Bichkraft — 800 (2018)

Відбий та відспівай, відіграй так, щоб стерлися межі континентів та віку, радощів і смутку. Віддай молодості владу над тим, що виходить з-під пера, з сітки динаміку, горла, студії звукозапису, України, Нью-Йорку, звідусіль, навіть із бунтівних сердець.

Із 2014 року дует, що розрісся до квартету, й доріс, у результаті, до рівня зацікавленості Штатів, встиг випустити три альбоми: "Mascot", "Shadoof" і останній — "800", у березні 2018 року. З кожною появою релізу можна відстежити все більшу покірність шумів і приборкання останніх хлопцями, відхід від брудного звучання — апогей чого у "Mascot", і чого вже менше у "Shadoof" — до розбірливого в останній роботі.

Пізнавши більшість "підземель" батьківщини, Bichkraft підняли звідти відповідний андеграунд-сцені звук, щоб впорядкувати його під егідою американського лейбла Wharf Cat Records. Сам лейбл розміщений у Брукліні, де й були якимось чином прийняті до своїх обіймів оригінальні рифи Bichkraft. Wharf Cat роками виходжують самобутніх артистів «камерної сцени» з особливою симпатією до хаосу, як, наприклад, Big French, Holy Motors, чи їхні ранні підопічні La Peste. 

Те, що люди називають "тим самим шансом, тим самим часом для..." вже штовхало двох юних хлопців у спини, коли Женя Бічовськи та Діма Новіченко зустрілися, щоб не зволікати більше. Стрімке об`єднання гітаристів-вокалістів притягнуло до себе, до творчого початку, ще двох учасників — басиста Сержа Купрійчука та ударника Женю Фенека. Подорож сформованого повноцінного гурту містами з наявністю пивзаводів привела колектив зовсім не туди, куди ви могли б припустити, а на сторінки видання Pitchfork.

За покликом лейблу Wharf Cat і долі, запис LP "800" займає колективу два тижні чистої роботи, незалежно від їхніх барно-розслаблених станів, яким віддаються у великій країні великих спокус. Декотрі треки, відомі як «додаткові», записувалися вдома, у Києві. Але основна робота відбувалася у Брукліні на Kutch 1 Studios. За мастерингом стоїть ім’я Carl Saff (Saff Mastering), який сумлінно займається конкретно цією справою в Америці ще з 2000 року, у той час як продюсерська робота лягла на Carson Cox. 

Рецензiя. Бичкрафт — Маскот (2014)

Альбом "800" одним шматком не зшити: у музиці проступає настрій різних днів, людей, періодів — від шумів "Yonder", які навіюють легку тривогу, до пляжного та безтурботного "13 Again".

Повний впевненості та грубих наказів "Yonder" носить слухача хвилями одного мотиву. У композиції подекуди відчувається пильний контроль досвідчених американських наставників, котрі прослідкували у цьому альбомі за балансом чистоти та звичного для Bichkraft "бруду". І поки одна гітара відбиває ритм дій у пісні, інша відверто заграє з мідним звучанням перкусії, працюючи на зрілий якісний звук.

Далі йде не менш цікавий з точки зору композиції та співпраці "Introducing yourself". На самому його початку хлопці з їхньою звичною вокальною подачею, ніби «бояться програти», що передають скриплячі під цим страхом гітари, але під кінець... дещо огортаюче й наростаюче до rebel звучання нескромно проявляє себе через голосові зв’язки — це Samantha York, один з двох проявів американських товаришів на записі. Сем несе за собою шлейф панку ще із гурту WALL, учасницею якого їй довелося бути. Другою запрошеною гостею стала Elizabeth Skadden з тих самих WALL і Finally Punk.                                                                                                       

Єдине незмінне, що йде крізь усю творчість, є підпис та почерк гурту — вокал. Нехай він теж був дещо відшліфований рукою професіоналів з моменту першого запису, манера його все ж збереглася. Подача людини, яка, можливо, й не знає, що співає, ось прямо зараз ми підслухали її, поки вона просила, погрожувала, заглиблена у внутрішній монолог із частим зверненням до того, хто винен і хто помилився. І тим самим голосом — цього разу чіткіше, поверх мелодії, а не вплетеною в неї ниткою — музиканти вдаються до асоціацій, спогадів, опису конкретних предметів, що вони бачили за життя. Звідси завжди вимальовується картина безсмертної, повної дрібниць та зустрічей молодості.

Поки учасники Bichkraft розмірковують про місце веселощів та музики у житті, де політика і війни претендують на нашу увагу, грають у tug of war з усім, що потребує часу й осмислення, ми розмірковуємо про те, як українській експериментальній сцені пощастило залишатися молодою та бунтуючою, допоки такі представники жанру повертаються до неї крізь кілометри та милі. 

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

Bichkraft у соцмережах:

https://bichkraft.bandcamp.com/
https://www.facebook.com/bichkraft