Хель Богданова: не розумію, як би я могла жити без Ignea

Хель Богданова, вокалістка київського oriental metal гурту Ignea, який отримав третє місце премії BUMA 2017, розповіла нам про переваги фрілансерства, любов до подорожей, особливості піару гурту, улюблені книги та концерт своєї мрії. Все це і не тільки у нашій розмові. 

- Думаю, ні для кого не буде новиною, що ти є вокалісткою гурту Ignea. Розкажи, що для тебе означає цей гурт і чому він для тебе важливий?

- Для мене цей гурт — те, чому я хочу у найближчому майбутньому присвячувати весь свій час, цей мій бізнес, спосіб самовираження та самореалізації. Ще декілька років тому я б не могла подумати, що це все стане настільки серйозно. А зараз не розумію, як би я могла без цього жити.

- На BUMA 2017 ви отримали третє місце. Як гадаєш, це було справедливе рішення? І чи є у вашого колективу амбіції забрати першу статуетку цього року?

- Враховуючи кандидатів, ми вважаємо, що це було справедливо. Space of Variations сильно піднялися за останні роки, вони вже займали перше місце у цьому конкурсі. Коли їх оголосили, у нас не було сумнівів, що вони переможуть. Друге місце трохи суперечливе, адже гурт зовсім новий, але його учасники — справжні професіонали, які показали круте шоу. Не впевнена, що гурти такого левелу можна ставити у такі конкурси, але не мені судити. Словом, посісти третє місце після таких двох гуртів — більш ніж честь для нас. Тим паче, нас переважно слухають закордоном, і отримати таку підтримку від української аудиторії (а ми ще й виступали першими за жеребкуванням) було нереально приємно.

Цього року ми готуємо багато чого з IGNEA і будемо боротися за перше місце, якщо нас знову запросять, звісно.

- Наскільки мені відомо, саме ти багато займаєшся піаром вашого гурту і навіть робила якісь навчальні відео для музикантів. Чому і коли ти почала цікавитися цими питаннями?

- Так, я займаюся просуванням гурту. Моя основна робота — піар та маркетинг в IT / блокчейн індустрії. Тому певні маркетингові навички я використовую і з IGNEA. Хоча мій основний принцип у просуванні гурту — бути максимально відвертим та близьким з фанатами. Це і набагато простіше, ніж вдавати з себе когось і носити пафос на обличчі, та й слухачам приємніше, навіть дещо незвично. Вже не раз вони нам дуже допомагали і матеріально, і максимально поширювали інфу про наш гурт.

Певний час я дійсно записувала відео, що стосуються музичного маркетингу, але це займало багато часу, і я вирішила, що краще концентруватися на розвитку свого гурту, аніж розпилятися.

Моя основна думка в тому, що маркетинг — це друг музики. Якщо музика гідна і гурт не забиває на своє промо, то все вийде.

- Опиши свій концерт мрії, який би ти хотіла організувати для Ignea. Де би він мав проходити, у яких умовах, з якими спецефектами тощо?

- Поки що мій концерт мрії — це виступ на Hellfest на заході сонця. Цей фестиваль нереально вразив мене. Це як діснейленд для металхедів. З приводу спецефектів, дуже б хотілося використовувати вогонь. IGNEA перекладається "вогняна", і в минулому я також займалася фаєршоу. Через технічну безпеку, майже на всіх майданчиках забороняється використовувати живий вогонь. Тож, я сподіваюся, одного дня у нас вийде справді запалити сцену…

- Восени ти писала, що стаєш фрілансером і більше часу приділятимеш життю гурту. Результати уваги до колективу можна оцінити з планів Ignea на 2018 рік) А от як тобі фрілансерство? Легше ніж fulltime job? Може, не вистачає якихось моментів?

У мене дещо подібна ситуація була на початку 2017-го і от за кава-брейками з колегами я таки сумую)

- Насправді, я була фрілансером ще під час офісної роботи. Але я зовсім не офісний працівник, і не люблю, коли мене ставлять у рамки. Тож, я почуваюся дуже вільною зараз, і зовсім не шкодую. Працювати стала ще більше, чесно кажучи, але це просто неможливо порівняти з тим, що було раніше. Кава-брейки ми влаштовуємо регулярно з колегами, які теж звільнилися :)

- Ми не маємо статистики, та і взагалі її ніхто не має, але, здається, в українських метал-гуртах чи у тому ж хардкорі дівчата — переважно виняток. Якось вони більше концентруються у поп-музиці. Як гадаєш, що є тому причиною? І чи важко дівчині в українській метал-сцені?

- Останнім часом, тема фемінізму просто розквітає. Чесно кажучи, я ніколи про це не замислювалася. Термін female fronted я використовує лише у рекламі нашого гурту, тому що це добре спрацьовує. Але робити наголос на тому, що голос гурту належить жіночій статі, або чоловічій, не вважаю за потрібне. Важливо те, як гурт подає себе в цілому. Але мені, до речі, здається, що з кожним роком дівчат у металі все більше. Нікого не здивуєш тим, що дівчина ричить у мікрофон. Треба щось інше, щоб здивувати людей.

- Що би ти порадила дівчатам, які тільки-но задумалися про входження у "важку" музику в Україні? З чого краще почати або яких помилок краще уникнути?

- Не думайте про те, що ви дівчата. Не думайте, що ви краще або гірші. Робіть те, що вам подобається та розвивайтеся як музикант.

- Нещодавно ти писала про свої плани на весняні концерти і там поряд фігурували Луна та Abbath. Як на на мене, цілком нормальне поєднання, але декого, здається, воно і здивувало. Які ще цікаві гурти трапляються і поєднуються у твоїх музичних вподобаннях?

- Насправді, з усієї музики, яку я слухаю, метал займає ~10-20%. Я також люблю попсу та електроніку. Іноді я люблю окремі треки, а не цілі гурти. У мене в плейлисті може бути Radiohead, Lady Gaga, Chelsea Wolfe, Satyricon та Katy Perry, абсолютно спокійно. Деякі гурти пишуть музику, яка мені не подобається, але я слідкую за вокальною технікою… Мені здається, дуже важливо не зациклюватися на одному жанрі, навколо стільки всього цікавого!

- Що ти, наприклад, слухаєш вдома, а що взяла би із собою у дорогу? Хоча б у травневий європейський тур, який ви плануєте з Ignea.

- Якщо я працюю (а працюю я переважно вдома), то я якраз слухаю музику, до якої ставлюся нейтрально. Вона більше грає на фоні. Якщо музика мені дійсно подобається, то вона відволікає від роботи. Тому я переважно вмикаю якесь інтернет-радіо або рандомні плейлисти у Apple Music. Якщо я кудись подорожую, то люблю слухати якусь спокійну та/або ностальгічну музику. Люблю, наприклад, слухати Земфіру, Oasis, Dead Can Dance, Lana Del Rey (останній альбом заслухала до неможливості, не розумію, що за магія). Шикарно зайшов для подорожей альбом Me and That Man (сайд-проект вокаліста Behemoth). Але іноді хочеться чогось більш жестякового та авангардного, наприклад, Rolo Tomassi, або Pin-Up Went Down, Akphaezya, Sunn O))), Djerv…

До травня ще дуже довго, а мої музичні смаки змінюються занадто швидко. Що буде у туровому плейлисті — одному шайтану відомо.

- Видається, що важливою частиною твого життя є шопінг. Отож, якого одягу, взуття чи аксесуарів у твоєму гардеробі найбільше? А чого там все ще замало, на твою думку?)

- Чесно кажучи, це не є важливою частиною мого життя, особливо зараз, коли доводиться багато працювати і на фрілансі, і над гуртом. Проте я справді люблю ходити по магазинах. Мені навіть не конче потрібно щось купувати, я люблю дивитися, міряти… Розумієш, іноді навіть візерунок на спідниці може надихнути на слова для пісні.

Був період, коли я дуже любила мінімалізм та монохром. Потім чомусь стала купувати все яскраве та божевільне. Зараз знову настрій для чорного-сірого-білого. Ну, а сценічні речі — це зовсім інша опера. Якщо найближчим часом і купуватиму щось, то одяг/взуття, які можна буде використовувати на сцені.

- Якщо дивитися за твоїм ФБ, здається, що ти багато подорожуєш. Чи правда це? Які країни ти вже відвідала? Чи є міста, які ну просто запали тобі в душу і, може, навіть могли б витіснити рідний Київ.

- Я туристичний наркоман. Не можу довго всидіти на одному місці, обов’язково маю кудись поїхати. Я навіть люблю сам процес подорожі, люблю перевірки в аеропортах. Це настільки вибиває із рутини, що я у захваті. Не кажучи вже про людей та місця, які можна побачити.

На даний момент, я відвідала багато країн, але всі вони у Європі. Тому хочеться чогось більш екзотичного та далекого: Непал, Таїланд, Японія, США, Марокко…

Не хочу назавжди покидати Київ, але є 3 міста, у яких я хотіла б пожити певний час: Лондон, Берлін та Барселона. Була в усіх них, дуже сподобалася атмосфера, люди. Це великі міста, де постійно щось відбувається, і це те, що мені якраз до вподоби.

- Ти любиш читати книги. Які три ти порадила б обов'язково прочитати іншим українським музикантам?

- Люблю, це точно. Причому, я майже завжди читаю 3-4 книги одночасно, якось так виходить. Українським музикантам раджу прочитати книгу Аманди Палмер "The Art of Asking", книгу про вокаліста Behemoth Адама Дарскі "Confessions Of A Heretic: The Sacred And The Profane: Behemoth And Beyond", ну і просто мою вічну любов — "Чи мріють андроїди про електроовець" Філіпа Діка.

- Чи є життя без кави?)

- Є, але я не хочу бути в такому житті.

- Я отримую схожі негативні відповіді, але не втомлююся питати про це. Як гадаєш, українська держава повинна підтримувати українську андеграундну музику? Які саме форми підтримки були б корисними, на твою думку?

- Я вважаю, що підтримка потрібна, але таким чином, щоб вона не впливала на саму музику. Гадаю, непоганою допомогою було би фінансувати подорожі українських музикантів на шоукейси, наприклад. Але, наскільки я чула з лекцій Music Hub, які проводяться у Києві в клубі ATLAS, такі програми вже на стадії лобіювання. Хочеться більше партнерств між музичними сценами України та закордону. Більше спільних воркшопів та (!) сучасної музичної освіти, з менеджменту, букінгу, продюсування, і т.п. Ми дуже відсталі в цьому плані. І цьому всьому може посприяти держава.

- І наостанок розкажи трохи про плани Ignea на 2018 рік та як вони перегукуються з твоїм власними цілями на найближчий час.

- 22 лютого ми знімаємо сюжетний кліп на нову пісню. Дуже хвилююся, адже це буде поки що наймасштабніша зйомка, до якої треба дуже добре підготуватися. У цьому кліпі багато пост-продакшену, тож я не можу точно сказати, коли він вийде, але сподіваюся, що у квітні.

У травні ми точно їдемо на RockMetalCampFest у Францію, і це прекрасно, бо французи наразі на першому місці серед кількості наших фанатів у Європі. Щодо туру, не можу поки що сказати нічого, але ми тримаємо кулаки, щоб усе вийшло. Зрештою, ми зараз працюємо з відомим букінгом The Flaming Arts, який, до речі, везе Abbath у Київ. З українських фестивалів поки що проводимо переговори лише з Файним Містом, адже минулого року ми вже виступали на The Black Sea Metal Fest, RespublicaFEST, Тарас Бульба та Rock Area.

Восени плануємо випуск ще одного синглу, також із кліпом. Хочемо більше працювати над візуальною частиною IGNEA, сценічними фішками. І у нас дуууууже багато демок, тож, якщо все піде як треба, то наш план максимум — почати писати другий альбом восени 2018.

P.S. Нагадаємо, раніше Хель Богданова у рубриці Travel Guide розповідала нам про найцікавіші місця рідного Києва. 

Обкладинка - фото Верініки Гусєвої