Ліза Жарікова запрошує у "Клуб анонімних привидів"

Українська поетка, піаністка та авторка пісень днями презентували свій дебютний мініальбом "Клуб анонімних привидів".

Ліза Жарікова встигла записати кілька пісень безпосередньо перед повномасштабним вторгненням, але з перших днів великої війни перебуває у лавах сил ТРО як бойова медикиня, тож плани на повноформатний альбом довелося скоригувати. 

"На 2022-й рік у мене було два бажання: хоч би не трапилося, те, що потім таки трапилося — велика війна, і, власне, записати альбом. Для нього відібрала 12 авторських пісень: цим хотіла підвести риску під форматом singer-songwriter, планувала далі опановувати аранжування, електронну музику або ж шукати музикантів для створення власного гурту. Маючи вже, що показати. Але встигла записати лише три пісні із запланованих.Четверту, "Я нікуди не йду", взяла із записів попередніх років.

За задумкою — хотіла переспівати і її ще раз, бо в процесі виконання на концертах вже встигла додати туди "фішечок". Але 24 лютого перекреслило ці та інші творчі плани. Я була записана до територіальної оборони десь із січня, якраз проходила лікарів та збирала довідки, оновлювала знання з тактичної медицини, відвідуючи курси. А з 25 лютого я служу у лавах Збройних сил України на посаді бойового медика, і ця історія вже зовсім не про музику", — розповіла Ліза у коментарі Неформату.

Реліз також доступний на інших стримінгових сервісах

Більшу частину мініальбому Ліза записала на київській студії SoundPlant, а зведенням, повністю дистанційним, займався її друг та музикант Євген Коляда.

"Щоб послухати проміжні варіанти, іноді доводилося вилазити на дерево, аби піймати інтернет. Ми на той час були в тилах, але дуже далеко від цивілізації, це було безпечно, навіть трохи кумедно. Але цікавий досвід — не студійні монітори, а звичайні навушники або колонки різної якості, зима, я сиджу на дереві і намагаюся завантажити пісню після чергування. Хлопці сміються. Я не сильно розповідаю на кожному кроці про те, що музикантка й поетка, тому всіх дивує моя поведінка.

Було дивно відчувати певну безпорадність: хочеться щось переробити — а вже не можу цього зробити. Була думка, що краще не випускати мініальбом за таких умов, почекати кращих часів, ще попрацювати над виконанням. Але потім змінила її, як співають в популярній пісні: "Завтра може не настати", — додає виконавиця. 

Ліза замислила альбом як мінімалістичний та тісно пов'язаний з її поезією: 

"Концепція цього альбому — мінімалізм, текстоцентричність, зосередженість на сенсах і мікросенсах, які може нести музика, вплетена в поезію або ж навпаки. Жодних готових відповідей і повчань, образність і символізм, які про мене, але водночас і про багатьох з нас. Процес віднайдення себе і свого голосу у світі".

Пісні музиканта пише давно, тож цей реліз мав стати певним підсумком її творчої діяльності та водночас сходинкою до наступного етапу.

"Дуже хотілося розвиватися, вчитися, нарешті злетіли якісь попередні сумніви та комплекси на кшталт: чи потрібно воно взагалі комусь? Попри меланхолійність, яку мені часто закидають, думала, що комусь буде затишно поряд з моїми піснями. Друзі й слухачі з концертів кажуть, що вони би пасували до аніме й фентезі чи чогось в такому роді. Я не проти, аніме дуже люблю", — пояснює Ліза. 

На Youtube-каналі виконавиці можна знайти більше її пісень

Однак, як ми вже писали вище, плани музикантки цілком змінилися, адже зараз вона — насамперед військова. 

"Війна для мене як бойової одиниці почалася в лютому 2022 року, але як для громадянки задовго до цього. Я активно брала участь в подіях Майдану, потім була громадською активісткою, допомагала волонтерам, читала, дивилася про війну, не випадала з контексту. Думала, що я буду робити, якщо почнеться інша фаза нашого одвічного спротиву росіянам. І, в принципі, знала своє рішення, воно не було спонтанне, хоча навряд мене можна назвати людиною, яка "народжена для війни". Швидше спочатку була антонімом до такого поняття.

Колись давно, навчаючись в Сєвєродонецькому музичному училищі, у 2004 році я бачила зародок цієї війни: якісь невідомі мені здорові дядьки біля Льодового палацу кричали: "Танки на Київ! Стєрєть помаранчєвую чуму!". Мені тоді було дуже страшно, хоча я була маленькою дівчинкою, схибленою на класичній музиці, а не патріоткою. Але щиро не розуміла, як вони наважуються таку прикольну країну рвати на частини. Мені ж навесні в Київ на конкурс їхати!

Тепер я бойова одиниця ЗСУ. Це зовсім інше життя. Коли творчість вже не на першому місці. За ці півтора року стала іншою людиною з іншою професією, але про музику не забуваю. Коли нас виводять в тили, у медпункті з'являється синтезатор. Не всі побратими знають, що пісні, які я співаю, мої. Але їм переважно подобається", — зазначає Ліза. 

Наразі музикантка не має змоги планувати ту чи іншу творчу діяльність, але сподівається колись до неї повернутися:

"Людині з війська важко говорити про плани. Я не можу навіть підтвердити творчий вечір чи участь в концерті заздалегідь. Навіть зараз, коли перебуваю в госпіталі після поранення на фронті, маю мінімум свободи. Військовий ніколи не знає, куди далі направлять, переведуть і т.д.

Поки що з нового опановую якісь компактні інструменти — укулеле, калімба, які можна взяти з собою на більш-менш спокійне чергування чи навчальне відрядження. Тож стеля моїх амбітних планів — вижити, максимально вкластися в перемогу, а там далі час покаже. Якщо все буде добре зі здоров'ям, то не відмовляюся від попередньо запланованого — навчання, розвиток, нові техніки, вміння, творчі експерименти".

Ліза Жарікова — поетка, піаністка та авторка-виконавиця, також грала на клавішах у гурті Pororoka. Пісні пише все життя, лише до 2011 року робила це російською мовою. Потім перейшла на українську й поступово відмовлялася від усього російського в житті й творчості. У період написання й запису цих пісень Ліза найбільше слухала Agnes Obel, Aurora, Hania Rani, Aziza Mustafa Zadeh, Avishai Cohen, Один в каное, Vivienne Mort, проєкти Каданова, гурт Обійми дощу тощо.

З нових виконавців її надихають Христина Халімонова та гурт Зоряне місто — "це цікаві проєкти, які не про бажання сподобатися всім, влитися в мейнстрім".

Ліза Жарікова у мережі:

https://www.facebook.com/liza.zharikova.art
https://www.youtube.com/@liza.zharikova

Фото надані музиканткою