Zgard – Totem (2015)

2015-ий рік можна спокійно і з чистою душею оголошувати найвдалішим як для вітчизняного блек-металу в цілому, так і для деяких персонажів окремо. В цілому тому, що саме цього року планети повернулись таким унікальним чином, що практично усі актуальні українські мегалодони ніби змовились пред’явити світові свої нові дітища – Drudkh очікувано і водночас раптово підкорили своєю «Борозною», Kroda вдарились в хаос скандинавської міфології, видавши весною «GinnungaGap-GinnungaGaldr-GinnungaKaos», а Khors прогнозовано продовжили гнути лінію своїми патріотичними паган-блек-метал одкровеннями на «І ніч схиляється…». Промовчали тільки Nokturnal Mortum, тому всі все ще в очікуванні «Болі» та «Істини», реліз яких анонсовано таким чином, що «чекайте, ждіть, терпіть», але без особливих прив'язок до дат.

І це ще якщо не брати до уваги справжній урожай, посівами якого займались більш молодші та менш імениті гурти і виконавці, що, чесно кажучи, абсолютно не заважало творити гарну і якісну музику. Особливо це стосується двох музикантів – Severoth’а та Dusk’а з Дніпропетровська, які тільки за останні рік-півтора встигли відмітитись у ряді проектів як власних (Endless Battle, Severoth, Морок), так і в якості запрошених виконавців (Stryvigor). Апофеозом цієї гіперактивності, вважаю, є абсолютно неочікувана їхня участь в створенні 5-го номерного альбому атмосферного паган-блек-метал проекту Zgard під назвою «Totem», який побачив світ 27 листопада 2015 року на Svarga Music.

Zgard– це окремий проект Яромисла, який вже існує доволі давненько – з 2010 року, і вже встиг випустити, як раніше згадувалось, 4 доволі несхожих між собою повноформатних альбоми. Головною рушійною силою гурту був і є сам Яромисл, який, в принципі, записав перші три альбоми («Дух Карпатських Сутінків», «Reclusion» та «AstralGlow») сам, запрошуючи лише «сесійників» для оформлення буклетів або гри на сопілці, як це було з Гуцулом на першому альбомі. Лише в 2014 чи то зусиллями нового видавця, чи то через якісь інші причини, під час запису чергового альбому, який отримав назву «Созерцание», для гри на ударній установці був запрошений Jotunhammer з Kroda та 1914 та вокаліст Dusk. Очевидно, жива і свіжа кров додала альбому більш цільного, справжнього звучання, після чого «Созерцание» став справжнім темним кольором на фоні, виявляється, 50-ти відтінків сірого попередніх трьох. Ще більший контраст зумів здійснити вже наступний альбом – «Totem».

Головною відмінністю альбому 2015-го року є абсолютно чуже для Zgard звучання, яке з невинною легкістю можна переплутати з більш характерним і відмінним від інших саундом Endless Battle. Та сам альбом, якщо не вникати в навколишні обставини, слухається непогано. Не рахуючи 3-х хвилинного шумливого інтро, Яромисл і Ко цього разу запропонували нам 8 композицій тривалістю десь так по 7-8 хвилин кожна. Наступні дві композиції («Край легенд» і «Нащадки грому») відразу без особливих курсів молодого бійця кидають нас у вир агресивних прикарпатських оповідок з надзвичайно щільною гітарною грою і справжніми громовими розкатами бласт-бітів, які то тут, то там поступаються місцем як колоритним вставкам у вигляді танцюючих безтурботних загравань на сопілці та дримбі або й взагалі дійсно епічним і величним позовам трембіт. Подеколи пісня може взагалі зупинитись, а на її місце прийде гіпнотична колискова чи веснянка (після «Battlefields» авторства Hate Forest вже так просто і не скажеш, колискова це чи поминальна) в дусі музичного супроводу з «Тіней Наших Предків» Параджанова. Подібна музична лінія продовжується й надалі, але, що особливо парадоксально, без самоповторень. Яромисл практично в кожній пісні знайде той правильний баланс між використанням ніжних, м’яких духових і струнних народних інструментів і агресією блек-металу. Особливо це відчувається у однойменній з альбомом пісні, коли подібний інструментальний тандем викликає в уяві подорожі Геральда із Рівії в пошуках Йєніфер і продовжується у відносно спокійній «Журбі». Особливо серед всього цього нігілістичного язичницького дійства особливо вирізняється «Пробач природа» (так, саме так, без коми!), яка після оманливого снодійного коротенького акустичного вступу перетворюється на лютий безжалісний жах браконьєра, нещадно лютуючи направо і наліво, наче жнивар у серпні косою на полі. Корпіклаані відпочивають. Завершує «Totem» бойовичок «Північ» в дусі попередньої пісні, але цього разу безкомпромісно і холодно, без танців з бубнами і дзвіночками, забиваючи «останній цвях в скажений хрест» тих, хто ще не надумався, варто купувати цей альбом чи ні. Звичайно, що варто!

У якості висновку хочеться сказати, що особисто для мене цей альбом в дискографії Zgard є найкращим – чудовий мікс агресивного блек-металу з відчайдушною грою на ударній установці, прекрасно записаними гітарами, наповненими рядом класних рифів, в міру збагаченого акустичними, атмосферними і колоритними фрагментами. Проте, якщо взяти до уваги, що альбом можна з таким самим успіхом (і навіть більше, зважаючи на звучання в цілому) віднести до дискографії Endless Battle, головними учасниками якого, нагадаю, є Dusk і Sevetoth, то трохи залишається осад непорозуміння. Втім, якщо не брати дурного до голови, то альбом вартий уваги, і у колекції меломана найгіршим точно не стане.

Посилання:

Facebook - https://www.facebook.com/pages/Zgard/203165013034128

Vkontakte - http://vk.com/zgardofficial

Myspace - https://myspace.com/zgard

Придбати - http://www.svarga.eu/en/totem