mertvi dereva: aнтирелігійність, меншовартість та інші сенси (Блог)
Андрій Печаткін, учасник постблекового гурту White Ward та постпанково-експериментального Signals Feed The Void, за час затишшя в основних проєктах зайнявся своїм сольним творінням — проєктом mertvi dereva, який сьогодні презентує дебютний мініальбом "Чорна рілля". Далі сам Андрій докладно розповідає про свою роботу.
З точки зору стилістичного наповнення mertvi dereva — це дослідження абсолютно нового для мене звучання в площині експериментального хіп-хопу, індастріалу та фолку. Безумовно, щось тут є від того, що можна почути в SFTV. Якщо прислухатись, то можна навіть провести паралелі з White Ward, але водночас mertvi dereva — це абсолютно самобутній та унікальний проєкт не тільки в розрізі моєї творчості, а і для української сцени.
Уявіть собі, що музиканти з Dälek, Godflesh та ДахаБраха зібрались разом в студії, послухали Mamaleek "Out Of Time" та, надихнувшись атмосферою цього альбому, створили щось абсолютно інакше за звучанням та концептом. Принаймні так в моїй уяви виглядають mertvi dereva.
Як з’явились mertvi dereva
Цікавий факт про проєкт — це те, що проєкт з’явився завдяки Ігорю Кондратюку (племінник того самого відомого ведучого, продюсера та шоумена) та його проєкт Hate¿less?ness. Попри дуже широкий музичний кругозір і відмінний смак, Ігор до останнього не займався написанням музики, але в якийсь момент вирішив створити перший трек, який і показав мені. Суть його підходу заключалась у використанні великої кількості семплів, з яких трек і збирався. Тоді мені й стало цікаво спробувати щось схоже, але розбавити семпли партіями, написаними з нуля. Так з’явився інструментал треку "Жнива".
Але згодом я зрозумів, що там не вистачає вокалу, і робота над піснею продовжилась. Фолкове звучання деяких семплів спонукало мене на пошук народної пісні, яка б пасувала до треку. Досить швидко я натрапив на "Чорну ріллю" (народну пісню) і зрозумів, що це ідеальне поєднання. Дописав трек, записав вокал, відправив демку друзям і зрозумів, що треба продовжувати робити щось в цьому ключі. Так і народився однойменний триптих. Це коротенька сповідь на 10 хвилин, яка складається з трьох частин: Жнива, Віра та Земля.
Реліз доступний також на інших стримінгах
Антирелігійність, меншовартість, ідентичність та інші сенси
З точки зору сенсів, триптих "Чорна рілля" — це в першу чергу роздуми на тему переосмислення власної ідентичності та важливості української мови/культури. Разом з тим можна прослідкувати чіткий антихристиянський посил перших двох треків, який спрямований проти російської церкви, що роками паразитувала на тілі нашої країни, задурюючи голови людям та культивуючи українофобні настрої.
Не оминуло це задурювання і моїх близьких. Хоч батьки зрозуміли ще під час Майдану, що російська церква — це ворог української державності, старший брат їхню точку зору не розділяв. Він був українофобом та антиваксером, боявся країн Заходу, засуджував ліберальні цінності. Під час ковіду продовжував ходити в церкву, хоч всі просили його цього не робити. Підчепив там вірус і заразив батьків. Мама перенесла захворювання в досить легкій формі. Батько помер.
Через деякий час після смерті батька почалось повномасштабне вторгнення росії в Україну, а рідний Херсон окупували. Брат дуже зрадів цим подіям, адже улюблена країна сама прийшла і постукала у двері його дому. Попрацювавши водієм на псевдореферендумі, він був змушений звалити з міста на непідконтрольну Україні територію незадовго до деокупації. Де він зараз, я поняття не маю.
Все це сталось по вині багатьох факторів, але російська церква тут зіграла ключову роль. І це лише одна історія. А скільки таких випадків сталось по вині російської установи, яка і досі функціонує на території України?
Навіть після недавніх прильотів (23 липня) по центру Одеси та кафедральному собору є "віряни", що продовжують розповсюджувати російські наративи, виправдовуючи окупанта. Чого тільки варті розповіді про ППО, що вдарила по собору.
Звідси й береться антирелігійний посил "Чорної Ріллі". В той час як Василь Вірозуб (той самий, що їхав на острів Зміїний за тілами наших прикордонників та потрапив в полон до русні) та інші українські священики ризикують своїм життям десь на фронті та просувають українську мову та культуру в південних і східних регіонах, всякі там "паші мерседеси" спокійно сидять у своїх церквах, зомбують парафіян, культивують українофобні настрої, та виправдовують російську агресію. Тому вся антирелігійна тематика "Чорної Ріллі" — це протест проти цих злочинців та їхніх послідовників. А тепер більш детально по кожній пісні.
Обкладинка релізу
Три частини сповіді: Жнива, Віра, Земля
"Жнива", наприклад, це пісня про те, що українська ідентичність дійшла до наших днів попри всі знущання, спроби її знищити та намагання росіян насаджувати нам відчуття меншовартості. І ця ідентичність не тільки дійшла — вона воскресає та перероджується, набираючись сил навіть в умовах, коли в країні вже другий рік йде повномасштабна війна. Нам доводиться платити страшну ціну в боротьбі за незалежність і світле майбутнє, але настане час, коли ми повною мірою зможемо осягнути плоди цієї боротьби.
Щоб краще проілюструвати ці моменти, я використав ці рядки народної пісні з доби Козаччини:
Чорна рілля ізорана
І кулями засіяна,
Білим тілом зволочена,
І кровію сполощена.
Це, по-перше, про переосмислення української культури і те, що вона дійшла до наших днів, не дивлячись на весь супротив росіян. По-друге, про кровопролитні бої, що вже другий рік забирають життя не тільки наших захисників та захисниць, а і простих жителів країни.
З треком "Віра" все наче більш очевидно. Це якраз концентрований протест проти російської церкви. Це пісня про шлях, який має пройти наше суспільство, щоб очиститись від цієї хвороби. Водночас "Віра" показує мій власний шлях відмови від будь-якої релігійності. А ще тут є дуже очевидна відсилка до гурту Оселедець, що також є елементом взаємозв’язку між різними поколіннями українських музикантів.
"Земля" ж, своєю чергою, — про війну, що з 2014 року триває на нашій території, про загарбників, які приходять сюди вмирати, та про наших захисників і захисниць, завдяки яким ми можемо жити відносно нормальне життя. І, звісно, про важливість мови, бо мова — це зброя, якою ми маємо руйнувати культурний та ментальний зв’язок з імперією, що так сильно прагне нас поневолити.
Також пісня торкається теми знецінення війскових: деякі люди "втомились" від війни, бо не можуть поїхати у відпустку за кордон; хтось робить вигляд, шо нічого взагалі не відбувається. Люди перестають донатити та волонтерити. Хтось взагалі каже, що це не має жодного сенсу. Але так не має бути.
Про ці та інші теми Андрій більше розповідав у подкасті проєкту "Віха"
Звук та обкладинка "Чорної ріллі"
Окремо слід сказати пару слів про саунд цих трьох пісень. Коли я зрозумів, що хочу не просто зробити пару демок в стіл для себе та друзів, постало питання зведення матеріалу. Тоді я одразу відправив "Жнива" Дем’яну Ферію з пропозицією попрацювати над моїм новим матеріалом. З Дем’яном ми вже колись працювали в рамках SFTV на альбомі "Непереможне Сонце". Він став не тільки автором половини пісень релізу, а і переосмислив мої ідеї, звівши весь альбом з дуже крутим звуком та увагою до найменших деталей. Враховуючи широке коло музикальних вподобань Дем’яна та його виключний професіоналізм, я був впевнений, що це саме та людина, яка має відповідати за звучання "Чорної Ріллі". Йому ж демка "Жнив" сподобалась, і він погодився працювати.
Дем’ян Ферій
Залишався один останній, але дуже важливий елемент — обкладинка альбому. Спочатку я попросив приятеля взятись за цю роботу: описав йому ідею та скинув кілька референсів, згенерованих ШІ. Він відмовився, але буквально в той же день демку послухав автор багатьох обкладинок SFTV ("Монумент", "Кокон", "Останнє тепло") — Олександр Опенько — та сказав, що хоче зробити свій внесок в цей реліз. Як на мене, то Саша дуже вдало втілив основні сенси роботи в візуальних образах та створив обкладинку, що на 100% відповідає ідентичності проєкту.
Більше про Андрія та його проєкти тут:
https://www.facebook.com/pialo111
https://signalsfeedthevoid.bandcamp.com/
https://whiteward.bandcamp.com/
