Filthy Rich Preacher – fLockK (2018)

Celophys, Ningen-girai, Owlcraft, Fuerte, Filthy Rich Preacher – цей список власних назв та – спойлер! – музичних проектів об’єднує не тільки те, що до їх створення причетний черкаський музикант Олександр Береговий, але й фактичний статус кожного з них: андеграунд андеграунду. І це попри те, що жанровий та концептуальний градієнт представленого списку змінюється від стоунер-думу про "канабіотичних" земноводних фанерозою й абстрактного сладжу до сирого блек-металу, в якому оспівується життя совових, та навіть олдскульного хіп-хопу. До того ж кожен з цих проектів у теперішньому 2018-му обзавівся, якщо не дебютним релізом, то вже черговим поповненням (окрім Celophys, але, сподіваюсь, ненадовго). Серед них виділяється найбільше новий міньйон Filthy Rich Preacher – "fLockK" ("оТараА"), що з’явився на світ 27 травня – якраз у День народження Олександра.

Варто почати з того, що Огидний Товстопузий Проповідник, якщо вже українською, або ОТП, щоб взагалі надалі не заморочуватись (при умові коректного перекладу), є щонайменше одним з небагатьох в Україні колективів, чию музику можна віднести до жанру індастріал-метал, а якщо вірити метал-архіви, то й взагалі єдиним. У 2018 році. У країні, де є Азовсталь, Запоріжсталь, ХТЗ і Кривбас. Тим не менш, т.з. жарти в сторону, а свій початок на теренах вітчизняного андеграунду ОТП бере понад два роки тому, коли 13 липня 2016 року вийшов дебютний лонгплей під назвою "Vol. I", після прослуховування якого можна було зробити два наступні висновки:

1. При його (та й наступних релізах) створенні Олександр, очевидно, орієнтувався на класику та піонерів жанру – культових Ministry на чолі з Елом Йоргансеном зразка переламного в історії важкого металу альбому "The Land of Rape and Honey" та пізніших, а також Godflesh періоду 1992-1999 років, Marilyn Manson та NIN. Саме тому "Vol. I" володіє усіма фірмовими атрибутами: агресивним і часто качовим гітарним рифажем та екстремальним вокалом, які внаслідок комп’ютерної обробки отримали більш спотворену, синтетичну відразливу форму; нескромним використанням драм-машини та аудіо-семплів для отримання максимально незатишної наелектризованої та механізованої атмосфери. З іншого боку, альбом виявився далеко не таким яскравим та виразним, чи навіть різноманітним, критично новим, як у вищезазначених гуртів, залишаючись доволі прямолінійним, нерозторопним, несміливим та метал-орієнтованим. В принципі, такий низький старт залишив надію на можливість розігнатись уже в майбутньому, що, власне, частково і спостерігалось надалі.

2. Згідно з канонами жанру з їх максимально політизованими та соціальними текстами ціллю Олександра стали священики та проповідники інших культів та обрядів, чиї вчинки не сильно збігаються з гуманістичними та блаженними текстами священних писань і скрижалей, які вони вішають на вуха, читають своїм прихожанам. В принципі, це зрозуміло вже і з назви самого гурту, якщо в слухача працює абстрактне і логічне мислення. З іншого боку, не можна й сказати, що в ліричній основі знаходиться антихристиянська чи антирелігійна риторика: критиці й осміюванню піддаються тільки корумповане духівництво та такі ж лицемірні віруючі.

Як і у більшості своїх творінь, у ОТП Олександр залишався єдиним музикантом, аж допоки в 2017 році до нього не приєднався з іншого черкаського вже неіснуючого треш-метал-гурту Rise or Die басист Ілля Брикля, що в цілому однозначно додало об’єму та ваги й так не сильно прісній музиці Filthy Rich Preacher. Спочатку у "Vol. 2" він записався для однієї композиції як гість, а як повноцінний член тепер вже дуету значиться на спліті з Gortaigh та вищезгаданому EP "fLockK", на який, до слова, і пишеться цей огляд.

Запропонований музикантами для ознайомлення міньйон починається несподівано бадьоро з дуже ефектного гітарного рифу структурно нескладної композиції "beaSt oF aPOcalypSe", непогано прописаних ритмічних доріжок драм-машини (особливо бас-барабана) та звично дивакуватих аудіо-семплів, серед яких чомусь особливо запам’ятовується специфічний сонний речитативний спіч. Трохи кострубатий настрій першого треку змінюється на більш рівний - навіть приречений - і атмосферний з потужним синтетичним покривалом у другому: відчувається сильний вплив Godflesh. А найбільшого контрасту у "fLockK" (та й у всій дискографії ОТП) досягнула третя по черзі пісня – "tHe ruST", повністю виконана без застосування електрогітари і з максимально синтетичним звуком, зробивши тим самим реверанс в сторону Skinny Puppy та особливо ohGr. Власне, величезний вплив останніх на Filthy Rich Preacher можна побачити тільки в одній стилістиці назв, як пісень, так і окремих альбомів. Останній трек альбому "I am Demon" є перезведеним варіантом однойменної пісні зі спліту з Gortaigh з менш кислотним вокалом і більш виразним басом.

У цілому, на мою думку, цей EP викликає двоякі враження: з одного боку, маємо справді дуже класні гітарні ходи (рифи), які легко чіпляються за нитки пам’яті, цікаві аудіо-семпли та партії синтів (особливо у перших трьох композиціях) та не дуже громіздкий хронометраж (навіть для EP). З іншого, найбільше пригнічує все те ж дещо глухувате вакуумне звучання, яке, здається, досягалось спеціально. У пасив, на жаль, можна віднести досить скромний експериментаторський підхід. Цей жанр наче просто створений, щоб випробовувати нерви слухача, а тут же все досить гуманно й обережно, через що – очікувано.

В цілому ж хочеться узагальнити "fLockK" наступним чином: у композиторському аспекті дует, вочевидь, виріс, а от в експериментальному все одно залишився на рівні 2016 року (і це не озираючись на вищезгаданих ікон стилю), особливо знаючи, що з таким багажем досвіду ОТП може в слухача зірвати кроквяну систему запросто. Утім, складається вперте враження, що музику Олександр створює не для рядового слухача, і Filthy Rich Preacher винятком не став.

Filthy Rich Preacher у соцмережах:

Facebook – https://www.facebook.com/filthyrichpreacher
Bandcamp - https://filthyrichpreacherindustrial.bandcamp.com