Вампырь & Naubât — Wolfstanz split (2020)

Єгор послухав спліт Вампырь з Naubât та розмірковує не лише про почутий матеріал, але й про естетичну складову українського проєкту. 

Якщо вірити правилам СММ сьогоднішнього дня, для просування будь-якої творчості в ній має бути мемний потенціал. Своєрідний гачок, який здатен виділити реліз на фоні щоденного потоку музики. Комусь вдається це завдяки мелодіям або тексту, а хтось впізнаваності набуває через вдалу візуалізацію або влучні графічні рішення. 

У блек-металі посаду короля мемів незаперечно тримає вже багато часу Abbath, колишній учасник культових Immortal та творець однойменного проєкту. Але є ті, кому хоч крихта впізнаваності дісталася не через музичну складову, а через зовнішній вигляд або химерні образи у відео. Так, канадці Detsörgsekälf, американці Morbid Anal Fog, німці Nebelmacht та шведи Dark Edge, більшу частину своєї творчості побудували навколо стереотипів сцени та їхнього висміювання. Чехи Trollech відомі, швидше, завдяки відео "Ve stinu starych dubu", де вокаліст Asura G. Godwar Ray, засипаний осіннім листям, намагається страхітливо співати, але нічого, крім іспанського сорому це не викликає. У вищезгаданих Immortal є культове відео "Call Of The Wintermoon", яке опису не потребує — самі дивіться.

Наша бм-сцена нічого схожого і близько не мала та не робила ніколи, за всю її історію, хіба в масштабах надвузького кола, що за рамки репетиційних жартів не вийшло. Але у 2019 році у Києві з’явився проєкт Вампырь, який завдяки оформленню демо "Nightcurse" здобув певну популярність, що трансформувалася в декілька солд-аут перевидань (Knife Vision, Cold Sword Productions, Depressive Illusions Records) та спліт "Wolfstanz" з Naubât.

Окремо, я б хотів надати коментар автора про походження назви та концепцію проєкту:

"Оригінальна назва — вѫпырь, з використанням старокириличного великого юса ѫ, але пізніше я зрозумів, що це тільки ускладнює пошук музики та відмовився від цієї ідеї.

Я дуже надихаюся тематикою вампіризму. В моїй концепції справжній вампіризм далекий від романтичних образів того ж Стокера або міфічних казок про Влада Цепеша. Найближча інтерпретація вампіризму описана в книзі Вадима Деружинського "Книга вампірів". Там багато історичних зафіксованих фактів прояву вампіризму в Європі. Попри псевдонауковий вигляд роботи, добірку матеріалів та справ, — саме явище вампіризму стає від цього для мене ще більше таємничим".

Насправді мені анітрохи не хочеться ототожнювати успіхи проєкту виключно з його дійсно незабутнім оформленням, адже всередині спліта  на слухача чекає, як би дивно це не звучало — неприємна, мерзенна музика, що відштовхує. Але, як часто буває, чим творчість дивніша, тим вона цікавіша.

Матеріал зведений настільки жахливо, наскільки ви взагалі можете собі це уявити, думаючи про демозаписи. Ясна річ, що це зроблено навмисне та не є проявом аматорського підходу. Над усіма інструментами виведена гітара, яка скреготом заповнює весь простір, що поглинає будь-які акцентовані та виразні звуки ударних, його сильні долі та ревербовий вокал.

Позначаючи матеріал як raw black, слухача вводять в оману, бо чарівного саунду тої самої сирості тут не знайти. Це стовідсотковий нойз-блек, який добре було б слухати в тунелі, де суцільний, лавинний потік накриває відразу, й коли закінчиться — невідомо. З двох треків на "Wolfstanz", один із яких кавер на Seigneur Voland, у плані мелодійності, явно виграє останній. Тому що навіть для порівняння з першоджерелом, він ні в чому йому не поступається, хіба, якщо так можна сказати, "фірмовий" гул засновника проєкту Вампырь Антона Григоренка (Cemeteria, Morkrypta, Old Distant Weep) впізнається. В іншому — це продовження лінії, заданої на демо та на додатковому треку на перевиданні демо.

Щодо Naubât (проєкт учасника Мракобес). Його два треки, один із котрих кавер на опенінг альбом Darkthrone "Panzerfaust" трек "En vind av sorg", це приємне наслідування норвезького блеку першої половини 90-х. Звук зчитується тут набагато краще, мелодійність, наскільки це можливо в рамках канонічного жанру, не відштовхує, але і не завертає в бік пасажів та епосів. Зима, буревій, нескінченні сніги та ворожі ліси — вічне натхнення та нескінченна спроба "зробити як". Впевнена та непогана, але без власного впізнаваного почерку.

Епілог

Чи сподобається вам така музика? Ну, якщо raw для вас — позначення не просто чогось низькоякісного, то так. Але я бачу тут деяке обмеження в русі. Блек — досить аморфний жанр, він багаторазово приймав різні форми й зараз простіше сказати, з чим його не поєднували, аніж навпаки. Якщо дивитися з цього боку, хочеться, щоби ця невелика родзинка, фішка, тільки набувала ваги. Водночас однієї особливості ледве чутної мелодійності в нігілістичному потоці недостатньо. 

На два треки вас вистачить, на демо теж, хоча розрізняти композиції не вдасться, але от коли сам автор буде позиціювати свою творчість як студійний реліз, тоді відразу виникнуть питання.

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

Вампырь у мережі:

https://ukrainianvampyr.bandcamp.com/
https://www.instagram.com/angr_vampyr/
https://www.youtube.com/channel/UCwyHy-h3aajm0kvEQ0qWlOg