, продюсерські центри, освітні ініціативи, навіть ФОПи, які готові організувати такі проєкти для своєї музичної спільноти. Головне — яскрава ідея, чітке проєктне мислення та планування, потужна команда, і правильно підготовлені документи. Якщо доля вам всміхнеться — вже восени 2020-го року ви зможете реалізувати задумане, маючи на рахунку досить непогану грантову інвестицію у вашу ідею.

Якщо ж ви — індивідуальний митець/мисткиня і нічого організовувати не хочете, — ви ще встигаєте подати заявку на програму "Стипендії" від Українського Культурного Фонду. За її умовами можна отримати від 5 до 100 тис.грн на індивідуальну мобільність, тобто поїздку на український або закордонний захід, де ви можете підвищити вашу професійну підготовку або зустріти корисні контакти для подальшої співпраці.

І, головне, пам'ятайте: криза — це нові можливості для тих, хто готовий мислити нестандартно та пробувати все нове".

Останні кілька тижнів стали випробуванням для сектору культури України, і програма House of Europe не залишилася осторонь кризових змін, які стали наслідком епідемії COVID-19. ЇЇ представники проаналізували де допомога буде зараз найдоречнішою та завдяки фінансуванню Європейського Союзу виділили понад 0,8 мільйона євро на негайні гранти та іншу підтримку культури та креативних індустрій України. Обсяг фінансування буде розширено, якщо криза триватиме. Наразі мова йде, зокрема, про чотири нові грантові програми, які підтримають фінансово і знаннями спеціалістів та організації з сектору культури та креативних індустрій України. Це інфраструктурні гранти, цифрові гранти співпраці, хататон Hack the Culture та Онлайн-університет, про який докладніше напишемо нижче. 

Пройти онлайн курси

Певно, стандартна порада для статей у дусі "Чим зайнятися на карантині", але діячі культурної сфери навіть можуть на цьому заробити! Річ у тому, що грантова програма House of Europe пропонує цілий ряд антикризових пропозицій для культурних установ і діячів, серед яких, зокрема, Онлайн-університет — бібліотека онлайн-курсів для професіоналів культури, що постійно поповнюється. За проходження курсів слухачі отримуватимуть стипендію у розмірі 3 000 гривень.Наразі у підбірці програми 7 курсів Prometheus, серед яких "Культура та політика: багатозначність (взаємо)зв’язків", "Логіко-структурний підхід у розробці проєктної заявки", "Як створити стартап", "Фінансовий менеджмент", "Дизайн-мислення для інновацій", "Сучасне керівництво проєктами", "Соціальний менеджмент та залучення зацікавлених сторін". 

Для розширення кругозору погляньте також на курси Wisecow про українське мистецтво, історію та літературу, або ж завітайте на ВУМ Online, що пропонує прокачати, наприклад, креативне мислення чи вміння розповідати історії. 

Прочитати книгу про музику

Книги про музику та музикантів можуть дати інформацію про життєвий досвід тих чи інших представників сцени, або ж дозволити глибше осягнути певні історичні музичні процеси. І для цього насправді не обов'язково володіти англійською. Так легко можна придбати українськомовні видання "Як музика стала вільною. Цифрова революція та перемога піратства"— книга журналіста Стівена Вітта, у якій він описав історію винаходу формату MP3 та його вплив на швидкість і масштаби поширення музики, зокрема у форматі піратства, а також "Хітмейкери. Наука популярності та змагання за увагу" Дерека Томпсона, де йдеться про найбажаніший і найдефіцитніший ресурс XXI століття — людську увагу на численних прикладах від рок-хітів до "Гри престолів". А наша головна редакторка радить перечитати художню книгу "Скінхеди" Джона Кінга, про яку детальніше ми писали тут. 

А ось 5 книг, які радить читачам вокалістка Ignea Хель Богданова. Дівчина читає багато і часто, тому саме її і попросили поділитися кількома назвами:

"Amanda Palmer "The Art of Asking". Аманда виступає сольно під своїм іменем, є фронтвумен Dresden Dolls, а також за сумісництвом дружиною того самого Ніла Геймана. Побила свого часу рекорд на Kickstarter та зібрала більше $1 мільйона на запис альбому, але це було в рази більше ніж треба, тож вона ще й книгу написала. Ця книга про її шлях від живої статуї на площі Бостона до незалежного артиста, який повністю покладається на своїх фанів. Особливо рекомендую тим українським артистам, які повально побігли заводити Patreon) Зрештою, Аманда є одним з найуспішніших креаторів на цій платформі.

Mark Eglinton "Confessions of a Heretic: The Sacred and the Profane: Behemoth and Beyond". Можна по-різному ставитися до Behemoth, але їхній фронтмен Нергал дійсно є дуже цікавою особистістю. У цій книзі зібрані інтерв’ю з ним, але в такому порядку і в такій формі, що читається майже як просто художній твір. Мене вразило те, що Нергал чітко знає відповідь на всі питання та має свою обґрунтовану думку. Він також саме успішний музикант та бізнесмен та, певне, найвідоміший єретик релігійної Польщі. Почитайте, буде цікаво.

Bruce Dickinson "What Does This Button Do?". Автобіографія Брюса Дікінсона. Я якраз в процесі прочитання, розтягую задоволення. У Брюса шикарна британська англійська та манера підбирати просто філігранні вирази для своїх речень. Бекстейдж одного з найбільших важких гуртів сучасності вам гарантовано.

Nick Kent "The Dark Stuff: Selected Writings on Rock Music". Хотіли справжньої музичної журналістики? Тримайте. Нік брав інтерв’ю у таких людей як Brian Wilson, Miles Davis, Jerry Lee Lewis, Roy Orbison, Sid Vicious, Kurt Cobain, та інших рок-музикантів від 60-х до 90-х. Темний бік рок-н-ролу як він є. Книгу можна прочитати на одному диханні, а можна насолоджуватися окремими історіями про певного музиканта час від часу.

Brian Slagel "For The Sake of Heaviness: The History of Metal Blade Records". Чули про такий лейбл Metal Blade Records? Якщо ні, то чули про такі гурти як Amon Amarth, King Diamond, Gwar, Whitechapel, Cannibal Corpse, Mercyful Fate, Vomitory, Manowar, Goo Goo Dolls, Powerwolf? Ну і список можна продовжувати, почитайте Вікіпедію. Це все Metal Blade Records. Це все почалося з хлопця, який просто працював у магазині вінілів. Дуже раджу цю книгу і музикантам, і слухачам, щоб побачити становлення одного з найбільших метал-лейблів у світі. До речі, без Брайана Metallica могла б не зібратися. Або була б не та". 

Дивитися фільми про музикантів

Суть перегляду фільмів про музику та музикантів, по суті, у тому самому, що й у читанні книг — краще зрозуміти окремого виконавця або гурт, їхні секрети успіху або, навпаки, причини поразок, пригадати собі розвиток тих чи інших музичних трендів тощо. Від редакції можемо порадити документальні фільми "American Hardcore" (2006) про історію американського панк-року 1980–1986 років, з актуальнішого "Everybody's Everything" (2019) про долю відомого репера Lil Peep. Можна також глянути документальний фільм про київську музику періоду 1986-1995 років "Дайте звук, будь ласка!" 

А ось які фільми на карантинних вихідних радить переглянути Telegram-канал про український хіп-хоп HIP-HOP:UA. 

• "Rhyme & Reason" (1997) – справжня класика хіп-хоп кіно. На екрані головні герої 90-х (Dr.Dre, Wu-Tang, The Fugees, KRS-One та ін.) і неповторний дух Золотої Ери жанру.
• "Something from Nothing: The Art of Rap" (2012) – документалка, режисером якої виступив сам Ice-T. В кадрі – реп-ікони на будь-який смак та дуже багато фрістайлу. Стрічка розповідає про майстерність написання і виконання репу.
• "Straight Outta Compton" (2015) – драма про злет і падіння легендарних N.W.A. Краще раз побачити ніж 10 разів пройти в GTA San Andreas.
• "Notorious" (2009) – музичний байопік про головну реп-ікону Східного узбережжя. Якщо скучили за гостросюжетними протистояннями між East Coast i West Coast – ця стрічка ідеально підійде і заповнить безліч історичних пробілів.
• "Wild Style" (1983) – перший фільм, що розповідає про зародження хіп-хоп культури. У ньому немає жодного професійного актора. Всі ролі зіграли справжні бі-бої, райтери та музиканти.

Загалом же фільмів (як і книг) про музику багато на різний смак, аби лише хотілося шукати. 

Зайнятися музичною благодійністю

Й останнє, але не менш важливе. Проєкт "We Are The World" створили волонтери Благодійного Фонду "СВОЇ" та мережа музичних шкіл Rock School Ukraine, яка здійснює програмну інфраструктуру, консультацію та супровід учнів, також на волонтерських засадах. Суть його полягає у тому, що всі охочі музиканти можуть на деякий час стати на волонтерських засадах тренерами, а благодійні внески, сплачені учнями за їхні уроки, підуть на допомогу лікарям та медичним закладам України, які борються з коронавірусом. Проєкт буде тривати до завершення карантину, кожен музикант буде сам вирішувати скільки занять загалом він готовий провести.

Наразі до проєкту вже залучилися Альберт Цукренко (Хамерман Знищує Віруси), Ірина Кульшенка (Kulshenka), Саша Буль, Микола Шостов (Atomic Simao), Олексій Казанцев (Брем Стокер, Татухі Вмикача), Віктор Жалнін (Motanka) та інші.

І насамкінець важлива ремарка: усе перелічене вище — тільки варіанти, які можна взяти до уваги або проігнорувати. Головне — залишатися в психологічному комфорті та не примушувати себе до чогось, бо так треба. Карантин — це справді нелегкий час для нас усіх і ви не зобов'язані під час нього робити якісь звершення, бо звільнилася година часу або кілька. Але водночас це вдалий момент зробити щось для себе, якщо є на те сили та натхнення.   

Обкладинка - фото eberhard grossgasteiger (Pexels)