Neformat Family: Soom
Зазвичай матеріали Neformat Family виходять у сухому, довідковому вигляді, де є суворі факти, дані, хронологія. Енциклопедія для ностальгії, архів українського андеграунду. Але не з гуртом Soom.
Фронтмен колективу Кова, він же Олекса Блідий, люб’язно погодився прокоментувати біографію Soom. Його репліки переросли в єдиний цільний монолог, який взагалі не варто переривати. Далі мова тільки від першого обличчя. А це вже точно найправдивіша історія.
"Одного разу моя дівчина, з якою ми мали одружитись, не відпустила мене на концерт A Place to Bury Strangers в Київ. Я зрозумів, що моя злість перевищує всі межі й так я почав збирати людей після розпаду Fumantia Mauris. Був такий поганий-поганий стоунер.
На його уламках я почав збирати людей. Це були Ваня Erea, драмер, який потім грав у Mud Trip, та Дмитрослав Молодий. Останній увесь грозився поїхати спочатку на Майдан, а потім в АТО.
Отже, все почалося в середині 2013 року. Я працював у Цепчику (Yellow Zeppelin Pub у Харкові — ред.) і в мене почалися серйозні проблеми з речовинами. Я почав їхати дахом. Усе накопичувалося та зростало у внутрішній прогресії. Сум був основною реакцією. Я не люблю слово "емоції", бо з точки зору нейробіології - це просто реакція ЦНС на подразник. З’явився депресивний стан. Сум, як реакція на нього, реакція на події в суспільстві, на працю, на дії в собі та навколо. Потім одразу соціальне дно. Але треба сказати, що попри це, я з тих людей, які люблять увагу від сторонніх.
За джемом із Ванею виник перший тречок на 30bpm, він мав кілька варіантів. Усе робилося під різними речовинами. 21 грудня 2013 року був готовий матеріал на перший three-way split Pressor, Diazepam, Soom.
Це була перша поява у Всесвіті під назвою Soom. Така назва повністю виражала загальний стан усіх трьох. Молодий після цього запису зник. Потім з’явився мій вічний колега Сашко Томра, з яким із 2010 року ми просували оцю всю стоунер та експериментал культуру в Харкові. Разом ми зробили матеріал для спліта з ИЛ.
Страшний, бо в мене тоді почалися перші панічні атаки, галюцинації без нічого та флешбеки. Чувак з ИЛ нагнав туди нойзу, щоби добити в кінець. З моїх сольних робіт — ця поки що найкраща. Вона відтворює стан 2014 року та мої відчуття.
Уперше ми виступали 8 чи 9 травня 2014 року в Харкові. Через тиждень ми поїхали в Черкаси. Пограли перед десятьма людьми. Мікротур робив гурт Celophys. Далі — Київ, де ми познайомилися з хіпстерами Shiva The Destructor. Там же про нас дізналися Robustfellow Prods.
У нас було багато басистів. Усі важливі, навіть ті, що раз грали на концерті. Ваня Erea під час першого складу Soom знайшов Ігоря Piton’а, власника колись могутньої студії Iron Still. З ним ми нічого не записали. Але зіграли найдовший концерт на півтори години, де виконували "Чорна зима, червоне небо". Була гостра фаза АТО, масивні бойові дії. Я не вважаю написання цього треку героїчним вчинком. Але я відчував Zeitgeist — дух часу, та намагався його передати для інших. Після цього треку в столиці РФ нам скандували "Слава Україні" та зігували під сценою.
У 2014-му, як би це дивно не звучало, ми відіграли концерти в Москві та Пітері. Було ще кілька поїздок у Москву. Зараз я розумію, що це був зашквар. Але тоді в нас була місія проповідувати українське слово, українську музику. Нас покликали ті чуваки, що нас видавали — addicted label — Антон Китаєв, Олег Диня та Ваня Брєдолов. Тоді ще не було зашквару кататися в Москву. Це були перші два концерти, а я вже був максимально не в собі. На басу з нами тоді грав Женя Рогуля.
Нам тоді не встигли заплатити й довелося на останні 200 грн купувати якусь їжу та тусити на холоді увесь день. Досі дякую чувакам звідти, що з нами його провели. Опісля ми зрозуміли, що без жодної передплати грати не будемо. Хай це буде якесь буржуйство, але мистецтво повинно оплачуватись. І дуже важливо — попередній проїзд. Панк-рок — це весело, але слухати, а не коли в нього потрапляєш. У нас була тоді не дуже хороша програма, але вже був трек "Камінь".
Я його вигадав після подорожі вулицею Чоботарською біля Центрального ринку, нагнаний і не тільки. Вона була нереставрована й там була бруківка. Я йшов, і в мене в голові просто лунала неймовірна музика, яку я хотів запам'ятати. І я просто почав бігти додому. А там згадав тільки три ноти, які й лягли в основу "Каменя" і які всі знають. Далі від тягарів життя — важко від усього — народився текст. Власне, так усі тексти народжувались.
Взагалі, концепцію "Каменя" вигадав Паша Антонов, у якого зараз є гурт Stubborn Swamp. Він тоді не мав гурту, але дуже хотів і розповідав, що хоче написати трек, як він іде пустелею й бац — риганув на камінь. Я нагнаний дуже з цього проволав і вирішив — най буде. Взагалі, "Камінь" мав бути бонус-треком. Бо вибивався із загальної теми "Ночі на полонині". Зрештою, він став найбільшим хітом та нашою візитівкою.
"Ніч на полонині" ми записали у квітні 2014-го. Його ми робили здебільшого удвох із Томрою під впливом Electric Wizard "Come My Fanatics…". Його зводив Ваня й вийти він мав у грудні того ж року. На той час я вже хотів зав’язати з гуртом, усіх із нього виключив. Особисто я нікого не ображав, але хтось сприйняв це на свій рахунок. Ваня самостійно виклав альбом у мережу на початку вересня 2014-го. Мали з’явитися претензії від того ж Залежного Лейблу Без Назви І Лого а.к.а [addicted label], що нас підписав.
Спочатку я не хотів додавати етнічних інструментів та саунду до Soom. Але такий чувак, як Костя Смірнов, сказав, що воно буде продаватись. Я намагався зрозуміти, що коїться. Спочатку мене зачепила оця вся гуцульська тема, а потім я відкрив для себе слобожанське та взагалі культуру України. Не тільки з мультиків про козаків і "Жив був пес". І це не тільки "Ой там на горі", це значно більший пласт. Але я сильно вхопився й паразитував українським та інсайдерськими мемами. Це було безсовісно.
Потім у мене почався період передач із Рен-ТВ та СТБ — такий собі асортимент для капелюхів із фольги. "Влада приховує" — ту-ду-дум. Це був спосіб для натхнення — рептилоїди, слов’яноарії викопали Чорне море, протоукри, оце все.
Важливим для нас був "М’ясо фест" влітку того ж року, що відбувався біля П’ятихаток (Харківська обл. — ред.). Після цієї події розвалився перший склад гурту Soom. "Ніч на полонині" мав бути посмертним, але нас помітив Коля Amorth, який грав тоді в гурті Заводь на тому ж самому фесті. Коли він дізнався, що Сум усе, сказав: "Що за хуйня? Будєм лабать!".
Доволі швидко знайшовся басист. Ми обросли дивними тусовками, дівчатами, нагонкою, коньяком та джемами. Називалося це все Лас-Леніна, до падіння Леніна в Ха, наших головах та перейменування проспекту його імені на проспект Науки.
Й от з’явився "Жах і Огида". Нарешті нас почали помічати сторонні люди. Це були дуже приємні моменти. У мене був тяжкий розрив із дівчиною, з якою я мав одружитися й уся ця атмосфера тоді дуже допомогла. Завдяки Коляну з’явився наш нагно-сленг — джєбарс, нагонка, кєцик. Слово "нагно" ми вигадали втрьох, коли якось грали — я, Колян та Рогуля — під нагонкою. Останнього ми брали пограти на концерти в Рашці.
Потім до нас на бас навесні 2015 року приходить грати Русік — створюється найбільш хіпстерський склад Soom. "Жах і Огида" став переосмисленням 2014 року. Я тоді захищав диплом з історії на тему "Хантер С. Томпсон, його діяльність з 1959 до 1972 року і його вплив на становлення американської контркультури".
Ми відіграли на Electric Meadow, і це був один із найуспішніших наших виступів. Були передостанніми в перший день. Це був приємний опен-ейр, на якому ми вперше презентували "Лісову пісню". Нас уперше зняли Kirai Gigs і цей трек став другою візитівкою гурту.
26 вересня відбувся, на мою думку, наш найкращий концерт — Жах і Огида в дії. Переповнений Zeppelin Pub. Я не впевнений, що ці люди знали, на що вони прийшли, але я бачив натовп, такий, якого я не бачив, мабуть, з часів, коли потрапив раптово на концерт Собак у Космосі ще без Жадана. Після нашого виступу в Цепчику почали робити метал. Приєдналося те ж саме Конструкторське бюро.
Найуспішнішим виступом був Гоголь Фест під патронатом Robustfest. Це був найкращий наш перформанс. Люди, які все це бачили та чули, кажуть, що гурт Сум так має звучати завжди. Саунд був неперевершений. На жаль, відео з нього не залишилось
Наприкінці 2015 року Колян вирішив, що більше не хоче грати в Сум. А ми мали грати тоді на Robust Fest на початку 2016 року в Харкові. А навесні в Києві. До складу гурту увійшов Марко Шарий із київських Shiva The Destructor. Особисто для мене — це мій гуру, який допоміг мені врятуватися від аб’юзу після складних стосунків, від самого себе та власної недбалості. Він відіграв із нами на Kharkiv Robust Mass та Robustefest у 2016 році.
Потім до нас приєднався Антон Міхєєв, який повернувся з АТО та відходив від отриманих там травм. Щось сталося, і ми почали спілкуватися з Томрою. Отже, склад зібрався знову. Почалися задатки "Джєбарсу". З’явилася композиція "Полтавський шлях".
Антон знову пішов в АТО після мого Дня народження 27 серпня. Із забуття повернувся Колян і виник золотий склад гурту, що коли-небудь був! Тим часом наступає 2017 рік. Ми проводимо його в студіях. Записуємо "Джєбарса", але він виходить через рік. Тоді я переосмислив своє життя. Але був період сейлінгу, пушінгу та продажу речовин — уже неприємно, але в мене були гроші. Це й вилилося в останній наш реліз.
"Джєбарс" вийшов 20 квітня 2018 року. Його презентацію ми робили в Києві — нас підтримували Stones From The Sky та BRAT. Ґіґ відбувся за тиждень 28 квітня 2018 року.
Томра знову покинув нас і з’явився Мітянчик, наш останній басист. Ще він грав на власноруч зроблених модульних синтах. Більше нічого не відбувається, тільки угари та перший власний тур гурту Сум. На початку вересня 2018 року ми поїхали в Київ, Житомир, Тернопіль, Одесу та Харків. Дали інтерв’ю Саші Пролетарському.
У нас почалася музика для музикантів. Віяння було від усіх трьох. Мітянчик узагалі подібну музику толком не слухав. А через зростаючий рівень кайфовщицтва та нового кола вживання речовин, я почав переживати за здоровий глузд нашого колективу, якщо таке явище як здоровий глузд взагалі можна застосувати до гурту Сум.
Ми відіграли багато концертів. З погляду планування живих виступів, це було ідеально. Ми мали поїхати з Chainsaw Jack у великий тур. Планували це на осінь 2019 року. Мала бути Польща, Чехія та декілька країн. Двіж розпланували нормальний. Але стався концерт 20 квітня 2019 року на рік виходу "Джєбарса". Це був останній концерт Сум у Києві. Після цього я зрозумів, що це перейшло в угар, і це логічно! Я зрозумів, що висловив усе, що я хотів висловити.
Як би це пафосно й тупо не звучало, "Джєбарс" був моєю лебединою піснею. Глобальних тенденцій після цього не хотілося. У рамах гурту я сказав усе, що хотів.
Гурт Сум — це спілкування з бідолахами. Увесь час його існування. Поки це найбільш вдалий мій проєкт."
На початку липня 2019-го Кова написав на офіційній сторінці гурту:
"3 липня, близько 15-ї за харківським часом, гурт Soom остаточно припинив своє існування, з неможливим реюніоном на Енцеладі через 420 років після Пробудження.
Причин тому багато. Одна з них — це те, що для мене це був конвертер для перетворення всього поганого, що міститься в моєму житті, у повільний кайф. Ця магія нині зникла, бо вперше за 25 років мого існування сталися глобальні зміни на краще. Я перестав вірити в те, що я роблю, усе нове, що створювалось, — вже не музика для того, шоб я хотів її слухати нагнаним, у ній немає нічого, що я б хотів слухати, що б чіпляло мене, усього того, що було в цій музиці для мене раніше".
Наразі колишні учасники Soom періоду ЕР "Жах і Огида" (2015) — Олекса Блїдий (гітара/вокал) та Руслан Лежнін (бас) — створили новий проєкт Пращур, у рамках якого вже презентували дебютний сингл.
Soom у соцмережах:
https://www.soom.bandcamp.com
https://www.facebook.com/soomdoom
https://www.youtube.com/channel/UCpNXXOqRpIYIUwTToqlY7lw
Раніше в рубриці: https://www.neformat.com.ua/neformat-family
Фото kirai gigs
