Neformat Family: Coala Pascal

Наступні герої нашої рубрики — київські експериментатори Coala Pascal, що були активні на зламі 2000-х та 2010-х і застали такі знакові для української музичної культури явища як клуб Хліб, тусовки на Оперці й не тільки. 

Coala Pascal один з гуртів, музика яких нагадує подорож в зорельоті; те, що відбувається складно описати; тому раджу відкинутись на спинку свого шкіряного сидіння і зробити добру затяжку непростої музики…

© Олеся Балко

Офіційною датою народження гурту Coala Pascal є 18 травня 2007 року. Тоді це була спроба поімпровізувати в напрямі построку, джазу та електроніки. На той момент в учасників гурту були свої гурти та проєкти, але вистачило кількох спільних репетицій, щоби зрозуміти важливість своєї роботи та створити колектив.

Склад був наступним:

• Андрій "Fog!" Блудов (Easymuffin Midnight Melodies Collective, Last Ambulance Train, Shepantsi Quartet) — гітара
• Максим "Mandriva" Савенко — бас
• Іван "Ivarin" Канівець (Hodd, Last Ambulance Train) — гітара, клавішні, електроніка
• Олександр Сірий (Easymuffin Midnight Melodies Collective, Stoned Jesus) — ударні
• Петро "Peterko" Троць (Shepantsi Quartet) — ударні

Уже, мабуть, традиційно, що про гурти тих часів багато інформації в інтернеті знайти неможливо, тому ми вирішили попросити учасників гурту трохи розказати про свою творчість і поділитися спогадами.

Виникнення гурту

Гітарист Андрій Блудов (далі Андрій): Десь на початку 2007 року Андрій, начитавшись крутих дядьків з інтернету, вирішує продати свій гітарний проц ефектів і перейти в іншу лігу — власників педалей ефектів. Після невдалих спроб Андрія позбутися пристрою в рідному Борисполі, оголошення знаходить дехто на ім’я Іван із Києва. Угоду укладено, транзакцію проведено, і, як заведено в наших краях, ця подія відсвятковується спільним обідом у дешевому закладі громадського харчування. Так за декілька розмов з’ясовується, що в Андрія є знайомий басист, а в Івана — барабанщик, і взагалі, Іван, окрім того, що грає на гітарі, є піаністом з освітою, ба більше, продюсує власну музику як one-man-band під псевдонімом hodd.

Так, знайомі завдяки Неформату, Максим та Андрій, які зустрілися лише один раз вживу на оперці, заручившись спільними музичними смаками, вирушають на першу репетицію з таємничими Іваном та Сашком. До речі, брак вокалу ніхто не помітив, а якщо й помітив, то все одно було вирішено одностайно, що вокал має бути або топ, або ніякий. На щастя, жоден з учасників топ вокалом похвалитися не міг.

Ударник Олександр Сірий: У 2000-му якомусь там році я вкотре вже активно перебував у пошуках гурту. Хотілося почати грати щось серйозне в технічному плані. У навушниках постійно прог крутився… Так збіглося, що в той же період зовсім випадково я через дружаню познайомився з Іваном. З ним ми розговорилися про музичку й що було би круто разом пограти. В Іваріна, як виявилося, було ще 2 кенти знайомі: Йож та Мандріва (Андрій Блудов та Максим Савенко). Власне, після коротких перемовин ми вже всі разом джемили у якихось гаражах на Лук’янівській. Джемчик зайшов. Після кількох таких сейшнів почали викристалізовуватися перші теми, але з перших композицій, мабуть, тільки "Зулейка" вижила, хоча можу й помилятись…

Лайв Зулейка

Басист Максим Савенко (далі Максим): Рік 2007. Місто-герой Київ. Долара тоді не було, а метро тільки виросло з 0,5 до 2 грн. Котирування в соціумі прямопропорційно залежало від кількості функцій у твоєму телефоні. Оперний, вписки у Файта (ред. Євген Файт — організатор концертів, зокрема Fight Fest), репетиційні бази, концерти та виїзди. Ця хвилююча історія про "чотирьох молодиків на підпидку™", окрилених парами дешевого коньяку та пива в пластику, що на всіх парусах злітали до недосяжних вершин київської построк сцени.

Перші репетиції та виступи

Максим: У певний момент у нас пішов процес і 2–4 годинних репетицій на вихідних було вже недостатньо, тому ви вирішили репетирувати ночами. Щоп'ятниці о 9 вечора після робіт-навчань ми збиралися на базах і творили там до опівночі. Зараз мені б це здалося екстремальним блюзнірством. Але молодий дух, прагнення сказати дещо й самореалізуватися брало гору.

Цікавий нюанс: щоби не вирубатися й бути бадьорими всю ніч, ми використовували вражаючу мікстуру: півторушка "коли", а в неї стік із міцною кавою. Через цю геніальну рецептуру я навіть зліг у лікарню на кілька тижнів. От нюхали б "шпиру" як сучасні люди, здоровіші би були, ха-ха!

Андрій: Перший виступ Коали грають на відомій у вузьких колах репбазі на Лівобережці, де хлопці знайомляться з іншими гуртами, юзерами Неформату та взагалі непогано проводять час. Зараз це наче зветься красивим словом "нетворкінг".

Після пари таких тестових виступів гуртом зацікавився Євген Fight, відомий орг, який, як багато хто тоді вважав, "єдиний возить щось цікаве"™. Так, свій перший повноцінний концерт Coala Pascal грають у київському Хлібі з москвичами Silence Kit. Далі йде ще більше концертів, виступи в Одесі та Києві, і нарешті перші плани щодо дебютного альбому.

Дебютний мініальбом

У 2009 році світ побачив дебютний реліз хлопців — EP "Lifting Cranes Have Already Heard That".

Максим: Ми знайшли базу на Видубичах, де було кілька кімнат, непогана акустика й обладнання, а найголовніше — вікна. Це не був забитий ковроліном підвал, а більш-менш пристойно зроблена кімната. З вікон на нас дивилися старі підйомні крани, ліниво підсвічені вуличними ліхтарями. Вони нагружали нас своєю нелегкою долею, а ми пригощали їх рясним ревером та ділеєм. У результаті цієї взаємодії ми й випустили перший EP під назвою "Lifting Cranes Have Already Heard That". Втім, яку ще музику можна робити на Видубичах?

Андрій: Так, у 2009-му виходить перший EP "Lifting Cranes Have Already Heard That". Дух мініальбому покликаний передати атмосферу промзони району Видубичі, де на той момент Коали мали репетиції (здебільшого нічні). Реліз складається з п’яти треків, довших за канонічні 3:20, через що, власне, і вдалося досягнути довжини LP. На цей час релізу нема на жодній сучасній музичній платформі, проте окремі його треки можна знайти на SoundCloud.

Перший і єдиний повноформатник

"Tiny drops, handshakes, vibes within and all those small things that make sense", що вийшов у 2011-му, став першим і, на жаль, єдиним повноформатним альбомом гурту.

Максим: До другого релізу, у нас змінився ударник, та й загальний вайб. Захотілося стати менш залізними, та і взагалі від рокової основи завжди відвертало. Додавалась електроніка, шукався звук. І він знайшовся на базі в хлопців з Quinsberry Shot. Там було як у кращих будинках моди Парижу — чисто, твідово й максимально пристойно. Таке місце, куди не хочеться заходити в брудних кедах. У ньому ми рухалися до нових звершень.

Новий матеріал давався нам важче. Мені здається, ми хотіли вкласти в нього більше, ніж могли на той момент. Нас це не зупиняло, ми хотіли зробити, як треба. На момент виходу альбому автор уже не був частиною цієї формації через різні причини. Але хлопці альбом випустили, презентували та вели якусь творчу діяльність.

Андрій: Десь приблизно в цей же часовий проміжок, що й вихід дебютника, гурт залишає ударник Олександр і його місце займає Петро, з яким Коали їздять два рази до Москви (де знову перетинаються на одній сцені з Silence Kit) та турять Західною Україною. З ним же записується та видається перша повнометражка "Tiny drops, handshakes, vibes within and all those small things that make sense", яка супроводжується парою любительських відео, та відіграється декілька концертів у Київських клубах. Один з останніх таких виступів відбувається в тому самому Хлібі, з якого все починалося, цього разу зі шведами Jeniferever.

Перехід у тріо та припинення діяльності

Після виходу LP "Tiny drops, handshakes, vibes within and all those small things that make sense" гурт став тріо і продовжив діяльність у вже дещо зміненому форматі, але побачити світ новим напрацюванням так і не судилося.

Андрій: Під час роботи над новим матеріалом, через суперечки щодо експериментів, Коал залишає вже Петро (ред. ударник). Хлопці вирішують, що це знак, і треба далі працювати втрьох, тим паче, що це звільняє від необхідності їздити на репбази. Так вони починають грати в Івана вдома, де панує атмосфера "теплої ламповості", гарячого чаю, пледів, мідіконтролерів та можливості грати й записувати, скільки заманеться. Цікаво, що матеріалу, напрацьованого за той час, вистачило б для повноцінного другого альбому, але цього, на жаль, так і не сталося.

Зміщення фокусу на власні сайд-проєкти, непорозуміння щодо нового звучання та багато інших факторів стали причиною того, що всі нові на той час треки так і залишилися сирими замальовками в дропбоксі. Усі, крім одного: "Terrified Lobster", який вважався претендентом на те, щоби бути title track’ом, був викладений Іваном на його акаунті в SoundCloud. На цьому існування Coala Pascal як активного гурту припиняється у 2012 році.

Максим: Коли пил осів, я, Ваня та Андрій зібралися знову, реформувавши склад, і вирішили повністю відмовитися від живих ударних. Зустрічалися ми у Вані вдома в затишній обстановці з пледів, крісел-качалок, домашніх капців, чаю і хрусту старих потенціометрів на підсилювачі; ми розмінювали години на обертони.

Цікаво, що в цьому форматі Коал у мене навіть не було музичного інструменту — не вимагалося. Це були теплі часи. У такому затишку ми зібрали матеріалу на повноцінний реліз. Але ривку не вистачило…

Мене часто питають, чому ж ми не продовжили? Що ж, на це вплинуло кілька факторів. По-перше, ми сказали майже все, що хотіли сказати в тому вигляді — ідеї то в нас були, але ресурсу на спільну роботу не вистачало. По-друге, ми втомились одне від одного — конфлікт був одним з основних інструментів створення матеріалу. Ну й особисте, звичайно.

Відео з репетиції 2011 року

За час існування гурт встиг розділити сцену з такими відомими колективами, як JENIFEREVER (SWE), Gifts from Enola (USA), HumanTetris (RU). USSSY (RU), провести Coala Family Evening, на якому грало 5 гуртів і лише в Slow Ride Home не було нікого з учасників Coala Pascal.

Fun facts від Андрія:

• Найперший трек "Collapsar" не увійшов до жодного альбому і навіть не зберігся у вигляді записів із репетицій, хоча гурт продовжував його грати вживу майже до кінця свого існування
• Пару концертів на басу відіграв Вадим "Барік", відомий за участю в інших проєктах учасників Коал — Easymuffin Midnight Melodies Collective та Shepantsi Quartet
• Англійською правильно буде Koala, а не Coala, але чомусь усі погодилися, що через С виглядає крутіше
• В Андрія та Івана був свій міні сайд-проєкт на одну репетицію (інші тоді просто не прийшли), який навіть має один виступ, та один трек на SoundCloud. 
• На момент започаткування ми були молоді та харчувалися, як заманеться, тому після репетицій часто перебивалися пивком із популярними на той час дешевими випічками Fornetti. Усе ніяк не забуду запропоновану Максом назву для гурту Fornetti Based Lifeforms :)
• Упродовж останніх років хлопці все одно іноді збираються та грають у DJ-форматі або виключно на синтезаторах, але це вже інша історія.

Coala Pascal у мережі:

https://coalapascal.bandcamp.com/
https://forum.neformat.com.ua/rock/12060-coala-pascal.html
https://www.facebook.com/Coala-Pascal-227305844502

Раніше в рубриці: https://www.neformat.com.ua/neformat-family

На обкладинці фото Олі Мірошніченко, 2008 рік