RapeKit - ClitCult (2018)

Слухаючи RapeKit розумієш, що тут все просто. Просто, як ті три пальці об асфальт, зображені на обкладинці. Музичне різноманіття, як я розумію, - це ворог не стільки гурту RapeKit, скільки жанру pornogrind, в цілому. Вузька тематика, мабуть, змушує накладати обмеження на музику. Або це стається навпаки. Спробуємо розібратись з цим питанням на прикладі нещодавно виданого альбому "ClitCult".

Про сам гурт відомо не так багато. Вони є з Києва, існують близько 7-8 років. Дискографію за цей час напрацювали досить скромну: у 2012 році записали демо "Cock Shave Accident", яке того ж року перевидали у якості ЕР. Більша частина пісень з цього демо присутня і на альбомі. З тих часів про гурт було чути небагато – іноді виступали та в мережі коли-не-коли з’являлись кумедні та трешові відео, змонтовані на їх пісні.

На альбомі "ClitCult" до уваги слухача представлено трохи більше півгодини веселого, брутального гарчання у стилі pornogrind, яке поділене на 24 треки. Не знаю, чи так музиканти задумали зробити, чи так вийшло саме по собі, але одноманітність цього альбому просто вбивча. Вбивча у поганому сенсі розуміння важкої екстремальної музики. Тобто вам голову не знесе від швидкості та енергетики чи м’ясистих рифів під впевнений середній темп. Нічого такого. Тут кожен наступний трек схожий на будь-який з попередніх. З усіх треків можна хоч якось виділити "Pornstar Granny", "Drawn In A Spermswamp" та "Hormonal Overdose". Останній, до речі, має кумедне відео, з якого, власне, колись давно і почалось моє знайомство з RapeKit:

У плані звуку альбом має типові фішки porngrind'у. Перевантажені гітари та бас роблять багато-багато нойзу і за рахунок цього додають важкості та брутальності, які виступають завісою, покликаною прикрити сором надто простої музичної складової. Гаркаючий та булькаючий вокал доповнює картину. Головною проблемою, на мою думку, тут є те, що гурту RapeKit та і цілому жанру porngrind не вистачає технічності від death metal чи нестримної енергетики від grindcore, яка б валила через край. Чи чогось такого, що змогло оживити та додати фарб їх музиці. Тобто без музичних домішок вони (альбом та напрям музики) у чистому вигляді, як це представили RapeKit, є досить кволими та миршавенькими. Припанкованої простоти та примітивізму аж ніяк не достатньо, щоб дотягнути цей альбом до того, що можна було б назвати зацікавленістю слухача.

У цілому, важко сказати, що з альбомом "ClitCult" гурт хоч трохи якісно виріс у порівнянні зі згаданим вище демо. Ну хіба дещо краще записались. Але цього замало. Щось мені підказує, що гурт має потенціал. І я дуже сподіваюсь, що коли у них справа дійде до запису наступного альбому, вони зможуть зробити свою музику більш зубастою і різноманітною. Такою, щоб до неї хотілось повернутись не раз. Окрім того під час прослуховування у мене виникла думка, що водночас читати тексти пісень було б веселіше, але на час написання цієї рецензії гурт лірику не опублікував.

Отож, цей опус має всі шанси залишитись відомим серед вузького і ріденького кола поціновувачів pornogrind. Маю на увазі ту частину поціновувачів, яка не буде дуже вибагливою до того, що слухати. Для більш широкої аудиторії, зацікавленої у різних екстремальних напрямах, відгалуженнях та піджанрах, що мають відношення до death metal та grindcore, особливо ловити нема чого. На жаль, навіть при всій моїй прихильності до української важкої музики, це один з десятків чи сотень альбомів, які нічим не запам’ятались.

RapeKit у соцмережах: 

https://www.facebook.com/RapeKit-porn-grind-band-460664343958290/
https://soundcloud.com/rapekit
https://rapekitxxx.bandcamp.com/