Neformat Media: Про нас
Нещодавно ми постили в Інстаграмі серію сторіз, де редакція розповідає про свою неформатівську історію, улюблені гурти та матеріали на сайті. Задля зручності пропонуємо ці ж розповіді у форматі статті.
Всі учасники та учасниці редакції відповіли на три питання:
- Моя історія Неформату — як, коли та чому я потрапив(ла) до редакції.
- Мій улюблений матеріал на сайті (стаття, рецензія, рубрика або ж серія матеріалів).
- Три улюблені українські неформатівські команди.
Основний інтерес Ксенії — це індустріальна та експериментальна електронна музика, від техно до нойзу, а також літературоцентричні музичні проєкти.
1. З Неформатом я з 2016 року, коли Саша шукав людей до редакції, я відгукнулась на вакансію та почала працювати редакторкою розділу рецензій. У 2018 довелось тимчасово залишити роботу. А у 2020 повернулась вже як грант-менеджерка і почала писати рецензії та статті.
2. Мені важко виділити як улюблений один матеріал з сайту. Тому оберу одразу цілий розділ — рецензії. За час роботи над ним, я перечитала їх дуже багато та відкрила для себе різні нові гурти, а на вже відомі мені змогла подивитись під іншим кутом та заглибитись у їхню історію, дізнатися про особливості підходу до створення альбомів.
- Flёur — гурт, з якого почалось моє знайомство та любов до української музики. Одеський, нині вже неактивний, етеріал, дарквейв, фолк проєкт.
- Këkht Aräkh — ванменбенд, що грає сирий олдскульний блекметал та вже полюбився поціновувачам жанру і за кордоном.
- Был замечен — самобутній психоделічний рок з Харкова.
Пише для Неформату з 2018-го року, а з 2020-го стала частиною редакції. Професійно займалася музикою та грала в оркестрі деякий час. Цікавиться жанрами з багатим інструментальним звучанням: прог-роком, психоделік роком, фолкроком та фолком загалом, класичною музикою. Найбільше обожнює звук 70-х, але гранж 90-х вважає своїм таємним guilty pleasure.
1. Я шукала Neformat свідомо, хотіла знайти місце, де я би змогла писати про те, на чому розуміюся, й уже застосовувати свої навички журналіста. Мені здається, єдиним українським музичним ЗМІ, яке я знала до того, було Radio ROKS. Тобто я була абсолютно поза контекстом української незалежної сцени й згодом була приємно здивована і тим, як працює Neformat, чим він наповнений, як він реагує, і тим, якою буває українська музика. У 2018 році я випадково знайшла пошту Ярини Денисюк, нашої головної редакторки, на форумі сайту й та запропонувала мені писати рецензії. Моєю дебютною пробою пера на Неформаті була рецензія на перший EP гурту BRAII, яку я потім переклала двома мовами – російською (тоді ще була така версія) та англійською, і я так робила завжди зі своїми роботами, а пізніше Ярина запропонувала мені долучитися й до перекладу матеріалів інших авторів. У 2020 році я стала постійним членом редакційної команди Неформату на посаді редакторки англомовних текстів. Оскільки в нас дуже "гнучка" команда з огляду на наші вміння – кожен із нас мультифункціональний – я іноді редагую й українські тексти. Звісно, я при цьому також продовжую писати власні матеріали.
2. З самого початку моєї роботи у Неформаті я захоплююся рубрикою Neformat Family з багатьох причин, але найулюбленішою у ній для мене є та всеосяжність, яку вона пропонує. Саме там можна побачити поступ української сучасної музики, шляхи її розвитку та досягнення. Також я особисто її люблю, тому що схильна романтизувати минуле.
3. Це питання не з простих, але я обмежилася тими гуртами, музику яких я завантажила на телефон, до чого я ставлюся дуже серйозно, адже це означає, що я їх час від часу переслуховуватиму й вони мені не набридатимуть.
- Cthulhu Rise — гурт із гарним смаком, а тому і сам грає цікаву музику. Подобається мені, передусім, своїми нестандартними музичними розмірами та віртуозністю.
- Ai Laika! — я була в захваті, коли почула їх, та в розпачі, коли дізналася, як мало в них матеріалу. Це щирий та впевнений grrrrl звук, який рідко трапляється взагалі.
- La Horsa Bianca — гурт із дуже барвистим повним звучанням, який полюбився мені через епоху, яка відтворюється й живе у їхніх композиціях. Також у їхній творчості відчувається старанність, яка мені теж імпонує.
Починала на Неформаті як новинна редакторка та журналістка, а згодом стала виконувати функції головної редакторки. До того працювала в закарпатських місцевих ЗМІ. Може слухати все, але найбільше цінує панк-сцену.
1. Я з Неформатом з 2016-го, але для мене все почалося з Вівсянки. Якої? Річ у тім, що в якийсь момент я вирішила, що Закарпаттю конче потрібне видання про музику і на коліні створила вордпресівський сайт — власне, Вівсянку. Як і купа подібних ініціатив, що базуються на ентузіазмі, ця прожила десь півтора року, але важливу роль виконала — познайомила мене з нaшим CEO, Сашею. І так поступово, я писала спершу новини, далі інтерв'ю, а потім взагалі стала головною редакторкою. Мене завжди турбувало, що моя історія з Неформатом недостатньо тривала, але, думаю, за ці роки, я достатньо продемонструвала, що "традиційні цінності" Неформату я не лиш поділяю сама, але й продовжую у нашій діяльності)
2. За 5 років на Неформаті я і сама написала, і прийняла та опублікувала купу текстів, напевно, лік йде на тисячі, якщо з новинами рахувати. Але коли треба виділити лише один, то не буду оригінальна і просто назву той матеріал, який на цей момент і на наш актуальний рівень розвитку вважаю одним із найякісніших — грудневу статтю Ксенії Янус "Візуалізація музики: як, де та для чого". Хоча й часу цей текст зжер чимало, але воно було того варте.
3. Класні я видумала питання))) Якщо думаєте, що легко вибрати три команди з близько тисячі підписок, за якими я слідкую, то дуже сильно помиляєтеся. Але я люблю челенджі, тому от:
- Cios — українськомовний стріт-панк з прямолінійними текстами про політичне та соціальне, люблю безмежно.
- Memorials — кримський мелодік хардкор з неймовірною ліричною складовою авторства Жені Свищова. Клята війна перервала не лише сотні життів, але й існування цього гурту(
- Doggery — злий криворізький хардкор, який теж, на жаль, припинив існування. "Нареки себя хаосом" — просто вогінь!
Повертаюся до усіх цих команд періодично.
На форумі з 2007 року, приблизно з того ж часу і відповідає за його утримання. Наприкінці 2015-го запустив редакцію neformat з метою і бажанням перевести ідеї щодо становлення і розвитку української сцени у практичну площину, що успішно втілюється і по сьогодні. Найбільше цікавиться построком і постметалом.
1. Моя історія з Неформатом почалась в далекому 2007 році зі знайомства з двома із декількох засновників ресурсу, що тримався на повному ентузіазмі: з Максимом Сікаленком (нині відомий під творчим псевдонімом Cape Cod) та з Анатолієм Бінковським (aka Nook). Вже до кінця року я став технічним адміністратором та взяв на себе утримання сайту і форуму Неформату. Форум якраз був на початку своїх "золотих часів" і вийшов на свій пік у 2009-2011 роках.
З приходом соціальних мереж у аудиторії прочав зміщуватися акцент і інтерес до форуму, ресурс почав переживати не найкращі часи. Ближче до 2015 року ми постали перед вибором — закрити Неформат зовсім, або дати другий шанс і спробувати реанімувати проєкт з новими ідеями. Після декількох дискусій було прийнято рішення передати все управління в мої руки, а я, в свою чергу, взявся за фінансування та створення повноцінного музичного ЗМІ на базі Неформату, чим займаюсь разом з потужною командою однодумців і по сьогодні.
2. Моя улюблена рубрика на сайті — це Foreign View. Це призма, через яку можна подивитися зі сторони на помилки і успіхи української сцени. Цікаво читати про те, як музиканти з сусідніх з Україною країн сприймають нашу сцену, діляться своїми враженнями від турів Україною та порівнюють цей досвід з реаліями своїх країн. Та, не менш важливо, можна спостерігати які спільні з нами проблеми спіткають музикантів, як вони вирішуються та які тенденції превалюють. Все це дає повнішу картину того, де ми є на сьогодні і куди рухатись далі.
3. В Україні сотні крутих гуртів, як вже недіючих, так і активних та прогресуючих, на які варто звернути увагу. Але цього разу обмежимося тільки трьома, і це будуть гурти із моїх улюблених пост-все-на-світі жанрів:
- КАТ — драйвовий, проникливий і наповнений сенсами постхардкор з Харкова. Кожен трек своїми текстами завжди знаходить відлуння десь вглибині і чіпляє.
- Nug — постметал з Івано-Франківська. Постметал вже давно поховали в анналах музичної історії. Але ці хлопці продовжують навалювати як боженьки і дають зрозуміти, що в жанрі все ще є де розвернутися та поекспериментувати.
- White Ward — пост-блек-джаз-нуар-експеріментал і ще багато тегів. Це неймовірно гармонійне поєднання мелодійності, темного настрою і потужного звучання.
Наймолодший учасник команди, який, утім, добре розуміється на своїй справі. Найкраще розбирається у металі, хардкор панку та попмузиці 80-х.
1. Кілька років тому я почав самостійно вивчати соцмережі, розробляти контент та згодом вів сторінку Обрію. Взимку 2020 року Ярина та Саша запросили мене до команди. Тож, виходить, що я — найновіший учасник редакції.
2. Моя улюблена публікація на сайті із рубрики Neformat family — Soom. У ній засновник колективу Олекса Блїдий розповідає цікаву та психоделічну історію колективу. Розповідь є монологом, який моментами схожий на потік свідомості, що дозволяє краще зрозуміти їхню творчість.
- Злидень — українськомовний д-біт/краст відразу запав у моє сердечко.
- Mauser — енергійний хардкор із запальними виступами, крутяцькою хореографією Стена та найкращим панк-альбомом минулого року.
- аппекс — оригінальне поєднання синтвейву, вейпорвейву та лоуфаю з хіп-хопом.
Працює в редакції Неформату з 2016 року. До карантину основною діяльністю була організація івентів серії Neformat Family Gig, написання рецензій і статей, а з літа 2020-го Єгор став редактором розділу новин. Основні зацікавлення — скрімо, мелодік хардкор та всілякі відгалуження популярного металкору/дезкору/хардкору і т.і.
1. Моя історія на Неформаті почалася п'ять років тому. Червоний на акаунті в твітері написав, що Неформату потрібна нова кров. Це зацікавило мене, але, як завжди буває, сміливості написати не вистачило. Мій досвід на той час обмежувався адміністрування розділу скрімо-музики на одному неназваному сайті та постійному пошуку смарагдів поміж ноунейм команд. Згодом сміливості мені вистачило, Червоний дав мені шанс, і я пройшов довгий шлях від фриланс-автора до повноцінного учасника команди.
2. Мій улюблений тип матеріалів на сайті - це інтерв'ю Романа Шевченка. Я знайшов його, коли він публікував свої тексті на власному мікроблозі у ВК. Це той тип інтерв'юерів, котрі банальними питаннями примушують перечитувати текст декілька разів, настільки дружньо та професійно він зроблений. Маємо надію, що ще побачимо його у нас (:
- Yotsuya Kaidan — щоразу, коли слухаю "Крошка-комента", плачу. На концерті плакав під "Ар брют". Емоції — 11/10
- Льон — такого блеку я не чув ніколи — пасивно-агресивно-мелодійний реліз. Узагалі про нього ну дуже важко щось говорити, настільки він крутий.
- Remorse — бо вони заслуговують на те, щоб про них знав кожен, хто хоч трохи занурений в андеграунд сцену. Унікальний гурт, унікальна музика.
На форумі була ще у нульових, писала щось час від часу, але більше ходила на зустрічі форумчан. У редакції працює з лютого 2019 року. Любить виправляти помилки у текстах та нагадувати фрилансерам правила оформлення матеріалів. Улюблені жанри музики — панк, емо, хардкор, блек.
1, Десь у другій половині нульових я була користувачкою форуму — музика, концерти, сходки й таке інше. Поступово відійшла від цього, а у січні 2019-го почала шукати другу роботу (фриланс, підробіток) і мені написав Саша Масовець, який зараз є СЕО Неформату і з яким ми знайомі сто років :) Він запропонував мені приєднатись до редакції та працювати з текстами, що мене абсолютно влаштовувало. Тож, так почалася моя історія саме у редакції :)
2. Мені доволі важко вибрати, власне, тільки один матеріал, але точно можу сказати, що моя улюблена рубрика це "10 знакових гуртів в українському (підставити потрібний жанр музики)". Насправді я з цієї рубрики почерпнула немало гуртів. Якщо принципово брати якийсь один матеріал, то нехай це буде історія українського блеку, адже він дуже об'ємний та інформативний + я таки люблю український блек :)
3. Ярина нам тут поставила якусь дуже складну задачу :) Не знаю, як можна вибрати ТРИ гурти.. ВСЬОГО ТРИ! Ех, ну добре. Нехай будуть:
- Riot on the Radio — дископанк з гостросоціальними текстами. В Україні подібних гуртів не було і, здається, зараз теж немає. Хоча тут можу помилятися.
- Hell Fm — мелодік хардкор з Києва з двома вокалістами. Я взагалі дуже люблю мелодік хк, але зараз цей стиль якось не дуже популярний.
- Gumilinski — така суміш скрімо та емовайленсу, але з додаванням повільних програшів. У мене досі є їхній реліз на дискеті (чи на мінідиску, не згадаю точно).
Підписуйтесь на наші Facebook, Instagram та Telegram. А також ставайте нашими патронами:
https://facebook.com/neformat
https://www.youtube.com/neformatcomua
https://t.me/neformatcomua
https://instagram.com/neformatcomua
https://www.patreon.com/neformat
