земля живих - війна (2017)

Часом так стається, що музичний запис є не просто альбомом, а несе з собою особисту історію, яка робить його артефактом часу і відбитком людських доль. І якщо певні автори намагаються зробити свої роботи по можливості нейтральними і розповідати загальні історії, то у випадку із землею живих це зовсім не так.

Хоча до проекту земля живих має відношення немало людей, всі пісні належать авторству Сергія Туровича і відображають тонкощі саме його світогляду. Перший, іще студентський, проект Сергія називався “Анексія” і був повністью андеграундним починанням, в якому якість і навіть сам факт запису музики був не таким важливим як процес самовираження. Джерелом натхнення для тої музики були, наскільки можна судити, Nirvana і класичний радянський панк, особливо Гражданская Оборона. Нині ця музика існує лише в легендах і пам`яті тих, хто бачив і чув її вживу.

Започаткований в 2011 році проект земля живих на своєму однойменному альбомі відображав більш самозаглиблений і делікатний погляд на життя. З інструментів залишилась лише акустична гітара Сергія і нойзова електрогітара Каді, іншого ветерана рівненської сцени. Альбом відзначився хорошим мелодизмом і сильною похмурою лірикою, в якій переважали поетичні образи і були помітні відсилання до християнської містики і творів Джорджа Орвела. На цьому записі рок-музики як такої не можна було почути, хоча її вплив був очевидним.

Через певний час у проекту вийшов міні-реліз “осінь... зима... весна.. ”, що відзначив зміну напрямку назад до електричного рок-формату з електрогітарою і ритм-секцією. Ліричні теми здебільшого не змінились, але емоційне забарвлення стало більш жорстким і експресивним.

Новий альбом війна не тільки продовжує повернення до гранжевих і панківських засобів вираження, але і демонструє концептуальний підхід. Більшість пісень і сама ідея альбому були сформовані ще до трагічних подій на Сході України. Втім, після реальних бойових дій, під час яких Сергій служив в армії як медик-доброволець, назва цього запису і його наповнення набули нового значення. Враження від цих подій знайшли відбиток уже не стільки в ліриці, скільки в загальному настрої альбому. До того ж, виручені від продажу дисків кошти автор планує витратити на купівлю реанімобілів для медичної волонтерської служби.

Сам запис, зроблений на ІНДЮК РЕКОРДС, вийшов лоу-файним і агресивним. Більшість пісень — електричні і слідують старій панківській естетиці. Одна з таких пісень — перероблена «Гангрена» з першого альбому, що стала іще більш різкою в новому звучанні. Акустичні пісні, що продовжують традицію перших засобів, мають тут більш ясне і прозоре звучання.

Лірика, що залишилася такою ж апокаліптичною і символічною, дещо змістилася від особистих катастроф до образів зовнішнього лиха. Так само помітні літературні відсилання Туровича до Орвела і біблійних тем.

Структурно альбом являє собою трансформацію від темряви до світла. Темряви більше. Під кінець загальний депресивний настрій розбавляють дві світлі сумні пісні, а остання навіть дивує оптимізмом. В акустичних піснях крім гітари можна почути також флейту і кларнет, що додає звучанню повноти і краси.

Створена Туровичем і його друзями-музикантами картина одночасно і лякає і заворожує. Любителям похмурої альтернативної української музики може припасти до вподоби як гранжева електрична частина, так і ніжна акустика, і в обох випадках — яскрава і образна україномовна лірика.

 Наступний альбом Сергій Турович обіцяє зробити іще більш жорстким, а поки що можна оцінити свіжу цю роботу з її брутальної або ніжної сторони — це уже на ваш смак.