Новини

Краматорський ambient проєкт представляє свій сьомий повноформатний альбом "Dry branches, flowers and gaping abyss".

"Реліз писався вдома, у відповідній атмосфері. Перший трек був створений ще у червні 2019 року за віршем, який я написав до картини своєї дівчини Аліші. Інші треки створювалися протягом осені-зими 2019 та 2020 років. Трек "Weightless of souls" я створив у присутності моєї дівчини, це надавало особливого натхнення. Інший матеріал робив наодинці", — розповів у коментарі нашому виданню творець проєкту Ілля Горлов.

Треки альбому "Dry branches, flowers and gaping abyss" Ілля створив за своїми віршам, зокрема "Weightless of souls" та "Gaping abyss of magical powers", тож і відповідь на питання, про що цей реліз, музикант радить шукати у його поезії. Її можна знайти, наприклад, тут.

"Концепція в тому, що треба залишатися у теперішньому моменті, відчувати енергію Всесвіту, інших людей і намагатися не потрапляти у виверти реальності. Відчуття та розуміння цього і надає натхнення на написання рядків та звуків", — додає Ілля.

Обкладинка релізу — це та сама картина Аліші, яку вона писала олійними фарбами, і яка надихнула творця проєкту спершу на написання вірша, а потім і створення заголовного треку.  

This Present Moment — це проєкт краматорського музиканта Іллі Горлова, який також є вокалістом groove metal гурту Lifer. Окрім того Ілля має stoner doom проєкт Slow Billow і dark ambient/drone проєкт And Remain There Forever, пише вірші. У This Present Moment уже є 7 альбомів і на цьому, за словами музиканта, рахунок не закінчиться.

"Початково, у 2017 році, це була просто музика до моїх віршів, під яку я монотонно читав рядки. З часом я задумався про те, щоб створену музику об'єднати у проєкті. Відбулося це у 2018-му. Однак, далеко не всі треки та, навіть, альбоми, пов'язані з віршами. Усвідомленість та відчуття теперішнього моменту є основою натхнення для цього проєкту. На музику вплинули психоделічні, ембієнт, дроун виконавці та гурти, як живі, так і електронні проєкти. Наприклад, з дитинства я вбирав музику Pink Floyd. Також на звучання мали вплив різні psychedelic rock, stoner doom виконавці ба кшталт Dead Meadow, Sleep", —  розповідає музикант. 

This Present Moment у мережі:

https://thispresentmoment.bandcamp.com/
https://www.facebook.com/IlyaGorelaw

- [ Neformat.com.ua ]

Рівненський проєкт представляє новий міні-альбом "La solitude". Реліз вийшов за підтримки тернопільського лейбла Pincet.

EP містить чотири пісні в стилістиці навколо колдвейву/пост-панку та ремікси від Kurs Valüt і Motoblok.

"La Solitude" (ред. самотність) — це те що об'єднує концепцію треків, не лише тих що увійшли сюди, до нового EP, а і всіх інших. Я — старий емо, тому і лірика відповідна. Як завжди, все про любов, посмішки, сльози. Це все досвід людства, описаний поетами та пережитий кожним", — розповів у коментарі нашому виданню творець проєкту Євген Ковальчук.

Матеріал для EP він писав самостійно протягом 2019 року, а з мастерингом йому допоміг лейбл Pincet, який і видав реліз у цифровій версії та на касетах (їх можна придбати на Бендкемпі лейблу чи від самого музиканта).

"Усю музику я пишу на грувбоксі без допомоги комп'ютера, от так зі своїм електрайбом я і граю на івентах. Лайв перфоменси виглядають набагато цікавіше, ніж просто виступи під фанеру. Важко охарактеризувати, що саме я граю, одним словом. Я прихильник холодної хвилі 80-х, агресивного ebm, солодкої хвилі данської андеграундної поп-музики, що і відчувається в тому, що я роблю", — додає музикант. 

Водночас Євген уже працює над наступним EP, два треки з якого можна почути на його Саундклауді. Однак, поки неясно, яку кінцеву форму матиме цей реліз. 

Обкладинка EP "La Solitude" — це фотографія Iva Gotch, подруги музиканта. 

Придбати та послухати альбом можна на різних стримінгових сервісах. До слова, це 14-ий реліз у дискографії лейблу Pincet загалом і третій, виданий на касеті. А почути Bedroom Talks наживо найближчим часом можна буде 13 березня у київському IVY Bar.

Bedroom Talks — рівненський проєкт, який розпочав діяльність у 2018 році. Проєкт виріс з любові львів'янина рівненського походження Євген Ковальчук (Jin Kei) до post punk/ebm/pop, а його творець колись був учасником гуртів Cold Comfort і Fleurs du Mal. Серед гуртів, які вплинули на його музику, Jin Kei відзначає Lebanon Hanover, Qual, Boy Harsher і Lust for Youth. У 2019 році за підтримки німецького лейбла Holy Hour records Bedroom Talks видав EP "Machines know no love" на семидюймових вінілах.

Bedroom Talks у соцмережах:

https://soundcloud.com/jin-kei
https://www.facebook.com/bedroomtalksband/

- [ Neformat.com.ua ]

Український метал-гурт матиме 2 виступи у Росії наприкінці листопада. 

Ексклюзивні шоу відбудуться 26 і 27 листопада у Москві та Санкт-Петербурзі. Про це гурт повідомив на офіційній сторінці. Повідомлення викликало бурхливу реакцію частини українських фанів Jinjer, переважно у соцмережі Фейсбук, які розчарувалися таким рішенням через те, що в Україні триває війна з Росією. Водночас в Інстаграмі під аналогічним анонсом чимало схвальних відгуків про те, що гурт поза політикою. 

Ми попросили коментар гурту стосовно цієї ситуації. Разом з тим нагадуємо, що Jinjer востаннє виступали у Росії в 2015 році. Тоді ж в інтерв'ю виданню Music.com.ua басист гурту Євген Абдюханов зазначав наступне: 

"Не їздимо зараз (ред. до Росії), тому що логістика не дозволяє. Росія на сході, а основне поле нашої діяльності — Європа, на заході відповідно. І нас кличуть, причому постійно.

Ідейні міркування? Хех, ми ж не до Путіна в Кремль концерт грати їдемо, як деякі наші попсарі. Я не розумію "вишеватних" вигуків "ні ногою в ерефію". Росія, як країна, земля і люди, — вельми приємне місце, ми говоримо з ними однією мовою, маємо спільне коріння та історію. Хоча як держава та імперія мені це місце не дуже симпатичне.

Знаєте, розповім вам такий секрет, коли ми виступали там взимку, то перетнули державний кордон незаконно, через ліс, бо нас просто не впустили, а ми все одно заїхали, відіграли, і знаєте, що нам фани говорили після виступу: "Ви не подумайте, ми тут не всі відморожені, ми знаємо що відбувається". Ось так. І зі сцени ми говоримо одне: "Привіт, ми Jinjer, з Донбасу, Україна". Можете пошукати в мережі, є відео.

Я вважаю, що по можливості наші альтернативні групи повинні і зобов'язані виступати там, щоб хоча б молодіжні субкультури мали віддушину ззовні, рецепт не бути зомбованими ящиком."

Jinjer — український метал-гурт, заснований у 2009 році в місті Горлівка, Донецької області. Останнім часом команда працює зі всесвітньовідомим лейблом Napalm Records

Jinjer у соцмережах:

https://www.facebook.com/JinjerOfficial
https://jinjer.bandcamp.com/
https://soundcloud.com/jinjermetal

- [ Neformat.com.ua ]

Львівський прог-рок гурт представляє свій перший міні-альбом "Germination".

"Ми зібрали докупи музичні впливи від провідних виконавців прогу, пост-року та джазу, й представили цю суміш у форматі 13-хвилинного твору, поділеного на 4 контрастні частини", — розповідають музиканти у прес-релізі.

У міні-альбомі "Germination" Amaryllis Diaphanum досліджують теми війни, параної та ескапізму.

"Перебуваючи в зоні збройного конфлікту, ліричний герой міні-альбому тікає від нього у власний маленький світ, запевняючи себе, що знаходиться у безпеці. Раптове бомбардування, один із найбільших жахів війни, руйнує це наївне уявлення. Цим ліричним героєм може бути кожен, адже всім знайоме відчуття страху перед війною. Це те, що сповна відобразилося на сучасному поколінні. Бо замикаючись у власній інформаційній бульбашці, ми не бажаємо приймати факт наявності війни, що триває й досі. Лише зіштовхуючись із реальними доказами наявності фронту, ми усвідомлюємо, якою ціною здобута наша власна безпека", — йдеться у прес-релізі. 

Львів'яни працювали над дебютним релізом протягом 2019 року. За цей час гурт пережив кілька змін складу, адже, за словами музикантів, важко знайти людей такого віку, котрі змогли б на належному рівні виконувати прогресивну музику (наразі найстаршому учаснику гурту 19 років). Запис, зведення і мастеринг було виконано Михайлом Кравцем на студії MuzProduction у Львові. Обкладинку до альбому створили друзі гурту Ярослава Прадід та Руслана Гаган.

Amaryllis Diaphanum – це львівський гурт, що був сформований у 2018 році трьома підлітками після закінчення школи. Зібравши докупи впливи від провідних виконавців прогу, джазу та пост-року, колектив представляє слухачеві своє бачення прогресивної музики.

Назва альбому — це поєднання квітки амариліс та латинського "diaphanum", що означає "прозорий". Вона була вигадана під пливом альбому Caligula's Horse "Bloom". Серед гуртів, які на них вплинули, музиканти воідзначають також Tool, King Crimson, Pink Floyd, Porcupine Tree, The Mars Volta, Leprous і Haken,

Учасники гурту: 

  • Макс Чухліб — вокал, гітара, клавішні
  • Майк Козак — бас
  • Орест Нагачівець — саксофон 
  • Тарас Солдан — гітара, клавішні
  • Дмитро Кудрявцев — ударні

Amaryllis Diaphanum у мережі: 

https://soundcloud.com/amaryllisdiaphanum
https://amaryllisdiaphanum.bandcamp.com/
https://www.facebook.com/amaryllisdiaphanum
https://www.instagram.com/amaryllisdiaphanum/

- [ Neformat.com.ua ]

Київський клуб MonteRay Live Stage припинить діяльність з 1 квітня. Про це йдеться на офіційній сторінці клубу.

Можливе закриття MonteRay Live Stage у мережі обговорювали ще наприкінці січня. Тоді арт-директор закладу Влад Ляшенко говорив, що, імовірно, клуб закриється на ремонт з травня, однак інформація не була остаточною. Зараз же стало відомо, що клуб закриється назавжди.

"Новий власник приміщення вже розпочав реконструкцію, і в нас залишився лише березень на останні концерти в культовому місці. Всі події, заплановані на квітень, буде перенесено на інші майданчики. Слідкуйте за анонсами на сторінках цих концертів та організаторів", - йдеться на офіційній сторінці клубу. 

До 1 квітня у MonteRay заплановані виступи Bondage Fairies, Misþyrming, Eyehategod, Вышел Покурить, Summer Of Haze тощо.

 

Клуб MonteRay Live Stage розпочав діяльність у 2015 році. Зал може вмістити до 600 відвідувачів концерту. За час діяльності у клубі пройшло чимало фестивалів, серед них Neformat Fest, Winter Mass, Hell Serpent Rising Over Kyiv, а також виступало багато знаних українських та закордонних виконавців, наприклад, White Ward, XIU XIU, 1914, Space Of Variations, The Rumjacks, Stoned Jesus, King Dude тощо. 

MonteRay Live Stage у соцмережах: 

http://monteray.kiev.ua/
https://www.facebook.com/MonteRayLiveStage/

- [ Neformat.com.ua ]

Відомий білоруський баяніст Єгор Забєлов нещодавно випустив дебютний сольний альбом "NITI" і планує презентувати його в Україні. 

Продюсером і звукорежисером альбому "NITI" виступив український музикант і продюсер, співзасновник гурту Океан Ельзи, Юрій Хусточка.

"На Юру Хусточку я вийшов за рекомендацією українського гурту ДахаБраха, у мене з ними зараз одне концертне агенство More Zvukov. Я послухав його роботи, зокрема альбом "Шлях". Було багато сумнівів, і ДахаБраха тут послужила певним індикатором моєї довіри до Юри, їх я знаю і люблю давно. А далі все стало дивним чином складатися і залишалося цьому процесу не заважати.

Вирішили писатися у Юри в Парижі. На час роботи у нас з Юрою виникла емоційна рівновага. Я трохи нервувався, а йому вдавалося згладжувати гострі краї. Робота проходила дуже інтенсивно, запис всього матеріалу зайняв 3 дні. Плюс 3 місяці на пост продакшн. Після закінчення студійної сесії у мене все ще не було впевненості у кінцевому результаті. Але коли я почув перші зведені фрагменти, зрозумів, що Юра дуже крутий і що це буде потужна, глибока та незвичайна акордеонова платівка. Далі були три місяці досить тонкої та копіткої роботи, потрібно було поєднати його розуміння і бачення з моїм авторським. Ну а результат у вас в навушниках", — розповів у коментарі нашому виданню Єгор Забєлов.

Для роботи над альбомом музикант вибрав вінтажний кнопковий акордеон з Німеччини, з яким злегка поекспериментував у пошуках потрібного звучання. У результаті вийшло сім інструментальних композицій — від "NITI I" до "NITI VII", шо переносять слухача у яскравий кінематографічний світ, створений музикантом. 

"Музика перероблялася під впливом книг афганського письменника Халеда Хоссейні, Ті думки та почуття, які виникли при читанні, сформували основу бачення, ідею і кульмінаційну точку мого музичного оповідання — це переживання і трагедія окремо взятої людини, яка ховається від наших очей за масштабом подій, що відбуваються навколо і за відстанню відокремлює нас один від одного", — йдеться у прес-релізі.

Що ж стосується специфіки самого інструменту, її Єгор пояснює наступним чином:

"Акордеон не треба робити популярним. Якщо я з ним вийду на вулицю, буде складно відбитися від уваги. Адже він діє на людей гіпнотично, а якщо у вас ще кучерики на голові. Це бомба. Але як переконати слухача спробувати переглянути свої погляди на цей інструмент? Тут знову ж кучерики працюють...

Якщо серйозно, то стереотип сприйняття акордеона слухачем, як інструменту святкового, застільного, народного великий, — це традиція. І багато професіоналів цим користуються. Або якщо ти знаходишся в ніші академічної музики чи джазу, там з акордеоном теж усе більш-менш зрозуміло. Але коли ти починаєш видавлювати з нього себе... Виходить, я знаходжу і заповнюю свою власну нішу, це не просто, але в теперішньому різноманітті повторів відкрити щось своє, оригінальне — це оцінять, поступово".

Послухати альбом "NITI" можна на усіх стримінгових сервісах. Окрім того музикант дуже позитивно оцінює попередні виступи в Україні, а саме у Довженко-Центрі в Києві й у Лютеранській церкві в Одесі, тому запланував кілька нових концертів в Україні: 

  • 2.04 Київ — Планетарій,
  • 3.04 Одеса — Великий зал готелю "Лондонська"
  • 4.04 Харків — клуб Pintagon

Єгор Забєлов отримав класичну музичну освіту — Могильовське музичне училище і Білоруська Державна Академія музики, що, втім, не завадило йому тяжіти до авангарду. До свого першого композиторського твору він включив цитати з The Prodigy — соната удостоїлася головної премії в рамках конкурсу, проведеного в училище. У портфоліо Єгора — участь в академічному проєкті Gurzuf і кабаре-бенді Серебряная свадьба, музика для німого кіно і театральних постановок Німеччини, Словенії, Польщі та Білорусі, численні колаборації та творчі проєкти. Він дає концерти по всій Європі та представляє Білорусь на міжнародних фестивалях — від німецького Fusion Festival до португальського Torres Vedras.

Єгор Забєлов у мережі: 

http://yegorzabelov.com/ru/bio
https://yegorzabelov.bandcamp.com/

- [ Neformat.com.ua ]

Львівський музикант днями випустив перший концептуальний альбом "The Traveler". Робота над ним велася ще з 2013 року.  

Ми розпитали Артема Бембу про те, чому робота над релізом тривала цілих 7 років та як можна втілити ще дитячі ідеї у дорослій творчості. 

— Як довго ви готували цей альбом та чому? 

"The Traveler", поруч з моїм наступним альбомом, який вийде влітку, — це платівка, над якою я працював рекордно довго, адже почав я її записувати ще у 2013 році. Традиційно працював над матеріалом у місті Львові та селі Міженець. Перша фаза роботи припала на 2013-2014 рік. У цей період я створив п’ять основних композицій (без "Коронації" та "Передчуття"). Першою я придумав та записав, як не дивно, першу пісню альбому "Час Прибуття". Трек "Передчуття" спочатку мав бути повноцінним довгим треком, однак більшість частинок "розійшлися" по інших піснях і навіть по інших гуртах і я його відклав у шухляду. 

Роботу над платівкою я відновив аж у 2016 році з написання текстів, оскільки я завжди спочатку створюю всю музику, а вже потім пишу тексти, так вже склалося. Я повністю замінив усі барабанні партії, використавши нові, якісніші семпли, а також вирішив застосувати синтетичний бас, який більш органічно вписувався у текстуру мелодій. Також у 2016-2017 році я записав пісню "Коронація". Існує ще 5-хвилинна її версія, з партіями синтезаторів та органно-синтезаторним соло всередині. Колись, можливо, я її оприлюдню.

На етапі зведення та мастерингу, який пройшов доволі легко, я додав у треклист коротенький інструментальний шматок "Передчуття", який дуже шкода стало залишати у шухляді.

— У Фейсбуці можна почитати детальну історію до кожного треку, але чи могли б ви коротко переповісти концепцію релізу?

— На планеті існує мігруючий архіпелаг Реа зі своєю власною державою Солонерією, на який дуже важко потрапити. Мешканці архіпелагу відзначаються унікальною довговічністю. Їхній середній вік становить, у середньому, 300 років. Наш головний герой – 140-річний виходець із цього архіпелагу, який вперше прибуває в Україну, знайомиться із сімома людьми та розказує їм сім різних історій, пов’язаних зі своїм світом. Головний герой безслідно зникає увечері того ж дня.

Одна розумна людина порадила мені завжди окрім самого альбому створювати якийсь контент пов’язаний із ним, якусь історію, легенду. Ідея мені дуже сподобалася. З іншого боку, я завжди марив концептуальним альбомом і вирішив, що ця платівка нарешті буде у мене такою. Самі тексти пісень не пов’язані між собою. Їх я написав уже, коли вся музика була готова, проте концепції ще не було. Цікавий нюанс — текст до "Коронації" я придумав, коли їхав у страшенно переповненій маршрутці. Уся концепція виросла із тексту першого треку, а точніше із фрази "Я із тих, хто живе по сто століть…". Так з’явилася історія про головного героя, який об’єднав собою усі треки. Залишилося придумати, звідки він походить, і тут в хід пішла моя велика любов до наукової фантастики, альтернативної історії та псевдо документалістики. Створювати увесь цей світ та біографію головного героя було дуже весело.

Назву "Солонерія" (держава на мігруючих островах) я ношу у голові з раннього дитинства, коли я дуже захоплювався різними атласами. Так, одного разу мені наснилася карта неіснуючої частини землі, на якій була позначена держава Солонерія. І тільки у 2019 році я нарешті наважився витягти її з голови та використати у цьому альбомі.

— Ви самі зробили обкладинку?

— Так, у більшості випадків обкладинки я теж роблю сам. Робота над цією була довгою, болісною і важкою. Десь до 2016 року тимчасовим варіантом було фото, яке я врешті решт використав для обкладинки альбому "Agalma". Пізніше я помітив, що кожну пісню можна зобразити певним символом, і почав думати в цьому напрямку. Я хотів зробити щось на зразок герба, намалював кілька схематичних зарисовок, однак нічого путнього з цього не вийшло. Коли з’явилася ідея мігруючого архіпелагу, я планував зобразити на обкладинці вигаданий шматок карти, на якому зображені острови. Щось подібне я бачив колись на обкладинці альбому "Mediterranean Tales" гурті Triumvirat, однак зробити таку обкладинку теж виявилося доволі складно.

Закінчивши зведення і мастеринг я опустив руки та зробив компромісну обкладинку, використавши одне своє старе фото. На ньому лисий чоловік, повернутий спиною до глядача, дивиться на карту світу, прикріплену на стіні. Так я надіявся хоч якось зберегти зв'язок з концепцією альбому. Осяяння прийшло, як це часто буває, в останній момент, коли я вже готував альбом до публікації. Я сформував історію, розбив її на окремі частини, зробив графік публікації цих частин і раптом згадав свою найпершу ідею з символами. Спочатку мені вдалося знайти відповідні символи до кожної пісні. Я оформив їх у стилі старої типографії, що теж зблизило ці малюнки з концепцією довговічності. А потім я подумав – а що якщо спробувати нарешті сформувати з цих зображень своєрідний герб, так, як я хотів спочатку? І мені вийшло! Попри складний шлях я отримав саме таку обкладинку, як і задумав – герб, складений із символів кожного треку на альбомі.

— Коли й чи варто чекати на презентацію альбому?

— Коли ти граєш у трьох гуртах, один з яких ще й гастролює Європою, а крім того ще й працюєш на звичайній роботі, дуже важко виділити час ще й на репетиції сольного матеріалу. Тому наразі Артем Бемба — це тільки студійний (читай, домашній) проєкт. Не відкидаю можливості майбутніх живих виступів, проте зараз у планах таких не маю. Хоча, якщо від когось надійде якась пропозиція обіцяю задуматися. 

Артем Бемба — львівський музикант, учасник гуртів Sealand Airlines та Sherpa The Tiger. У рамках сольної творчості минулого року випустив три повноформатні альбоми: "Hаrvest", "Games On A Tree" та "Agalma"

Почитати рецензію на Артем Бемба — Harvest (2019) можна за цим посиланням.

Артем Бемба у соцмережах:

https://artembemba.bandcamp.com/album/agalma
https://www.facebook.com/artembembamusic/

- [ Neformat.com.ua ]

Хмельницький скрімо-гурт презентував третій міні-альбом під назвою "Mor".

Музиканти записали реліз за півтора місяця, але матеріал для нього готували ще з середини минулого року.

"Вперше в історії гурту всі інструменти окрім вокалу та скрипки, писалися виключно вдома, це для нас трохи було експериментом. Валік (вокаліст) та Антон (скрипаль) записувались на хмельницькій Hardwave Studiо у Макса та Петра, котрим ми, як і щоразу, безмежно вдячні за комфортні умови та, найголовніше, якісний звук релізів, яким ми завжди задоволені", — розповів у коментарі нашому виданню гітарист René Maheu Олександр Рожковський.

Зводив міні-альбом "Mor" Макс Арієць (Hardwave Studiо), який працював і над попередніми релізами колективу.

"Особливості були тільки у порівнянні з колишніми роботами René Maheu. Якщо раніше були скрипки та клавіші з бібліотек, а гітари писалися напряму в студії, то цього разу — ні. Справжня скрипка звучала відмінно. Результатом я задоволений. Крутий альбом, брудний нахабний звук, все вийшло, як треба", — коментує співпрацю з гуртом Максим. 

Для обкладинки хмельниччани обробили палітурку збірки фантастики та жахів американського письменника Августа Дерлета "Something Near". Музиканти зазначають, що в контекст збірки не пірнали, але їм дуже підійшло саме зображення. 

"З початку існування гурту ми подорослішали і наш світогляд теж. Існування та діяльність людства жбурляє в нас гострими важливими речами, які ставлять під питання цілісність людських взаємовідносин та нашого ставлення до планети, на якій ми живемо. Реальність існування в гармонії з нею та саме між нами, без егоїзму, жорстокості, ненависті, що надалі може призвести до страшніших наслідків, які вже траплялись.

Наприклад, лірика першого треку "Carnivores" торкається загальної теми того, що люди все більше втрачають своє людське обличчя: "These hidden in smog faces, distorted with nothing but hatred savage instincts of those whom we used to call animals, even though they often deserve to be called "humans". А в пісні "The Sky Can No Longer Be Seen" ми згадуємо про жахливі масові винищення: стовпи чорного диму, які виринали з труб крематоріїв закриваючи небо на територіях таборів смерті, геноциди та голодомори. А головне — про надію людей на те, що ми більше ніколи не допустимо таких помилок: "Never, no way, think it over before it's too late. We won't let them bring everything to collapse. The sky can no longer be seen. Never again.", — розповідає про концепцію релізу Олександр Рожковський.

Що ж стосується назви міні-альбому, то у неї є подвійне значення.

"Ми використовуємо слово "Mor", говорячи про два поняття, які переплітаються в один сенс нашого альбому. У скандинавських мовах це слово означає "матір", нею ми називаємо нашу материнську планету, а зображення жінки на обкладинці є її образом, який закручується у спіраль з нескінченною кількістю скелетів. У слов'янських же мовах це слово означає епідемію, знищення, масову загибель", — додає музикант. 

EP доступний на касетах, які видав лейбл Surrogate Rec., та у цифровій версії. Презентація його відбудеться у кількох містах України. Зокрема на березень та квітень гурт запланував виступи у Львові, Одесі, Хмельницькому, Києві. Окрім того 12 квітня René Maheu можна буде почути на фестивалі Kharkiv Hardcore Fest.

Нагадаємо, EP "Mor" був у переліку 10 альбомів, на які ми чекаємо у 2020 році. 

René Maheu — хмельницький скрімо-гурт. Нинішня назва колективу є іменем французького професора філософії, близького друга Жан-Поля Сартра та Сімони де Бовуар. На рахунку René Maheu демо 2016 року та три міні-альбоми: "Hopelessness. Indifference. Death" (2017), "Fetters" (2018), "Mor" (2020).

René Maheu у мережі:

https://www.facebook.com/renetheband/
https://renemaheu.bandcamp.com
https://soundcloud.com/alex-cresh
https://www.instagram.com/renemaheu_official/

- [ Neformat.com.ua ]

25 квітня вже втретє видання rap.ua проводитиме фестиваль-премію, де визначатиме найкращих представників української реп-сцени. Цього разу, однак, івент відбудеться у київському HC Hall.

Окрім концертної програми на RAP.UA Awards 2020 пройде нагородження кращих виконавців минулого року у вже традиційних номінаціях: "Кращий кліп", "Кращий реліз", "Прорив року" тощо.

Головний хедлайнер церемонії — зірка британської грайм-сцени D Double E. Його виступ відбудеться в рамках проєкту Британської Ради Selector Live. Торік завдяки цьому проєкту порталу rap.ua уже вдалося познайомити Україну з британськими ґрайм-виконавцями Ghetts (RAP.UA Awards 2019) та Yizzy (RAP.UA Showcase).

Повний лайн-ап премії є наступним: D Double E, Недры, Паліндром, PVNCH, НКНКТ, XXV кадр, Dilla Dank, Tricky Nicki, Wavy Dem, Kaef і secret guest.

Нагадаємо імена минулорічних переможців RAP.UA Awards 2019:

  • Кращий реліз — Alyona Alyona "Пушка"
  • Кращий кліп — Youra "Praktika"
  • Кращий російськомовний проєкт — T-Fest
  • Кращий українськомовний проєкт — Alina Pash
  • Прорив року — Alyona Alyona
  • Кращий батл-МС — МЦ всех МЦ
  • Фреш — TELLY GRAVE
  • Кращий саунд-продюсер — FrozenGangBeatz 

 

Квитки на RAP.UA Awards 2020 уже можна придбати онлайн по 450 - 1000 гривень.

Детальніше про премію:

https://www.facebook.com/events/1086004888420598/

- [ Neformat.com.ua ]

Ювілейний фестиваль української irish punk та irish folk музики Irish Brotherhood Fest V відбудеться з 27 по 29 листопада у київському пабі Docker.

П'ятий Irish Brotherhood Fest мав відбутися ще у 2018 році та, навіть, був анонсований, але через певні труднощі його скасували та не проводили кілька років. 

Організатори фестивалю, а заразом і учасники київського гурту O’Hamsters, Антон Скворцов і Денис Жуковський розповіли, чому так сталося у минулому і які плани мають на цьогорічний івент. (Антон є засновником та організатором фестивалю, а Денис відповідає за сторінки фестивалю у соцмережах.)

— Чим була викликана кількарічна пауза у проведенні фестивалів? Що змінилося зараз і чому вирішили відновити активність?

— Дві головні причини: відсутність місця для проведення фестивалю та відсутність спонсорської чи будь-якої іншої фінансової підтримки. Наразі фестивалем активно зацікавився Docker Pub на Богатирській, завдяки чому вирішилися обидві проблеми — тож ми надзвичайно зраділи й одразу ж взялися за планування нового фестивалю. З моменту попереднього, четвертого Irish Brotherhood Fest минуло 2 з половиною роки — люди скучили, ми скучили, гурти скучили, тож всі зірки зійшлися.

— Чого чекати від ювілейного фестивалю? Яким він буде?

— Він буде масштабним: цілі три дні, кожного дня — декілька гуртів (точну кількість поки що розкрити не можемо). Ми вже анонсували перших учасників – тріо Ukiez (ред. наразі анонсовані також білоруси Всё_CRAZY)! На жаль, до завершення всіх переговорів з майбутніми учасниками ми не можемо натякнути на інші гурти, які відіграють на фестивалі, але зазначимо, що ювілейний Бразерхуд, на нашу думку, точно здивує багатьох ;) Але, окрім музичної програми, наш фестиваль завжди був місцем зустрічі всіх тих, хто обожнює ірландську музику та культуру. Тож це будуть вечори irish unity, алкоголю, мошпіту, співів, танців, обіймів і чудових спогадів!

— Розкажіть коротко про попередні фестивалі. Як вони проходили? 

— Ще у 2009 році Антон проводив у Києві так званий Irish Bastards’ Fest, дводенний фестиваль, на якому зіграли 6 гуртів з України та Росії. Це можна вважати своєрідною точкою відліку для Бразерхуду, однак офіційно фестиваль було засновано у 2011 році — саме тоді був проведений перший триденний Irish Brotherhood Fest у єдиному на той час у Києві справжньому ірландському концептуальному пабі Drunken Molly. На тому фестивалі був просто казковий лайн-ап: Mr. Irish Bastard (Німеччина), Paddy and the Rats (Угорщина), The Dreadnoughts (Канада), а також близько дюжини українських та російських гуртів. 

У 2014 році було проведено другий, дводенний Бразерхуд — у пабі Бочка на Подолі в Києві. На цей фестиваль відчутно вплинув початок російської агресії – заявлені хедлайнери Bastards on Parade (Іспанія), The Porters (Німеччина), Cheers! (Чехія), а також 7 російських гуртів й один луганський або відмовилися їхати до України, або вирішили, що не зможуть дістатися до Києва, однак, попри це, фестиваль усе ж відбувся. 

Третій, так само дводенний IBF пройшов у серпні 2015 року в легендарному ДК імені Лібкнехта в Одесі — саме тому ДК, що відомий як місце проведення не менш легендарного фестивалю Маяк (ред. один з найбільших українських хардкор-фестивалів). За сприяння і просто неоціненну допомогу в організації цього фестивалю ми маємо подякувати Вєні Толстопятко та його команді, які, попри величезну кількість проблем, що супроводжували проведення третього Бразерхуду, зробили все від них залежне, аби івент пройшов добре. Лайн-ап складався з 14 українських, 2 білоруських та 1 російського гурту.

Четвертий Irish Brotherhood Fest знову пройшов у Бочці на Подолі у 2017 році, його лайн-ап налічував 10 українських та 1 білоруський гурт. Після цього фестивалю різні організації або приміщення виходили на контакт, укладали попередні домовленості — але, на жаль, відмовлялися від них у процесі переговорів. Саме тому пауза після четвертого фестивалю вийшла такою довгою.

— Яка ідея фестивалю та хто є його типовими учасниками? 

— Ідея Бразерхуду, як ми вже говорили вище, закладена у його назві. Практично на всіх фестивалях у складі частково були одні й ті ж самі гурти: ірландська фолк- і фолк-панк сцена в Україні — досить вузьке та аж ніяк не мейнстрімне явище, тож ми всі цінуємо один одного, і, граючи в рамках Ірландського Братерства, постійно перетинаємося на концертах у різних містах України, бачимося поза ними та намагаємося всіляко підтримувати дружні стосунки. На концертах O’Hamsters ми також завжди намагаємося збирати якомога більше учасників айріш-сцени України та найближчого зарубіжжя. 

Серед гуртів, що входять до когорти Бразерхуду – Shamrocks (Київ), Alba Gu Brath (Дніпро), Все_Crazy (Мінськ), Tricky Tales (Київ), Kraken Dealz (Дніпро), Jolly’s (Одеса), Amach (Ялта) і ще десятки інших, перелічувати можна дуже довго. Крім того, на жаль, цілого ряду колективів, які грали на Бразерхудах, уже немає — луганчан Pint of Stout, калушан Kelush and the Bastards, чернігівців Respect for Paddy Murphy (тут також можна згадати ще більше імен). Є також ціла когорта фанів, які живуть цією сценою і знають усі ці гурти – і вони є нашими друзями, для яких Бразерхуд — це знакова і дуже дорога серцю подія. Тому ми сподіваємося цього року розширити коло тих, кому цікава ірландська культура й музика, тих, хто одразу плануватиме похід на Irish Brotherhood Fest, щойно побачить анонс наступного фестивалю, і тих, з ким завжди можна буде нажертися в кізяки й, обійнявшись, співати такі знайомі душевні пісні.

Irish Brotherhood Fest V проходитиме 27, 28 та 29 листопада у Docker Pub у Києві (Богатирська, 25). Слідкуйте за анонсами на офіційних сторінках фестивалю. 

Irish Brotherhood Fest у мережі:

https://www.facebook.com/irishbrotherhoodfest/
https://www.instagram.com/irish_brotherhood_fest/

- [ Neformat.com.ua ]