BRAII — Moth, Not a Butterfly (2020)

На кінець 2020-го постпанк гурт BRAII перервав власну тишу й анонсував вихід другого ЕР "Moth, Not a Butterfly", що повертає гурт на початок його творчості.

Дійсно, коли вийшов ЕР "City of Nothing" (2018), за колективом було цікаво спостерігати аудиторії, що розуміла – це лише пролог, адже така близька до музичного світу натура Бризгалової навряд чи зупиниться на випуску одного неповноформатного альбому. Тому альбом "Lovely Dark Things" (2019) став втішанням й насолодою для поціновувачів нового київського проєкту, чого, на жаль, не можна сказати про останній реліз BRAII.

Історія створення релізу досить прозаїчна, її можна описати одним словом – "самоізоляція", адже музику й тексти Оксана Бризгалова створила сама, вдома. Для цього їй довелося навчитися користуватися програмою для створення й запису музики Ableton, а для урізноманітнення окремих композицій все-таки проводилися зустрічі з музикантами. Звуковим інженером альбому, як зазвичай, виступив Олексій Кривошеєв зі студії Istok. Мініальбом був представлений скромно – лише два дописи на сторінці гурту й декілька коментарів Оксани щодо нового релізу, які дублюються усіма ЗМІ, що присвятили увагу цій події. Здається, це логічно з огляду на ситуацію з пандемією, через яку BRAII не зможуть презентувати альбом наживо. Але є й інша причина не говорити про нього так само багато, як про попередні альбоми гурту, і це його посередність.

Єдиною рисою, що вирізняє цей реліз серед інших, є його формат, бо гурт випустив "Moth, Not a Butterfly" як відеоальбом. Режисером 20-хвилинного відеоальбому став Олександр Острогляд, який вже раніше співпрацював із BRAII. Його роль залишається під знаком питання, адже відеоальбом не має сюжету. Взагалі, багато творчих людей взяли участь у розробці цього матеріалу, який Оксана радить не розривати на частини, аби отримати увесь спектр почуттів, візуалізувати свої емоції за допомогою відео. Насправді, як відео-віжуалайзер (visualizer), ця робота має право на існування, але назвати це відеоальбомом дуже складно. Тому що така робота має бути у згоді із собою, має говорити те, чого не говорить музика. В цьому випадку єдиний зв’язок між візуальною частиною цього релізу та його музичною складовою полягає, як і зазвичай, в естетиці, в похмурості, одній й тій самій, вже вкотре. І знову ж таки, це досягається завдяки артдиректору, яким став Кирило Єлисєєв, і частково за допомоги директора фотографії – Іллі Міхайлюса. Оскільки весь реліз тримається на загальній атмосфері, можна зрозуміти, що зі стадії гарної картинки він не дійшов до стадії кінцевої своєї форми, до стадії імаго.

Щодо концепту – розмиті формулювання Бризгалової відповідають результатам:

"Moth, Not a Butterfly" — це небажання сяяти, майоріти, говорити і показувати, робити вигляд, що цікаво, якщо давно вже ні, прикидатися, що хочеться, хоча ні, і навіть не хотілося. Це коли занадто довго і нема чого пояснювати. В цьому альбомі не знайти історій моїх любовних пригод, тут немає феміністичних настроїв або протесту. Це думки і мелодії ночі. Темні, світлі, сумні, п’яні, глибокі чи поверхневі. Вони прокидаються, коли місто засинає", — Оксана Бризгалова, BRAII.

Думки, які прокидаються у героїні відеоальбому, є неоформленими, далекими від буквальності настільки, що не варті подальших пошуків – вони лише форма без опори, пуста оболонка. Названі в текстах образи ніяк не взаємодіють з відеочастиною, окрім одного моменту, коли в пісні "Beast Among Seabirds" виринає фотографія з протестів, де радикально налаштований натовп тримає плакат із образливим для гомосексуалів написом, у якому фігурує слово "beasts". Альбом спробував унаочнити те, що у фокусі героїні релізу, але за кадром залишилося розкриття купи тем, обраних в рандомному порядку, залишених у сирому вигляді на півдорозі.

Музично BRAII зіграли менш вдалу версію свого першого ЕР. Сучасний постпанк став ще сучаснішим, синтетичним. Але композицією, що інтригує своїм гітарним малюнком в старому стилі гурту є "Wake Me up in the Next Life", окрім того, це єдина пісня, де Оксана дає більш-менш почути свій голос. Нехай мотив повторюваний та не надто винахідливий, "Wake Me up in the Next Life" поступово обростає новими ефектами, доповненнями з боку гітарних вставок поверх одноманіття, і це робить пісню готично-привабливою. На жаль, інші 5 композицій обов’язково щось нагадують і більше годяться бути фоновою музикою, аніж звучати окремо й характеризувати конкретну творчість конкретного колективу.

Немає нічого похвального у тому, аби випустити альбом за 2 тижні карантину, якщо він нічого не означає для творчості гурту загалом, нікуди її не просуває. Тому назва якнайкраще характеризує цей реліз. Аби із лялечки з’явився метелик, мабуть, варто було довше залишатися в коконі, до якого усіх однаково загнали реалії. Мета використати час продуктивно гарна сама по собі, але тут бракує годин праці й роздумів для народження чогось, що б дійсно випурхнуло.

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

BRAII — київський постпанк/ інді-рок гурт, що виник у 2017 році. Заснувала колектив Оксана Бризгалова, яка є його вокалісткою. На рахунку команди дебютний EP "City of Nothing" (2018), що вийшов на вінілі, альбом "Lovely Dark Things" (2019) та чимало гарних відеоробіт. Окрім того, команда відіграла уже кілька європейських турів.

BRAII у соцмережах:

https://www.facebook.com/BraiiBand/
https://www.instagram.com/braii_band
https://soundcloud.com/braiiband
https://www.youtube.com/channel/UCvhMXOMu8cyU3cK5sFRoYMA
https://braiiband.com/home