KiteFlighter: чим менше людей у гурті, тим менше проблем
— Я так розумію, це ваше перше інтерв’ю, тому почну із загальних питань. Чому назвалися KiteFlighter?
Сетдар (далі — С:): Все правильно, перше інтерв'ю взагалі у ЖИТТІ. Назву вибрали, бо вона класно звучить) У мене було до неї кілька вимог. По-перше, щоб легко запам'ятовувалася (ясна річ). По-друге, мені дуже подобаються назви, які звучать так само, якщо з них прибрати всі голосні. І по-третє, мені подобаються назви, що закінчуються на -ER. Ну і в тому числі вона відповідає нашій музиці. Така легка і повітряна.
Леонід (далі — Л:): Назва відображає настрій нашої музики.
— Хто зараз у складі гурту та хто за що відповідає?
С: Нас всього двоє — я і Льоня. Я граю на гітарі, а він — на барабанах. Ось, власне, і все.
— Якщо вірити фейсбуку, раніше ви грали у Madu, Riiga, Esokhora. Який досвід з того перенесли у KiteFlighter?
С: Фейсбук не обманює. Ми з Льонею дуже давно грали в Esokhora. Це, до речі, зіграло велику роль, коли ми зібралися знову, вже як KiteFlighter. Уже приблизно знали, хто що вміє. Звідси вийшов хороший контакт і справи швидко пішли вгору.
Л: У нас до нашої спільної діяльності було дуже багато музичних проєктів, один навіть спільний. Головний урок, що ми взяли з накопиченого досвіду, це — чим менше людей у гурті, тим менше проблем.
— Як взагалі утворився ваш колектив?
С: Я дуже давно хотів грати мідвест-емо, але довго не міг знайти музикантів, які хотіли б грати подібне. Хоча насправді перший час я просто пропонував це знайомим музикантам так, між іншим. Десь пару років тому я подумав, що пора діяти серйозно. Відкрив ФБ і почав шукати знайомих ударників. Льоні написав першому і так сталося, що він як раз покинув гурт і шукав, з ким би пограти. Ось так все і почалося, мабуть, це доля)
Л: Все дуже просто вийшло. Сетдар написав мені у соцмережах, а я як раз шукав собі новий гурт, за два тижні ми зустрілися і почали грати.
— Як довго ви працювали над дебютним альбомом? Що було складного та простого у цій роботі?
С: Десь півтора року. Складнощі були стандартні, як коли починаєш складати музику. Спочатку йде туго, але потім починаєш розуміти всякі фішечки стилю і маховик набирає обертів.
— Яка пісня на альбомі ваша улюблена? А яка подобається найменше?
С: Складно відповісти на це питання. Для мене найприємніша пісня — "Дорога". Але це не означає, що інші прямо набагато гірші.
Л: Усі пісні гарні, усі подобається. Але я, мабуть, зупинюся на треку "Ночь".
— Ви писали, що на обкладинці альбому — кіт Тимофій. Розкажіть, будь ласка, про нього детальніше)
Л: Це мій кіт, він виглядає дуже брутально) Мені його подарував давній друг і товариш Takasu Riudzi, теж, до речі, драмер. А вирішили ми помістити Тимофія на обкладинку, оскільки у нього був ювілей і, так би мовити, це був хитрий піар-хід, адже всім подобаються котики)
— Коли переслуховувала ваш альбом, найближча асоціація виникла з Bicycles for Afghanistan, через мову, мабуть. Але у них ніби як сумніші меседжі на релізах. А що хотіли сказати слухачам ви?
С: Якогось конкретного меседжу або філософії немає, просто хотілося написати про щось світле і приємне, щоб у сукупності з музикою все створювало душевну атмосферу.
— Чи варто очікувати виходу релізу на фізичних носіях?
С: Ми дуже хочемо випустити на носіях. Але, поки що, це тільки у планах. Хоча якщо якийсь лейбл візьметься за цю справу, то ми не будемо проти.
— Жанр емо у 2019 році точно не на піку своєї популярності. Це і не погано, і не добре, просто факт. Але цікаво, чому обрали саме його?
С: Бо він близький по духу мені, напевно. І, як наслідок, це спрощує створення пісень.
Л: Хочемо повернути 2007 рік)
— Окрім вас у подібному жанрі творять ще, наприклад, Light Matters. Не думали про якийсь спільний концерт або спліт?
С: Саме про це не думали. Але чому б і не зіграти разом або не замутити спліт. Ми не проти зовсім.
— Ваш дебютний концерт відбувся у вересні 2018-го. Оглядаючись назад, як оцінюєте той виступ?
С: Дебют пройшов відмінно. На тому концерті також дебютував гурт Logleg, це підбадьорювало, звичайно ж, тому що разом завжди веселіше.
— Цьогоріч ви виступали на Kharkiv Hardcore Fest. Розкажіть трохи, як фестиваль пройшов, що вам сподобалося.
С: Ми виступали на after-party фестивалю, тобто на п'ятий день. Народу було небагато, мабуть, люди втомилися і це був понеділок, проте атмосфера була топ. Віддача була дуже класна. З приводу самого фесту, особисто мені більше подобалося, коли він був 3 дні. Думаю, що це ідеальна кількість днів для такого фесту. Якщо відкинути це моє зауваження, то хлопцям великий респект за те, що роблять такі заходи, це дуже тяжкий процес і класно, що вони не сумують і продовжують робити це.
— Чи є у вас якісь музичні кумири, на яких ви рівняєтеся? Або ж які цілі ставите перед своїм гуртом? Чого прагнете досягнути у його рамках?
С: Кумирів дуже багато. Якщо брати в рамках цього стилю — Two Knights, Tiny Moving Parts, Free Throw. Мета одна — робити музику, яка буде подобатися людям.
— Чим взагалі займаєтеся по житті — де працюєте, які ще хобі маєте?
С: У мене все нудно. Я працюю айтішником) Взагалі люблю кататися на дошці, велосипеді, читати статті у Вікіпедії перед сном)
Л: Сетдар — програміст, а я — поліграфіст. Ну, у нас багато схожих захоплень, катання на дошках, божевільне кіно, аніме. Ну я ще паралельно займаюся фотографією.
— Як би ви описали харківську андеграундну музику, чи навіть тусовку, незалежно від жанру?
С: Та як, напевно, і в будь-якому іншому місті. Є кістяк, група людей однодумців. Вони періодично збираються у різних комбінаціях, створюють нові музичні проєкти. От якось так. На цьому все тримається і, я сподіваюся, буде триматися ще довго й ентузіазм не вичерпається.
Л: Є багато цікавого, але і зайвого теж вистачає.
— Коли чекати на нові релізи і які взагалі плани на літо?
С: Поки що плануємо пограти у різних містах, рознести в маси наш матеріал, який вже записаний. А потім, думаю, засядемо вже складати щось нове.
Л: Виступати, писати нові треки та, звичайно ж, відпочивати — літо ж на дворі)
Kiteflighter у соцмережах:
https://www.facebook.com/KiteFlighterband
https://kiteflighter.bandcamp.com/
Фото Stan Om