Ego Depths​/​Dispersive Light - Morkeraed (2017)

Люблю коли до рук потрапляє такий альбом, який можна розглядати як дещо монолітне, як єдину палітру чи полотно. Це коли треки, навіть не фізично на носії, а у твоїй голові, плавно і лаконічно зливаються в одне ціле. Саме такою рік тому вийшла спільна робота київського drone гурту Dispersive Light та канадця з Квебеку українського походження -  Ego Depths, який спеціалізується на drone, black/funeral doom та ritual ambient. їх колаборація на спліті "Morkeraed" нагадує звукове супроводження до дуже, дуже моторошного і реалістичного сну. Цей твір розбурхає вашу уяву і змусить пригадати забуті страхи та потаємні фобії, у яких ви б навіть собі не хотіли зізнатись. Власне, приблизний переклад слова mørkeræd означає "боятись темряви". Тобто саму тільки назву вже можна сприймати як попередження.

Витвір "Morkeraed" складається з трьох інструментальних композицій, які дуже важко розділити для окремого розглядання чи опису, оскільки особисто я, починав їх слухати, але щоразу "прокидався" уже наприкінці альбому. Глибока медитація відбувається десь на пустищах, на тлі догораючих вогнів розорених осель і розбитих будівель. Розділена на три частини, вона розповзлася по стилях ambient, drone та experimental noise. Цілком підходить до, описаних мною вище, реалістичних кошмарів. Якось чітко виділити та розмежувати стилістичну приналежність композицій було б марною справою. 

Потік енергії та вібрація при прослуховуванні видаються вкрай негативними через важкі, тягучі звуки, у колихаючій ритуальній монотонності яких музиканти знайшли спосіб відтворити якусь потойбічність, безрадісну приреченість. І так весь альбом, адже запис постійно тримає рівний темп, тут немає якогось наростання, розвитку, апогею чи розв’язки. Це наче безкінечна медитація, яка вас поступово поглинає, і в цьому стані, з відчуттям заглиблення у невідоме ви і залишаєтесь.

"Morkeraed" — фіксований проміжок апокаліптичного закінчення всього, який обертається у безкінечному і безрадісному закільцьованому повторі, не маючи ні чіткого початку, ні якого-небудь завершення. Сильний альбом для тих, хто готовий зважитись тимчасово змінити реальність і атмосферу навколо себе на щось темне і лякаюче. Більше скажу, після прослуховування цього спліта навіть тиша вже не сприймається так, як раніше.

Зазвичай музичний реліз, який сподобався слухачеві, лишає по собі приємні враження і викликає бажання слухати його ще і ще, поки не набридне. Подібним чином поводить себе людський розум  із солодощами: ми готові їх вживати будь-де і за будь-яких обставин, оскільки організм на рефлекторному рівні підказує, що це потрібні йому калорії, тож отрутою або чимось поганим бути вони ніяк не можуть. А ось, наприклад, гірке люди переважно здатні сприймати у досить обмеженій кількості продуктів. Так само і "Morkeraed" має ту гіркоту в потрібній виваженій кількості. Так, щоб можна її прийняти та засвоїти, але не лишити по собі жодного неприємного чи незрозумілого післясмаку. Саме це робить альбом таким привабливим і манить знов і знов тонути у цьому звуковому ритуалі.

Згідно з будь-якою системою оцінювання ставлю найвищий бал.

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

Проекти у соцмережах:

https://dispersivelight1.bandcamp.com/album/ego-depths-dispersive-light-...
https://www.youtube.com/watch?v=EKcQVte6bPc&feature=share
https://www.facebook.com/egodepths
https://www.facebook.com/DispersiveLight

Neformat.com.ua ©

01. Resignation Of The Sky-goers Within Obliteration Of The Sacred Temple Of Kailāsaḥ
02. Sempiternal Wrath Of Walse Ngampa, Tempering Through The Five Flames Of Sorrow
03. Nine Stages Of Corpses (Meditation At The Charnel Ground)